Рішення № 141105720, 02.11.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/Код ЄДРПОУ 03500004

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2026 Справа № 917/1174/26

Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., секретар судового засіданні Павленко С. М., розглянувши заяву АТ "Полтаваобленерго" про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат по справі №917/1174/26

за позовною заявою Акціонерного товариства "Полтаваобленерго", вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, 36022

до відповідача фізичної особи-підприємця Таран Юрія Григоровича, АДРЕСА_1

про стягнення 117 737,56 грн,

та за зустрічною позовною заявою

Фізичної особи - підприємця Таран Юрія Григоровича, АДРЕСА_1

до відповідача Акціонерного товариства "Полтаваобленерго", вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, 36022

про визнання недійсним рішення

Без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Полтавської області перебувала справа № 917/1174/26 за первісним позовом Акціонерного товариств "Полтаваобленерго" до Фізичної особи - підприємця Таран Юрія Григоровича про стягнення вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ у розмірі 117 737,56 грн (вх. №1217/26) та за зустрічним позовом Фізичної особи - підприємця Таран Юрія Григоровича до Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" про визнання недійсним та скасування рішення комісії АТ "Полтаваобленерго" по розгляду акту про порушення споживачем ПРРЕЕ, оформлене протоколом №00018364 від 16.12.2025 р. (вх. № 1414/26).

Рішенням від 13.10.2026 року суд первісний позов задовольнив. Стягнув з фізичної особи-підприємця Тарана Юрія Григоровича на користь Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" 117 737,56 грн вартості необлікованої електричної енергії, 2 662,40 грн витрат по сплаті судового збору та 2 139,36 грн витрат на проведення експертизи. Відмовив у задоволенні зустрічного позову Фізичної особи - підприємця Тарана Юрія Григоровича.

За змістом частин 1, 3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Суд зазначає, що АТ "Полтаваобленерго" у первісній позовній заяві зазначив про те, що докази понесених судових витрат на правничу допомогу та на проведення експертизи будуть подані до суду відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

22.10.2026 року до суду від АТ "Полтаваобленерго" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат по справі №917/1174/26 у розмірі 15 000 грн (вх. №14280), до якої долучені докази понесення витрат на правову допомогу.

Ухвалою від 26.10.2026 року суд прийняв заяву АТ "Полтаваобленерго" про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат по справі №917/1174/26 до розгляду та запропонував ФО-П Таран Ю. Г. подати письмові заперечення (за наявності таких заперечень) на заяву АТ "Полтаваобленерго" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу протягом 3 днів з дня отримання ухвали та надати їх суду та відповідачу за первісним позовом.

При вирішенні заяви АТ "Полтаваобленерго" про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат по справі №917/1174/26 суд враховує наступне.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).

За приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

У рішенні Конституційного Суду України № 23-рп/2009 (у п. 3.2 рішення) передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо.

Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать і консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво в судах тощо.

Згідно із ч.4, 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до частини 1 статті 26 ЗУ "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (надалі - Закон), адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Положеннями частини 1 статті 1 Закону договір про надання правової допомоги визначено як домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

На підтвердження факту понесення таких витрат позивачем за первісним позовом до суду надано: копію договору про надання професійної правничої допомоги №1927 від 10.04.2026, копію додаткової угоди №2 від 28.05.2026, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ПТ №4090 від 26.07.2022, копію ордеру на надання правничої допомоги серії ВІ №1439487 від 22.10.02.2026, копію ордеру серія ВІ №1400782 від 28.05.2026 р., копію акту про прийняття-передачу наданої професійної правничої допомоги від 22.10.2026 р. відповідно до договору про надання професійної правничої допомоги №1927 від 10.04.2026 (додаткова угода №2 від 28.05.2026 р.).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Суд зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Особливістю фіксованого розміру адвокатського гонорару є те, що визначення саме такої форми в договорі виключає обов`язок зазначення відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної наданої послуги (вчиненої дії) в детальному описі робіт (наданих послуг) або в акті приймання-передачі наданих послуг. У цьому випадку встановлення сторонами в умовах договору про надання правової допомоги вартості послуг (гонорару) з надання правової допомоги клієнту в у фіксованому розмірі виключає необхідність зазначення адвокатом відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної дії виконаної ним на захист інтересів свого клієнта.

Подібні висновки викладено в додатковій постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №910/1344/19 та постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.02.2022 у справі №916/893/21.

Фіксований розмір гонорару означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

У разі погодження між адвокатом (адвокатським бюро / об`єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив`язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро/об`єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту. Подібні висновки Верховного Суду містяться у постанові від 19.11.2021 у справі № 910/4317/21.

Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Як зазначено у заяві АТ "Полтаваобленерго" про ухвалення додаткового рішення, 10.04.2026 р. року Акціонерне товариство "Полтаваобленрего" (далі - клієнт) та адвокатське бюро "Дмитра Штепи" (далі - бюро) уклали договір №1927 про надання професійної правничої допомоги (далі - договір).

Відповідно до цього договору бюро приймає доручення клієнта та зобов`язується надати йому послуги з професійної правничої допомоги, а клієнт зобов`язується оплатити такі послуги у порядку та на умовах, визначених цим договором (п. 1.1 договору).

Орієнтовна ціна договору становить 99 000,00 грн без ПДВ. Вартість послуг з надання професійної правничої допомоги, а також їх обсяг та вид, що надаються в межах цього договору, визначаються сторонами у додатковій угоді, яка є його невід`ємною частиною. Така додаткова угода може оформлюватися у вигляді додатку до договору та набирає чинності з дня її підписання уповноваженими представниками сторін (п. 4.1 договору).

Оплата послуг з надання професійної правничої допомоги здійснюється протягом 30 днів після набрання рішенням суду законної сили, за яким досягнуто позитивного результату для клієнта, а саме прийняття рішення на користь клієнта та стягнення коштів, якщо судом розглядався майновий спір (п. 4.3 договору).

Послуги з професійної правничої допомоги вважаються наданими з моменту підписання акту приймання-передачі наданої професійної правничої допомоги, який за наявності скріплюється печатками сторін (п. 5.1 договору).

28.05.2026 р. між АТ "Полтаваобленрего" (далі - клієнт) та адвокатське бюро "Дмитра Штепи" (далі - бюро) було додаткову угоду №2 до договору про надання професійної правничої допомоги №1927 від 10.04.2026 (далі - додаткова угода).

Відповідно до п.2 додаткової угоди №22 від 20.02.2026, сторони погодили, що бюро надає послуги з професійної правничої допомоги у спорі щодо стягнення з Фізичної особи - підприємця Тарана Юрія Григоровича на користь клієнта заборгованості за необліковану електричну енергію у розмірі 117 737,56 грн з ПДВ згідно рішення комісії АТ "Полтаваорбленерго"по розгляду акта про порушення споживачем ПРРЕЕ, оформленого протоколом №00018364 від 16.12.2025 р. та акту про порушення №00018364 від 26.08.2025 року.

Вартість послуг з професійної правничої допомоги становить 15 000,00 грн без ПДВ (п. 4 додаткової угоди).

Відповідно до акту про прийняття-передачу наданої професійної правничої допомоги від 22.10.2026 р. відповідно до договору про надання професійної правничої допомоги №1927 від 10.04.2026 (додаткова угода №2 від 28.05.2026 р.) (далі - акт) бюро надало клієнту професійну правничу допомогу у справі №917/1174/26, яка перебувала на розгляді Господарського суду Полтавської області за позовом АТ "Полтаваобленерго" до Фізичної особи - підприємця Тарана Юрія Григоровича про стягнення на користь клієнта заборгованості за необліковану електричну енергію у розмірі 117 737,56 грн з ПДВ згідно рішення комісії АТ "Полтаваорбленерго" по розгляду акта про порушення споживачем ПРРЕЕ, оформленого протоколом №00018364 від 16.12.2025 р. та зустрічною позовною заявою Фізичної особи - підприємця Тарана Юрія Григоровича до АТ "Полтаваобленерго" про скасування рішення, оформленого протоколом №00018364 від 16.12.2025 р.

Зміст та обсяг наданої професійної правничої допомоги, її вартість:

Професійна правнича допомога у справі №917/1174/26, яка включає в себе:

- вивчення та правовий аналіз документів, що регулюють договірні відносини між клієнтом та ФОП Тараном Ю. Г. щодо розподілу електричної енергії;

- вивчення та аналіз акта про порушення №00018364 від 26.08.2025 р., рішення комісії клієнта, оформленого протоколом №00018364 від 16.12.2025 р., та розрахунку обсягу і вартості необлікованої електричної енергії на суму 117 737,56 грн з ПДВ;

- формування правової позиції клієнта щодо стягнення вартості необлікованої електричної енергії;

- аналіз судової практики;

- підготовка та подання позовної заяви від 11.06.2026 р.;

- вивчення та аналіз відзиву на позовну заяву від 06.0.2026 р., поданого ФОП Таран Ю. Г.;

- вивчення та аналіз зустрічної позовної заяви від 06.07.2026 р., поданої ФОП Таран Ю. Г.;

- підготовка та подання відповіді на відзив від 10.07.2026 р.;

- вивчення та аналіз заперечень від 15.07.2026 р., поданих ФОП Тараном Ю. Г.;

- підготовка та подання заперечень від 28.07.2026 р. щодо клопотання ФОП Тарана Ю. Г. на долучення додаткових доказів;

- підготовка та подання відзиву на зустрічну позовну заяву від 05.08.2026 р.;

- вивчення та аналіз відповіді на відзив від 07.08.2026 р., поданої ФОП Таран Ю. Г.;

- участь у судових засіданнях 01.09.2026 р. та 24.09.2026 р.

Вартість послуг 15 000,00 грн

Загальна вартість наданої та прийнятої клієнтом професійної правничої допомоги за цим актом становить 15 000,00 грн без ПДВ, що відповідає вартості послуг, визначеній пунктом 4 Додаткової угоди №2 від 28.05.2026 р. до договору. Оплата проводиться в порядку та строки, передбачені договором (п. 3 акту).

Клієнт прийняв зазначену в цьому акті професійну правничу допомогу та не має зауважень щодо її змісту, обсягу, якості, строків надання та вартості (п. 4 акту).

Матеріалами справи підтверджено, що правову допомогу відповідачу у справі надав адвокат Дмитро Штепа на підставі договору про надання професійної правничої допомоги №1927 від 10.04.2026, додаткової угоди №2 від 28.05.2026, ордеру на надання правничої допомоги серії ВІ №1439487 від 22.10.02.2026 та ордеру серія ВІ №1400782 від 28.05.2026 р.

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Частина 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу, а також витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (п. 1 та п. 4 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України ).

Частини 1 та 2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що:

- витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави;

- за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/WestAllianceLimited проти України).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Частина 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України ).

Відповідно до приписів ч.6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Таку правову позицію, щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Судом враховано, що відповідачем не було подано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження неспівмірності витрат на правничу допомогу в заявленому позивачем розмірі.

Також суд зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачена (див. постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18).

На підставі викладеного, враховуючи те, що позивачем підтверджено правовий статус адвоката, наявність доказів фактичного надання послуг на підставі договору про надання професійної правничої допомоги та додаткової угоди №2, зважаючи на те, що первісна позовна заява АТ "Полтаваобленерго" була задоволена в повному обсязі, а у задоволенні зустрічного позову було відмовлено, а також співмірність розміру витрат з наданими послугами, суд дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правову допомогу в розмірі 15 000, 00 грн є обґрунтованими та підлягають стягненню з ФО-П Тарана Ю. Г.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 221, 240-242, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву "Полтаваобленерго" про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат по справі №917/1174/26 у розмірі 15 000 грн (вх. №14280 від 22.10.2026 р. ) задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Тарана Юрія Григоровича ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, 36022, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00131819, п/р № НОМЕР_2 АТ "Банк Кредит Дніпро", МФО 305749) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення підписане 02.11.2026 року.

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України. Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 256 -257 ГПК України).

Суддя О. М. Тимощенко