Рішення № 141104355, 14.10.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.2026 Справа № 914/1054/25

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Юлії СУХОВИЧ, за участі секретаря судового засідання Ольги КРАВЕЦЬ, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Львівська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця, місто Київ

до відповідача Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, місто Львів

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , смт. Брюховичі, Львівська область

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , смт. Брюховичі, Львівська область

про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

За участю представників:

від позивача: Левицька Ольга Андріївна - адвокат (за довіреністю б/н від 06.04.2026; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЛВ №002258 від 20.08.2021);

від відповідача: Радченко Мар`яна Іванівна-представник (за довіреністю б/н від 20.05.2026);

від третьої особи-1: не з`явився;

від третьої особа-2: не з`явився.

ВСТАНОВИВ

У провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Львівська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області за участі третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації земельної ділянки за кадастровим номером 4610166300:07:004:1123, площею 0,0802 га, місце розташування: АДРЕСА_1 .

Хід розгляду справи викладено у наявних в матеріалах ухвалах суду та відображено протоколах судових засідань.

Ухвалою суду від 26.06.2025 суд зупиняв провадження у справі №914/1054/25 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №466/4669/25, що розглядалася Шевченківським районним судом міста Львова.

Ухвалою суду від 27.04.2026 суд поновивив провадження у справі у зв`язку з клопотанням третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про поновлення провадження у справі (вх.№10722/26).

Представник позивача у судове засідання 14.10.2026 для розгляду справи по суті з`явилася, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити повністю.

Представник відповідача у судове засідання 14.10.2026 для розгляду справи по суті з`явилася, проти позовних вимог заперечила з підстав викладених у відзиві, просила відмовити у задоволенні позову повністю.

Представник третіх осіб 1,2 у судове засідання 14.10.2026 для розгляду справи по суті не з`явився. Попередньо подав письмові пояснення по суті спору де заперечив проти позовних вимог. Крім того, представником третіх осіб подано клопотання про розгляд справи без його участі (вх.№ 13657/26 від 13.05.2026).

Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.

У судовому засіданні 14.10.2026 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Правова позиція сторін та третіх осіб.

Правова позиція позивача.

У позовній заяві позивач зазначив, що постановою Верховного Суду від 16.02.2022 у цивільній справі №466/417/15-ц частково задоволено касаційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Укрзалізниця» на рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 05.11.2019 у справі за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Брюховицької селищної ради від 01.10.1993 року №343; витребування від ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у власність держави земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровим номером 4610166300:07:004:1123 в частині, яка належить Акціонерному товариству «Укрзалізниця» на праві постійного користування; скасування в поземельній книзі запис про право спільної сумісної власності ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на земельну ділянку, загальною площею 0,0802 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610166300:07:004:1123.

Постановою Верховного Суду від 16.02.2022 у цивільній справі №466/417/15-ц рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 05.11.2019 та постанову Львівського апеляційного суду від 19.10.2020 в частині позовних вимог Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради, скасування запису в поземельній книзі змінено, мотивувальна частина постанови від 16.02.2022 викладена в наступній редакції:

2) Рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 05.11.2019 та постанову Львівського апеляційного суду від 19.10.2020 в частині позовної вимоги Акціонерного товариства «Українська залізниця» про витребування земельної ділянки скасувати та ухвалити у цій частині нове рішення.

3) Витребувати від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у власність держави частину земельної ділянки за адресою: Під Осовою, 25 смт. Брюховичі, Львівська область, кадастровий номер 4610166300:07:004:1123, яка належить АТ «Укрзалізниця» на праві постійного користування. Відповідно до Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 14.11.2024 № 403841934, 403841811 право власності на вищезазначену земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно припинено.

У звязку з вищенаведеним Регіональна філія «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Укрзалізниця» звернулася листом від 20.12.2024 № Н-10/1977 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (відповідача) щодо скасування реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4610166300:07:004:1123, відповідно до частини 10 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр».

Листом від 29.01.2025 № 19-13-0.2-396/2-25 Головне управління Держгеокадастру у Львівській області повідомило позивача про неможливість скасування державної реєстрації земельної ділянки у зв`язку з тим, шо рішення Верховного Суду від 16.02.2022 у справі №466/417/15-ц не містить вимоги про скасування державної реєстрації земельної ділянки і у державного реєстратора відсутні правові підстави для скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Позивач зазначив, що за умови фактичного припинення у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку та всупереч відомостям з Державного реєстру речових прав, державна реєстрація такої земельної ділянки в Державному земельному кадастрі не скасована, що підтверджується також інформаційною довідкою Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 19.12.2024.

Ця обставина порушує права позивача щодо володіння і користування належним йому майном у визначений законодавством спосіб, що виступило підставою для звернення з цим позовом до суду з метою захисту порушених права та інтересів.

Крім того, позивач посилається на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 року у справі №380/7288/23, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2024 року за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, яким було визнано протиправним та скасовано рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень № 65667388 від 05.12.2022 року.

У зв`язку з вищенаведем просить суд позовні вимоги позивача задовольнити повністю та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 4610166300:07:004:1123, площею 0,0802 га, місцем розташування: АДРЕСА_1 .

Правова позиція відповідача.

Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві, зокрема зазначив наступне.

Згідно відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 4610166300:07:004:1123 дана земельна ділянка сформована на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, розробник: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛРІЗР», ОСОБА_4

24.11.2024 року проведена державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 4610166300:07:004:1123 Львівським міським відділом Львівської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру». Місце розташування: АДРЕСА_1 ; категорія земель: землі житлової та громадської забудови.

Головне управління Держгеокадастру у Львівській області не здійснювало реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4610166300:07:004:1123.

01.01.2013 року набрав чинності Закон України «Про Державний земельний кадастр» та Порядок ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року № 1051.

На виконання вимог закону України «Про Державний земельний кадастр», всі відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 4610166300:07:004:1123 були перенесені державним кадастровим реєстратором з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру.

Відповідач зазначив, що підстави скасування державної реєстрації земельної ділянки чітко передбачені частинами 10, 11 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» та пунктом 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051.

Позивач звертався із листом від 20.12.2024 року №Н-10/1977 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4610166300:07:004:1123, відповідно до частини 10 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр».

Головне управління Держгеокадастру у Львівській області листом від 29.01.2025 року № 19-13-0.2-396/2-25 повідомило позивача про те, що норми частини 2 статті 19 Конституції України встановлюють, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхпосадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач стверджує, що постанова Верховного Суду від 16.02.2022 року у справі №466/417/15-ц на яку посилається позивач у позовній заяві не містить вимоги про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Відтак, у державного кадастрового реєстратора були відсутні правові підстави для скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером4610166300:07:004:1123.

З огляду на вказане відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Правова позиція третіх осіб-1,2 .

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заперечують проти позову Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Львівська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця, з огляду нанаступне.

14.11.2024 державний реєстратор Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Суровець Марта Василівна припинила право власності ОСОБА_2 на 1/2 частину (номер відомостей про речове право: 57567443) та право власності ОСОБА_1 на частину (номер відомостей про речове право: 57567403) земельної ділянки з кадастровим номером 4610166300:07:004:1123 (РНОНМ:3043864046101).

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не погоджуючись з рішенням державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Суровець Марти Василівни за індексним номером №76093149 від 14.11.2024 щодо незаконного скасування права спільної часткової власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4610166300:07:004:1123 звернулися до Шевченківського районного суду міста Львова.

У клопотанні про поновлення провадження у справі представником третіх осіб зазначено, що рішенням Шевченківського районного суду міста Львова від 16.09.2025 року у справі №466/4669/25 позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено, визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Суровець Марти Василівни від 14.11.2024 року за індексним номером 76093149, яким було припинено право власності ОСОБА_2 на 1/2 частину (номер відомостей про речове право: 57567443) та право власності ОСОБА_1 на 1/2 частину (номер відомостей про речове право: 57567403) земельної ділянки з кадастровим номером 4610166300:07:004:1123 (РНОНМ:3043864046101).

Постановою Львівського апеляційного суду від 04.03.2026 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» та апеляційну скаргу державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Суровець Марти Василівни залишено без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 16.09.2025 без змін.

На підставі вищевикладеного представник третіхосіб 1, 2 просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Обставини встановлені судом.

07.10.2005 року Брюховицька селищна рада видала ОСОБА_1 державний акт про право власності на земельну ділянку серії АЯ №867317 площею 0,0802га за адресою АДРЕСА_1 , на основі договору купівлі-продажу від 26.11.2004 ВВО №666603. Кадастровий номер земельної ділянки: 4610166300:07:004:1123. Співвласниками у праві спільної сумісної власності є: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

23.01.2015 року Акціонерне товаристо «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» звернулось до Шевченківського районного суду міста Львова з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , Брюховицької селищної ради міста Львова про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Брюховицької селищної Ради народних депутатів від 01.10.1993 № 343 «Про внесення змін до п.1.64 рішення виконкому № 25 від 17.02.1993 «Про надання у приватну власність земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва громадянам смт. Брюховичі; витребування від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у власність держави земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 4610166300:07:004:1123 в частині, яка належить Акціонерному товариству «Укрзалізниця» на праві постійного користування; скасування в Поземельній книзі запису про право спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельної ділянки, загальною площею 0,0802 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610166300:07:004:1123.

09.11.2019 рішенням Шевченківського районного суду міста Львова у справі №466/417/15-ц відмовлено у зв`язку з пропуском позовної давності у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , Брюховицької селищної ради міста Львова про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Брюховицької селищної Ради народних депутатів від 01.10.1993 № 343 «Про внесення змін до п.1.64 рішення виконкому № 25 від 17.02.1993 «Про надання у приватну власність земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва громадянам смт. Брюховичі»; витребування від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у власність держави земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 4610166300:07:004:1123 в частині, яка належить Акціонерного товариства «Укрзалізниця» на праві постійного користування; скасування в Поземельній книзі запису про право спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на земельну ділянку, загальною площею 0,0802 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610166300:07:004:1123. 16.02.2022.

16.02.2022 постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» задоволено частково; рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 05.11.2019 та постанову Львівського апеляційного суду від 19.10.2020 у справі №466/417/15-ц в частині позовних вимог Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради, скасування запису в поземельній книзі змінено, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови; рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 05.11.2019 та постанову Львівського апеляційного суду від 19.10.2020 в частині позовної вимоги Акціонерного товариства «Українська залізниця» про витребування земельної ділянки скасовано і ухвалено у цій частині нове рішення; витребувано від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у власність держави частину земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610166300:07:004:1123, яка належить Акціонерному товариству «Українська залізниця» на праві постійного користування і закріплена за ним на праві повного господарського відання.

30.11.2022 регіональна філія «Львівська залізниця» Aкціонерного товариство «Укрзалізниця» звернулася із заявою до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради за реєстраційним номером 53246866 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельну ділянку з кадастровим номером 4610166300:07:004:1123 на підставі рішення Шевченківського районного суду міста Львова та постанови Верховного Суду у справі №466/417/15-ц.

05.12.2022 державний реєстратор прав на нерухоме майно Шеремета Мар`яна Михайлівна прийняла рішення №65667388 про відмову у задоволенні вищезазначеної заяви, аргументуючи відмову тим, що документи, подані для проведення державної реєстрації прав не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Заявником подано заяву щодо припинення права власності на земельну ділянку 4610166300:07:004:1123, проте поданими рішеннями судів право власності на земельну ділянку не припинено. Оскаржуване рішення прийнято на підставі пунктів 18 та 23 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 та статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 у справі № 380/7288/23, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2024, позов Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Львівська залізниця акціонерного товариства Українська залізниця до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень №65667388 від 05.12.2022.

08.11.2024 Акціонерне товаристо «Українська залізниця» звернулась до державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту ЛМР із заявою №63901964 про припинення права власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 4610166300:07:004:1123.

14.11.2024 державний реєстратор Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Суровець Марта Василівна прийняла рішення за індексним номером №76093149 про задоволення заяви №63901964.

У зв`язку з чим державний реєстратор Суровець Марта Василівна припинила право власності ОСОБА_2 на 1/2 частину (номер відомостей про речове право: 57567443) та право власності ОСОБА_1 ,на 1/2 частину (номер відомостей про речове право: 57567403) земельної ділянки з кадастровим номером 4610166300:07:004:1123 (РНОНМ: 3043864046101).

16.05.2025 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Шевченківського районного суду міста Львова з позовом до Акціонерного товариства «Львівська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця», з участю третьої особи Державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Суровець Марти Василівни про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Львова від 16.09.2025 позов задоволено, визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Суровець Марти Василівни від 14.11.2024 року за індексним номером 76093149.

Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» та державним реєстратором Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Суровець Мартою Василівною подано апеляційні скарги на рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 16.09.2025 року.

Постановою Львівського апеляційного суду від 04.03.2026 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» та апеляційну скаргу державного реєстратора Управліннядержавної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Суровець Марти Василівни залишено без задоволення, а рішення Шевченківського районногосуду міста Львова від 16.09.2025 без змін.

Позивач стверджує, що речове право на земельну ділянку 4610166300:07:004:1123 припинено. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не є фактичними власниками земельної ділянки з кадастровим номером 4610166300:07:004:1123.

У зв`язку із цим, державна реєстрація у Державному земельному кадастрі земельної ділянки за кадастровим номером 4610166300:07:004:1123 є безпідставною, неправомірною та перешкоджає позивачу ефективно здійснювати володіння і користування своєю земельною ділянкою, зокрема в частині її формування і державної реєстрації.

У зв`язку з вищенаведеним позивач просить суд скасувати державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 4610166300:07:004:1123, площею 0,0802 га, місце розташування: Львівська область, селище міського типу Брюховичі, вулиця Під Осовою, 25.

Висновки суду.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з частиною 1статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 317Цивільного кодексу Українивласникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з статті 319 Цивільного кодексу Українивласник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відносини, пов`язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно, регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до пункту 1 частини 1статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі державна реєстрація прав) офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», загальними засадами державної реєстрації прав є: гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; публічність державної реєстрації прав; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Право власності на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним особам підлягає обов`язковій державній реєстрації, що випливає зі статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до частини 1,2статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Частиною 4 статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 2 Закону України «Про адміністративну процедуру», дискреційне повноваження повноваження, надане адміністративному органу законом, обирати один із можливих варіантів рішення відповідно до закону та мети, з якою таке повноваження надано.

Відповідно до частини 3 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, залишення заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень без руху, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Згідно відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку зкадастровим номером 4610166300:07:004:1123, земельна ділянка сформована на підставітехнічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, розробник: ТзОВ ЛРІЗР, Настасенко О.М. та 24.11.2004 року проведена її державна реєстрація Львівським міським відділом Львівської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру». Її місце розташування: Львівська область, смт. Брюховичі, вулиця Під Осовою, 25; категорія земель: землі житловоїта громадської забудови.

Відповідно до статті 202 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент здійснення державної реєстрації спірної земельної ділянки), державна реєстрація земельних ділянок здійснювалась у складі державного реєстру земель.

01.01.2013 набрав чинності Закон України «Про Державний земельний кадастр» та Порядок ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051.

Згідно вимог статті 1 цього Закону України «Про Державний земельний кадастр», Державний земельний кадастр - єдина державнагеоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державногокордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також даніпро кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель міжвласниками і користувачами, про меліоративні мережі та складові частинимеліоративних мереж.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про Державний земельний кадастр`державний земельний кадастр базується на такихосновних принципах: обов`язковості внесення до державного земельного кадаструвідомостей про всі його об`єкти; єдності методології ведення державного земельногокадастру; об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державномуземельному кадастрі; внесення відомостей до Державного земельного кадаструвиключно на підставі та відповідно до цього Закону; відкритості та доступностівідомостей Державного земельного кадастру, законності їх одержання, поширення ізберігання; безперервності внесення до Державного земельного кадастру відомостейпро об`єкти Державного земельного кадастру, що змінюються; документування всіхвідомостей Державного земельного кадастру.

Статтею 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельногокадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянкита присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до пункту 4 Розділу VII Прикінцеві та перехідні положення закону України «Про Державний земельний кадастр» у разі якщо земельні ділянки, обмеження(обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження(обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру вавтоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами табез стягнення плати за таке перенесення.

Відтак, на виконання вищевказаних вимог закону, всі відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 4610166300:07:004:1123 були перенесені державним кадастровим реєстратором з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру.

Підстави скасування державної реєстрації земельної ділянки чітко передбачені в частинами 10,11 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» та пунктом 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051.

Частиною 10 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», встановлено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, лише у трьох випадках, а саме у разі, а саме:поділу чи об`єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

Відповідно до Положення Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, яке затверджене наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 23.12.2021 року № 603 (в редакції наказу Держгеокадастру від 08.03.2023 № 85), завданням Головного управління є реалізація повноважень Держгеокадастру на території Львівської області. Головне управління відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює ведення Державного земельного кадастру, державну реєстрацію земельних ділянок, обмежень у їх використанні, скасування такої реєстрації.

У разі скасування державної реєстрації з підстав, зазначених в абзацах третьому і четвертому частини десятої статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», державний кадастровий реєстратор у десятиденний строк повідомляє про це особу, за заявою якої здійснено державну реєстрацію земельної ділянки, а в разі наявності зареєстрованих речових прав на неї - суб`єктів таких прав.

Вищезгадані положення закону кореспондуються з нормами пункту 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету МіністрівУкраїни від 17.10.2012 № 1051. Державна реєстрація земельної ділянкискасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію,у разі:

1) поділу чи об`єднання земельних ділянок - на підставі заяви про державнуреєстрацію земельних ділянок, які утворилися в результаті такого поділу чиоб`єднання;

2) коли протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельноїділянки речове право на неї не зареєстроване з вини заявника, - на підставіінформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманоїшляхом безпосереднього доступу до зазначеного Реєстру;

3) ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки,яке набрало законної сили в установленому законодавством порядку.

У разі скасування державної реєстрації з підстав, зазначених у підпунктах 2, 3 цьогопункту, Державний кадастровий реєстратор у десятиденний строк повідомляє про цеза формою згідно з додатком 23 особу, за заявою якої здійснено державну реєстраціюземельних ділянок, а в разі наявності зареєстрованих речових прав на неї - суб`єктівтаких прав.

Відомості про земельну ділянку у разі скасування її державної реєстрації: набуваютьстатусу архівних за рішенням Державного кадастрового реєстратора;відображаються на кадастровій карті в архівному шарі даних геоінформаційноїсистеми; зберігаються в Державному земельному кадастрі постійно разом звідомостями про відповідного Державного кадастрового реєстратора, дату та часнабуття статусу архівних такими відомостями.

Відповідно до Положення про Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, яке затверджене наказом Державної служби України з питань геодезії,картографії та кадастру від 23.12.2021 № 603 (у редакції наказу Держгеокадастру від 08.03.2023 № 85), завданням Головного управління є реалізація повноважень Держгеокадастру на території Львівської області. Головне управління відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює ведення Державного земельного кадастру, державну реєстрацію земельних ділянок, обмежень у їх використанні, скасування такої реєстрації.

Акціонерне товариство Українська залізниця в особі регіональної філії Львівська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця (позивач) звертався до відповідача з листом від 20.12.2024 року №Н-10/1977 щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4610166300:07:004:1123, відповідно до частини 10 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр».

У даному листі Акціонерне товариство Українська залізниця в особі регіональної філії Львівська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця, зазначило, що 16.02.2022 Верховний Суд у справі № 466/417/15-ц постановив витребувати від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у власність держави частину земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610166300:07:004:1123, яка належить Акціонерному товариству «Українська залізниця» на праві постійного користування і закріплена за ним на праві повного господарського відання. Також позивач зазначав, що відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 14.11.2024 № 403841934 та №403841811 право власності на вищевказану земельну ділянку в Державному реєстріречових прав на нерухоме майно припинено.

Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, (відповідач) у листі від 29.01.2025 № 19-13-0.2-396/2-25 зазначило, що норми частини 2 статті 19 Конституції України встановлюють, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхпосадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 10 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачає, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, серед іншого, на підставі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельноїділянки.

Рішення Верховного Суду від 16.02.2022 року у справі № 466/417/15-ц не містило вимоги про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Відтак, у державного кадастрового реєстратора були відсутні правові підстави для скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4610166300:07:004:1123.

Частиною 2 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Відповідно до абзаців першого та другого пункту 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1141, державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Відповідно до частини 8 статті 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Відповідно до частини 1 статті 23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», заяву про державну реєстрацію прав може бути залишено без руху в таких випадках: подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством; неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному цим Законом, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем в електронній формі чи документів із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року.

У частини 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» містяться підстави для відмови у державній реєстрації прав, а саме: 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

У частині 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав. Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.

Як встановлено судом, рішенням Шевченківського районного суду міста Львова від 16.09.2025 у справі №466/4669/25 позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» задоволено, визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Суровець Марти Василівни від 14.11.2024 року за індексним номером 76093149.

Постановою Львівського апеляційного суду від 04.03.2026 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» та апеляційну скаргу державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Суровець Марти Василівни залишено без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 16.09.2025 у справі №466/4669/25 без змін.

Відповідно до частин 4, 7 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

Обставини, які підлягають встановленню судом у справі, - це юридичні факти, тобто життєві обставини (дії, події), з якими правом пов`язується виникнення юридичних наслідків. Натомість правова оцінка - це висновок щодо застосування права за певних життєвих обставин. Правова оцінка може полягати, зокрема, у висновках, зроблених у зв`язку з установленими судом життєвими обставинами, про те, чи виникли юридичні наслідки та які саме, чи порушене право особи, чи виконане зобов`язання належним чином відповідно до закону та договору, чи певна поведінка є правомірною або неправомірною, чи додержано стороною вимог закону тощо. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 907/29/19.

Преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення в мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи. Подібний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 02.11.2021 у справі № 917/1338/18, від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17.

У постанові Верховного Суду від 05.09.2023 у справі № 910/11761/21 викладено висновок про те, що преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і означається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені неправильно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 910/11287/16, від 19.12.2019 у справі № 520/11429/17.

Отже, преюдиційність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає у неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Правило про преюдицію спрямовано не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було би не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.08.2023 у справі № 910/4316/22, від 16.05.2023 у справі № 910/17367/20, від 29.06.2021 у справі № 910/11287/16.

Крім того, суд зазначає, що звільнення від доказування, навіть у разі наявності преюдиціальних обставин, встановлених у рішенні суду, не може мати абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Господарські суди не повинні сприймати як обов`язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях у інших господарських справах. Для спростування преюдиціальних обставин, передбачених статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, учасник господарського процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами встановленими Господарського процесуального кодексу України. Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу. Отже, господарський суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиціальних обставин) повинен самостійно оцінювати обставини (факти), які є предметом судового розгляду та ухвалити рішення з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 16.04.2024 у справі № 921/186/23, від 13.02.2024 у справі № 910/14138/22, від 31.10.2023 у справі № 902/670/22.

Оскільки на час прийняття рішення у даній справі є встановленні факти рішенням Шевченківського районного суду міста Львова від 16.09.2025 у справі №466/4669/25, яким визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Суровець Марти Василівни від 14.11.2024 року за індексним номером 76093149, яким було припинено право власності ОСОБА_2 на 1/2 частину (номер відомостей про речове право: 57567443) та право власності ОСОБА_1 на 1/2 частину (номер відомостей про речове право: 57567403) земельної ділянки з кадастровим номером 4610166300:07:004:1123 (РНОНМ:3043864046101).

Рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 16.09.2025 року у справі №466/4669/25, залишено без змін постановою Львівського апеляційного суду від 04.03.2026.

З огляду на вищевказане рішення, речове право ОСОБА_2 на 1/2 частину (номер відомостей про речове право: 57567443) та ОСОБА_1 на 1/2 частину (номер відомостей про речове право: 57567403) земельної ділянки з кадастровим номером 4610166300:07:004:1123 (РНОНМ:3043864046101) не прпинено, відтак, суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4610166300:07:004:1123, площею 0,0801 га, місцем розташування за адресою: Львівська область, смт. Брюховичі, вулиця Під Осовою, 25.

Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено належними, допустимими, достовірними та вірогідними, доказами наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування вірогідності доказів на відміну від достатності доказів, підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судові витрати.

Здійснюючи розподіл судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи відмову у задоволенні позову, судові витрати залишаються за позивачем.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки визначені статтями 256,257 Господарського процесуального кодексу України

Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.

Повне рішення складено 26.10.2026.

Суддя Сухович Ю.О.