Ухвала суду № 141105221, 30.10.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

30 жовтня 2026 року м. Миколаїв Справа № 915/1311/25

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ільєвої Л.М., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа-Республіка» про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню, (вх.№15906/26 від 22.10.2026 р.) у справі № 915/1311/25 за позовом Миколаївської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Медіа-Республіка про стягнення 346045,22 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Миколаївська міська рада звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Медіа-Республіка про стягнення коштів 426083,85 грн. за безоплатне користування з 26.02.2019 по 01.05.2025 земельною ділянкою з кадастровим номером 4810136300:02:025:0003 за адресою: м. Миколаїв, вул. Корабелів, буд. 8.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 10.09.2025 у справі №915/1311/25 прийнято позовну заяву Миколаївської міської ради (вх. № 12721/25 від 05.09.2025) до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/1311/25 за позовом Миколаївської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Медіа-Республіка про стягнення 426083,85 грн., розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, при цьому призначено підготовче засідання.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 07.11.2025 у справі № 915/1311/25 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.

28.11.2025 від позивача до господарського суду надійшла заява про зменшення позовних вимог (вх. №16697/25), в якій позивач просив суд розглядати справу з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог та стягнути з відповідача на користь Миколаївської міської ради заборгованість в сумі 346045,22 грн. за безоплатне користування з 26.02.2019 по 01.05.2025 земельною ділянкою з кадастровим номером 4810136300:02:025:0003 за адресою: місто Миколаїв, вулиця Корабелів, будинок 8. Заява мотивована тим, що позивачем було здійснено деталізований розрахунок заявленої до стягнення суми, та в ході розрахунку позивачем було виявлено деякі технічні помилки та описки, внаслідок виправлення яких сума заборгованості відповідача зменшилася до 346045,22 грн.

Під час підготовчого засідання 28.11.2025 р. судом розглянуто заяву представника позивача про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 16697/25 від 28.11.2025) та встановлено її відповідність вимогам ст. 46 ГПК України, у зв`язку з чим судом постановлено протокольну ухвалу про прийняття вказаної заяви.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 12.02.2026 р. у справі № 915/1311/25 закрито підготовче провадження, та справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні суду на 11 березня 2026 року о 10:00.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 25.06.2026 р. у справі № 915/1311/25 позов Миколаївської міської ради задоволено, а саме стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Медіа-Республіка кошти в загальній сумі 346045,22 грн. за безоплатне користування з 26.02.2019 по 01.05.2025 земельною ділянкою з кадастровим номером 4810136300:02:025:0003 по вул. Корабелів, буд. 8 в м. Миколаєві, також з відповідача стягнуто витрати по сплаті судового збору у розмірі 5190,68 грн.

22.10.2026 р. від представника відповідача - Гайдай Я.Ф. до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшла заява (вх.№15906/26), в якій представник зазначає, що у період з 07.09.2026 р. по 10.09.2026 р. ТОВ «Медіа-Республіка» було здійснено оплату основної суми боргу та судового збору, що підтверджується квитанціями до платіжної інструкції (№0153410047 від 07.09.2026 р.; №0153410016 від 08.09.2026 р.; №0153410007 від 09.09.2026 р.; №0153410006 від 10.09.2026 р.), а тому просить суд визнати накази Господарського суду Миколаївської області від 14 жовтня 2026 року у справі № 915/1313/25 такими, що не підлягають виконанню.

22.10.2026 р. від представника відповідача - Гайдай Я.Ф. до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшла заява про долучення доказів (вх.№15908/26), в якій представник просить суд долучити до матеріалів справи № 915/1311/25 квитанції до платіжних інструкцій №0153410044 від 07.09.2026 р.; №0153410045 від 07.09.2026 р.

23.10.2026 р. від представника відповідача - Гайдай Я.Ф. до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшла заява (вх.№ 16044/26), в якій заявник вказує, що заява від 22.10.2026 (вх.№15906/26) про скасування наказів, виданих на виконання рішення Господарського суду Миколаївської області по справі № 915/1311/25 про стягнення 346045,22 грн., була направлена передчасно, у зв`язку із чим заявник просить суд її не розглядати.

Наразі слід зазначити, що у даній справі господарським судом накази на виконання рішення суду від 25.06.2026 року не видавались.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу.

Також діючі положення ГПК України не визначають наслідки подання заявником заяви про залишення без розгляду заяви про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню.

Відповідно до ч. 10 ст. 11 ГПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 2-591/11 (провадження № 14-31цс21) зазначено, що інститут аналогії закону і аналогії права первісно був доктринально обґрунтований і застосовувався судами задовго до часткового відображення цього інституту в законодавстві.

Необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону.

Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні.

Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Велика Палата Верховного Суду неодноразово застосовувала аналогію у процесуальному праві, зокрема у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 905/1956/15 (провадження № 12-62гс19, пункт 6.27), від 27 листопада 2019 року у справі № 629/847/15-к (провадження № 13-70кс19), від 16 червня 2020 року у справі № 922/4519/14 (провадження № 12-34гс20, пункт 6.19), від 13 січня 2021 року у справі № 0306/7567/12 (провадження № 13-73кс19, пункт 28), від 28 вересня 2021 року у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20, пункт 105).

Саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення. Наприклад, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 905/1956/15 (провадження № 12-62гс19, пункт 6.27) застосування аналогії дозволило замінити одного відповідача двома, що і забезпечило справедливість постанови.

Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.

Враховуючи вищевикладене, а також відсутність процесуальної норми, яка б врегульовувала процесуальні наслідки вирішення судом питання щодо залишення без розгляду заяви про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню, суд застосовує до спірних правовідносин процесуальну аналогію, а саме положення п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України, які застосовуються у випадку подання позивачем заяви про залишення позовної заяви без розгляду до початку розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Судом встановлено, що заява про залишення без розгляду заяви про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню, підписана повноважною особою, а саме ТОВ «Медіа-Республіка» - адвокатом Гайдай Я.Ф., яка діє на підставі ордеру адвоката серії ВН № 1361793 від 30.09.2025 р., і подана до моменту розгляду судом вказаної заяви по суті.

Таким чином, з огляду на вищевказані обставини, суд з урахуванням вищевказаних норм чинного законодавства вважає за необхідне заяву задовольнити представника ТОВ «Медіа-Республіка» (вх. №16044/26 від 23.10.2026 р.) та залишити без розгляду заяву про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню (вх.№ 15906/26 від 22.10.2026 р.) у справі №915/1311/25.

Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 226, ст.ст. 234, 235, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Залишити без розгляду заяву Товариству з обмеженою відповідальністю «Медіа-Республіка» про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню (вх.№15906/26 від 22.10.2026 р.) у справі №915/1311/25.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.

Ухвалу підписано 30.10.2026 року.

Суддя Л.М. Ільєва