Рішення № 141103859, 02.11.2026, Господарський суд м. Києва

Дата ухвалення
02.11.2026
Номер справи
910/9880/26
Номер документу
141103859
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.11.2026Справа № 910/9880/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) матеріали справи

за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» (02175, м. Київ, Харківське шосе, 148-а, ідентифікаційний код 39604270)

до Фізичної особи-підприємця Скаківської Оксани Миколаївни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

про стягнення 755 713, 22 грн,

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» (далі - позивач) з позовом до Фізичної особи-підприємця Скаківської Оксани Миколаївни (далі - відповідач) про стягнення 755 713, 22 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач після закінчення дії договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №261/2015 від 27.04.2015 продовжувала користуватись нежитловими приміщеннями №1-3 (група приміщень №1) літ. «А» загальною площею 37, 00 кв.м., що розміщені в окремо розташованій нежитловій будівлі (сміттєзбірнику) за адресою: м. Київ, просп. Миколи Бажана, буд. 7-А, що встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 05.03.2026 у справі №910/11453/25, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2026. Предметом розгляду даної справи є стягнення з відповідача 755 713, 22 грн донарахування за фактичне користування нежилими приміщеннями у період з червня 2020 по березень 2025.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2026 залишено позовну заяву Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.

14.08.2026 (зареєстровано 18.08.2026) засобами поштового зв`язку позивачем було надіслано заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Поряд з цим, у зв`язку з перебуванням судді Пукшин Л.Г. у щорічній відпустці вирішення питання про відкриття провадження здійснено після виходу судді з відпустки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/9880/26, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників учасників справи.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 31.08.2026 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак була повернута відділом поштового зв`язку з приміткою «закінчення встановленого терміну зберігання».

Частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, суд вважає, що у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, суд належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливості ознайомитись, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 31.08.2026 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що в силу положень пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день складення підприємством поштового зв`язку повідомлення від 21.09.2026 про неможливість вручення поштового відправлення, вважається днем вручення відповідачу ухвали Господарського суду міста Києва від 31.08.2026.

У відповідності до вимог статей 165, 251 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

27.04.2015 між Дарницькою районною в місті Києві державною адміністрацією (орендодавець), Фізичною особою-підприємцем Скаківською Оксаною Миколаївною (далі - орендар, відповідач) та Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» (далі - балансоутримувач, позивач) було укладено договір № 261/2015 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (далі - договір).

Відповідно до п. 1. договору орендодавець на виконання п. 4 розпорядження Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 27.04.2015 № 243 "Про затвердження протоколу № 2 засідання конкурсної комісії Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації на право оренди майна територіальної громади міста Києва від 21.04.2015" передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, далі - об`єкт оренди, яке знаходиться за адресою: м. Київ, просп. М. Бажана, 7-А, для використання під розміщення торговельного об`єкта з продажу товарів підакцизної групи, змішаної торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами.

Згідно з п. 2.1. договору об`єктом оренди є: нежилі приміщення загальною площею 37, 00 кв.м., в т.ч. на 1 поверсі - 37, 00 кв.м., згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід`ємну частину цього договору (додаток № 1); устаткування, інвертар та інше майно (за наявності) згідно з переліком, що є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 3.1. договору за користування об`єктом оренди орендар сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 22 вересня 2011 року № 34/6250.

Розмір орендної плати згідно з розрахунком орендної плати, що є невід`ємною частиною цього договору, на дату підписання договору за перший місяць оренди становить без ПДВ: 202, 70 грн за 1 кв.м. орендованої площі, що в цілому складає 7 500, 00 грн (додаток № 2).

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, опублікованому у поточному місяці (п. 3.2. договору).

У п. 3.5. договору сторонами узгоджено, що орендна плата сплачується орендарем на рахунок балансоутримувача - Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об`єкта оренди орендодавцеві.

Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця (п. 3.6. договору).

Відповідно до п. 4.1. договору орендодавець зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього договору з додатками передати, а орендар прийняти по акту приймання-передачі об`єкт оренди. Акт приймання-передачі об`єкта оренди підписується відповідним орендодавцем, орендарем та балансоутримувачем. У разі відмови орендаря від підписання акта приймання-передачі протягом 20 днів з дати отримання акта від орендодавця договір припиняє свою дію.

Орендар після припинення дії договору оренди зобов`язаний протягом 30 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі підприємству. Акт приймання-передачі об`єкта оренди підписується відповідним орендодавцем, орендарем та балансоутримувачем. У разі невиконання цього пункту орендар сплачує неустойку у подвійному розмірі орендної плати (п. 4.14 договору).

Цей договір, відповідно до п. 9.1., є укладеним з моменту його підписання сторонами і діє з 27.04.2015 по 25.04.2018.

За доводами позивача, після закінчення дії договору орендар продовжувала користуватись нежитловими приміщеннями №1-3 (група приміщень №1) літ. «А» загальною площею 37,00 кв.м., що розміщені в окремо розташованій нежитловій будівлі (сміттєзбірнику) за адресою: м. Київ, просп. Миколи Бажана, буд. 7-А, що встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 05.03.2026 у справі №910/11453/25, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2026, у зв`язку з чим позивачам донарахувано за фактичне користування нежилими приміщеннями у період з червня 2020 по березень 2025 роки на суму 755 713, 22 грн.

Зокрема, як вказує позивач, судовим рішенням у справі №910/11453/25, що набрало законної сили, встановлено факт припинення дії договору - 25 квітня 2018 року, а відтак підстави для застосування до відповідача пільгових умов користування майном, передбачених для орендарів за чинними договорами оренди, були відсутні.

А тому, з метою повідомлення орендаря про здійснені нарахування та надання первинних документів, що підтверджують їх розмір, позивачем на адресу відповідача поштовим відправленням з описом вкладення та накладною АТ «Укрпошта» № 0217500056060 від 15 серпня 2025 року направлено:

акт № 68115 прийняття-передачі робіт (про надання послуг) від 30 квітня 2025 року на суму 61 314,05 грн та рахунок-фактуру № 224 від 30 квітня 2025 року, якими здійснено нарахування плати за фактичне користування об`єктом оренди за період з січня 2020 року по вересень 2020 року;

акт № 63166 прийняття-передачі робіт (про надання послуг) від 30 квітня 2025 року на суму 114 301,84 грн та рахунок-фактуру № 203 від 30 квітня 2025 року, якими здійснено нарахування плати за фактичне користування об`єктом оренди за період з січня 2021 року по грудень 2021 року;

акт № 63169 прийняття-передачі робіт (про надання послуг) від 30 квітня 2025 року на суму 361 509,04 грн та рахунок-фактуру № 205 від 30 квітня 2025 року, якими здійснено нарахування плати за фактичне користування об`єктом оренди за період з січня 2022 року по грудень 2023 року;

акт № 63167 прийняття -передачі робіт (про надання послуг) від 30 квітня 2025 року на суму 218 588,29 грн та рахунок-фактуру № 204 від 30 квітня 2025 року, якими здійснено нарахування плати за фактичне користування об`єктом оренди за період з січня 2024 року по березень 2025 року.

Також позивач зазначив у позовній заяві, що 09.01.2026 адвокатом Орловською Вікторією Анатоліївною, яка діяла в інтересах ФОП Скаківської О.М., на адресу позивача було направлено адвокатський запит, який зареєстровано підприємством 12.01.2026 за вхідним № 101/50/58. У зазначеному запиті адвокат просила надати детальний розрахунок нарахування орендної плати та інших платежів за 2024-2025 роки за договором № 261/2015 від 27.04.2015, у разі наявності заборгованості - із зазначенням її складових та правових підстав нарахування.

Позивачем надано відповідь листом від 27.01.2026 № 101/50-221, яким надано акти звірки із нарахування та сплати за фактичне користування приміщеннями за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 та із 01.01.2025 по 31.12.2025 за підписом представника підприємства. У квітні 2025 позивачем здійснено донарахування за фактичне користування об`єктом оренди у зв`язку із припиненням договору.

А відтак, як вказує позивача, після отримання актів прийняття-передачі робіт (про надання послуг), рахунків-фактур, відповіді на адвокатський запит, актів звірки та детального розрахунку ФОП Скаківська О.М. була належним чином повідомлена про факт здійснення позивачем у квітні 2025 року донарахування за фактичне користування об`єктом оренди, після припинення дії договору, а також про період, за який таке донарахування було проведено.

Оскільки, станом на 31.07.2026 суму донарахування за фактичне користування приміщеннями відповідачем не було сплачено, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Спірні правовідносини, що виникли між Дарницькою районною в місті Києві державною адміністрацією як орендодавцем, Фізичною особою-підприємцем Скаківською Оксаною Миколаївною як орендарем та Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» як балансоутримувачем орендованого майна, за своєю правовою природою є цивільно-правовими відносинами оренди (найму) комунального майна.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Загальні засади регулювання відносин найму (оренди) визначені главою 58 ЦК України. Згідно з частиною 1 статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правові, економічні та організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна, що перебуває у комунальній власності, є Закон України «Про оренду державного та комунального майна» (в редакції, який діяв на момент укладення правочину).

Судом установлено, що 27.04.2015 між Дарницькою районною в місті Києві державною адміністрацією Фізичною особою-підприємцем Скаківською Оксаною Миколаївною та Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» було укладено договір № 261/2015 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду. За умовами пункту 1.1 договору Орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою: м. Київ, просп. М. Бажана, 7-А, для використання під розміщення торговельного об`єкта з продажу товарів підакцизної групи, змішаної торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами. Майно передано в орендне користування відповідача за Актом приймання-передавання від 27.04.2015.

Аналізуючи правову природу укладеного правочину, суд доходить висновку, що між сторонами виникли строкові оплатні договірні зобов`язання з оренди комунального майна, регулювання яких здійснюється поєднанням загальних норм цивільного законодавства та спеціальних норм Закон України «Про оренду державного та комунального майна» (в редакції, який діяв на момент укладення правочину).

Частиною 1 статті 763 ЦК України унормовано, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Строк договору оренди визначається за погодженням сторін, а закінчення строку, на який було укладено договір оренди, є однією з підстав його припинення.

Аналогічні приписи містить пункт 1 частини 1 статті 24 Закону № 157-IX, за яким договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його укладено.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 05.03.2026 у справі №910/11453/25 за позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва" до Фізичної особи-підприємця Скаківської Оксани Миколаївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація про виселення із нежитлового приміщення позовні вимоги задоволено повністю, вирішено: «Виселити Фізичну особу-підприємця Скаківську Оксану Миколаївну із нежитлових приміщень з № 1 по № 3 (групи приміщень № 1), літ. "А", загальною площею 37, 00 кв.м., що розміщені в окремо розташованій нежитловій будівлі (сміттєзбірнику), за адресою: м. Київ, проспект Миколи Бажана, буд. 7-а».

Зокрема, даним рішенням встановлено, що: «відповідно до п. 9.1. договору № 261/2015 від 27.04.2015 він діє з 27.04.2015 до 25.04.2018 року….. Проте, між орендарем, орендодавцем та балансоутримувачем не було укладено додаткову угоду про продовження договору на тих самих умовах і на той самий строк. Відтак, Фізична особа-підприємець Скаківська Оксана Миколаївна після закінчення строку дії договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 261/2015 від 27 квітня 2015 року зобов`язана була повернути за актом приймання-передачі нежитлові приміщення з № 1 по № 3 (групи приміщень № 1), літ. "А", загальною площею 37,00 кв.м, що розміщені в окремо розташованій нежитловій будівлі (сміттєзбірнику), за адресою: місто Київ, проспект Миколи Бажана, буд. 7-а.».

Вказане рішення залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2026.

Відповідно ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 23.05.2018 по справі №910/9823/17.

Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи. Вказану правову позицію викладено у постанові від 03.07.2018 Великої палати Верховного Суду по справі № 917/1345/17.

Таким чином, факт припинення дії договору № 261/2015 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 27.04.2015, у зв`язку із закінчення строку на який він був укладений, тобто з 25.04.2018 року, встановлені судовим рішенням у справі №910/11453/25, мають преюдиційне значення і не підлягають повторному доказуванню.

Відповідно до п. 1 статті 762 ЦК України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Пункт 5 статті 762 ЦК України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Зі змісту вищенаведених норм вбачається, що договір оренди є підставою виникнення права наймача (орендаря) користуватися орендованим майном упродовж строку його дії зі сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами договору, а припинення такого договору є підставою виникнення обов`язку наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Користування майном за договором оренди є правомірним, якщо воно відповідає його умовам та положенням чинного законодавства, які регулюють такі правовідносини з урахуванням особливостей предмета найму та суб`єктів договірних правовідносин. Правова природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов`язана із правомірним користуванням річчю протягом певного строку, і обов`язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм статей 759, 762, 763 ЦК України.

Із припиненням договірних (зобов`язальних) відносин за договором у наймача (орендаря) виникає новий обов`язок - негайно повернути наймодавцеві річ.

Таким чином, користування майном після припинення договору оренди є таким, що здійснюється не відповідно до його умов - неправомірне користування майном. З викладеного вбачається, що обов`язок орендаря сплачувати орендну плату за користування орендованим майном зберігається до припинення договору оренди (до спливу строку його дії), оскільки орендна плата є платою орендаря за користування належним орендодавцю майном та відповідає суті орендних правовідносин, що полягають у строковому користуванні орендарем об`єктом оренди на платній основі.

Подібний правовий висновок викладений в постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19, Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 904/342/19, від 08.07.2021 у справі № 904/6063/19, від 23.06.2021 у справі № 908/3593/19, від 27.10.2021 у справі № 910/8531/20.

Предметом спору даної справи є стягнення з відповідача донарахування за фактичне користування нежилими приміщеннями у період з червня 2020 по березень 2025 роки на суму 755 713, 22 грн.

Зокрема, враховуючи той факт, що договір припинив свою дію 25.04.2018, що встановлено судовим рішенням у справі №910/11453/25, позивач зазначає, що у відповідача були відсутні права на застосування пільг, які були встановленні рішеннями Київської міської ради на окремі періоди у період 2020-2025 для орендарів за діючими договорами оренди комунального майна.

З огляду на що, позивачем було здійснено перерахунок раніше нарахованої плати та донарахування різниці між фактично сплаченою сумою і сумою, яка підлягала сплаті без застосування пільгових умов, зокрема:

1) за актом № 68115 під 30.04.2025 на суму 61 314,05 грн за період червень 2020 року - грудень 2020 - донарахування здійснено шляхом скасування раніше застосованої 50-відсоткової знижки відповідно до Рішення Київської міської ради X сесії VIII скликання від 26 березня 2020 року № 903/9073 «Про деякі питання нарахування орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва, плати за право тимчасового користування місцями, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, для розміщення рекламних засобів» (далі - Рішення№ 903/9073).

Відповідно до пункту 1 Рішення № 903/9073: «Тимчасово, на строк з моменту набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 1 і.03.2020 №211 (далі - Постанова) та до 31.07.2020 встановити орендну плату за оренду майна територіальної громади міста Києва у розмірі 50 % від розміру орендної плати, визначеної у договорах оренди, укладених до набрання чинності цим рішенням».

Крім цього, донарахування здійснено шляхом скасування раніше застосованої 50- відсоткової знижки відповідно до Рішення Київської міської ради XI сесії VIII скликання від 30 липня 2020 року № 253/9332 «Про деякі питання нарахування орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва, плати за право тимчасового користування місцями, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва». Зокрема. Згідно пункту 2 цього рішення: « 2. Тимчасово, на строк з 1 серпня 2020 року до 31 грудня 2020 року встановити орендну плату за майно територіальної громади міста Києва у розмірі 50% від орендної плати, визначеної у діючих договорах.»

2) за актом № 63166 від 30.04,2025 на суму 114 301,84 грн. за період січень 2021 року - грудень 2021 - донарахування здійснено шляхом скасування 50-відсоткової знижки раніше застосованої відповідно до Рішення Київської міської ради І сесії IX скликання від 24 грудня 2020 року № 25/25 «Про деякі питання комплексної підтримки суб`єктів господарювання міста Києва на час дії обмежувальних заходів» (далі - Рішення № 25/25) із змінами і доповненнями, внесеними рішеннями Київської міської ради від 8 квітня 2021 року № 569/610, від 16 грудня 2021 року № 4035/4076.

Відповідно до пункту 6 цього рішення: «Тимчасово, на строк з 01 січня 2021 року і на період дії карантинних обмежень, встановлених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, але не раніше 30 червня 2021 року встановити орендну плату за майно територіальної громади міста Києва у розмірі 50% від орендної плати, визначеної у діючих договорах.

Рішення № 25/25 втратило чинність згідно з рішенням Київської міської ради від 30 березня 2022 року N 4551/4592;

3) за актом № 63169 від 30.04.2025 на суму 361 509,04 грн - так, за період січень 2022 року - грудень 2023. Протягом січня 2022 - лютого 2022 року до відповідача застосовувалася пільга у розмірі 50 відсотків орендної плати відповідно до вищезазначеного Рішення Київської міської ради Рішення № 25/25.

Протягом березня-липня 2022 року відповідач був повністю звільнений від сплати орендної плати відповідно до рішення Київської міської ради 11 сесії IX скликання від 30 березня 2022 року № 4551/4592 «Про деякі питання комплексної підтримки суб`єктів господарювання міста Києва під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ зі змінами (далі - рішення № 4551/4592). Відповідно до пункту 1.2.1. Рішення № 4551/4592 визначено, що «у разі використання об`єкта оренди за цільовим призначенням та/або використання об`єкта оренди для потреб оборони, забезпечення життєдіяльності міста Києва в умовах воєнного стану, орендарі звільняються від орендної плати за договорами оренди комунального майна територіальної громади міста Києва».

А відтак, протягом серпня 2022 року - грудня 2023 року до відповідача застосовувалася пільга у розмірі 50 відсотків орендної плати відповідно до Рішення Київської міської ради 11 сесії IX скликання від 14 липня 2022 року № 4909/4950 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 30 березня 2022 року № 4551/4592 «Про деякі питання комплексної підтримки суб`єктів господарювання міста Києва під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ» (далі - Рішення № 4909/4950).

У п. 1.2.2. Рішення № 4909/4950 визначено: «Установити, що з 01.08.2022 на період дії воєнного стану та один місяць з дати його припинення орендарям, визначеним у додатку 1 до цього рішення, та орендарям, які здійснюють підприємницьку діяльність на об`єктах комунальної власності територіальної громади міста Києва, що перебувають на балансі комунальних підприємств, зазначених у додатку 2 до цього рішення, орендна плата нараховується в розмірі 50 відсотків розміру орендної плати, установленої договором оренди».

Крім цього, п. 8 Додатка 1 Рішення № 4909/4950 унормовано, що «Орендарі, які використовують об`єкт оренди для розміщення кафе, барів, закусочних, буфетів, кафетеріїв, ресторанів, закладів ресторанного господарства з постачання страв, приготованих централізовано, для споживання в інших місцях, д/о здійснюють продаж товарів підакцизної групи.

Отже, Рішенням № 4909/4950 з 01.08.2022 змінено порядок нарахування орендної плати окремим категоріям орендарів. З огляду на те, що ФОП Скаківська Оксана Миколаївна здійснювала реалізацію товарів підакцизної групи, орендна плата правомірно нараховувалася у розмірі 50 відсотків від розміру орендної плати, встановленої договором оренди.

З огляду на що, позивачем здійснено донарахування: за січень 2022 року - лютий 2022 року - 50%; за березень 2022 року - липень 2022 року - 100% та за серпень 2022 року - грудень 2023 року - 50%;

4) за актом № 63167 від 30.04.2025 на суму 218 588,29 грн за період січень 2024 року березень 2025. Протягом січня 2024 - червня 2024 до відповідача застосовувалася пільга у розмірі 50 відсотків орендної плати відповідно до рішення Київської міської ради II сесії IX скликання від 14.12.2023 № 7531/7572 «Про бюджет міста Києва на 2024 рік» (далі - Рішення №7531/7572).

Рішенням № 7531/7572 у 2024 році було зупинено дію підпунктів 1.1, 1.2 та 1.4 пункту 1 рішення Київської міської ради від 30 березня 2022 року № 4551/4592 «Про деякі питання комплексної підтримки суб`єктів господарювання міста Києва під час дії воєнного стану в Україні».

Пунктом 19.11. Рішення № 7531/7572 «установлено, що на період з 01 січня 2024 року до 01 липня 2024 року розмір орендної плати за користування комунальним майном територіальної громади міста Києва становить 50 % від визначеної у договорах оренди комунального майна територіальної громади міста Києва».

Протягом липня 2024 - грудня 2024 року до Відповідача застосовувалася пільга у розмірі 50 відсотків орендної плати відповідно до рішення Київської міської ради ІІІ сесії IX скликання від 13.06.2024 № 925/8891 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 14 грудня 2023 року № 7531/7572 «Про бюджет міста Києва на 2024 рік» (далі - Рішення №925/8891).

Рішенням № 925/8891 підпункт 19.11 рішення Київської міської ради від 14.12.2023 № 7531/7572 викладено в новій редакції: «Установити, що на період з 01 січня 2024 року до ЗІ грудня 2024 року розмір орендної плати за користування комунальним майном територіальної громади міста Києва становить 50 % від визначеної у договорах оренди комунального майна територіальної громади міста Києва».

Протягом січня 2025 -лютого 2025 року до відповідача застосовувалася пільга у розмірі 25 відсотків орендної плати відповідно до пункту 1.8 рішення. Київської міської ради IV сесії IX скликання від 05.12.2024 № 424/10232 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 14 грудня 2023 року № 7531/7572 «Про бюджет міста Києва на 2024 рік» (далі - Рішення № 424/10232).

У пункті 1.8. Рішення № 424/10232 визначено: «Установити, що розмір орендної плати за користування комунальним майном територіальної громади міста Києва становить: з 01 січня 2025 року до 31 грудня 2025 року - 75% від визначеної у договорах оренди комунального майна територіальної громад міста Києва».

У березні 2025 року до відповідача застосовувалася пільга у розмірі 50 відсотків орендної плати відповідно до пункту 1.7.1. Рішення Київської міської ради V сесії IX скликання від 30 січня 2025 року № 21/10488 «Про особливості нарахування орендної плати за договорами оренди суб`єктам господарювання під час дії воєнного стану в Україні та внесення змін до деяких рішень Київської міської ради» (далі - Рішення 21/10488), а саме: «п.1.7.1. Установити, що: на період з 01 березня 2025 року до 31 грудня 2025 року розмір орендної плати за користування комунальним майном територіальної громади міста Києва становить 50% від визначеної в договорах оренди комунального майна територіальної громади міста Києва; на період з 01 січня 2026 року до 31 грудня 2026 року розмір орендної плати за користування комунальним майном територіальної громади міста Києва становить 75% від визначеної в договорах оренди комунального майна територіальної громади міста Києва».

З огляду на що, позивачем було здійснено перерахунок раніше нарахованої плати та донарахування різниці, а саме: за січень 2024 року - грудень 2024 року - донарахування 50%; за січень 2025 року - лютий 2025 року - донарахування 25%; за березень 2025 року - донарахування 50%.

Матеріалами справи підтверджено, що з метою повідомлення відповідача про здійснені нарахування та надання первинних документів, що підтверджують їх розмір, позивачем на адресу відповідача поштовим відправленням з описом вкладення та накладною АТ «Укрпошта» № 0217500056060 від 15 серпня 2025 року направлено:

1) акт № 68115 прийняття-передачі робіт (про надання послуг) від 30 квітня 2025 року на суму 61 314,05 грн та рахунок-фактуру № 224 від 30 квітня 2025 року, якими здійснено нарахування плати за фактичне користування об`єктом оренди за період з січня 2020 року по вересень 2020 року;

2) акт № 63166 прийняття-передачі робіт (про надання послуг) від 30 квітня 2025 року на суму 114 301,84 грн та рахунок-фактуру № 203 від 30 квітня 2025 року, якими здійснено нарахування плати за фактичне користування об`єктом оренди за період з січня 2021 року по грудень 2021 року;

3) акт № 63169 прийняття-передачі робіт (про надання послуг) від 30 квітня 2025 року на суму 361 509,04 грн та рахунок-фактуру № 205 від 30 квітня 2025 року, якими здійснено нарахування плати за фактичне користування об`єктом оренди за період з січня 2022 року по грудень 2023 року;

4) акт № 63167 прийняття -передачі робіт (про надання послуг) від 30 квітня 2025 року на суму 218 588,29 грн та рахунок-фактуру № 204 від 30 квітня 2025 року, якими здійснено нарахування плати за фактичне користування об`єктом оренди за період з січня 2024 року по березень 2025 року.

Враховуючи, що строк оплати за фактичне користування нежитловим приміщенням настав, відсутність в матеріалах справи доказів оплати, вимога позивача про стягнення заборгованості з відповідача у розмірі 755 713,22 грн визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про належне виконання свого обов`язку чи відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість, як і не скористався своїм правом на подання відзиву.

Приймаючи до уваги вищевикладене в сукупності, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Скаківської Оксани Миколаївни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» (02175, м. Київ, Харківське шосе, 148-а, ідентифікаційний код 39604270) суму заборгованості у розмірі 755 713 грн 22 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 11 335 грн 70 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 02.11.2026

Суддя Л.Г. Пукшин

Часті запитання

Який тип судового документу № 141103859 ?

Документ № 141103859 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141103859 ?

Дата ухвалення - 02.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141103859 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141103859 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141103859, Господарський суд м. Києва

Судове рішення № 141103859, Господарський суд м. Києва було прийнято 02.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.

Судове рішення № 141103859 відноситься до справи № 910/9880/26

Це рішення відноситься до справи № 910/9880/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141103858
Наступний документ : 141103860