Ухвала суду № 141106431, 29.10.2026, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/8630/26

Провадження № 1-кс/206/1384/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року слідчий суддя Самарського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , при секретареві судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро клопотання слідчого - заступника начальника відділу слідчого управління ГУНП в Луганській області підполковника поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Луганської обласної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 12026130000000247 від 27 травня 2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, громадянина України, який має вищу освіту, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, який має статус адвоката відповідно до свідоцтва № 6300, виданого 14 жовтня 2026 року Радою адвокатів Дніпропетровської області,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України,

за участю:

прокурора - ОСОБА_6 ,

підозрюваного - ОСОБА_5 ,

захисників - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ,

ВСТАНОВИВ:

До Самарського районного суду міста Дніпра надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просить застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із визначенням застави у розмірі 450 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 497 600 гривень.

Клопотання обґрунтовано тим, що слідчим управлінням ГУНП в Луганській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026130000000247 від 27.05.2026 за фактом одержання неправомірної вигоди для себе та інших осіб за вплив на прийняття рішень особами, уповноваженими на виконання функцій держави, поєднаного з вимаганням такої вигоди.

У невстановлений час, але не пізніше 27.05.2026, ОСОБА_5 вирішив одержувати неправомірну вигоду для себе та інших, поки не встановлених осіб, за вплив на посадових осіб комунальних закладів охорони здоров`я і членів експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо виготовлення медичної документації та встановлення інвалідності з метою подальшого отримання відстрочки від призову під час мобілізації.

Для реалізації цього наміру ОСОБА_5 використовував особисті знайомства, зокрема серед лікарів і членів експертних команд. Через своє оточення він поширив інформацію про можливість вирішення зазначених питань та підшукував чоловіків призовного віку, які бажали отримати відстрочку. Їм пропонувалося оформлення медичних документів через знайомих лікарів зі створенням підстав для встановлення інвалідності шляхом впливу на членів експертних команд, у тому числі їх підкупу.

24.09.2026 о 19 год. 42 хв. під час телефонної розмови через застосунок «Telegram» ОСОБА_5 запевнив військовозобов`язаного ОСОБА_9 , який проживає у м. Дніпрі, що за 15 000 доларів США може посприяти в оформленні фіктивних медичних документів для подальшого встановлення інвалідності. Він повідомив про відповідні зв`язки з лікарями та запропонував пройти обстеження у спеціалістів, до яких його направить, а одержані результати передати йому.

Ці документи мали використовуватися для визначення необхідного діагнозу та відображення порушень функцій організму незалежно від фактичного стану здоров`я ОСОБА_9 . Надалі лікуючий лікар мав сформувати електронне направлення на оцінювання повсякденного функціонування особи з відповідними медичними матеріалами, а експертна команда за винагороду - прийняти рішення про встановлення ІІІ групи інвалідності. Після цього ОСОБА_5 обіцяв допомогти подати через ЦНАП документи до ТЦК та СП для отримання відстрочки, яку під час спілкування називав «бронюванням».

02.10.2026 приблизно о 16 год. 04 хв. під час розмови через «Telegram» ОСОБА_5 призначив ОСОБА_9 зустріч у торгово-розважальному центрі «Мост-сіті» за адресою: м. Дніпро, вул. Королеви Єлизавети ІІ, 2. Приблизно о 16 год. 59 хв. під час особистої зустрічі він повторно запевнив у можливості вплинути на посадових осіб закладів охорони здоров`я та невстановлених членів експертної команди для оформлення інвалідності з подальшим отриманням відстрочки від мобілізації.

ОСОБА_5 запропонував передати висновки медичних досліджень для надання лікарям і подальшого завищення показників порушення стану здоров`я. ОСОБА_9 передав йому ці документи. Під час тієї самої зустрічі ОСОБА_5 повідомив про необхідність перерахувати йому 4 000 грн.

02.10.2026 о 18 год. 03 хв. ОСОБА_5 з облікового запису « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у застосунку «Telegram» надіслав ОСОБА_9 повідомлення про передачу 4 000 грн та реквізити банківської картки № НОМЕР_1 . Того дня приблизно о 19 год. 40 хв. у межах контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту ОСОБА_9 через платіжний термінал за адресою: м. Дніпро, просп. Науки, 8А, перерахував зазначену суму на картку ОСОБА_5 в АТ КБ «ПриватБанк» для подальшого оформлення фіктивних медичних документів.

16.10.2026 ОСОБА_5 призначив ОСОБА_9 зустріч близько 21 години у кафе «Brooks» за адресою: м. Дніпро, вул. В`ячеслава Липинського, 4. Під час зустрічі приблизно о 21 год. 14 хв. він підтвердив можливість через особисті зв`язки вплинути на посадових осіб закладів охорони здоров`я та членів експертної команди за умови передачі 15 000 доларів США трьома частинами відповідно до етапів оформлення.

На наступну зустріч ОСОБА_5 запропонував принести перші 5 000 доларів США. Ці кошти призначалися за оформлення недостовірних медичних документів та фіктивного амбулаторного лікування, результати якого мали відображати незадовільний стан здоров`я ОСОБА_9 і слугувати підставою для підготовки висновків та направлення на оцінювання. ОСОБА_5 запевнив, що надалі буде встановлено ІІІ групу інвалідності, після чого він допоможе оформити відстрочку від мобілізації.

27.10.2026 приблизно о 09 год. 37 хв. під час телефонної розмови через «Telegram» ОСОБА_5 призначив ОСОБА_9 зустріч на 10 год. 30 хв. того самого дня у кафе «Brooks eats & drinks» за адресою: м. Дніпро, вул. В`ячеслава Липинського, 4.

Під час зустрічі у кафе ОСОБА_5 підтвердив, що вплине на оформлення медичних документів і прийняття рішення про встановлення інвалідності ОСОБА_9 для отримання відстрочки від мобілізації. Він пояснив, що раніше обумовлені 15 000 доларів США охоплюють також кошти для членів експертної команди за прийняття необхідного рішення.

Для одержання першої частини винагороди, перерахунку купюр, перевірки їх справжності та відсутності спеціальних позначок правоохоронних органів ОСОБА_5 запропонував перейти до приміщення, де здійснює діяльність його бабуся - приватний нотаріус ОСОБА_10 , за адресою: АДРЕСА_3 .

27.10.2026 приблизно об 11 годині у зазначеному приміщенні під час контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту ОСОБА_5 одержав від ОСОБА_9 5 000 доларів США як частину неправомірної вигоди для себе та інших невстановлених осіб за вплив на посадових осіб закладів охорони здоров`я та членів експертної команди щодо виготовлення медичної документації й установлення інвалідності з подальшим отриманням відстрочки від мобілізації.

Передача коштів супроводжувалася висуненням вимог про їх надання та психологічним тиском на ОСОБА_9 , пов`язаним із повідомленням про застосування до нього мобілізаційних заходів у разі ненадання грошей.

27.10.2026 об 11 год. 12 хв. ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України. 28.10.2026 о 10 год. 17 хв. керівник Луганської обласної прокуратури письмово повідомив йому про підозру в одержанні неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднаному з вимаганням такої вигоди, тобто за ч. 3 ст. 369-2 КК України.

На підтвердження підозри слідчий посилається на повідомлення підрозділу СБУ про виявлений механізм оформлення документів для ухилення від мобілізації за винагороду, показання свідків ОСОБА_11 і ОСОБА_9 , матеріали негласних слідчих (розшукових) дій, протоколи оглядів та контролю за вчиненням злочину, результати затримання й особистого обшуку, а також відомості Єдиного реєстру адвокатів України.

Згідно з наведеними показами ОСОБА_11 , ще в листопаді 2025 року ОСОБА_5 пропонував йому за 15 000 доларів США допомогу в отриманні медичних документів, які мали стати підставою для визнання непридатним до військової служби. Свідок описав супроводження до лікарні, оформлення довідки про стаціонарне лікування, формальні обстеження та подальше залучення до спілкування особи на ім`я ОСОБА_12 . Показання ОСОБА_9 стосуються розмов зі ОСОБА_5 , передачі результатів обстежень, домовленостей про оплату, переказу 4 000 грн та передачі 5 000 доларів США 27.10.2026.

У протоколі НСРД від 25.09.2026 відображено розмову про проходження МРТ та ЕНМГ, передачу результатів лікарю й оплату вирішення питання щодо інвалідності. Матеріали НСРД від 02.10.2026 і протокол контролю за вчиненням злочину від 03.10.2026 стосуються зустрічі, передачі медичних документів та переказу 4 000 грн. Протоколами оглядів від 03.10.2026, 06.10.2026 та 07.10.2026 зафіксовано відомості про квитанції, належність банківської картки, використання ОСОБА_5 облікового запису « ОСОБА_13 » і листування про переказ. Подальші домовленості про зустрічі відображено також у протоколі огляду від 24.10.2026.

Розсекречені протоколи НСРД від 16.10.2026 та 17.10.2026 містять відомості про розмову ОСОБА_5 з іншою особою 15.10.2026 і зустріч із ОСОБА_9 16.10.2026. У них обговорювалися можливості впливу на медичних працівників, підготовка документів для встановлення інвалідності, розмір оплати та участь інших осіб.

Протоколи від 27.10.2026 стосуються огляду й вручення ОСОБА_9 5 000 доларів США для контрольованої передачі, затримання ОСОБА_5 та виявлення у нього переданих коштів, їх подальшого огляду, а також вилучення мобільного телефону із сім-карткою номера, який використовувався у спілкуванні. Відомості реєстру адвокатів підтверджують набуття ОСОБА_5 відповідного статусу 14.10.2026 та зазначений у клопотанні контактний номер телефону.

Необхідність тримання під вартою слідчий обґрунтовує ризиками переховування, незаконного впливу на свідків, перешкоджання провадженню іншим чином та продовження правопорушення, передбаченими пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Щодо можливості переховування слідчий посилається на тяжкість можливого покарання, тривалість описаної діяльності, зв`язки з іншими особами та обізнаність про проведені у них обшуки. Розмову 15.10.2026 про значні кошти на електронному гаманці, переміщення інших осіб і побоювання ув`язнення сторона обвинувачення розцінює як відомості про ресурси й можливості уникнення слідства.

Ризики впливу на свідків та іншого перешкоджання слідчий пов`язує з відомими підозрюваному контактами ОСОБА_9 , лікарів та інших осіб, можливістю узгоджувати їхні дії й пояснення, а також виготовляти недостовірні документи. На підтвердження наведено зафіксовані 15.10.2026 висловлювання про зміну результатів енцефалограми, проставлення печаток і підписів, підбір особи для встановлення контакту та обговорення способів впливу через інших людей.

Ризик продовження правопорушення обґрунтовує поетапністю домовленостей, попередніми аналогічними контактами та збереженням зв`язків із невстановленими особами. Посилається також на розмови про інших зацікавлених осіб, збір коштів, незавершене оформлення документів та продовження подібної діяльності в інших містах. На думку слідчого, більш м`які заходи не забезпечать належного контролю за цією взаємодією. Правова оцінка наведених доводів, їх доказового значення та достатності викладена далі окремо.

Заставу у розмірі 450 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 1 497 600 грн, слідчий вважає необхідною через обумовлені 15 000 доларів США, передачу першої частини у сумі 5 000 доларів США, ймовірну тривалість діяльності та участь інших осіб. Відомості з розмов про значні грошові ресурси, зокрема у криптовалюті, сторона обвинувачення наводить на підтвердження недостатності застави в загальних межах.

Територіальну підсудність слідчий обґрунтовує тим, що орган досудового розслідування після передислокації з Луганської області здійснює діяльність за адресою: м. Дніпро, вул. Гайова (Рощинська), 78, у межах територіальної юрисдикції Самарського районного суду міста Дніпра.

Прокурор ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримав клопотання та просив застосувати тримання під вартою із визначенням запропонованого слідчим розміру застави. Послався на наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, можливість впливу підозрюваного на свідків, осіб із медичного середовища та інших учасників описаного механізму, частина яких ще не встановлена. Зазначив про обговорення можливості виготовлення недостовірних документів, використання заходів конспірації та передачі коштів у криптовалюті. Наголосив, що обізнаність про обшуки в інших осіб не припинила відповідних контактів підозрюваного. Підвищений розмір застави пояснив також відомостями про інших осіб, зацікавлених в оформленні відстрочки та іншими можливими епізодами, що на його думку, випливають із розмов. Просив обчислювати строк тримання під вартою з 27.10.2026 об 11 год. 12 хв. та вважав вірну кваліфікацію цього кримінального правопорушення, посилаючись на результати НСРД, відомості у ЄРДР та просив дослідити первісний витяг із реєстру. Зазначив, що обумовлені 15 000 доларів США включали кошти для домовленостей із комісією та іншими особами. Первісний витяг із ЄРДР було досліджено у судовому засіданні.

Підозрюваний ОСОБА_5 проти клопотання заперечував. Не погодився з твердженнями про одержання та вимагання неправомірної вигоди і з наведеною правовою кваліфікацією. Пояснив, що ОСОБА_9 сам звернувся до нього за консультацією і вони аналізували підстави для відстрочки. Просив застосувати заставу в мінімальному передбаченому законом розмірі. Зазначив про відсутність у нього майна, значних заощаджень і депозитних вкладів.

Захисник ОСОБА_8 заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на недостатню обґрунтованість підозри, зокрема кваліфікуючої ознаки вимагання та на недоведеність процесуальних ризиків. Звертав увагу на хронологію реєстрації провадження і залучення ОСОБА_9 до співробітництва з правоохоронними органами. Стверджував, що кваліфікація за ч. 3 ст. 369-2 КК України використовувалася для проведення НСРД. Наголошував на необхідності врахувати майновий стан підозрюваного та просив застосувати заставу в межах, установлених законом. За його клопотанням долучено інформаційну довідку з реєстрів нерухомості.

Захисник ОСОБА_7 підтримав заперечення іншого захисника та подав письмові пояснення. Просив відмовити у застосуванні тримання під вартою, а за наявності підстав для запобіжного заходу - застосувати більш м`який захід із відповідними обов`язками; у разі визначення застави - відхилити суму 1 497 600 грн. та визначити індивідуально обґрунтований, посильний розмір у межах ст. 182 КПК України. Щодо провокації послався на письмову згоду ОСОБА_9 та постанову про його залучення до конфіденційного співробітництва від 03.08.2026, тобто до описаних безпосередніх контактів зі ОСОБА_5 у вересні 2026 року. Зазначив про контрольоване вручення коштів та організацію подальших контактів правоохоронцями; наголосив на необхідності перевірити первинні джерела інформації, ініціативу спілкування та самостійне формування наміру підозрюваного. Послався на рішення ЄСПЛ у справі «Раманаускас проти Литви» і тематичний огляд практики ККС ВС, оприлюднений у березні 2026 року. При цьому визнав, що сама дата залучення конфідента автоматично не встановлює провокації, а у матеріалах є більш ранні оперативні повідомлення. Щодо вимагання захисник послався на постанову ККС ВС від 09.07.2024 у справі № 464/233/22, провадження № 51-5846км23. Зазначив, що обговорення суми та умов оплати не тотожне вимаганню в кримінально-правовому розумінні, а законне здійснення мобілізаційних заходів щодо особи, яка не має права на відстрочку, саме по собі не є протиправною шкодою її правам. Вважав, що не конкретизовано реальної погрози законним правам ОСОБА_9 або створення підозрюваним умов вимушеної передачі коштів. Щодо ризиків захисник ОСОБА_7 вказав на відсутність відомостей про підготовку до втечі, порушення викликів, фактичний тиск на свідків та доступ до конкретних не вилучених доказів. Наголосив, що значна частина доказів уже зафіксована, а можливі ризики можуть бути зменшені процесуальними обов`язками. Щодо застави зазначив, що заявлена сума у 5,625 рази перевищує звичайну верхню межу для тяжкого злочину, а винятковість випадку, майновий стан та фінансова спроможність ОСОБА_5 належно не обґрунтовані. Послався на Рішення Конституційного Суду України від 21.07.2026 № 9-р(ІІ)/2026.

Слідчий суддя, заслухавши учасників провадження, дослідивши клопотання та всі матеріали, зазначені в ньому як обґрунтування, первісний витяг із ЄРДР, долучену інформаційну довідку і письмові пояснення захисника, дійшов таких висновків.

За змістом статей 177, 178, 183, 194 КПК України тримання під вартою потребує встановлення обґрунтованої підозри, достатніх підстав для висновку про хоча б один заявлений ризик та недостатності більш м`яких заходів. Слідчий суддя має оцінити конкретні дані про особу у сукупності з матеріалами провадження. Тяжкість підозри, суспільний резонанс, воєнний стан або загальні міркування про боротьбу з корупцією окремо не доводять необхідності позбавлення свободи.

Наведені у матеріалах відомості про спілкування ОСОБА_5 із ОСОБА_9 , визначення вартості вирішення питання, передачу медичних документів, повідомлення банківських реквізитів, перерахування 4 000 грн., обговорення наступних платежів та передачу 5 000 доларів США утворюють взаємопов`язану фактичну основу підозри. Значення має їх узгодженість із протоколами оглядів, матеріалами НСРД, відомостями про ідентифікацію засобів зв`язку та результатами затримання, а не лише виклад слідчого чи сам факт вручення повідомлення про підозру. Оцінюються також показання ОСОБА_11 про попередні, ще у 2025 році, контакти зі ОСОБА_5 з питань оформлення медичних документів за винагороду.

Статус адвоката, набутий ОСОБА_5 14.10.2026, не встановлює і не спростовує сам по собі його причетність до цих подій, а зумовлює застосування спеціальної процедури повідомлення про підозру. За дослідженими відомостями, 28.10.2026 письмове повідомлення здійснено керівником Луганської обласної прокуратури, що відповідає вимозі щодо уповноваженого суб`єкта, передбаченій ст. 481 КПК України.

Доводи захисту про кваліфікуючу ознаку вимагання мають самостійне значення. У постанові від 09.07.2024 у справі № 464/233/22 ККС ВС вказав на необхідність з`ясування реальної погрози заподіяти шкоду законним правам чи інтересам надавача вигоди або створення умов, за яких він вимушений передати її для запобігання шкідливим наслідкам. Сама вимога оплати чи погодження винагороди не замінюють встановлення цих ознак. Ця правова позиція враховується і під час попередньої перевірки фактичної основи повідомленої підозри.

Слідчий суддя погоджується із захистом в тому, що законний призов за відсутності права на відстрочку не можна автоматично вважати порушенням законного інтересу особи. Водночас у цьому провадженні сторона обвинувачення описує не лише платну пропозицію допомоги, а й використання залежності від обіцяного результату, послідовне висунення вимог передачі коштів та психологічний тиск, пов`язаний із наслідками їх ненадання. Ці твердження підлягають зіставленню зі змістом усієї комунікації, а не з окремим словом «вимагав» у процесуальному документі. На теперішньому етапі наведена сукупність повідомлень і домовленостей не дає підстав визнати версію про такий примусовий характер одержання коштів очевидно позбавленою фактичної основи. Водночас конкретизація законного інтересу, характеру та реальності погрози залишається обов`язковим предметом подальшого доказування; ці обставини не визнаються остаточно встановленими цією ухвалою.

Тому посилання захисту на справу № 464/233/22 враховано як вимогу змістовної перевірки ознаки вимагання. Наведена постанова, ухвалена після дослідження доказів при розгляді обвинувачення по суті, не встановлює наперед фактичних обставин цього провадження. За сукупністю дослідженого матеріалу доводи захисту не усувають наявного на цій початковій стадії рівня підозри за повідомленою кваліфікацією, але виключають можливість обґрунтовувати її лише розміром оплати або самим фактом контролю за передачею коштів.

Щодо провокації суд враховує, що в рішенні Великої палати ЄСПЛ від 05.02.2008 у справі «Раманаускас проти Литви», заява № 74420/01, §§ 55, 60, 70-71, розмежовано переважно пасивне розслідування та підбурювання. Небезпідставне заперечення про провокацію вимагає перевірки причин операції, ступеня участі державних агентів та можливого тиску; спростування такого доводу не може перекладатися на захист. Остаточне вирішення допустимості доказів у судовому розгляді не звільняє слідчого суддю від оцінки цього заперечення при перевірці обґрунтованості підозри.

Аналогічні критерії наведено ККС ВС у постанові від 28.03.2023 у справі № 391/729/15-к: значення мають попередні відносини учасників, наявність протиправного наміру незалежно від втручання правоохоронців, ініціатива контактів і характер їх розвитку. Саме ці питання, а не лише формальна наявність дозволів на НСРД, слід з`ясовувати при розмежуванні допустимого документування та створення злочину.

Зазначена захисником дата залучення ОСОБА_9 03.08.2026 передує описаним контактам у вересні 2026 року. Водночас у матеріалах наявні відомості про початок провадження ще 27.05.2026, первинне повідомлення органу СБУ та показання ОСОБА_11 про попередню пропозицію ОСОБА_5 за схожих обставин.

Отже, перевірка здійснювалася не лише на підставі одного контрольованого контакту із ОСОБА_9 .

Самі оперативні повідомлення не є доказом винуватості, проте разом із зазначеними показаннями мають значення для перевірки передумов початку документування.

У досліджених матеріалах описано власні активні дії підозрюваного: надання реквізитів для переказу, визначення етапів і розміру оплати, призначення зустрічей, обговорення способу оформлення документів та місця передачі коштів.

З урахуванням наведеного заперечення щодо провокації не дає на цій стадії достатніх підстав відкинути всю фактичну основу підозри. Такий висновок не означає остаточного визнання операції правомірною чи доказів допустимими.

Доводи захисту про штучне завищення кваліфікації для НСРД також оцінено: дата внесення відомостей або їх зміни сама собою не доводить такого завищення; необхідне зіставлення вихідної фактичної інформації, предмета дозволів і результатів відповідних дій. Первісний витяг із ЄРДР досліджено, а його наявність не використовується як заміна доказування складу інкримінованого діяння.

Щодо ризику переховування за п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий суддя враховує можливе суворе покарання разом із даними про постійне місце проживання, проживання матері в Україні, відсутність попередніх судимостей та повідомлене бронювання. Конкретної підготовки до втечі, порушення викликів чи можливості проживання за кордоном не наведено. Тому самостійної достатньої ваги для застосування тримання під вартою цей ризик у наведеному обґрунтуванні не набуває.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків за п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України значення має не сама наявність знайомств, а характер зафіксованої взаємодії: передача та обговорення документів, узгодження дій із залученням інших осіб, обізнаність із відповідними контактами і можливість підтримувати цю комунікацію. Підозрюваному відома особа ОСОБА_9 та обставини контактів із ним; частина осіб, через яких описується вплив, ще не встановлена. Це створює конкретну можливість погодження версій подій чи впливу на відомості, які можуть бути повідомлені під час подальших допитів. Прямих погроз після затримання не наведено, проте для запобігання ризику закон не вимагає очікувати їх реалізації. Водночас цей висновок є оцінкою ймовірності, а не встановленням факту вже вчиненого тиску.

Доводи захисту про фіксацію доказів засобами НСРД частково знижує небезпеку втрати вже одержаних записів, однак не усуває можливості впливу на свідків та узгодження пояснень щодо обставин, які цими записами не вичерпуються. Тому завершення окремих допитів та вилучень не усуває зазначеного ризику на початковому етапі після викриття описаних дій.

Щодо ризику перешкоджання провадженню іншим чином за п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий суддя враховує конкретно наведені розмови про можливість виготовлення медичних документів, проставлення печаток і підписів та координацію контактів через інших осіб. У сукупності з невстановленістю частини учасників це дає підстави остерігатися узгодженого створення недостовірних документальних пояснень описаних подій.

Щодо ризику продовження правопорушення або вчинення іншого за п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України суд ураховує тривалість описаної взаємодії протягом вересня - жовтня, її поетапний характер, обговорення подальших дій та відомості про інші аналогічні контакти. Це не дає підстав визнавати підозрюваного винуватим в інших епізодах. Однак конкретний зміст цих контактів свідчить про можливість продовження відповідних дій через збережені зв`язки. Відсутність судимостей враховано як обставину на користь підозрюваного.

Обрання запобіжного заходу не передбачає прийняття всіх доводів слідчого без перевірки. Достатньою є встановлена сукупність конкретних ризиків, зокрема впливу на свідків, іншого перешкоджання та продовження описаної діяльності. Відхилення самостійної достатності окремих аргументів про переховування чи неконкретизоване знищення доказів не усуває потреби запобігти решті встановлених ризиків.

Особисте зобов`язання та особиста порука передбачають переважно поведінкові гарантії. За встановленого характеру комунікації та невстановленості частини залучених осіб вони не забезпечують достатнього стримування від контактів безпосередньо або через посередників. Даних про конкретних осіб, які беруть на себе поруку, не наведено.

Домашній арешт, зокрема з електронним контролем, обмежує пересування, але не усуває можливості дистанційного спілкування і координації оформлення документів. Оскільки саме така комунікація становить істотну частину описаного способу дій, одного контролю місцеперебування на цьому етапі недостатньо.

Запропоновані захистом заборона контактів, обов`язок з`являтися та здача паспорта є належними засобами зменшення ризиків і враховуються судом, проте у даному випадку їх достатність пов`язується також із реальною майновою гарантією виконання - заставою, втрату якої особа має враховувати при вирішенні питання про дотримання обов`язків. Цим пояснюється можливість звільнення після внесення визначеної застави, хоча самі обов`язки без відповідного забезпечення суд наразі вважає недостатніми.

Санкція ч. 3 ст. 369-2 КК України передбачає позбавлення волі на строк від трьох до восьми років із конфіскацією майна; за ст. 12 КК України йдеться про тяжкий злочин. За наявної обґрунтованої підозри за цією кваліфікацією та встановлених ризиків можливість застосування тримання під вартою до раніше не судимої особи передбачена п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України. При цьому тяжкість санкції є умовою допустимості такого заходу, а не самостійним доказом його необхідності.

Визначаючи строк, суд бере до уваги початкову стадію після затримання, необхідність перевірки взаємодії з невстановленими особами та збереження незалежності показань про оформлення документів і передачу коштів. Ці обставини обґрунтовують застосування заявленого строку 60 днів із реальною можливістю ранішого звільнення у разі внесення застави та збереженням права на перегляд заходу за наявності передбачених законом підстав. Строк обчислюється відповідно до статей 115, 197 КПК України з дати фактичного затримання 27.10.2026 об 11 год. 12 хв., із зарахуванням цього дня, до 25.12.2026 включно.

Вирішуючи питання про заставу, слідчий суддя виходить із її забезпечувальної, а не каральної мети. Для тяжкого злочину п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України передбачає загальний діапазон від 20 до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

За ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» відповідний показник становить 3 328 грн. Отже, загальні межі у цій справі складають від 66 560 до 266 240 грн. Сума 1 497 600 грн. становить 450 прожиткових мінімумів і перевищує звичайну верхню межу у 5,625 раза.

Перевищення загальної межі допускається лише за встановлення, що застава у визначеному законом діапазоні не забезпечить виконання обов`язків.

У Рішенні від 21.07.2026 № 9-р(ІІ)/2026 Конституційний Суд України пов`язав допустимість такого перевищення з індивідуальною оцінкою обставин, ризиків та майнового стану. Заборона завідомо непомірної застави зберігається і у виключних випадках. Конституційність відповідної норми не означає допустимості автоматичного призначення будь-якої високої суми з огляду лише на категорію злочину.

ЄСПЛ у рішенні від 13.01.2022 у справі «Істоміна проти України», заява № 23312/15, §§ 25-26, 31-32, наголосив на необхідності індивідуальної оцінки майна особи та її спроможності виконати умови звільнення; тяжкість обвинувачення не може бути вирішальним обґрунтуванням суми. Водночас особа має добросовісно надати достатні відомості про свій фінансовий стан для їх перевірки. Оцінка застави потребує такої ж ретельності, як і питання необхідності тримання під вартою.

У рішенні Великої палати ЄСПЛ від 28.09.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії», заява № 12050/04, §§ 78-81, зазначено, що гарантія спрямована передусім на забезпечення явки, а не відшкодування шкоди; враховуються активи особи та її реальні відносини із заставодавцями. Допустимість урахування особливих обставин і суми ймовірної шкоди не усуває потреби мотивувати конкретний розмір. Відповідно до наведеного підходу, а також рішення «Гафа проти Мальти» від 22.05.2018, заява № 54335/14, § 70, визначальною є стримувальна дія реальної перспективи втрати застави. Ці рішення не встановлюють обов`язкової арифметичної залежності застави від неправомірної вигоди та не підміняють порядку її внесення, установленого КПК України.

В ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 21.01.2025 у справі № 991/293/25, провадження № 11-сс/991/76/25, зокрема у пунктах 73-74, при оцінці розміру застави враховано роль особи, обставини діяння, розмір вигоди чи шкоди та майнові відомості

Доводи прокурора про обумовлені 15 000 доларів США та передачу 5 000 доларів США враховано як дані про масштаб конкретної підозри. Проте обумовлена сума, за поясненням самого прокурора, призначалася також для інших осіб, а передані під контролем кошти вилучено.

Ці обставини не підтверджують наявності у ОСОБА_5 вільних заощаджень у такому самому чи більшому розмірі. Застава не визначається шляхом попереднього стягнення обговореної вигоди, її збільшення у певну кількість разів або компенсації державі за тяжкість інкримінованого діяння.

Посилання на приблизно 20 інших осіб, інші можливі епізоди та значні сукупні доходи не супроводжено індивідуальним розрахунком коштів, фактично одержаних саме підозрюваним і доступних йому. У розмові про значні кошти на електронному гаманці вжито вислів щодо іншої особи; він сам по собі не підтверджує належності коштів ОСОБА_5 .

Обговорення криптовалюти та способу передачі платежів має значення для перевірки способу дій, але не є автоматичним підтвердженням власного криптовалютного капіталу підозрюваного.

Долучена інформаційна довідка № 499949970, сформована 28.10.2026 о 12:00:42, засвідчує, що за наведеними параметрами пошуку відомості у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності, Єдиному реєстрі заборон відчуження та Державному реєстрі іпотек за ОСОБА_5 - відсутні.

Суд враховує її на користь доводів захисту щодо відсутності підтвердженого нерухомого майна.

Пояснення підозрюваного про відсутність заощаджень, депозитів та майна враховано разом із довідкою, даними про проживання та професійну діяльність.

Визначення застави повинно ґрунтуватися на доступних індивідуальних даних, а не на недоведених припущеннях про надвисоку платоспроможність.

За таких обставин твердження про виключність випадку саме для застави 450 прожиткових мінімумів не доведено достатніми індивідуальними даними. Конкретні процесуальні ризики обґрунтовують необхідність дієвих гарантій, проте не доводять автоматично, що вся застава в межах загального діапазону є неефективною. Заперечення захисту проти виходу за цю межу є обґрунтованими.

Визначаючи конкретний розмір у загальному діапазоні, суд ураховує сукупність установлених ризиків, поетапність і тривалість описаних контактів, можливість дистанційної координації, зв`язок із невстановленими особами, обсяг домовленостей у конкретному епізоді, а також відсутність попередніх судимостей та непідтвердженість значних власних активів. Мінімальний розмір, запропонований підозрюваним, у цій сукупності недостатньо відображав би стримувальну потребу щодо узгоджених дій через інших осіб. Разом із тим відсутні достатні підстави покладати на нього майновий тягар понад звичайну верхню межу.

Ці обставини дають підстави визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів - 266 240 грн., тобто верхній, але загальний, а не виключний розмір для тяжкого злочину і це відповідатиме загальним нормам КПК України, які вказують на конкретні обов`язки слідчого судді щодо обрання застави як альтернативного заходу забезпечення кримінального провадження та необхідність визначати розмір застави в межах, що передбачений законом.

Така сума обрана не лише через її місце в законодавчому діапазоні: значення мають конкретні ризики впливу й координації, яким має протидіяти перспектива втрати внесених коштів, у поєднанні з обов`язками, визначеними судом.

Отже, доводи захисту про необґрунтованість саме суми 1 497 600 грн. приймаються, а вимога застосувати мінімальну заставу чи обмежитися самими поведінковими обов`язками не враховує повною мірою встановленої сукупності ризиків.

Застава у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у поєднанні з визначеними обов`язками розглядається судом як достатня процесуальна гарантія.

Подальші перевірені відомості про істотні обставини майнового стану можуть бути предметом оцінки у передбаченій КПК процедурі перегляду запобіжного заходу і така можливість не замінює наведеної індивідуальної оцінки.

Обов`язки з`являтися, не відлучатися із населеного пункту, погоджувати відлучення, повідомляти про зміну проживання чи роботи, утримуватися від спілкування зі свідками щодо обставин провадження та здати документи для виїзду за кордон спрямовані на забезпечення контролю за поведінкою та зменшення встановлених ризиків.

Їх строк визначено до 25.12.2026 включно, що не перевищує двох місяців із дня постановлення ухвали. Умови звільнення та наслідки порушення обов`язків підлягають роз`ясненню у порядку, передбаченому КПК України.

З огляду на наведене клопотання підлягає частковому задоволенню із застосуванням тримання під вартою та визначенням меншого розміру застави.

На підставі наведеного, керуючись статтями 115, 176-178, 182-184, 193-194, 196-197, 202, 205, 309, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого - заступника начальника відділу слідчого управління ГУНП в Луганській Клопотання слідчого - заступника начальника відділу слідчого управління ГУНП в Луганській області підполковника поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Луганської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, який обчислювати з моменту фактичного затримання в порядку ст. 208 КПК України - з 27 жовтня 2026 року до 25 грудня 2026 року включно.

Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншими фізичними або юридичними особами (заставодавцями) відповідно до вимог ст. 182 КПК України.

Підозрюваний або заставодавці мають право у будь-який момент протягом дії ухвали внести заставу у визначеному розмірі у національній грошовій одиниці на депозитний рахунок з наступними реквізитами: одержувач платежу - ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 26239738, банк отримувача - ДКСУ, м. Київ, МФО 820172, рахунок IBAN UA158201720355229002000017442; призначення платежу: застава за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у справі № 206/8630/26 провадження № 1-кс/206/1384/26 кримінальне провадження № 12026130000000247, згідно з ухвалою Самарського районного суду міста Дніпра від 29.10.2026; прізвище, ім`я, по батькові (найменування) платника.

В іншій частині клопотання - відмовити.

У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення після одержання та перевірки документа, що підтверджує її внесення, негайно звільнити ОСОБА_5 з-під варти, якщо відсутнє інше судове рішення, яке набрало законної сили і прямо передбачає тримання його під вартою, та повідомити про це слідчого, прокурора і слідчого суддю. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.

З моменту звільнення ОСОБА_5 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 до 25 грудня 2026 року включно такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками щодо обставин цього кримінального провадження безпосередньо або через інших осіб, крім участі у процесуальних діях у встановленому законом порядку;

- здати на зберігання до відповідного органу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю наслідки невиконання покладених на них обов`язків, передбачені ст. 182 КПК України, зокрема можливість звернення застави в дохід держави у встановленому законом порядку.

Виконання ухвали та контроль за її виконанням покласти на прокурора у кримінальному провадженні № 12026130000000247 ОСОБА_6 .

Строк дії ухвали в частині тримання під вартою визначити до 25 грудня 2026 року включно.

Копію ухвали негайно після її оголошення вручити підозрюваному та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення для виконання.

Повний текст ухвали складено 2 листопада 2026 року.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: ОСОБА_1