Рішення № 141104040, 02.11.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2026 р. м. Київ Справа № 911/2201/26

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельний загін №112" (Київська обл., м. Бровари)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Білд Інжиніринг" (Київська обл., с. Нові Петрівці)

про стягнення 453 735,30 грн,

Суддя Іванов А.В.

Секретар судового засідання Стадник А.Ю.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельний загін №112" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Білд Інжиніринг" про стягнення 453 735,30 грн, з яких: 407 003,26 грн сума основного боргу за Договором № 95/25 на надання послуг від 19.12.2025., 24 420,20 грн пені, 17 427,80 грн інфляційних втрат та 4 884,04 грн 3 % річних, нарахованих у зв`язку з порушенням відповідачем умов цього Договору.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.08.2026. відкрито провадження у справі №911/2201/26, постановлено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Копія означеної ухвали відповідачем отримана 10.08.2026 року в його електронному кабінеті отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи №911/2201/26, однак правом на подачу письмового відзиву не скористався, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надав.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Суд відзначає, що сторонам було надано достатньо часу (з урахуванням введеного на території України воєнного стану та затримок у доставці поштової кореспонденції) для подання всіх пояснень, заяв та клопотань.

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області,

ВСТАНОВИВ:

19.12.2025 між позивачем (Виконавцем) та відповідачем (Замовником) було укладено Договір на надання послуг № 95/25 (надалі Договір), за п. 1.1. якого виконавець зобов`язується на свій ризик, наявними силами і засобами надати послуги з приварювання шпильок (гнучких упорів Нельсона) SD-25x350 в кількості 4626 шт. на металеві балки, відповідно до наданих креслень, а відповідач у свою чергу взяв на себе зобов`язання прийняти та оплатити надані послуги згідно з умовами Договору, своєчасно та у повному обсязі.

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що вартість робіт з приварювання шпильок (гнучких упорів Нельсона) SD-25x350 в кількості 4626 шт. на металеві балки визначається відповідно до Специфікації (Додаток 1 до Договору), яка є невід`ємною частиною Договору.

Згідно з п. 3.2 Договору, загальна вартість цього Договору визначається вартістю всіх наданих Виконавцем і оплачених Замовником Послуг, протягом строку дії даного Договору, зазначених в Актах приймання-передачі наданих послуг.

Із змісту п. 3.3 Договору оплата здійснюється Замовником протягом 2-х банківських днів з моменту прийняття результатів робіт.

Відповідно до п. 4.1.1 Договору встановлено, що Виконавець має приступити до роботи протягом 7 днів з моменту отримання авансу.

Пунктом 4.1.4 Договору обумовлено наступне, Виконавець зобов`язаний виконати роботи по Договору в термін, передбачений цим Договором.

Згідно з п. 5.1 Договору, виконання робіт оформляється актом здачі-прийняття робіт/актом виконаних робіт (надання послуг), підписаним обома сторонами.

Пунктом 5.3 Договору встановлено, що заявник зобов`язаний прийняти роботи, виконані Виконавцем, не пізніше 3-х календарних днів з дня отримання від виконавця акта.

Відповідно до п.10.1 Договору останній набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2026 року.

19.12.2025 сторони підписали Специфікацію (додаток до Договору № 95/25) в якій погодили, що вартість послуг з приварювання шпильок становить 2 313 018,50 грн; термін виконання робіт 30 календарних днів з дня виконання Замовником зобов`язань щодо надання фронту робіт, перерахування авансу.

Частинами 1 та 2 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України ).

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною першою статті 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Приписами частини 2 цієї статті визначено, що положення глави 63 ЦК України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як вказує позивач, ним були надані відповідачу послуги за Договором на загальну суму 1 563 512,51 грн, відповідно Акту надання послуг від №27 від 17.02.2026.

Однак відповідач свої зобов`язання щодо остаточного розрахунку за отримані послуги виконав частково.

03.06.2026 позивач надіслав відповідачу Претензію №503 про невиконання умов договору в частині своєчасної оплати послуг у розмірі 407 003,26 грн. Проте остання залишилась без відповіді та задоволення.

У зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості за надані позивачем послуги по Договору останній звернувся до суду з даною позовною заявою.

Відповідач жодних доказів сплати позивачу суми заборгованості за Договором чи відсутності обов`язку з її сплати суду не надав, доводів і тверджень позивача в установленому законом порядку не спростував.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань, позивач нарахував Відповідачу пеню у розмірі 24 420,26 грн, 3% річних у розмірі 4 884,04 грн та інфляційні втрати у розмірі 17 427,80 грн.

Пунктом 7.1. Договору передбачена відповідальність Замовника за порушення з вини Замовника Передбачених цим Договором строків перерахування платежів за виконані роботи, зазначених у 3.2 цього Договору, Замовник сплачує Виконавцю на його письмову вимогу пеню за кожен день прострочення у розмірі ставки НБУ від суми заборгованості за виконані роботи.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3 % річних та інфляційних втрат, суд встановив їх правильність та арифметичну вірність.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, доводів і тверджень позивача у встановленому законом порядку не спростував.

Частиною 3 ст. 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно з ч. 2 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. (ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 76, 77 ГПК України).

Статтею 79 ГПК України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано наступне. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Твердження позивача відповідачем належними доказами не спростовані.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Білд Інжиніринг" (07354, Київська обл., с. Нові Петрівці, вул. Свято-Покровська, буд. 218; ідентифікаційний код 41422080) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельний загін №112" (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Січових Стрільців, 2; ідентифікаційний код 22202218) 407 003 (чотириста сім тисяч три) грн 26 коп. заборгованості, 24 420 (двадцять чотири тисячі чотириста двадцять) грн 20 коп. пені, 17 427 (сімнадцять тисяч чотириста двадцять сім) грн 80 коп. інфляційних втрат, 4 884 (чотири тисячі вісімсот вісімдесят чотири) грн 04 коп. 3 % річних та 6 806 (шість тисяч вісімсот шість) грн 03 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повний текст рішення складено 02.11.2026 (після виходу судді Іванова А.В. з відпустки та лікарняного)

Суддя А.В. Іванов