Ухвала суду № 141104385, 30.10.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

про видачу дубліката виконавчого документа

30 жовтня 2026 року Справа № 915/2336/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М., розглянувши матеріали заяви державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Паралєвої С.С. (вх. № 14775/26 від 07.10.2026) про видачу дубліката наказу у справі

за позовом Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, вул. Б.Хмельницького, буд. 6, м. Київ, 01601 (код ЄДРПОУ 20077720)

до відповідача Будинкоуправління №1 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва в особі Голови комісії з припинення Куделько Юрія Миколайовича, пр. Героїв Сталінграду, буд. 95, м. Миколаїв, 54025 (код ЄДРПОУ 22993289)

про включення вимог до ліквідаційного балансу

заявник: державний виконавець Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Паралєва С.С., вул. Артилерійська, буд. 18, офіс 5, м. Миколаїв, 54006 (код ЄДРПОУ 35065742)

без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

1. Обставини по справі.

В провадженні Господарського суду Миколаївської області перебувала справа № 915/2336/19 за позовом Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України про зобов`язання Будинкоуправління № 1 квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва в особі Голови комісії з припинення Куделько Ю.М. включити грошові вимоги Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України в сумі 91 127, 36 грн . до проміжного ліквідаційного балансу.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2019 справу з єдиним унікальним номером № 915/2336/19 призначено головуючому судді Ржепецькому В.О.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 02.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 26.02.2020 (повний текст рішення складено та підписано 06.03.2020) позов задоволено. Рішення суду в апеляційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили 27.03.2020. На виконання рішення суду 31.03.2020 видано відповідні накази.

28.07.2026 до Господарського суду Миколаївської області від державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Паралєвої С.С. надійшла заява б/н від 27.07.2026 (вх. № 10808/26 від 28.07.2026) про видачу дублікату виконавчого документу, в якій заявник просив суд видати дублікат виконавчого листа № 915/2336/19 виданого 31.03.2020 Господарським судом Миколаївської області про стягнення з боржника на користь АТ «НАК «Нафтогаз України» борг в розмірі 1 921 грн.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 04.08.2026 заяву державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Паралєвої С.С. б/н від 27.07.2026 (вх. № 10808/26 від 28.07.2026) про видачу дубліката виконавчого документу у справі № 915/2336/19 повернуто заявнику без розгляду.

2. Заява про видачу дублікату наказу.

07.10.2026 до Господарського суду Миколаївської області від державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Паралєвої С.С. надійшла заява (вх. № 14775/26 від 07.10.2026), в якій заявник просить суд видати дублікат виконавчого листа № 915/2336/19 виданого 31.03.2020 виданого Господарським судом Миколаївської області про стягнення з боржника на користь АТ «НАК «Нафтогаз України» борг в розмірі 1 921 грн.

Заява мотивована тим, що 20.08.2024 головним державним виконавцем відділу Лінником А. О. відкрито виконавче провадження.

16.12.2025 головним державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, яку направлено стягувачу з оригіналом виконавчого документа. Проте, 07.07.2026 до Відділу надійшло повідомлення АТ НАК «Нафтогаз України» про неотримання постанови про повернення виконавчого документа стягувачу та оригіналу виконавчого документа.

Заява обґрунтована приписами п. 19.4 п. 1 розділу XI «Перехідні положення ГПК України.

Указом Президента України № 944/2025 від 13.12.2025 Ржепецького В.О. призначено на посаду судді Західного апеляційного господарського суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2026 визначено головуючим у справі (заява про видачу дубліката виконавчого документу) суддю Олейняш Е.М.

3. Розгляд заяви про видачу дублікату наказу судом.

Розглянувши заяву про видачу дублікату наказу (вх. № 14775/26 від 07.10.2026), суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 26.02.2020 позов задоволено.

Зобов`язано Будинкоуправління №1 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва в особі Голови комісії з припинення Куделько Юрія Миколайовича (54025, м. Миколаїв, пр. Героїв Сталінграду, буд. 95, код ЄДРПОУ 22993289) включити грошові вимоги Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01301, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) в сумі 91127,36 грн. до проміжного ліквідаційного балансу.

Стягнуто з Будинкоуправління №1 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва (54025, м. Миколаїв, пр. Героїв Сталінграду, буд. 95, код ЄДРПОУ 22993289) на користь Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01301, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) судовий збір у сумі 1921,00 грн.

На виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 26.02.2020 Господарським судом Миколаївської області видано відповідні накази від 31.03.2020.

Строк пред`явлення наказів до виконання протягом трьох років.

Судом також встановлено, що наказ Господарського суду Миколаївської області від 31.03.2020 у справі № 915/2336/19 про стягнення з відповідача Будинкоуправління №1 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва на користь Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України судового збору у сумі 1 921, 00 грн. пред`явлено до примусового виконання.

Постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № 75857054 від 20.08.2024 відкрито виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 31.03.2020 про стягнення з Будинкоуправління №1 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва (боржник) на користь Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (стягувач) коштів в сумі 1 921, 00 грн.

Постановою про повернення виконавчого документу стягувачу ВП № 75857054 від 16.12.2025 повернуто виконавчий документ стягувачу, у зв`язку з відсутністю майна у боржника.

В п. 2 резолютивної частини постанови зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 16.12.2028.

Відповідно до заяви без номеру, б/д АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», адресованій органу ДВС, станом на 07.07.2026 до стягувача паперова копія постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 16.12.2025 № 75857054 разом з оригіналом наказу Господарського суду Миколаївської області від 31.03.2020 по справі № 915/2336/19 (виданий в паперовій формі) так і не надійшла.

Лист отримано органом ДВС 07.07.2026, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції.

Доказів повторного пред`явлення наказу Господарського суду Миколаївської області від 31.03.2020 про стягнення з Будинкоуправління №1 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва (боржник) на користь Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (стягувач) коштів в сумі 1 921, 00 грн. суду не подано.

4. Джерела права, які застосував суд. Висновки суду.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 327 ГПК України наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012).

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ГПК України суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини (далі Суд), рішення якого відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судом як джерело права, неодноразово наголошував щодо недопустимості невиконання або затягування виконання рішення національного суду в порушення прав іншої сторони.

У рішеннях Суду у справі Савіцький проти України, no. 38773/05, від 26.07.2012р. та у справі Глоба проти України, no. 15729/07, від 05.07.2012р. вказано, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду однієї зі сторін.

Оскільки п. 1 ст. 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду однієї зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Стгеесе), від 19.03.1997, у справі "Бурдов проти Росії" (Buurdov v. Russia) від 07.05.2002, "Ясюнієне проти Литви" (Jasiniene v. Lithuania) від 06.03.2003).

У справі "Кайсин проти України" (Kaysin and Others v.Ukraine) ЄСПЛ наголосив, що правосуддя було б ілюзорним, якби внутрішній правопорядок держави дозволяв невиконання остаточного й обов`язкового рішення суду стосовно однієї зі сторін.

Неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу № 1 (див. серед інших джерел, Бурдов проти Росії, заява N 59498/00; Ясіуньєне проти Латвії, заява N 41510/98, 6 березня 2003 року).

У рішеннях у справі Антонюк проти України, no. 17022/02, від 11.12.2008р. та у справі Мкртчян проти України, no. 21939/05, від 20.05.2010р. Європейский суд з прав людини вказує, що відповідальність держави за виконання судових рішень щодо приватних осіб зводиться до участі державних органів у виконавчому провадженні та обмежується питаннями організації та вчинення виконавчих дій.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України" зазначено, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до пп. 19.4 п. 19 розділу XI "Перехідних положень" ГПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Верховним Судом у постанові від 21.01.2019 року по справі № 916/215/15-г було наголошено, що ГПК України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права. Водночас обов`язковою умовою видачі дубліката наказу є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення заяви про видачу дублікату наказу про стягнення коштів в сумі 1921, 00 грн., оскільки матеріали справи не містять доказів виконання судового рішення в цій частині, а державний виконавець звернувся до суду із заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання.

Керуючись ст. 232-235, 254-259, п. 19.4 "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Паралєвої С.С. (вх. № 14775/26 від 07.10.2026) про видачу дублікату наказу задовольнити.

2. Видати дублікат наказу Господарського суду Миколаївської області від 31.03.2020 на виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 26.02.2020 у справі № 915/2336/19 про стягнення з Будинкоуправління №1 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва (54025, м. Миколаїв, пр. Героїв Сталінграду, буд. 95, код ЄДРПОУ 22993289) на користь Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01301, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) судовий збір у сумі 1921,00 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 255, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.М. Олейняш