Рішення № 141105258, 30.10.2026, Піщанський районний суд Вінницької області

Єдиний унікальний номер 142/621/26

Номер провадження 2/142/585/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

30 жовтня 2026 року с-ще Піщанка

В складі:

Головуючого судді Нестерука В.В.,

за участю секретаря судового засідання Яворської О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Піщанка Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін

цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

13 серпня 2026 року до Піщанського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит- Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій позивач просить суд стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) заборгованість за кредитним договором №1744956 від 31.07.2024 року у сумі 40319,99 грн на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (за реквізитами: код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_2 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації - 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4 поверх); стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (за реквізитами код ЄДРПОУ: 35234236, НОМЕР_2 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації - 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4 поверх) сплачений судовий збір в сумі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу 8000,00 грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту №1744956 від 31.07.2024 року, відповідно до умов якого Товариство надало Відповідачу грошові кошти у сумі 8000 грн. Умовами договору було передбачено стандартну процентну ставку, що становить 1,50 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору. Крім того, умовами договору встановлено відповідальність позичальника у вигляді штрафу за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом. Згідно умов договору Клієнт підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства, розміщених на Веб-сайті Товариства Архів документів » SlonCredit. Клієнт підтверджує, що до укладення цього Договору отримав від Товариства інформацію, зазначену в частині другій статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та інформацію, яка вимагається відповідно до Закону України «Про споживче кредитування». Кошти надаються Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_3 . На підтвердження виконання Товариством зобов`язань щодо перерахування коштів за кредитним договором до позовної заяви долучається лист-повідомлення про перерахування коштів до Договору про надання споживчого кредиту №1744956 від 31.07.2024 року. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Однак, Відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору. У порушення вимог ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач не виконав свої зобов`язання - не вносив платежі, передбачені умовами договору, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом. У зв`язку із відсутністю здійснення платежів на виконання умов кредитного договору у Відповідача утворилася заборгованість за кредитним договором. 20.05.2025 року ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу №2005-25. Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Слон Кредит», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №1744956 від 31.07.2024 року. Оскільки позичальник не виконав зобов`язання за кредитним договором у встановлені строки, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» звертається до суду з метою захисту своїх законних прав та інтересів шляхом стягнення заборгованості. На дату відступлення права вимоги розмір заборгованості Відповідача становить: заборгованість за тілом кредиту - 7999,99 грн.; заборгованість за відсотками - 28320 грн., заборгованість за штрафом - 4000 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 серпня 2026 року дану позовну заяву було передано для розгляду судді Нестеруку В.В.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, враховуючи, що відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, судом 13 серпня 2026 року було направлено запит до Піщанської селищної ради Вінницької області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_1

19 серпня 2026 року на адресу суду від Піщанської селищної ради Вінницької області надійшла відповідь за вих. № 1891 від 17 серпня 2026 року, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована в АДРЕСА_2 .

Ухвалою суду від 19 серпня 2026 року було прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній цивільній справі, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін про дату, час та місце проведення судового засідання, призначено по цивільній справі судове засідання на 08 годину 30 хвилин 18 вересня 2026 року.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредит-Капітал" повноважного представника в судове засідання 30 жовтня 2026 року не направив, проте в позовній заяві представник позивача просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача, позовні вимоги задовольнити та не заперечує проти ухвалення у справі заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в жодне судове засідання по даній справі, в тому числі призначене на 30 жовтня 2026 року, не з`явилась, та на адресу суду повернулися конверти з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення № R067265401322 та № R067285400276, в яких відповідачу за встановленою судом адресою реєстрації її місця проживання було направлено повістки про виклик в судові засідання призначені на 18 вересня 2026 року та на 30 жовтня 2026 року з відміткою відділення поштового зв`язку про невручення по причині відсутності адресата за вказаною адресою.

Відзиву на позовну заяву та будь-яких заяв та клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

При цьому суд враховує, що відповідно до положень ч. 7 , п. 1, п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається:1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку, а днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 2 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи, що сторони не прибули в судове засідання, перешкод для розгляду справи судом не встановлено, то суд вважає за можливе здійснювати судовий розгляд без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.

Враховуючи, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, не з`явився в судове засідання без повідомлення причин неявки два рази, відзив на позовну заяву не подав, суд, за згодою позивача, вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, на підставі наявних у справі доказів, відповідно до положень ч. 1 ст. 280, ч. 4 ст. 223 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали даної цивільної справи, вивчивши правові норми, що регулюють дані правовідносини, приходить до переконання, що позовні вимоги слід задовольнити частково з наступних підстав.

Згідно ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до норм статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно з нормами параграфу 1 Глави 5 «Докази та доказування» ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази мають відповідати вимогам належності, допустимості, достовірності, достатності.

На підставі наданих суду доказів встановлено, що 31 липня 2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Слон Кредит" та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту по продукту "Комфортний" № 1744956 (а.с.10-12)

Згідно з пунктом 1.2 договору на умовах, встановлених договором, Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Відповідно до пункту 1.3 договору сума кредиту (загальний розмір) складає 8 000,00 грн, тип кредиту - кредит.

Пунктом 1.4 договору визначено строк кредиту - 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Графік платежів), що є додатком № 1 до договору.

Згідно з пунктом 1.4.1 договору у Споживача відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених договором, на підставі поданого до Товариства звернення із зазначеною датою в паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання.

Відповідно до пункту 1.5 договору тип процентної ставки є фіксованим. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до умов, визначених договором.

Згідно з пунктом 1.5.1 договору стандартна процентна ставка становить 1,50 % на день та застосовується в межах строку, визначеного пунктом 1.4 договору.

Пунктом 1.6 договору визначено мету отримання кредиту на споживчі (особисті) потреби.

Відповідно до пункту 1.7 договору денна процентна ставка на дату укладення договору за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом складає 1,50 % на день.

Згідно з пунктом 1.7.1 договору розрахунок денної процентної ставки за формулою, наведеною в Законі України «Про споживче кредитування», здійснюється таким чином: (120,00 грн / 8000,00 грн) / 360 днів х 100 % = 1,50 % на день.

Відповідно до пункту 1.8 договору загальні витрати на дату укладення договору за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом складають 43200,00 грн.

Згідно з пунктом 1.9 договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом складає 9089,90 % річних.

Пунктом 1.10 договору передбачено, що орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом складає 51200,00 грн.

Відповідно до пункту 1.11 договору обчислення орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту базується на припущенні, що договір залишається дійсним протягом погодженого строку та що Товариство і Споживач виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені договором. При цьому орієнтовна реальна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною ставкою застосовуються виходячи з умов застосування цієї ставки, передбачених договором, але в межах погодженого строку виконання Споживачем зобов`язань за договором.

Пунктом 1.14 договору передбачено, що за договором Товариством не передбачено надання Споживачу додаткових та/або супутніх послуг. Цей тариф залишається незмінним протягом строку дії договору.

Відповідно до пункту 2.1 договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, у тому числі з використанням реквізитів платіжної картки № НОМЕР_3 .

Згідно з пунктом 2.2 договору сума кредиту або її частина перераховується Товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення договору. Датами надання кредиту визначено 31.07.2024 року або 01.08.2024 року.

Пунктом 2.4 договору визначено, що кредит вважається наданим у день перерахування Товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, зазначеними згідно з пунктом 2.1 договору.

Згідно з пунктом 2.5 договору кредит вважається погашеним у день отримання Товариством коштів у погашення заборгованості за кредитом.

Відповідно до пункту 3.1 договору проценти, що нараховуються за договором, є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування протягом строку кредиту, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році, тобто за методом «факт/факт». Економічною сутністю процентів є плата за користування кредитом. Базою для розрахунку процентів є залишок фактичної заборгованості за кредитом станом на початок кожного календарного дня протягом строку кредиту, крім дня надання кредиту, в який проценти нараховуються в момент такого надання, тобто за відповідний день, у який надано кредит.

Згідно з пунктом 3.2 договору до періоду розрахунку процентів включаються день надання та день фактичного повернення кредиту. У випадку якщо день надання та день повернення кредиту збігаються, нарахування процентів здійснюється за один день.

Відповідно до пункту 3.3 договору у випадку направлення Споживачем коштів на дострокове повне або часткове повернення кредиту Споживач зобов`язаний сплатити проценти за фактичний строк користування кредитом, нараховані на дату (включно) направлення Споживачем коштів на таке повернення. Тобто в такому випадку у Споживача виникає обов`язок перед таким поверненням сплатити поточні проценти (у поточних процентів настає дата платежу), але після сплати штрафів за договором (за наявності), з урахуванням пункту 5.2 договору. При цьому після здійснення такого часткового повернення кредиту здійснюється перерахунок зобов`язань Споживача зі сплати процентів, розмір яких зазначений у Графіку платежів, у бік зменшення на умовах та в порядку, передбачених пунктом 5.2 договору. Після здійснення коригування зобов`язань Споживача новий Графік платежів, складений за формою, визначеною пунктом 5.2 договору, розміщується Товариством в Особистому кабінеті та/або направляється на електронну адресу Споживача, зазначену в договорі.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що розмір процентної ставки, встановлений пунктом 1.5 договору, залежить від умов її встановлення, є незмінним протягом усього строку дії договору та не може бути збільшений Товариством в односторонньому порядку.

Відповідно до пункту 4.1 договору Товариство має право вимагати від Споживача повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та виконання всіх інших зобов`язань, встановлених договором; укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди Споживача, але з обов`язковим повідомленням Споживача про таке відступлення протягом 10 робочих днів із дати такого відступлення у спосіб, визначений частиною першою статті 25 Закону України «Про споживче кредитування», що забезпечить доведення до відома Споживача такого факту; вимагати дострокового повернення кредиту, строк сплати якого ще не настав, у повному обсязі в порядку та випадках, передбачених пунктом 5.4 договору.

Згідно з пунктом 4.2 договору Товариство зобов`язане: надати Споживачу кредит на умовах та в порядку, передбачених договором; прийняти від Споживача виконання зобов`язань за договором, у тому числі дострокове як частинами, так і в повному обсязі;

Відповідно до пункту 4.3 договору Споживач має право: достроково повернути кредит як у повному обсязі, так і частинами в порядку, передбаченому договором, сплативши проценти за користування кредитом виходячи з фактичного залишку суми кредиту та фактичного строку користування кредитом; відмовитися від укладення договору без пояснення причин за умови виконання таких необхідних умов: а) письмово повідомити про це Товариство не пізніше 14 календарних днів з моменту підписання та отримання примірника договору. Таке повідомлення направляється Споживачем Товариству на електронну адресу або рекомендованим чи цінним листом за адресою місцезнаходження Товариства, зазначеними в договорі; б) протягом семи календарних днів з дати направлення Товариству повідомлення, відповідно до попереднього підпункту договору, повернути Товариству загальну суму кредиту, одержану згідно з договором, та сплатити проценти за період з дня одержання кредитних коштів до дня їх повернення за ставкою, встановленою договором.

Згідно з пунктом 4.4 договору Споживач зобов`язаний у встановлений договором строк повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пеню (у разі наявності) та інші платежі, передбачені договором.

Відповідно до пункту 5.1 договору сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом, включно з кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, крім випадку, визначеного пунктом 5.3 договору.

Згідно з пунктом 5.2 договору сторони визначили, що часткове дострокове повернення кредиту за договором повинно здійснюватися у відповідну дату платежу, зазначену в Графіку платежів для сплати процентів. У разі якщо часткове дострокове повернення кредиту відбулося не в дату платежу, Графік платежів коригується шляхом зміни всіх наступних дат платежів, які починають обраховуватися з дати дострокового часткового повернення кредиту, з урахуванням встановленої договором періодичності сплати процентів та незмінності кінцевої дати повернення кредиту. При цьому сторони розуміють та погоджуються, що під час такого коригування останній період сплати може не відповідати встановленій договором періодичності сплати процентів та може бути меншим.

Відповідно до пункту 5.3 договору у разі направлення Споживачем коштів з метою дострокового повернення в повному обсязі або частково заборгованості за кредитом проценти за фактичний термін користування кредитом повинні бути сплачені до моменту такого повернення, але після сплати штрафів, передбачених договором (за наявності). При цьому якщо коштів, що направляються на дострокове повернення кредиту, недостатньо для повної сплати кредиту, штрафів (за наявності) та процентів, нарахованих за період фактичного користування кредитом, то кошти в першу чергу направляються на повернення штрафів (за наявності), потім - на сплату поточних процентів, а решта коштів (за наявності) - на дострокове повернення суми (тіла) кредиту.

Згідно з пунктом 5.4 договору у разі затримання Споживачем сплати частини кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць Товариство має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, у повному обсязі.

Згідно з підпунктом 2 пункту 5.5.1 договору допущення прострочення платежів, зазначених у Графіку платежів (новому Графіку платежів), для Споживача може мати такі наслідки: необхідність сплати штрафу в розмірі та порядку, визначених пунктом 6.4 договору; вплив на кредитну історію та ускладнення отримання споживчого кредиту надалі; якщо Споживач є учасником Програми лояльності втрата права на отримання зниженої процентної ставки.

Відповідно до пункту 5.6 договору Споживач здійснює платежі з повернення заборгованості за договором у розмірі та у строки, визначені договором.

У разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором у повному обсязі Споживач погашає вимоги Товариства у черговості, визначеній Законом України «Про споживче кредитування», зокрема: згідно з підпунктом 5.6.1 у першу чергу здійснюються платежі з повернення простроченої суми кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; згідно з підпунктом 5.6.2 у другу чергу сплачується сума кредиту та проценти за користування кредитом; згідно з підпунктом 5.6.3 у третю чергу здійснюється сплата неустойки та інших платежів відповідно до договору.

Відповідно до пункту 6.1 договору сторони несуть відповідальність за порушення умов договору згідно з чинним законодавством України та договором.

Згідно з пунктом 6.2 договору порушенням умов договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом договору.

Пунктом 6.3 договору передбачено, що у випадку повернення простроченої суми кредиту та/або сплати прострочених процентів за користування кредитом протягом трьох календарних днів після закінчення строку їх сплати штраф за несвоєчасне виконання Споживачем зобов`язань за таким простроченням не нараховується.

Відповідно до пункту 6.4 договору у випадку невиконання та/або неналежного виконання Споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом Споживач зобов`язаний сплатити Товариству штраф.

Згідно з підпунктом 6.4.1 договору штраф встановлено в розмірі 400,00 грн на четвертий день такого невиконання та/або неналежного виконання.

Відповідно до підпункту 6.4.2 договору штраф встановлено в розмірі 80,00 грн починаючи з п`ятого дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.

Згідно з підпунктом 6.4.3 договору штрафи за договором нараховуються для цілей бухгалтерського та податкового обліку в момент сплати, але в будь-якому випадку граничний розмір сукупної суми неустойки (штрафів), нарахованої за порушення Споживачем зобов`язань за договором, обмежується сумою, визначеною відповідно до Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до підпункту 6.4.4 договору день порушення умов договору (кожний факт порушення) є днем виникнення зобов`язання щодо сплати штрафу за кожним фактом порушення в розмірах, визначених пунктом 6.4 договору, зокрема підпунктами 6.4.1 та/або 6.4.2 договору, з урахуванням підпункту 6.4.3 договору.

Пунктом 6.5 договору передбачено, що у випадку порушення прав Споживача, неналежного виконання чи невиконання договору Товариство несе відповідальність згідно з чинним законодавством України та договором.

Згідно з пунктом 7.1 договору внесення змін та доповнень до договору оформлюється шляхом підписання сторонами додаткових договорів/угод.

Відповідно до пункту 7.2 договору дія договору припиняється, а договір може бути достроково розірваний у випадках, передбачених чинним законодавством та договором.

Відповідно додатку №1 до Договору про надання споживчого кредиту по продукту "Комфортний" № 1744956 від 31 липня 2024 року "Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживачата реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит", остання містить графік платежів за договором від дати видачі кредиту 31 липня 2024 року до 26 липня 2025 року, в тому числі, дату та суму періодичних платежів. Зокрема, платежі з першого по одинадцятий включно, які мали бути внесені 30 серпня 2024 року, 29 вересня 2024 року, 29 жовтня 2024 року, 28 листопада 2024 року, 28 грудня 2024 року, 27 січня 2025 року,26 лютого 2025 року, 28 березня 2025 року, 27 квітня 2025 року, 27 травня 2025 року, 26 червня 2025 року в розмірі 3600,00 грн. мали бути спрямовані виключно на сплату процентів за користування кредитом, при цьому погашення основної суми кредиту в межах цих платежів Графіком не передбачалося. Останній, дванадцятий платіж мав бути внесений 26 липня 2025 року в загальному розмірі 11600,00 грн, з яких 3600,00 грн мали бути спрямовані на сплату процентів за користування кредитом, а 8000,00 грн на повернення основної суми кредиту.

Договір про надання споживчого кредиту по продукту "Комфортний" № 1744956 від 31 липня 2024 року та додатки до нього сторони підписали елекронними підписами у виді одноразових ідентифікаторів Х701.

Також 31 липня 2024 року відповідачка підписала заяву-анкету, яка містить її особисті дані, контактну інформацію, відомості про місце реєстрації та фактичного проживання, місце роботи, посаду та розмір щомісячного доходу, а також заяви щодо достовірності наданої інформації, згоди на обробку персональних даних і доступ до кредитної історії. Цього ж дня відповідачка підписала заяву-приєднання до публічної пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» на укладення договору про використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів від 31 липня 2024 року, підтвердивши приєднання до умов такої пропозиції в повному обсязі.

Крім того, 31 липня 2024 року відповідачці було надано паспорт споживчого кредиту, у якому викладено основні умови кредитування, зокрема: тип кредиту - кредит; сума кредиту - 8000,00 грн; строк кредитування - 360 днів; мета отримання кредиту - споживчі (особисті) потреби; спосіб та строк надання кредиту- шляхом перерахування кредитодавцем грошових коштів за реквізитами платіжної картки, зазначеної споживачкою, не пізніше двох календарних днів від дати підписання договору; забезпечення кредиту заставою не передбачено. У паспорті споживчого кредиту також зазначено, що процентна ставка є фіксованою, стандартна процентна ставка становить 547,5 % річних, або 1,5 % на день, загальні витрати за кредитом за стандартною процентною ставкою протягом усього строку користування кредитом становлять 43200,00 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживачки, включаючи суму кредиту та проценти, - 51 200,00 грн, а реальна річна процентна ставка за стандартною ставкою становить 9 089,90 % річних. Також паспортом споживчого кредиту визначено порядок повернення кредиту: передбачено здійснення 12 платежів із періодичністю кожні 30 днів, з яких перші одинадцять платежів - по 3600,00 грн кожний у рахунок сплати процентів за користування кредитом, а останній, дванадцятий платіж - 11600,00 грн, що включає 3600,00 грн процентів та 8000,00 грн основної суми кредиту. Окрім цього, у паспорті споживчого кредиту наведено інформацію про наслідки прострочення виконання зобов`язань, зокрема передбачено штраф у розмірі 400,00 грн на четвертий день прострочення та 80,00 грн за кожний наступний день такого порушення, починаючи з п`ятого дня. Відповідачка підтвердила отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування й орієнтовну загальну вартість кредиту, а також отримання необхідних пояснень щодо суттєвих характеристик кредитної послуги та можливих наслідків невиконання зобов`язань за договором. Паспорт споживчого кредиту підписано відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором Р136 31 липня 2024 року о 23:06:30, а заяву-анкету та заяву-приєднання - електронним підписом із використанням одноразового ідентифікатора Х701 31 липня 2024 року о 23:06:40. (а.с.7, 8-9

В договорі про надання споживчого кредиту по продукту "Комфортний" № 1744956 від 31 липня 2024 року позичальником Дашковецькою С. О. було зазначено реквізити електронного платіжного засобу споживача№ НОМЕР_3

Згідно довідки Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕЙТЕК» Вих. № 202650528-1146 від 28 травня 2025 року, відповідно до відомостей, що містяться в Реєстрі платіжної інфраструктури ТОВ «ПЕЙТЕК», код ЄДРПОУ 44103264, є фінансовою установою, що має право на надання платіжних послуг. Між Товариством та ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» було укладено Договір про організацію переказу игршових коштів №06062022-1 від 06 червня 2022 року, відповідно до якого було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» 31 липня 2026 року на суму 8000.00 грн., номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК» - de65b95f-397f-44a7-8bd4-e7054df7cce9, номер транзакції в системі ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» - 17449561722456419, Session ID - 026024231585, сайт торгівця - https://sloncredit.ua, код авторизації - 813213 Банк-еквайр - АТ «ПУМБ», призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_3 (а.с.15)

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором про надання споживчого кредиту по продукту "Комфортний" № 1744956 від 31 липня 2024 року, сформовнаого ТОВ "Слон Кредит" станом на 20 травня 2025 року, заборгованість позичальника ОСОБА_1 складає разом 40319,99 грн., та включає в себе заборгованість за тілом кредиту в розмірі 7999,99 грн, заборгованість по відсотках за користування в розмірі 28320,00 грн. та заборгованість по штрафу в розмірі 4000,00 грн.(а.с.16)

Під час вирішення спірних правовідносин суд виходить з того, що їх правове регулювання здійснюється нормами Цивільного кодексу України та нормами Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та Закону України «Про електронну комерцію».

З огляду на положення частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України укладена між сторонами угода визнається правочином, тобто дією особи, спрямованою на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями ч. ч. 2 та 4 статті 202 Цивільного кодексу України передбачено, що двосторонні правочини є договорами, в яких погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

У постанові КЦС ВС від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 Верховний суд зазначив, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У постанові Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі № 623/2936/19 зазначено: «Відповідно достатті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Згідно частин першої та другоїстатті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію(оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першоїстатті 3 Закону України «Про електронну комерцію»). У статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»). Тому укладення договору з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

При цьому, під час вирішення спірних правовідносин суд виходить з того, що статтею 204 ЦК України регламентована презумпція правомірності правочину.

Так, відповідно до наведеної норми права правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі статтею 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами статті 530 ЦК України, обумовлено що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно піддягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до статті 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.У разі порушення позичальником терміну внесення чергового платежу, передбаченого договором (прострочення боржника), відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України кредитодавець до спливу визначеного договором строку кредитування вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини кредиту, що залишилася, і нарахованих згідно зі статтею 1048 ЦК України, але не сплачених до моменту звернення кредитодавця до суду, процентів, а також попередніх не внесених до такого моменту щомісячних платежів у межах позовної давності щодо кожного із цих платежів.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За правилами статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Також судом встановлено, що 20 травня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Кредит - Капітал» (фактор) було укладено Договір факторингу №2005-25 відповідно умов якого на умовах, встановлених цим Договором та у відповідності до гл. 73 Цивільного кодексу України. Фактор передає грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступає Факторові права грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за Кредитними Договорами (Портфель Заборгованості). Внаслідок передачі (відступлення) Права Вимоги за цим Договором, Фактор заміняє Клієнта у Кредитних Договорах, що входять до Портфеля Заборгованості, та набуває прав грошових вимог Клієнта за цими Кредитними договорами, включаючи право вимагати від Боржників належного виконання всіх грошових та Інших зобов`язань Боржників за Кредитними договорами.Права Вимоги переходять до Фактора з моменту набрання чинності даним Договором, після: чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх заборгованості (а.с.17-19)

Відповідно до витягу з реєстру боржників до цього договору до ТОВ "ФК "Кредит Капітал" перейшло право вимоги до ОСОБА_1 , яка зазначена в реєстрі під номером 1184 за кредитним договором № 1744956, укладеним 31 липня 2024 року, дата закінчення договору 26.07.2025 року, залишок заборгованості по тілу кредиту 7999,99 грн, залишок заборгованості по відсотках 28320,00 грн., заборгованість по штрафах/пені в розмірі 4000,00 грн., а загальна сума заборгованості складає 40319,99 грн. (а.с. 20).

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частинами 1, 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказів щодо сплати грошових коштів за кредитним договором, будь-кому з кредиторів, та спростувань зазначених розрахунківзаборгованості, відповідач суду не надав.

Таким чином, на підставі досліджених судом доказів встановлено, що 31 липня 2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» № 1744956, відповідно до умов якого відповідачка отримала кредит у розмірі 8000,00 грн строком на 360 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом за фіксованою процентною ставкою 1,50 % на день, що становить 547,5 % річних. Кредит надавався на споживчі (особисті) потреби шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок відповідачки, зокрема за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_3 . Відповідно до Графіка платежів, відповідачка мала здійснювати платежі кожні 30 днів, з яких перші одинадцять платежів у розмірі 3 600,00 грн кожний підлягали спрямуванню виключно на сплату процентів за користування кредитом, а останній, дванадцятий платіж у розмірі 11 600,00 грн, мав включати 3 600,00 грн процентів та 8 000,00 грн основної суми кредиту. За умовами договору у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань щодо повернення кредиту та/або сплати процентів передбачено нарахування штрафу в розмірі 400,00 грн на четвертий день прострочення та 80,00 грн за кожний наступний день прострочення, починаючи з п`ятого дня, з урахуванням установлених законом обмежень.

Разом із тим судом встановлено, що на підтвердження факту надання кредитних коштів позивачем надано довідку ТОВ «ПЕЙТЕК» вих. № 202650528-1146 від 28 травня 2025 року, відповідно до якої 31 липня 2024 року ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» успішно перерахувало на платіжну картку відповідачки № НОМЕР_3 грошові кошти в сумі 8000,00 грн. Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 1744956 від 31 липня 2024 року, сформованим ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» станом на 20 травня 2025 року, заборгованість відповідачки становила 40319,99 грн, з яких: 7999,99 грн - заборгованість за тілом кредиту, 28320,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом та 4000,00 грн - заборгованість за штрафом. Такий самий розмір заборгованості зазначений у витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 2005-25 від 20 травня 2025 року, відповідно до якого право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1744956 перейшло до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».

Згідно правової позиції Верховного Суду, висловленій в постанові від 22.04.2024 року по справі № 559/1622/19 суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд у будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Вивчивши розрахунок заборгованості по договору про надання споживчого кредиту по продукту«Комфортний» № 1744956 від 31 липня 2024 року, суд приходить до висновку, що відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, та з урахуванням конкретних обставин справи, вважає за необхідне самостійно визначити суми нарахувань, які підлягають стягненню.

Суд звертає увагу, що 22.11.2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ, який набрав чинності 24.12.2023 року, та яким внесено зміни до ЗУ «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

В силу вимог п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

У п. 4 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3498-ІХ визначено необхідність надавачам фінансових послуг, не зазначеним у пункті 3 цього розділу, та надавачам допоміжних послуг протягом 30 днів з дня набрання чинності цим Законом привести свою діяльність та документи у відповідність з вимогами цього Закону.

Отже, починаючи з 25.12.2023 року (наступний день після набрання Законом № 3498-ІХ чинності), максимальний розмір денної процентної ставки за договором не може перевищувати 1 %.

При цьому, надавачі фінансових послуг, яким зокрема є первісний кредитор та позивач, зобов`язувалися привести свою діяльність у відповідність вищевказаних змін.

У той же час, пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Однак, первісний кредитор незважаючи на те, що договір про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» № 1744956 укладено 31 липня 2024 року, а 25 грудня 2023 року набув чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ, не привів свою діяльність, а також умови укладеного ним договору відповідно до вимог чинного законодавства в частині нарахування щоденної процентної ставки і нараховував відповідачу відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 1,5 % в день в період з 31 липня 2024 року по 20 травня 2025 року включно, що перевищувало максимально допустимий розмір щоденної відсоткової ставки визначений законодавством, який мав становити не більше 1 % в день, починачюи з 22 серпня 2024 року.

З огляду на вказане, зазначені вище дії первісного кредитора безумовно порушували права відповідача порівняно з іншими споживачами фінансових послуг, а положення кредитного договору в частині нарахування щоденної відсоткової ставки у розмірі 1,5 % на день значно перевищують встановлений максимальний розмір денної процентної ставки визначеної чинним законодавством та були несправедливими, а тому при вирішенні даного спору такі підлягатимуть зміні з врахуванням положень законодавства.

Перевіряючи наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд дійшов висновку, що він не може бути прийнятий у повному обсязі, оскільки не враховує встановлених законом обмежень щодо максимальної денної процентної ставки за споживчим кредитом, а також фактичного розподілу сплачених відповідачкою коштів між процентами за користування кредитом та основною сумою боргу.

Як установлено судом, 31 липня 2024 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 1744956, відповідно до умов якого відповідачці було надано кредит у розмірі 8000,00 грн строком на 360 днів із визначенням денної процентної ставки в розмірі 1,5 %.

Водночас відповідно до частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки за споживчим кредитом обмежений законом та з урахуванням перехідних положень цього Закону з 20 серпня 2024 року максимальний розмір денної процентної ставки становить 1 %.

Враховуючи положення Закону України «Про споживче кредитування» щодо обмеження максимальної денної процентної ставки та перехідних положень цього Закону, проценти за користування кредитом за договором, укладеним 31 липня 2024 року, підлягають нарахуванню за ставкою 1,5 % на день за період з 31 липня 2024 року по 20 серпня 2024 року включно, а починаючи з 21 серпня 2024 року - за ставкою не більше 1 % на день.

Отже, визначаючи розмір заборгованості за процентами, суд виходить із необхідності застосування зазначених обмежень та здійснює власний розрахунок з урахуванням фактично внесених відповідачкою платежів.

Так, за період з 31 липня 2024 року по 20 серпня 2024 року включно, який становить 21 календарний день, проценти за користування кредитом у розмірі 8000,00 грн за ставкою 1,5 % на день становлять 2520,00 грн., виходячи з розрахунку, що 8000,00 грн х 1,5 % х 21 день

За період з 21 серпня 2024 року по 27 серпня 2024 року включно, який становить 7 календарних днів, проценти за користування кредитом за ставкою 1 % на день становлять:8000,00 грн х 1 % х 7 днів = 560,00 грн.

Таким чином, загальний розмір процентів, нарахованих за період з 31 липня 2024 року по 27 серпня 2024 року включно, становить 3080,00 грн (2 520,00 грн + 560,00 грн).

Як убачається із наданого суду розрахунку заборгованості, 27 серпня 2024 року відповідачка здійснила платіж у розмірі 3360,01 грн.

Оскільки на дату здійснення зазначеного платежу розмір нарахованих процентів становив 3080,00 грн, суд враховує цю суму як кошти, спрямовані на погашення процентів за користування кредитом. Решта сплачених коштів у розмірі 280,01 грн (3360,01 грн -3080,00 грн) підлягає зарахуванню в рахунок погашення основної суми кредиту.

Відтак після здійснення платежу 27 серпня 2024 року залишок основної суми кредиту становив 7719,99 грн (8000,00 грн 280,01 грн).

Надалі, за період з 28 серпня 2024 року по 26 вересня 2024 року включно, який становить 30 календарних днів, проценти за користування кредитом на залишок основної суми боргу в розмірі 7719,99 грн за ставкою 1 % на день становлять: 7719,99 грн х 1 % х 30 днів = 2315,99 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості, 26 вересня 2024 року відповідачка здійснила наступний платіж у розмірі 3600,00 грн.

Оскільки на дату здійснення цього платежу нараховані за відповідний період проценти становили 2315,99 грн, суд враховує зазначену суму як кошти, спрямовані на погашення процентів, а решту коштів у розмірі 1284,01 грн (3600,00 грн 2315,99 грн), як кошти, спрямовані на погашення основної суми кредиту.

Таким чином, після здійснення відповідачкою платежу 26 вересня 2024 року залишок основної суми кредиту становив 6475,98 грн (7759,99 грн 1284,01 грн).

За період з 27 вересня 2024 року по 20 травня 2025 року включно, який становить 236 календарних днів, проценти за користування кредитом на залишок основної суми боргу в розмірі 6475,98 грн за ставкою 1 % на день становлять: 6475,98 грн х 1 % х 236 днів = 15283,31 грн.

Таким чином, за результатами здійсненого судом розрахунку встановлено, що станом на 20 травня 2025 року - дату укладення договору факторнгу, заборгованість відповідача за відсотками за кредитним договором складають 15283,31 грн., тобто доводи представника позивача, покладені в обґрунтування позовних вимог знайшли своє часткове підтвердження у ході розгляду справи.

Щодо стягнення з відповідача штрафу, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, наслідки невиконання цивільно-правових зобов`язань за договорами позики змінились. Зокрема, боржники за такими договорами звільняються від оплати штрафу, пені, трьох відсотків річних, інфляційних втрат та іншої відповідальності.

Відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафних санкцій в сумі 4000 грн. 00 коп. є безпідставними, оскільки не відповідають приписам пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та не підлягають до задоволення.

З огляду на наведене належна до стягнення з відповідача на користь позивача сума заборгованості за кредитним договором про надання споживчого кредиту по продукту "Комфортний" № 1744956 від 31 липня 2024 року становить 21759,29 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту в розмірі 6475,98 грн, заборгованість по відсотках за користування кредитом в розмірі 15283,31 грн.

Оскільки відповідач в судове засідання не з`явився та належними доказами не спростував доводи позивача, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, та враховуючи те, що умовами кредитного договору встановлено обов`язок позичальника повернути наданий кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами, визначені договором, а також те, що позичальник не виконує взятті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту та процентів, суд приходить до висновку, що у позивача виникло право вимоги повернення вказаної суми заборгованості.

На підставі аналізу наведених норм законодавства та досліджених судом доказів, що містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наведених у ньому підстав та з відповідача на користь позивача підлягає стягнення сума заборгованості за кредитним договором в розмірі 21759,29 грн.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд враховує, що відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача також слід стягнути судовий збір в розмірі 1436,80 грн., пропорційно розміру задоволених вимог.

Крім того, згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, витрати на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України);

3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Такі правові позиції викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 (провадження № 61-22131св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18), від 15 червня 2021 року у справі № 159/5837/19 (провадження № 61-10459св20), від 01 вересня 2021 року у справі № 178/1522/18 (провадження № 61-3157св21). Вказана судова практика є незмінною.

Згідно вимог ст. 137, ст. 141 ЦПК України зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження надання та понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: копії договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, укладеного між ТОВ "ФК Кредит-Капітал" та Адвокатським об`єднанням "Апологет", копію акта №537 наданих послуг (правової (правничої допомоги) від 07.08.2026 року, та детальний опис наданих послуг від 07 серпня 2026 року до акту №537 за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, копію ордеру про надання правничої допомоги ТОВ "ФК "Кредит -Капітал" адвокатом Усенком М. І., копію свідоцтва про право на заняття адвокатськю діяльністю Усенка М. І. (а.с.26), відповідно яких вартість наданої професійної правничої допомоги по даній справі оцінюється в сумі 8000,00 грн.

Враховуючи наведене, а також часткове задоволення позовних вимог, суд приходить до висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній справі не є співмірним з складністю справи та виконаними адвокатами роботами, обсягом наданих послуг, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що витрати на правничу допомогу мають складати 4000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 512, 514, 525, 526, 530, 610, 612, 1048, 1050, 1054, 1056, 1077, 1078 ЦК України, ст.ст. 11, 13, 76-81, 137, 141, ч.8 ст. 178, 259, 263-265, 272, 273, 279-283, 289 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит- Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ;) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (за реквізитами: код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_2 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації - 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4 поверх) заборгованість за кредитним договором №1744956 від 31.07.2024 року у сумі 21759,29 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту в розмірі 6475,98 грн, заборгованість по відсотках за користування кредитом в розмірі 15283,31 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ;) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (за реквізитами: код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_2 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації - 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4 поверх) судовий збір в сумі 1436,80 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ;) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (за реквізитами: код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_2 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації - 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4 поверх) витрати на професійну правничу допомогу в розімрі 4000,00 грн.

В задоволені решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони по справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал", місцезнаходження: 79029, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, 4-й поверх, код ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрована в АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя: