Ухвала суду № 141105383, 02.11.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

"02" листопада 2026 р.Справа № 916/4417/26Суддя Господарського суду Одеської області Нікітенко С.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморський логістичний центр" (68000, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Промислова, буд. 1; код ЄДРПОУ 38759383) про видачу судового наказу на стягнення з боржника фізичної особи-підприємця Байди Олени Олександрівни ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ) суми боргу у розмірі 62343,12 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Чорноморський логістичний центр" звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення з фізичної особи-підприємця Байди Олени Олександрівни суми заборгованості за Договором оренди нерухомого майна № 47 від 16.03.2026 у розмірі 62343,12 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.10.2026 заяву про видачу судового наказу у справі № 916/4417/26 передано на розгляд судді Нікітенку С.В.

Дослідивши матеріали заяви щодо видачі судового наказу про стягнення 62343,12 грн, суд дійшов до таких висновків.

Статтею 148 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) встановлено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

За подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом (ч. 1 ст. 151 ГПК України).

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір).

Згідно статті 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за подання до господарського суду заяви про видачу судового наказу становить 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 року складає 3028,00 гривні.

Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (ч. 2 ст. 9 Закону України Про судовий збір).

Як слідує з доданої до заяви про видачу судового наказу платіжної інструкції від 16.10.2026 заявником сплачено судовий збір у розмірі 332,80 грн.

Водночас, згідно довідки заступника начальника статистичного відділу Господарського суду Одеської області № б/н від 26.10.2026, судовий збір у розмірі 332,80 грн Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморський логістичний центр", сплачений згідно з платіжним дорученням від 16.10.2026, був зарахований на рахунок № UA938999980313141206083015758, відкритий в Головному управлінні державної казначейської служби України в Одеській області. Проте, вказана квитанція обліковується в матеріалах наказного провадження № 916/4330/26, по яким ухвалою суду від 22.10.2026 було відмовлено заявнику у видачі судового наказу про стягнення.

Суд звертає увагу заявника на положення ч. 2 ст. 151 ГПК України, якими встановлено, що у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.

Відтак, сплачена заявником сума судового у розмірі 332,80 грн згідно платіжної інструкції від 16.10.2026 була використана в рамках справи № 916/4330/26.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Та обставина, що заявник станом на даний час не звернувся до суду із клопотанням про повернення судового збору у справі № 916/4330/26 не є гарантією неподання ним такого клопотання у майбутньому.

У разі прийняття судом квитанції від 16.10.2026 на суму 332,80 грн, як належного доказу оплати судового збору за подання заяви у даній справі, заявник, після ухвалення судом рішення у цій справі, не буде позбавлений можливості подання клопотання про повернення судового збору, сплаченого за подання заяви у справі № 916/4330/26.

Аналогічна позиція викладена у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 28.03.2023 у справі № 904/4585/22 та постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.08.2024 у справі № 924/133/21.

За висновком суду, платіжна інструкція від 16.10.2026 не є належним доказом сплати судового збору у розмірі 332,80 грн за подання заяви про видачу судового наказу у справі № 916/4417/26.

Таким чином, при зверненні до Господарського суду Одеської області із заявою про видачу судового наказу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморський логістичний центр" мало сплатити 332,80 грн судового збору та надати до суду докази сплати судового збору.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч. 2 ст. 152 ГПК України).

Відтак, з огляду на те, що заявником не дотримано вимог п. 1 ч. 3 ст. 150 ГПК України, а саме, не додано доказів сплати судового збору у розмірі, встановленому законом, суд дійшов висновку про те, що у видачі судового наказу необхідно відмовити.

При цьому, суд звертає увагу заявника, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 21, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч. 1 ст. 153 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про відмову Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморський логістичний центр" у видачі судового наказу.

Керуючись ст.ст. 147, 148, 151- 154, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Чорноморський логістичний центр" у задоволенні заяви про видачу судового наказу (вх. № 4533/26 від 26.10.2026) про стягнення з боржника фізичної особи-підприємця Байди Олени Олександрівни ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованості у розмірі 62343,12 грн.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга у відповідності до частини 1 статті 256 ГПК України.

Ухвалу підписано 02.11.2026.

Суддя Нікітенко С.В.