Ухвала суду № 141104271, 28.10.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

28.10.2026 р. Справа № 914/2886/24

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Юлії СУХОВИЧ, розглянувши матеріали заяви Львівської міської ради, місто Львів,

провиправлення помилки в наказі

у справі №914/2886/24

за позовом Франківської окружної прокуратуриміста Львова, місто Львів

в інтересах держави в особі позивача Львівської міської ради,місто Львів

до відповідача-1 Приватного підприємства Ярина Плюс,місто Львів

до відповідача-2 Приватного підприємства Княжий дар плюс, місто Львів

про звільнення земельної ділянки шляхом демонтажу (знесення) нежитлового приміщення та скасування державної реєстрації права приватної власності на нежитлове приміщення із закриттям відповідного розділу Реєстру прав власності на нерухоме майно та реєстраційної справи.

ВСТАНОВИВ

На розгляді Господарського суду Львівської області перебувала справа №914/2886/24 за позовом Франківської окружної прокуратури міста Львова, в інтересах держави в особі Львівської міської ради до відповідача-1 Приватного підприємства Ярина Плюс, до відповідача-2 Приватного підприємства Княжий дар плюс про звільнення земельної ділянки шляхом демонтажу (знесення) нежитлового приміщення та скасування державної реєстрації права приватної власності на нежитлове приміщення із закриттям відповідного розділу Реєстру прав власності на нерухоме майно та реєстраційної справи.

23.10.2026 за вх.№4934/26 від у справі №914/2886/24 від Львівської міської ради (позивача) надійшло клопотання про виправлення описки в наказі.

23.10.2026 розпорядженням керівника апарату Господарського суду Львівської області №339 доручено провести повторний автоматизований розподіл заяви (вх.№ 4934/26) у справі №914/2886/24, у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Зор`яни Горецької (головуючої у справі) з 22.10.2026 по 23.10.2026.

Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу від 23.10.2026 розгляд заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у справі №914/2886/24 передано на розгляд судді Юлії Сухович.

Розглянувши матеріали заяви, суд дійшов до висновку, що її слід повернути заявнику без розгляду з огляду на наступне.

Згідно частин 1, 2 статті 243 Господарського процесуального кодексу України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.

Відповідно до частини 1, частини 3 статті 328 Господарського процесуального кодексу України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника, зокрема, виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача і боржника і постановляє ухвалу.

Частина перша статті 170 Господарського процесуального кодексу України, України встановлює загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення. Так, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Згідно з частиною 2 статті 170 Господарського процесуального кодексу України,(з врахуванням доповнень, внесених Законом №460-IX від 15.01.2020 в редакції Закону № 3200-IX від 29.06.2023) письмові заяви, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, що подається на стадії виконання судового рішення, у тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надсилання (надання) іншим учасникам справи (провадження) з урахуванням положеньстатті 42цього Кодексу.

Згідно частин 5-8 статті 42 Господарського процесуального кодексу України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов`язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Отже належним доказом відправлення учасникам справи копії клопотання про виправлення описки в наказі з додатками є долучений до нього опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), якщо заява подана не через підсистему «Електронний суд» або квитанція про доставку документів до зареєстрованого електронного кабінету користувача ЄСІКС, якщо заяваподана через підсистему «Електронний суд».

Крім того, копія клопотання про виправлення описки в наказі має надсилатись усім учасникам справи.

Однак, як вбачається із матеріалів поданого клопотання, заявник не долучив доказів надіслання клопотання про виправлення описки в наказі усім учасникам справи.

Отже, суд вважає, що заявником не дотримано вимог Господарського процесуального кодексу України щодо долучення документів, які підтверджують надсилання (надання) копії клопотання про виправлення описки в наказі, яка є заявою з процесуальних питань, і тому в силу прямої вказівки процесуального закону повинна обов`язково надсилатись (надаватись) іншим учасникам справи.

Відповідно до частини 4 статті 170 Господарського процесуального кодексу України, суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

З огляду на вищенаведене, з врахуванням вказаних норм Господарського процесуального кодексу України, заявуЛьвівської міської ради, слід повернути заявнику.

Суд звертає увагу Львівської міської ради на те, що повернення клопотання про виправлення описки в наказі не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Керуючись нормами статей 6, 41, 42, 170, 234, 235, 320 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

Клопотання Львівської міської ради про виправлення описки в наказі у справі №914/2886/24 з доданими до неї документами повернути заявнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України

Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.

Суддя Сухович Ю.О.