Рішення № 141105348, 29.10.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/3579/26

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі судового засідання Я.С. Кондратюк

за участю представників:

від позивача - Юзва А.Я.,

від відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електро Прайм" про стягнення заборгованості у загальному розмірі 193984,83 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Електро Прайм", в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість у загальній сумі 193984,83 грн, у т.ч. 145441,09 грн - інфляційних втрат, 48543,74 грн - 3% річних.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Електро Прайм" заявою про укладення договору про врегулювання небалансів електричної енергії від 07.06.2019 надало письмову згоду на приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії. Як вказує позивач, останній листом № 01/22351 від 19.06.2019 повідомив ТОВ "Електро Прайм" про приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії із ідентифікатором договору № 0500-01024, дата акцептування 19.06.2019.

При цьому позивач зазначає, що редакції договору про врегулювання небалансів електричної енергії, що діяли на момент виникнення заборгованості відповідача, затверджені наказами НЕК "Укренерго" № 303 від 01.06.2021 та № 58 від 31.01.2022.

Відтак, за ствердженнями позивача, між НЕК "Укренерго" та ТОВ "Електро Прайм" 19.06.2019 укладений договір про врегулювання небалансів електричної енергії № 0500-01024, за умовами п. 1.1 якого договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії СВБ, у тому числі її балансуючої групи. Цей договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому.

Додатково позивач зауважує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Електро Прайм" змінило своє місцезнаходження, а саме з: "79044, Львівська обл., м. Львів, вул. Бойківська, 5е, офіс 2" на "65003, м. Одеса, вул. Корольова, буд. 298". Вказаний факт досліджувався також Господарським судом Одеської області під час розгляду справи № 916/194/25.

Водночас, як вказує позивач, згідно з процесом врегулювання, передбаченого додатком 10 до Правил ринку, позивачем сформовано та скеровано відповідачу акт корегування (врегулювання) № ВР/21/01-0500 від 05.10.2021 до акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.01.2021 № ВН/21/01-№0500, згідно з яким обсяг зобов`язань відповідача щодо оплати електричної енергії для врегулювання небалансів за січень 2021 року збільшився та відповідно сума до оплати становить 988235,53 грн з ПДВ. Вказаний акт підписаний сторонами договору.

Так, позивач наголошує, що 06.01.2022 року позивачем було виставлено рахунок-фактуру № 0501202200169 від 05.01.2022 за електричну енергію для врегулювання небалансів за січень 2021 року на суму 988235,53 грн з ПДВ. Даний рахунок виставлено відповідачу через систему управління ринком, що підтверджується скріншотом з системи управління ринком та скріншотами з електронної пошти. Кінцевий термін оплати цього рахунку з урахуванням положень п. 3.2 додатку 10 до Правил ринку - 12.01.2022.

Однак, як стверджує позивач, у зв`язку з тим, що відповідач не здійснив оплату рахунку-фактури у визначений Правилами ринку строк, позивачем у відповідності до положень пунктів 3.3, 3.5 договору та розділу VI Фінансові гарантії Правил ринку здійснено зарахування коштів СВБ, що зберігаються на поточному рахунку ОСП (фінансову гарантію) у розмірі 205000,00 грн на оплату вказаного вище рахунку. Таким чином, заборгованість по цьому рахунку становить 783235,53 грн з ПДВ.

Також позивач додає, що згідно з процесом врегулювання, передбаченого додатком 10 до Правил ринку, позивачем сформовано та скеровано відповідачу акт корегування № ВР/21/02-0500 від 20.10.2021 до акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 28.02.2021 № ВН/21/02-№0500, згідно з яким обсяг зобов`язань відповідача щодо оплати електричної енергії для врегулювання небалансів за лютий 2021 року збільшився та відповідно сума до оплати становить 221212,57 грн з ПДВ. Однак, позивачу примірник вказаного вище акту від відповідача не повернувся. 02.02.2022 року позивачем було виставлено рахунок-фактуру за електричну енергію для врегулювання небалансів за лютий 2021 року на суму 221212,57 грн з ПДВ. Кінцевий термін оплати цього рахунку - 07.02.2022. Вказаний рахунок не сплачений відповідачем. Таким чином, заборгованість по цьому рахунку становить 221212,57 грн з ПДВ.

Крім того, з урахуванням наведеного, позивач наголошує, що оскільки зобов`язання відповідача щодо сплати коштів є грошовим, і таке зобов`язання порушене відповідачем, позивач має право на застосування наслідків порушення зобов`язання у вигляді стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, які були нараховані у справі № 916/194/25 по 10.01.2025 включно.

Крім того, позивач зауважує, що рішенням Господарського суду Одеської області від 05.06.2025 у справі № 916/194/25 позов Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" задоволено в повному обсязі та ухвалено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Електро Прайм" заборгованість у сумі 1564980,46 грн, з яких: 1004448,10 грн - основного боргу, 3643,53 грн - пені, 89762,49 грн - 3% річних та 467126,34 грн - інфляційних втрат. Зазначене рішення набуло законної сили.

Таким чином, позивач зазначає, що рішенням Господарського суду Одеської області від 05.06.2025 у справі № 916/194/25 встановлено факт порушення відповідачем грошових зобов`язань за договором та правомірність нарахування відповідачу у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України 3% річних та інфляційних втрат, які були нараховані в межах зазначеної справи по 10.01.2025 включно. Оскільки відповідачем на даний момент не здійснено погашення боргу за договором, позивач шляхом подання цього позову реалізує своє право на донарахування з 11.01.2025 по 21.08.2026 включно 3% річних та інфляційних втрат за подальше порушення відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2026 року вказану позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" розподілено до розгляду суддею Цісельським О.В.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Господарського суду Одеської області № 455 від 03.09.2026 р. у зв`язку з відрахуванням наказом голови суду № 16-к від 02.09.2026 судді Цісельського О.В. зі штату суду відповідно до Указу Президента України № 848/2026 від 01.09.2026 "Про призначення судді", статті 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пункту 9 статті 32 Господарського процесуального кодексу України та на виконання пункту 10.6.4. Засад використання автоматизованої системи документообігу в Господарському суді Одеської області, затверджених рішенням зборів суддів від 20.03.2025 № 916-1/2025 (зі змінами від 06.07.2026 № 916-3/2026), призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 916/3579/26.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2026 року позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" розподілено до розгляду суддею Петровим В.С.

Ухвалою Господарського суду Одеської області 07.09.2026 р. суддею Петровим В.С. вказану позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3579/26, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 30.09.2026 р. об 11:15 год.

08.09.2026 р. від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС до господарського суду надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 30403/26), відповідно до якої позивач просить суд забезпечити проведення судового засідання у справі № 916/3579/26, що призначене на 30.09.2026 об 11:15 год., а також всі наступні судові засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів представника позивача - адвоката Юзви Андрія Ярославовича за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.09.2026 р. задоволено заяву Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про участь у судовому засіданні по справі № 916/3579/26, яке призначене на 30 вересня 2026 р. об 11:15 год., та в усіх наступних засіданнях суду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку ЄСІТС (ВКЗ).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.09.2026 р. відкладено розгляд справи на 29.10. 2026 р. об 11:30 год.

Відповідач відзив на позов у встановлений судом строк не надав, також відповідач в засідання суду не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся судом належним чином за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Проте, надіслані судом копії ухвал суду про відкриття провадження у справі від 07.09.2026 та про відкладення розгляду справи від 30.09.2026 були повернуті до суду без вручення разом з рекомендованим повідомленням про вручення поштових відправлень, що міститься в матеріалах справи, з позначкою "адресат відсутній".

Також про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся шляхом направлення на електронну адресу відповідача, яка зазначена останнім у додатку № 2 до заяви про укладення договору про врегулювання небалансів електричної енергії: electroprime.office@gmail.com, про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки про доставку електронного листа за вих. № 916/3579/26/43386/26 від 07.09.2026 та за вих. № 916/3579/26/45250/26 від 30.09.2026.

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного суду від 28.01.2019 у справі № 915/1015/16.

Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 у справі № 910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, яким в даному випадку є суд (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Також згідно з ч. 4 ст. 122 ГПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. В оголошенні про виклик вказуються дані, зазначені в частині першій статті 121 цього Кодексу.

З огляду на вказане та з урахуванням повернення до суду без вручення ухвал суду про відкриття провадження у справі від 07.09.2026 та про відкладення розгляду справи від 30.09.2026 господарським судом відповідач також викликався через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, про що свідчить наявне в матеріалах справи оголошення.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Виходячи з вищевикладених положень ГПК України та встановлених обставин щодо порядку викликів і повідомлень відповідача, суд вважає, що відповідач є належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, що наділяє суд правом розглядати справу без його участі.

На думку суду, процесуальна поведінка відповідача при розгляді даної справи в суді свідчить про відсутність реальної зацікавленості у вирішенні даного спору у встановлений процесуальним законом строк та відповідно до положень ст. 2 ГПК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

З огляду на ненадання відповідачем відзиву, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Під час розгляду справи по суті позивач підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено судом, наказом ПАТ "НЕК "Укренерго" № 303 від 01.06.2021 затверджено умови договору про врегулювання небалансів електричної енергії, положення заяви-приєднання до договору про врегулювання небалансів.

У подальшому наказом ПАТ "НЕК "Укренерго" № 58 від 31.01.2022 затверджено умови договору про врегулювання небалансів електричної енергії, положення заяви-приєднання до договору про врегулювання небалансів.

Так, відповідно до п. 1.1 договору про врегулювання небалансів електричної енергії цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії СВБ (Користувач системи передачі/трейдер/Оператор ринку/ гарантований покупець в якості учасника ринку), у тому числі її балансуючої групи. Цей договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому.

Згідно з п. 1.2 договору на підставі цього договору сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність у якості СВБ.

Відповідно до п. 1.3 договору СВБ врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до балансуючої групи.

Пунктом 1.4 договору визначено, що ОСП врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом України "Про ринок електричної енергії" та Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 307.

Відповідно до п.п. 2.1, 2-2 договору вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством. За підсумками місяця визначається індикативна величина - середньозважена ціна небалансів електричної енергії за розрахунковий місяць, що розраховується шляхом ділення загальної вартості небалансів електричної енергії на загальний обсяг небалансів електричної енергії. Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку.

За невиконання або неналежне виконання умов цього договору сторони несуть одна перед одною відповідальність, передбачену чинним законодавством України (п. 4.1 договору).

Положенням п. 4.2 договору у разі несвоєчасного виконання грошових зобов`язань після підписання сторонами акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів винна сторона сплачує іншій стороні пеню у розмірі 0,01% за кожний день прострочення від суми простроченого платежу, але не більше розміру подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідний період.

Умовами п. 5.1 договору визначено, що виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього договору.

Згідно з п.п. 5.9, 5.10 договору ОСП надає у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладенням КЕП два примірника акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів, підписані зі своєї сторони, до 12 числа місяця, наступного за тим, щодо якого його сформовано. СВБ протягом двох робочих днів повертає ОСП один примірник підписаного зі своєї сторони акту купівлі-продажу у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладенням КЕП).

Положеннями п.п. 9.1, 9.2 договору врегульовано, що цей договір набирає чинності з дати реєстрації ОСП СВБ відповідно до її заяви-приєднання до цього договору і є чинним до 31 грудня включно року, у якому була надана заява-приєднання. Після реєстрації учасника ринку ОСП зобов`язаний надати такій СВБ витяг з відповідного реєстру. Якщо жодна зі сторін не звернулася до іншої сторони у строк не менше ніж за 1 місяць до закінчення терміну дії цього договору з ініціативою щодо його розірвання, то цей договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих же умовах.

Разом з тим, як встановлено судом, у січні 2025 року Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електро Прайм" про стягнення заборгованості за договором про врегулювання небалансів електричної енергії у розмірі 1004448,10 грн, посилаючись на невиконанням відповідачем зобов`язань за договором про врегулювання небалансів електричної енергії від 19.06.2019 № 0500-01024 в частині повного та своєчасного розрахунку.

Так, розглядаючи вказану справу № 916/194/25 судом встановлено наступне:

"07.06.2019 ТОВ "Електро Прайм" заявою-приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії, згідно якої з дати її акцептування відповідач набуває статусу учасника ринку та є таким, що приєднався в цілому до договору та прийняв на себе всі права та обов`язки учасника ринку - сторони, відповідальної за баланс, визначені договором та Правилами ринку.

Листом № 01/22351 від 19.06.2019 ПАТ"НЕК "Укренерго" повідомило ТОВ "Електро Прайм" про приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії.

Згідно з процесом врегулювання, передбаченого додатком 10 до Правил ринку, позивачем сформовано та скеровано відповідачу акт корегування (врегулювання) № ВР/21/01-0500 від 05.10.2021 до акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.01.2021 № ВН/21/01-№0500, згідно з яким обсяг зобов`язань відповідача щодо оплати електричної енергії для врегулювання небалансів за січень 2021 року збільшився та відповідно сума до оплати становить 988 235,53 грн з ПДВ. Зазначений акт підписаний сторонами договору.

Із наведених підстав 06.01.2022 позивач виставив рахунок-фактуру (invoice) № 0501202200169 від 05.01.2022 за електричну енергію для врегулювання небалансів (згідно з процесом врегулювання, передбаченого Додатком 10 Правил ринку) за січень 2021 року на суму 988 235,53 грн з ПДВ. Зазначений рахунок виставлено відповідачу через систему управління ринком (https://mms.ua.energy), що підтверджується скріншотом з системи управління ринком та скріншотами з електронної пошти. Кінцевий термін оплати цього рахунку (з урахуванням положень п.3.2 Додатку 10 до Правил ринку) - 12.01.2022.

У зв`язку з тим, що відповідач не здійснив оплату рахунку-фактури (invoice) № 0501202200169 від 05.01.2022 у визначений Правилами ринку строк, позивач у відповідності до положень пунктів 3.3, 3.5 договору та розділу VI Фінансові гарантії Правил ринку здійснив зарахування коштів СВБ, що зберігаються на поточному рахунку ОСП (фінансову гарантію) у розмірі 205 000,00 грн на оплату зазначеного рахунку.

Згідно з процесом врегулювання, передбаченого додатком 10 до Правил ринку, позивачем сформовано та скеровано відповідачу (на юридичну адресу відповідача актуальну на момент відправлення вказаного акту) акт корегування (врегулювання) № ВР/21/02-0500 від 20.10.2021 до акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 28.02.2021 № ВН/21/02-№0500 (що підтверджується реєстром поштових відправлень від 27.10.2021, відправлення № U000005808098 на 4-ому аркуші), згідно з яким обсяг зобов`язань відповідача щодо оплати електричної енергії для врегулювання небалансів за лютий 2021 року збільшився та відповідно сума до оплати становить 221 212,57 грн з ПДВ. Однак, позивачу примірник вказаного вище акту від відповідача не повернувся.

02.02.2022 позивачем було виставлено рахунок-фактуру (invoice) № 0202202200176 від 02.02.2022 за електричну енергію для врегулювання небалансів (згідно з процесом врегулювання, передбаченого додатком 10 Правил ринку) за лютий 2021 року на суму 221212,57 грн з ПДВ. Цей рахунок виставлено відповідачу через систему управління ринком (https://mms.ua.energy), що підтверджується скріншотом з системи управління ринком та скріншотами з електронної пошти. Кінцевий термін оплати цього рахунку (з урахуванням положень п.3.2 Додатку 10 до Правил ринку) - 07.02.2022. Проте зазначений рахунок не сплачений відповідачем".

Крім того, господарським судом у справі № 916/194/25 встановлено, що 19.06.2019 після акцептування заяви відповідача між ПАТ "НЕК "Укренерго", який виступає оператором системи передачі, та ТОВ "Електро Прайм" укладено договір про врегулювання небалансів електричної енергії, на виконання зобов`язань, за умовами якого позивач протягом періоду січень-лютий 2021 року, здійснював продаж відповідачу електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії останнього, що підтверджується виставленими відповідачу рахунками на загальну суму - 1209448,10 грн.

Відтак, Господарським судом Одеської області у справі № 916/194/25 встановлено, що ТОВ "Електро Прайм" у порушення умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії та приписів чинного законодавства зобов`язання щодо оплати вартості електричної енергії для врегулювання небалансів виконані у повному обсязі та належним чином не були, у зв`язку з чим господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених ПАТ "НЕК "Укренерго" позовних та стягнення із ТОВ "Електро Прайм" суми основного боргу у розмірі - 1 004 448,10 грн.

Враховуючи зазначене вище, рішенням Господарського суду Одеської області від 05.06.2025 р. у справі № 916/194/25 позов Приватного акціонерного товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" до ТОВ "Електро Прайм" про стягнення заборгованості 1564980,46 грн задоволено, а саме стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Електро Прайм" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" заборгованість у сумі 1564 980,46 грн, з яких: 1004448,10 грн - основний борг, 3643,53 грн - пеня, 89762,49 грн - 3% річних та 467126,34 грн - інфляційні втрати.

Згідно з ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі, для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Ці правила також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі.

Преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

Саме така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17.

Обставини, які підлягають встановленню судом у справі це юридичні факти, тобто життєві обставини (дії/події), з якими правом пов`язується виникнення юридичних наслідків. Лише згадувані, але такі, що не одержали оцінку суду, обставини не можуть розглядатися як встановлені судом і не набувають властивості преюдиціальності.

Правило про преюдицію спрямовано не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Таким чином, з огляду на приписи ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини щодо неналежного виконання основного зобов`язання за договором про врегулювання небалансів електричної енергії ТОВ "Електро Прайм" та наявності заборгованості встановлені судовим рішенням у справі № 916/194/25, не підлягають доведенню у даній справі.

Частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Так, вищевказаний договір про врегулювання небалансів електричної енергії є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов`язань відповідно до ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України, і згідно ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання його сторонами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Разом з тим, як вказує позивач, ТОВ "Електро Прайм" своєчасно та належним чином не виконано зобов`язання, що встановлені рішенням Господарського суду Одеської області від 05.06.2025 р. по справі № 916/194/25, з огляду на що наразі прострочене грошове зобов`язання, що виникло на підставі рішення Господарського суду Одеської області від 05.06.2025 по справі № 916/194/25 складає 1004448,10 грн., у зв`язку з чим позивачем нараховано на суми простроченого грошового зобов`язання відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України 3% річних у сумі 48543,74 грн. та інфляційні втрати у розмірі 145441,09 грн., які заявлені позивачем до стягнення.

Частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Так, невиконання зобов`язання або виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов`язання, зокрема з боку відповідача.

Ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Тобто, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він або взагалі не приступив до виконання зобов`язання, або якщо він не виконав зобов`язання в межах встановленого в договорі чи законі строку.

Відповідно до пункту 8.35 постанови від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19), Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Такі висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18).

У пункті 8.22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 зазначено, що загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою.

Отже, в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Вказаний висновок сформульований Великою Палатою Верховного Суду у пункті 54 постанови від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) та пункті 6.19. постанови від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (провадження № 12-142гс19).

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач має перед позивачем грошове зобов`язання, яке виникло на підставі договору про врегулювання небалансів електричної енергії, що підтверджується рішенням Господарського суду Одеської області від 05 червня 2025 року у справі № 916/194/25 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Електро Прайм" заборгованості. При цьому у матеріалах справи № 916/3579/26 відсутні докази сплати такої заборгованості.

Так, статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості.

Відповідно до наведеної норми, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3% річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 цього Кодексу.

Отже, за змістом наведеної норми закону, нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

До того ж у силу вимог частини першої статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції, а також трьох процентів річних є правом кредитора, яким останній наділений у силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Такий висновок наведено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 липня 2019 року у справі № 905/600/18.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07 квітня 2020 року у справі № 910/4590/19 (провадження № 12-189гс19) звернула увагу на те, що інфляційні та річні проценти нараховуються на суму простроченого основного зобов`язання. Тому зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного і поділяє його долю. Відповідно й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимогою.

Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2024 року у справі № 657/1024/16-ц (провадження № 14-5цс23) зауважила, що оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 червня 2019 року у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18) вказала, що чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу.

Враховуючи вищенаведене, та невиконання простроченого основного грошового зобов`язання у розмірі 1004448,10 грн., господарський суд вважає, що позивачем цілком правомірно нараховано 3% річних та інфляційні втрати. Дослідивши та перевіривши здійснений позивачем розрахунки сум 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання зобов`язання, судом встановлено, що такі розрахунки здійснено позивачем вірно. Відтак, з відповідача підлягають стягненню 3% річних у розмірі 48543,74 грн. та інфляційні втрати у сумі 145441,09 грн.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з положеннями ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи надані позивачем докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, тому підлягають задоволенню.

У зв`язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулося на користь позивача, згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2662,40 грн. (із урахуванням коефіцієнту 0,8 з огляду на подання позову через "Електронний суд" ЄСІТС), понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 130, 191, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електро Прайм" про стягнення заборгованості у загальному розмірі 193984,83 грн. задовольнити.

2. СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю "Електро Прайм" (65003, м. Одеса, вул. Корольова академіка, буд. 298; код ЄДРПОУ 42608359) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вулиця Симона Петлюри, буд. 25; код ЄДРПОУ 0100227) інфляційні втрати у розмірі 145441/сто сорок п`ять тисяч чотириста сорок одна/грн. 09 коп., 3% річних у сумі 48543/сорок вісім тисяч п`ятсот сорок три/грн. 74 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662/дві тисячі шістсот шістдесят дві/грн. 40 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано 02 листопада 2026 р.

Суддя В.С. Петров