Рішення № 141106915, 02.11.2026, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Дата ухвалення
02.11.2026
Номер справи
210/5274/26
Номер документу
141106915
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 210/5274/26

провадження 2/216/5193/26

РІШЕННЯ

іменем України

02 листопада 2026 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Маланюка О. Я.

за участю секретаря судового засідання: Агурейчевої А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що 15 березня 2025 року між Товариством та Відповідачем за допомогою офіційного вебсайту (creditkasa.com.ua) в електронній формі було укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1526-0168. Зазначений договір був підписаний Відповідачем шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (СМС-коду), що повністю відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію». Початковий ліміт кредитування становив 2500,00 грн. строком на 365 днів.

Надалі, 17 березня 2025 року, сторони уклали Додаткову угоду № 1 до вказаного Договору, відповідно до умов якої Позичальнику було погоджено надання додаткових грошових коштів у сумі 2000,00 грн., у зв`язку з чим загальний розмір отриманого тіла кредиту склав 4500,00 грн..

Позивач виконав свої зобов`язання в повному обсязі та здійснив перерахування кредитних коштів за допомогою платіжного партнера ТОВ «ФК «Контрактовий дім» на картковий рахунок, який Відповідач самостійно вказав та верифікував у своєму особистому кабінеті в інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитора.

Проте Відповідач продемонстрував недобросовісну процесуальну та договірну поведінку, в порушення умов договору та норм цивільного законодавства не повернув суму кредиту та не сплатив нараховані проценти у встановлені строки.

Станом на 18 травня 2026 року за Відповідачем утворилася загальна заборгованість у розмірі 21211,50 грн., яку Позивач просить стягнути в повному обсязі. Структура заявленої до стягнення суми складається з: заборгованості за кредитом (тіло) - 4500,00 грн.; заборгованості за нарахованими договірними процентами - 13786,50 грн.; заборгованості за процентами річних на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України - 2250,00 грн.; заборгованості по щомісячній комісії за обслуговування - 675,00 грн..

Також Позивач просить стягнути з Відповідача понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн.. Представник Позивача Садовий К.В. подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Від представника Відповідача - адвоката Сікорської Ірини Станіславівни до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просить суд повністю відмовити в задоволенні позову ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» з огляду на його необґрунтованість, безпідставність та недоведеність.

Заперечення сторони відповідача зводяться до наступного:

Одноразовий алфавітно-цифровий ідентифікатор у вигляді СМС-коду не прирівнюється до власноручного підпису чи кваліфікованого електронного підпису (КЕП), а тому факт свідомого волевиявлення Відповідача на укладення кредитного договору не доведено. Роздруківка договору є одностороннім документом позивача.

Надана позивачем довідка про перерахування коштів не містить розрахункового рахунку, реквізитів отримувача та відміток банку, що суперечить Постановам НБУ та Інструкції про безготівкові розрахунки. Будь-які банківські виписки або меморіальні ордери, які б фіксували зарахування 2500 або 4500 грн на рахунок ОСОБА_1 , в матеріалах справи відсутні.

Нараховані проценти у розмірі 14328,83 грн є явно неспівмірними з тілом кредиту, створюють істотний дисбаланс договірних прав, суперечать ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» та принципам добросовісності й розумності.

Щомісячна комісія у розмірі 675,00 грн за обслуговування кредиту є нікчемною, оскільки вона нарахована за дії, які не є супутніми або додатковими послугами у розумінні ЗУ «Про споживче кредитування», а надання інформації про стан заборгованості має здійснюватися безоплатно.

Вимоги про стягнення 2250,00 грн на підставі ст. 625 ЦК України не підлягають задоволенню, оскільки в період дії воєнного стану позичальники звільняються від відповідальності за прострочення грошових зобов`язань відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Представник відповідача адвокат Сікорська І.С. у відзиві також просила розглянути справу без участі сторони відповідача.

Позовна заява початково була подана до Металургійного районного суду міста Кривого Рогу 17.08.2026 р.. Ухвалою судді Сільченка В.Є. від 19.08.2026 р., після отримання відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру про офіційне місце реєстрації відповідача, справу було передано за підсудністю до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу.

Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу провадження у справі було відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Суд поновлює відповідачу строк на подання відзиву, оскільки матеріали справи були отримані представником в електронному вигляді безпосередньо перед його поданням. Суд відклав розгляд справи на 02 листопада 2026 року для детального дослідження позицій сторін та реалізації сторонами процесуальних прав.

Суд, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґнутються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини:

Суд детально дослідив доводи адвоката Сікорської І.С. стосовно неукладеності кредитного договору та визнає їх безпідставними з огляду на наступне.

Частиною першою статті 205 Цивільного кодексу України (ЦК України) визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Згідно зі статтею 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних).

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Оферта може бути акцептована шляхом вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції, або заповнення формуляра заяви в електронній формі, що підписується відповідно до статті 12 цього Закону.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», моментом підписання електронного правочину є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Одноразовий ідентифікатор є алфавітно-цифровою послідовністю, що надсилається особі засобами зв`язку, вказаними під час реєстрації.

Судом встановлено, що 15.03.2025 року ОСОБА_1 зареєструвався в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», ознайомився з Офертою та Правилами надання споживчих кредитів, самостійно вніс дані своєї банківської картки та ввів надісланий на його мобільний телефон одноразовий ідентифікатор НОМЕР_1 . Дана дія є повним аналогом власноручного підпису та свідчить про свідоме волевиявлення відповідача на укладення Договору про відкриття кредитної лінії № 1526-0168.

Зазначена правова позиція повністю узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду, зокрема у постанові від 07.10.2020 року по справі № 127/33824/19, де чітко вказано, що підписання договору за допомогою СМС-коду є належним підтвердженням укладення договору в розумінні закону.

Окрім того, судом виявлено суттєву деталь договірної поведінки відповідача: Кредитодавець в позові посилається на те, що Відповідач раніше в загальній кількості 5 разів оформлював кредитні відносини з цим самим Позивачем, а попередні кредитні договори були ним погашені. Зазначені доводи позивача стороною відповідача у відзиві спростовані не були, що в сукупності з іншими доказами дає суду підстави вважати Відповідача обізнаним із правилами та процедурою електронного сервісу Позивача.

Також судом встановлено, що 17.03.2025 року сторони уклали Додаткову угоду № 1, за якою ліміт кредитування було збільшено на 2000,00 грн., у зв`язку з чим загальне тіло кредиту склало 4500,00 грн.. За таких обставин факт укладення Договору та Додаткової угоди №1 є доведеним, а вимоги в частині стягнення основного боргу (тіла кредиту) в розмірі 4500,00 грн. є законними та підлягають задоволенню.

Заперечення представника відповідача про те, що позивач не надав банківських виписок та платіжних доручень з відмітками банку, суд відхиляє на підставі наступного правового аналізу.

ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» є небанківською фінансовою установою (свідоцтво про реєстрацію фінансової установи серії ІК № 116 від 01.08.2013 р.). Відповідно до статті 5 Закону України «Про платіжні послуги», небанківські фінансові установи мають право здійснювати платіжні послуги, включаючи переказ коштів без відкриття рахунків. Позивач здійснює свою діяльність на підставі чинної ліцензії НБУ на діяльність фінансової компанії з правом надання послуги - надання коштів у кредит.

Згідно з частиною першою статті 528 ЦК України, виконання обов`язку може бути покладено боржником (кредитором) на іншу особу. Позивач здійснює видачу кредитів в автоматизованому режимі через свого офіційного платіжного партнера ТОВ «ФК «Контрактовий дім» (платіжна система "EasyPay", ліцензія НБУ № 21/772-рк від 29.04.2023 р.).

В матеріалах справи наявні Довідка та Квитанція ТОВ «ФК «Контрактовий дім» про успішне перерахування коштів на верифіковану відповідачем платіжну картку. Оскільки відповідач самостійно пройшов автентифікацію (в тому числі через систему BankID) та вказав номер картки для зарахування, надання транзитної квитанції фінансової установи є належним, допустимим та достатнім доказом реального надання грошових коштів у розумінні статті 1046 ЦК України. Жодних доказів блокування транзакцій чи неотримання коштів відповідачем суду надано не було, його позиція є пасивною.

Щодо стягнення заборгованості за нарахованими процентами в сумі 13786,50 грн.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором.

Судом перевірено умови договору щодо нарахування процентів. Договором встановлено фіксовану процентну ставку, яка розділена на періоди: Промо-ставка (0,60% на день протягом перших 30 днів), Стандартна ставка (1,00% на день з 31 по 180 день) та Знижена ставка (0,74% на день з 181 по 365 день). Проценти нараховані Позивачем виключно в межах 365 днів строку кредитування (з 15.03.2025 р. по 15.03.2026 р.) і становлять 13786,50 грн..

Суд провів правовий аналіз відповідності вказаних ставок вимогам законодавства про захист прав споживачів та фінансові послуги. З 2024 року діє чинна редакція частини першої статті 12-1 Закону України «Про споживче кредитування», яка встановлює імперативне обмеження вартості споживчого кредиту: максимальний розмір денної процентної ставки за договором про споживче кредит не може перевищувати 1 відсоток на день від загального розміру виданого кредиту протягом усього строку кредитування.

Як вбачається з умов Договору, жодна з погоджених сторонами денних ставок (0,60%, 1,00% та 0,74%) не перевищує встановлений законом граничний ліміт у 1% на день. Математичний та нормативний розрахунок, наданий Позивачем, є правильним, оскільки нарахування здійснено чітко в межах строку дії договору. Нараховані проценти є платою за правомірне користування капіталом (еквівалентом вартості послуги), а не мірою відповідальності (неустойкою), тому положення ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо обмеження розміру компенсації за невиконання зобов`язань (понад 50% вартості) до відсотків за правомірне користування кредитом застосовані бути не можуть. За таких обставин, вимога про стягнення процентів у сумі 13786,50 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо стягнення комісії у розмірі 675,00 грн.

Позивач просить стягнути заборгованість по щомісячній комісії у розмірі 675,00 грн.. Суд, дослідивши матеріали справи та норми матеріального права, вважає, що в задоволенні цієї частини вимог слід повністю відмовити з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 11 та частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які передбачають сплату споживачем будь-яких комісій чи платежів за дії, які не є послугою у визначенні Закону України «Про захист прав споживачів», є нікчемними. Обов`язок кредитора безоплатно повідомляти споживачу інформацію про стан заборгованості встановлений ч. 1 ст. 11 вказаного Закону.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.08.2022 року у справі № 202/5330/19, де зазначено, що якщо у кредитному договорі не визначено конкретного переліку додаткових та супутніх послуг, їхньої економічної сутності та обсягу, а комісія встановлена за загальне розрахунково-касове обслуговування чи облік заборгованості, такі положення є нікчемними. Оскільки ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» не надало суду жодних доказів надання Відповідачу окремих, супутніх послуг, які б за своєю природою відрізнялися від звичайної процедури ведення кредитної справи, нарахування комісії у сумі 675,00 грн. є протиправним, а тому в цій частині позову слід відмовити.

Щодо стягнення процентів річних на підставі статті 625 ЦК України

Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача процентів річних на підставі частини другої статті 625 ЦК України у розмірі 2250,00 грн. за період прострочення повернення кредиту. Суд, всебічно оцінивши матеріали справи та здійснюючи системне тлумачення законодавства, вважає за необхідне професійно відмовити у задоволенні цієї вимоги, виходячи з таких міркувань.

Позивач в обґрунтування нарахування штрафних санкцій та 3% річних посилається на норми спеціального законодавства, а саме на зміни до Закону України «Про споживче кредитування» (п. 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення»), які набрали чинності 24.12.2023 року. За твердженням Позивача, закон звільняє від відповідальності за прострочення кредитів лише тих споживачів, чиї договори були укладені в період до 23.01.2024 року. Оскільки спірний договір укладений 15.03.2025 року, Позивач вважає, що має беззаперечне право нараховувати відповідальність за прострочення зобов`язань.

Суд не погоджується з таким тлумаченням Позивача та зазначає, що правовідносини щодо звільнення громадян від відповідальності за прострочення грошових зобов`язань у період дії воєнного стану врегульовані також загальним цивільним законодавством.

Так, Законом України № 2120-IX від 15.03.2022 року розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України було доповнено пунктом 18. Відповідно до імперативного припису вказаного пункту, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

При вирішенні колізії між нормами пункту 6 розділу IV Закону України «Про споживче кредитування» та пункту 18 Прикінцевих положень ЦК України суд керується конституційним принципом верховенства права та пріоритетом кодифікованого акта. Цивільний кодекс України є основним актом цивільного законодавства України (частина друга статті 4 ЦК України). Будь-які зміни до цивільного законодавства, які звужують права громадян або встановлюють додатковий фінансовий тягар у період дії воєнного стану, мають тлумачитися на користь споживача, який згідно з частиною третьою статті 42 Конституції України є слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з боку держави.

Норма пункту 18 Прикінцевих положень ЦК України є чинною, вона не скасована та прямо звільняє будь-якого позичальника (незалежно від дати укладення договору) від сплати процентів річних та інфляційних втрат за статтею 625 ЦК України перед банками та іншими кредитодавцями, якими і є Позивач. Нарахування Позивачем суми 2250,00 грн. за ст. 625 ЦК України є мірою цивільної відповідальності за прострочення, від якої Відповідач повністю звільнений в силу закону на весь час дії воєнного стану в Україні. З огляду на викладене, суд відмовляє у задоволенні позову в цій частині.

Щодо розподілу та стягнення судових витрат

Відповідно до частини першої та другої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК України), судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Загальний розмір заявлених Позивачем вимог складав 21211,50 грн. Судом визнано обґрунтованими та підлягаючими задоволенню вимоги в загальній сумі 18286,50 грн., що становить 86.21 %.

Позивачем за подання позовної заяви в електронній формі було сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн. Таким чином, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеній частині позову, що становить: 2295.25грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 11, 202, 205, 207, 525, 526, 528, 530, 536, 625, 629, 639, 1046-1048, 1054, а також п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, статтями 1-3, 11, 12, 12-1, 21 Закону України «Про споживче кредитування», статтями 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статтями 5, 10 Закону України «Про платіжні послуги», статтями 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів», статтями 12, 13, 19, 27, 31, 32, 76-81, 141, 177, 187, 258, 259, 263-265, 274-279 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 1526-0168 від 15.03.2025 року у розмірі 18286,50 грн. (вісімнадцять тисяч двісті вісімдесят шість гривень 50 коп), яка складається з: заборгованості за кредитом (тіло кредиту) - 4500,00 гривень; заборгованості за нарахованими договірними процентами в межах строку кредитування - 13786,50 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» витрати по сплаті судового збору в сумі 2295,25 грн. (дві тисячі двісті дев`яносто п`ять гривень 25 коп).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після спливу строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відомості про сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ: 38548598, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення складено та підписано 02.11.2026 року.

Суддя О.Я.МАЛАНЮК

Часті запитання

Який тип судового документу № 141106915 ?

Документ № 141106915 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141106915 ?

Дата ухвалення - 02.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141106915 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141106915 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141106915, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Судове рішення № 141106915, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 02.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.

Судове рішення № 141106915 відноситься до справи № 210/5274/26

Це рішення відноситься до справи № 210/5274/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141106911
Наступний документ : 141106918