Рішення № 141106024, 02.11.2026, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.11.2026м. СумиСправа № 920/494/26(590/490/26)

Господарський суд Сумської області у складі судді Ковтуна В.М., в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін розглянув матеріали справи № 920/494/26(590/490/26)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ

ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ (вул. Лісова,

буд. 2, м. Бровари, Броварський район, Київська область, 07400,

код ЄДРПОУ 35625014)

до відповідача: Фізичної особи ОСОБА_1 (

АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення 13950 грн 00 коп.

Суть спору: 21.05.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ звернулося до Ямпільського районного суду Сумської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення 13950 грн заборгованості за Кредитним договором № 37486-09/2025 від від 15.09.2025 та Договору факторингу № 25022026 від 25.02.2026.

Заочним рішенням Ямпільського районного суду Сумської області від 07.07.2026 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНТ ЦЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №37486-09/2025 від 15.09.2025 року в розмірі 11811 (одинадцять тисяч вісімсот одинадцять) грн. 00 коп. з яких: 9300 (дев`ять тисяч триста) грн. 00 коп заборгованість за основною сумою боргу; 2511 (дві тисячі п`ятсот одинадцять) грн. 00 коп. - заборгованість за відсотками. В решті позовних вимог відмовлено. Та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» судові витрати в розмірі 2254 (дві тисячі двісті п`ятдесят чотири гривні) грн 25 коп.

Ухвалою Ямпільського районного суду Сумської області від 24.08.2026 постановлено: Заочне рішення Ямпільського районного суду Сумської області від 07.07.2026 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасувати. В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у справі, заявленого в рамках заяви про перегляд заочного рішення відмовити. Матеріали цивільної справи №590/490/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, направити до Господарського суду Сумської області (адреса місцезнаходження: проспект ім. Т.Шевченка, 18/1, м.Суми, 40011) на розгляді якого перебуває справа №920/494/26 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

У відповідності до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.09.2026 справу № 920/494/26(590/490/26) розподілено для розгляду судді Ковтуну В.М.

У провадженні судді Ковтуна В.М. перебуває справа № 920/494/26 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 12.05.2026 відкрито провадження у справі № 920/494/26 про неплатоспроможність ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ); введено процедуру реструктуризації боргів боржника - фізичної особи ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ); призначено керуючим реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Белінську Наталію Олександрівну (свідоцтво № 190 від 12.02.2013, адреса: вул. Миколи Оводова, буд. 38, кім. 305, м. Вінниця, 21000); попереднє судове засідання призначене на 23.06.2026, 10:00.

13.05.2026 на офіційному вебпорталі судової влади України оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі № 920/494/26 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника встановлено 12.06.2026.

Наразі заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» з грошовими вимогами до ОСОБА_1 у справі № 920/494/26 про її неплатоспроможність до Господарського суду Сумської області не надходила.

Неподання ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заяви з грошовими вимогами ОСОБА_1 у справі № 920/494/26 про неплатоспроможність останньої в порядку, передбаченому КУзПБ, не може вважатися відмовою від таких вимог у позовному провадженні або бути підставою для відмови у задоволенні позову з майновими (грошовими) вимогами до боржника, що розглядається в межах справи про банкрутство відповідача в порядку статті 7 КУзПБ.

У разі незаявлення вимог до боржника у справі про банкрутство справа за позовом з майновими (грошовими) вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство, відповідно до приписів статті 7 КУзПБ має бути розглянута господарським судом, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство відповідача, по суті спору за правилами Господарського процесуального кодексу України у позовному провадженні в межах справи про банкрутство.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 23.09.2021 у справі №904/4455/19.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 23.09.2026 (суддя Ковтун В.М.) постановлено: прийняти матеріали справи №920/494/26(590/490/26) до розгляду; розгляд справи розпочати спочатку зі стадіїї відкриття провадження у справі; справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами; розгляд справи № 590/490/26 здійснювати в межах справи № 920/494/26 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , в окремому позовному провадженні; сторонам встановлені строки для надання процесуальних документів по суті спору.

Ухвала Господарського суду Сумської області від 23.09.2026 у справі №920/494/26(590/490/26) була направлена ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ОСОБА_1 до їх електронних кабінеті в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" та згідно з довідками про доставку електронного листа, роздрукованих з комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», були доставлені до їх електронних кабінетів 23.09.2026 відповідно о 20:34 та 20:40.

Станом на 02.11.2026 відповідачка відзив на позовну заяву суду не надала.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження. Позивач має право в позовній заяві заявити мотивоване клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 252-1 цього Кодексу.

Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Приймаючи до уваги, що 26.09.2026 близько 12:00 з території рф завдано авіаудару (попередньо 2 ФАБ) по території міста Суми, внаслідок влучання пошкоджено будівлю Господарського суду Сумської області, у зв`язку з чим роботу суду тимчасово припинено і Господарський суд Сумської області відновив роботу 12.10.2026. Враховуючи означене судом розглянуто справу невідкладно після відновлення роботи суду.

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов, хоча був повідомлений своєчасно та належним чином. Суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, взявши до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Ураховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки та подання документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам були створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами враховуючи норму ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Відповідно до ст. 233 ГПК України за результатами оцінки доказів, поданих сторонами судом ухвалене рішення у даній справі.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

15.09.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (надалі - ТОВ СТАР ФАЙНЕНС ГРУП, Первісний кредитор) та фізичною особою ОСОБА_1 (надалі позичальник, відповідач, споживач) було укладено договір про надання фінансового кредиту №37486-09/2025, який підписано електронним підписом відповідно до п. 7.1 договору у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п.п 1.1 кредитного договору визначено, що товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та умовах визначених договором.

Пунктом 1.2. Договору передбачено:

Тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби Клієнта, не пов`язані з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 15.09.2025. Наданий кредит Клієнт зобов`язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування, відповідно до графіку платежів. Кінцева дата погашення кредиту 12.01.2026.

Згідно з п.п. 3.3 п 3 кредитного договору сторонами передбачено, що обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок товариство) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.

Відповідно до п.п 2.3., п.2 кредитного договору для отримання кредиту клієнт відвідує сайт товариства та ознайомлюється з відповідною інформацією, а саме правилами надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту; кредитними продуктами товариства, документами щодо взаємодії з споживачами, примірним договором про надання кредиту, інформацією про істотні характеристики послуги з надання мікрокредиту/споживчого кредиту та іншою інформацією про фінансову послугу, яка розміщується товариством на сайті товариства, відповідно до вимог чинного законодавства України та нормативно-правових актів Національного Банку України. Приймаючи умови кредитного договору, клієнт підтверджує, що він ознайомлений з усіма умовами, повністю, розуміє погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися ( п.п 7.6, п. 7 кредитного договору)

Отже, дані правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування права і обов`язки сторін іншу інформацію необхідну для укладення договору.

25.02.2025 між ТзОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТзОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено договір факторингу №25022026 у відповідності до умов якого ТзОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» передав (відступає) ТзОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» за плату належні йому права вимоги, а ТзОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» прийняла належні ТзОВ «Стар ФАЙНЕНС ГРУП» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Згідно п.п 1.3 договору факторингу ТзОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» зобов`язався протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги за кредитним договором ТзОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних ТзОВ «ФК» ЄАПБ» надати інформацію передбачену чинним законодавством про ТзОВ «ФК» ЄАПБ» у спосіб передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства .

ТзОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" сплатило ТзОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» за відступлення права вимоги згідно договору факторингу №25022026 від 25.02.2026 в сумі 6017489,05 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №50 від 27.02.2026. (а.с. 126)

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №25022026 від 25.02.2026 ТзОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 13950,00 грн з яких:

- 9300,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 2511,00 грн. сума заборгованості за відсотками;

- 2139,00 грн. сума заборгованості за штрафом (а.с. 127).

Боб Анна Василівна взяті на себе згідно кредитним договором зобов`язання в частині своєчасного повернення одержаних кредитних коштів, відсотків та пені не виконала, суму кредиту не оплатила.

Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить, відповідно до наданого позивачем розрахунку, суму у розмірі 13950,00 грн з яких: 9300,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 2511,00 грн. сума заборгованості за відсотками; 2139,00 грн. сума заборгованості за штрафом.

Враховуючи вище викладене позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права та просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 13950,00 грн.

Вирішуючи спір у даній справі, суд керується наступним:

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договір. Аналогічне правило випливає із ст. 509 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч. 1 ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Положенням ч. 1 ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з приписами ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно- комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного чи Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовій формі (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні правові висновки викладені у Постановах Верховного суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127-33824/19.

Відповідно до ч.ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

Стаття 12 ЗУ «Про електронну комерцію» зазначає, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення ЗУ «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Суд встановив, що сторони кредитного договору узгодили розміри кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредитні кошти, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі боржника для укладення такого кредитного договору, на таких умовах шляхом підписання кредитного договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно з ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

За приписами ч.ч.1-2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Умови договорів приєднання розробляються товариством, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим товариство має підтвердити, що на час укладання відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст.633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг товариства) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Судом встановлено, що в даному випадку відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між ними договір, предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, договірними сторонами розірваний не був.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з положеннями статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов`язання. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

У відповідності до ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно наведених позивачем у позовній заяві даних, долучених до матеріалів справи розрахунків, документів в їх обґрунтування, заборгованість ОСОБА_1 становить 1950,00 грн., а саме: заборгованість по тілу кредиту 9300,00 грн., заборгованість по відсотках 2511,00 грн., штраф 2139,00 грн..

Докази оплати боржником заборгованості тіла кредиту та відсотках за вищевказаними договорами в матеріалах справи відсутні, у зв`язку з чим в порушення умов кредитного договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, позичальник свої зобов`язання не виконав.

Станом на день розгляду заяви боржник зобов`язання за кредитними зобов`язаннями не виконав, кредит не повернув.

У зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором щодо погашення кредиту останній має перед Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» непогашену заборгованість, яка підставна та підлягає до часткового задоволення на суму 11811,00 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту 9300,00 грн., заборгованість по відсотках 2511,00 грн.

Отже, суд встановив що суми, які входять до ціни позову, зокрема, прострочена заборгованість по основному кредиту та заборгованість по процентам відповідають фактичним обставинам справи, положенням чинного законодавства, укладеного договору, підтверджуються наявними в матеріалах справи документами, у встановленому порядку не були спростовані чи заперечені, а відтак підлягають до стягнення на користь позивача в судовому порядку.

Щодо позовних вимог в частині нарахування штраф, суд зазначає наступне.

Пунктом 18 «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 з 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на момент розгляду даної справи.

Судом прийнятий до уваги лист Національного Банку України «Щодо дотримання законодавства у сфері споживчого кредитування», в якому вказано, що положення п.6 Розділу IV Прикінцеві та перехідні положення ЗУ «Про споживче кредитування» не застосовуються до договорів споживчого кредиту, які укладено після спливу тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-IX.

Водночас, у даному випадку підлягають застосовуванню безпосередньо норми Цивільного кодексу України, оскільки він має вищу юридичну силу.

Враховуючи наведені положення Цивільного кодексу України, беручи до уваги, що відповідно до наданих кредитором розрахунків заборгованості прострочення боржника за кредитним договором сталося у період дії воєнного стану на всій території України, а відтак, ОСОБА_1 звільняється від обов`язків сплати на користь кредитора штрафу за таке прострочення, а саме штраф у загальній сумі 2139,00 грн. підлягає списанню, у зв`язку з чим вимога позивача про стягнення з відповідача 2139,00 грн. коштів, які за своєю правовою природою є штрафом нарахованого в період дії в Україні воєнного стану, не підлягає до задоволення.

Згідно ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Також, згідно з нормами статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Правилами статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за укладеними договорами у розмірі 11811,00 грн, в тому числі: 9300,00 грн заборгованість за основною сумою боргу, 2511,00 грн заборгованість за відсотками.

Інший частині позовних вимог, суд відмовляє.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним:

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено ставку судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб у розмірі 3028 гривень.

Отже, судовий збір, що підлягав сплаті позивачем при зверненні до господарського суду з даною позовною заявою про стягнення 13950,00 грн становить 3028 грн.

ТОВ «ФК «ЄАПБ» при зверненні до Ямпільського районного суду Сумської області з вказаною позовною заявою сплатило судовий збір, з урахуванням понижуючого коефіцієнту, у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 15.05.2026 № 15548.

Велика Палата Верховного суду у постанові від 18.01.2023 у справі № 170/129/21 вказала, що немає підстав вважати, що судовий збір при передачі справи за підсудністю іншому суду повинен сплачуватись повторно на рахунок того суду, де справа розглядається фактично. Перерозподіл сплачених коштів може здійснюватися ДСА України у визначеному нею порядку або у порядку, визначеному іншим компетентним органом держави.

Відповідно до частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, враховуючи задоволення позову частково, відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в розмірі 2253,99 грн.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ до Боб Анни Василівни про стягнення 13950,00 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ (вул. Лісова, буд. 2, м. Бровари, Броварський район, Київська область, 07400, код ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк» ) заборгованість у розмірі 11811 грн 00 коп. та 2253 грн 99 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із частинами першою, другою статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 256 та статті 257 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини сьомої статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Рішення складене та підписане суддею 02.11.2026.

СуддяВ.М. Ковтун