Рішення № 141103672, 14.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.10.2026Справа № 910/3473/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., за участю секретаря судового засідання Салацької О.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (Кловський узвіз, буд. 9/1, м. Київ, 01021; ідентифікаційний код 30019801)

до Акціонерного товариства «РВС Банк» (вул. Введенська, буд. 29/58, м. Київ, 04071; ідентифікаційний код 39849797) в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (вул. Січових стрільців, 17, м. Київ, 04053; ідентифікаційний код 21708016)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Технокомплект» (вул. Київська, буд. 194, с. Калинівка, Бучанський район, Київська обл., 08004, ідентифікаційний код 34558382)

про визнання грошових вимог та зобов`язання вчинити дії,

Представники сторін:

від позивача: Решитова Єльміра Ваітівна

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: Позднякова Ірина Олександрівна

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції Позивача

До Господарського суду міста Києва звернулось Акціонерне товариство «Укртрансгаз» (надалі за текстом - ТОВ «Укртрансгаз», Позивач) з позовом до Акціонерного товариства «РВС Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі за текстом - ТОВ «РВС Банк» в особі уповноваженої особи ФГВФО, Банк, Відповідач) про визнання грошових вимог та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неотримання відповіді від Відповідача на заяву про визнання та включення грошових вимог до реєстру акцептованих вимог кредиторів № 1001ВИХ-26-421, які виникли у зв`язку з невиконанням Акціонерним товариством «РВС Банк» зобов`язання з виплати Позивачу грошових коштів за банківською гарантією, що видана в забезпечення виконання зобов`язань постачальника Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Технокомплект» (надалі за текстом - ТОВ «ТД «Техкомплект», Третя особа) за договором.

Посилаючись на те, що у порушення вимог закону Відповідач не повідомив заявника (Позивача по справі) про результати розгляду такої заяви та ймовірного ухилення від прийняття відповідного рішення про включення вимог Позивача до реєстру акцептованих вимог кредиторів, Позивач звернувся до суду та просить визнати грошові вимоги АТ «Укртрансгаз» до АТ «РВС Банк» за відшкодування банківських гарантій у сумі 6 935 670,00 грн та зобов`язати АТ «РВС Банк» включити до реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ РВС «Банк» кредиторські вимоги АТ «Укртрансгаз» за відшкодування банківських гарантій у сумі 6 935 670,00 грн.

У відповіді на відзив на позовну заяву Позивач посилається на той факт, що жодним з рішень суду не встановлено відсутності обов`язку Відповідача сплатити за гарантіями, щодо яких пред`явлено позов у справі, навпаки, суди у згаданих справах констатували неправомірну поведінку АТ «РВС Банк» щодо відмови у виплаті сум банківських гарантій, а посилання Відповідача на розгляд заяви АТ «Укртрансгаз» є маніпуляцією та спотворенням реальних обставин справи, оскільки відповідь АТ «РВС Банк» на заяву з кредиторськими вимогами АТ «Укртрансгаз» датована 02.04.2026, тобто майже через місяць після кінцевого строку, встановленого Цивільним кодексом України.

2. Стислий виклад позиції Відповідача

Відповідач заперечуючи проти позову, просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, з огляду на наявність судових рішень, якими встановлена відсутність порушення основного зобов`язання, забезпеченого гарантією та відсутність обов`язку банку по сплаті на користь Позивача сум гарантійних платежів.

Стверджує, що Позивач вибірково цитує мотивувальну частину судових рішень у справі № 910/1543/25 та справі № 910/2245/25, не зазначаючи при цьому висновки суду, які стали підставою для відмови в задоволенні позову, а також не враховує кінцевий результат вирішення вказаних спорів - відмову АТ «Укртрансгаз» у стягненні з АТ «РВС Банк» сум по гарантіям.

3. Стислий виклад позиції Третьої особи

Третя особа проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позову, з огляду на те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 10.03.2025 у справі № 910/13182/24, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.08.2025 та постановою Верховного суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 19.11.2025, задоволено позов ТОВ «ТД «Техкомплект» до АТ «Укртрансгаз» та встановлено, що поставлений ТОВ «ТД «Техкомплект» товар повністю відповідав технічним характеристикам, якості та комплектності, визначеним тендерною документацією за договором, відмова АТ «Укртрансгаз» від прийняття товару бела неправомірною, суд зобов`язав прийняти зазначений товар.

Постановою Касаційного господарського суду від 11.02.2026 у справі № 910/1543/25 АТ «Укртрансгаз» остаточно відмовлено у задоволенні позову про стягнення суми гарантії. Верховний Суд чітко зазначив, що оскільки ТОВ «ТД Техкомплект» не порушило Договір, стягнення коштів з гаранта призвело б до безпідставного збагачення Бенефіціара та нових регресних спорів, що суперечить принципу процесуальної економії.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.03.2026 у справі № 910/2245/25, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2026 відмовлено у стягненні суми гарантії.

Ухвалою Верховного суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 31.08.2026 у справі № 910/2245/25 відмовлено у відкритті касаційного провадження.

Таким чином, у АТ «Укртрансгаз» відсутнє будь-яке невиконане майнове право, яке могло б трансформуватися у грошові вимоги до Банку-гаранта в процедурі його ліквідації, а внесення вимог, у задоволенні яких судом вже відмовлено до реєстру акцептованих вимог кредиторів банку, що ліквідується суперечить статті 3 Цивільного кодексу України (принципам справедливості, добросовісності та розумності) і є очевидним зловживанням процесуальними правами.

4. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2026 позовну заяву АТ «Укртрансгаз» залишено без руху, встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду доказів доплати судового збору в розмірі 83 228,04 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2026 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 01.06.2026.

11.05.2026 через загальний відділ Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву

15.05.2026 через загальний відділ Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

01.06.2026 через загальний відділ Господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення Відповідача.

У судовому засіданні 01.06.2026 суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та оголосив перерву у підготовчому засіданні до 22.06.2026. Дана інформація занесена до протоколу судового засідання від 01.06.2026.

У судовому засіданні 22.06.2026 суд оголосив перерву в підготовчому засіданні до 06.07.2026.

22.06.2026 через загальний відділ Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Відповідача про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Техкомплект».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2026 заяву Відповідача про залучення третьої особи без самостійних вимог на стороні Відповідача до участі у справі - задоволено, підготовче засідання відкладено на 03.08.2026.

У судовому засіданні 03.08.2026 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 24.08.2026.

У судовому засіданні 24.08.2026 судом оголошено перерву до 05.10.2026.

У судовому засіданні 05.10.2026, заслухавши вступні слова представника Позивача та представника Відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, відповідно до частини 2 статті 219 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) суд перейшов до стадії ухвалення рішення та відклав його проголошення до 14.10.2026.

У судовому засіданні 14.10.2026 відповідно до статті 240 ГПК України судом проголошено вступну і резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

17.11.2023 АТ «Укртрансгаз» (покупець) та ТОВ «ТД «Техкомплект» (постачальник) уклали договір про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) № 2311000056 (надалі за текстом - Договір), за умовами якого постачальник зобов`язується у визначений цим договором строк передати у власність покупця «Мототранспортні вантажні засоби (Автомобіль вахтовий)» код згідно ДК021:2015-34130000-7 (далі - товари), зазначені у специфікації, яка наведена в додатку № 1 до цього договору (далі - специфікація), а покупець зобов`язується прийняти і оплатити такі товари (пункт 1.1).

11.12.2023 АТ «Укртрансгаз» на виконання умов Договору здійснило авансовий платіж на рахунок ТОВ «ТД «Техкомплект» (принципала) у розмірі 5 944 860,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 21925 від 11.12.2023.

ТОВ «ТД «Техкомплект» надано безумовну безвідкличну банківську гарантію забезпечення повернення авансового платежу № 3574-23Г від 24.11.2023 на суму 5 944 860,00 грн, видану АТ «РВС Банк» (гарант) строком дії до 31.01.2025 та безумовна безвідклична банківська гарантія забезпечення виконання Договору № 3379-23Г від 15.11.2023 на суму 990 810,00 грн, зі строком дії до 31.01.2025.

За результатами проведеного АТ «Укртрансгаз» вхідного контролю товарів, поставлених ТОВ «ТД «Техкомплект» за видатковими накладними № 17 від 27.03.2024 на суму 4 954 050,00 грн та № 21 від 08.04.2024 на суму 14 862 150,00 грн встановлено невідповідність поставлених товарів умовам Договору та специфікації, про що складено акти невідповідності ТМЦ за якістю №62Н від 15.04.2024 та №73Н від 15.04.2024 із зазначенням виявлених недоліків товарів.

Листами від 11.04.2024 № 1001ВИХ-24-2344 та від 22.04.2024 № 1001ВИХ-24-2546 АТ «Укртрансгаз» повідомило ТОВ «ТД «Техкомплект» про виявлені недоліки поставлених за зазначеними вище видатковими накладними товарів та просило направити уповноваженого представника постачальника для участі в роботі комісії з приймання продукції за кількістю та якістю, згідно умов договору.

ТОВ «ТД «Техкомплект» за результатами розгляду листа АТ «Укртрансгаз» від 11.04.2024 №1001ВИХ-24-2344, листом від 12.04.2024 вих. №12/04-24 повідомило, що направлення уповноваженого представника для участі у роботі комісії по прийняттю продукції є передчасним.

ТОВ «ТД «Техкомплект» за результатами розгляду листа АТ «Укртрансгаз» від 22.04.2024 № 1001ВИХ-24-2546, листом від 23.04.2024 вих. №23/04-24 погодилося із зазначеними в актах невідповідності ТМЦ за якістю № 62Н від 15.04.2024 та № 73Н від 15.04.2024 недоліками у здійснених ним поставках товарів за Договором згідно видаткових накладних № 17 від 27.03.2024 та № 21 від 08.04.2024.

24.09.2024, 21.10.2024 та 27.12.2024 АТ «Укртрансгаз» звернулося до АТ «РВС Банк» (гаранта) з письмовими вимогами №1001ВИХ-24-5790 від 24.09.2024 (вимога № 1), № 1001ВИХ-24-6407 від 21.10.2024 (вимога № 2), № 1001ВИХ-24-7946 від 27.12.2024 (вимога № 3) сплатити протягом 5 (п`яти) робочих днів грошові кошти у розмірі 5 944 860,00 грн за банківською гарантією забезпечення повернення авансового платежу № 3574-23Г від 24.11.2023, які (вимоги № 1, № 2, № 3) Банк отримав відповідно 27.09.2024, 22.10.2024, 01.01.2025.

17.10.2024 АТ «РВС Банк» листом № 1001ВХ-24-13070 відмовив АТ «Укртрансгаз» у такій сплаті, посилаючись на належне виконання принципалом зобов`язання з поставки товару за Договором (згідно пояснень останнього) та відсутність документів, які б свідчили про настання гарантійного випадку.

У подальшому, АТ «Укртрансгаз» звертався до Банку з претензією № 1 за № 1001ВИХ24-7228 від 27.11.2024 про сплату грошових коштів у розмірі 5 944 860,00 грн за банківською гарантією забезпечення повернення авансового платежу № 3574-23Г від 24.11.2023.

Верховний Суд у постанові від 19.11.2025 у справі № 910/13182/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Техкомплект» до Акціонерного товариства «Укртрансгаз», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Акціонерного товариства «РВС Банк» про зобов`язання прийняти товар та про внесення змін до договору, погодився з судами першої та апеляційної інстанцій, які вказали, що поставлений позивачем (ТОВ «ТД «Техкомплект») товар відповідає технічним характеристикам, зазначеним в тендерній документації щодо якості та комплектності, а тому у відповідача (АТ «Укртрансгаз») відсутні підстави для відмови у прийнятті товару.

Тобто, у справі № 910/13182/24 встановлено відсутність порушення ТОВ «ТД «Техкомплект» зобов`язань (забезпечених гарантією) за договором, укладеним з АТ «Укртрансгаз».

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.04.2025 у справі № 910/1543/25 судом відмовлено у стягненні з АТ «РВС Банк» на користь АТ «Укртрансгаз» суму гарантії у розмірі 5 944 860,00 грн та нарахованих за прострочення її сплати, пені, 3 % річних та інфляційних втрат.

Постановою Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 11.02.2026 у справі № 910/1543/25 АТ «Укртрансгаз» рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2025 у справі №910/1543/25 змінено, викладено їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови, а також в частині розподілу судових витрат, в іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2025 у справі №910/1543/25 залишено без змін.

Тобто АТ «Укртрансгаз» остаточно відмовлено у задоволенні позову про стягнення суми безвідкличної банківської гарантії забезпечення повернення авансового платежу № 3574-23Г від 24.11.2023 в розмірі 5 944 860,00 грн.

При цьому, постанова Верховного Суду мотивована наступними обставинами:

«Тобто, у справі № 910/13182/24 встановлено відсутність порушення ТОВ «ТД «Техкомплект» зобов`язань (забезпечених гарантією) за Договором, укладеним з АТ «Укртрансгаз».

Верховний Суд враховує, що у разі, якби АТ «РВС Банк» сплатило би суму банківської гарантії на користь АТ «Укртрансгаз» та стягнуло би на свою користь цю суму з ТОВ «ТД «Техкомплект», а потім було б встановлено, що сторона Договору (ТОВ «ТД «Техкомплект») не порушила зобов`язань за цим Договором, то така сторона (ТОВ «ТД Техкомплект») могла б стягнути суму банківської гарантії з тієї сторони Договору, яка її попередньо набула (АТ «Укртрансгаз»).

Отже, стягнення суми банківської гарантії в цьому випадку може призвести фактичного «перекидання» коштів та навіть до ініціювання нових судових спорів про стягнення в порядку регресу коштів спочатку з принципала на користь гаранта, а згодом - з бенефіціара на користь принципала.

Водночас для того, щоб уникнути цього, Верховний Суд відмовляє у стягненні суми банківської гарантії, керуючись принципом процесуальної економії (ефективності, розумності та раціональності судового процесу), який спрямований, у першу чергу, на безпосереднє вирішення спору та зменшення судових витрат.

Суд касаційної інстанції зауважує, що відмова у стягненні суми банківської гарантії у цьому випадку не свідчить про правомірну поведінку АТ «РВС Банк», яке порушило умови банківської гарантії.

Крім того, навіть те, що одна сторона Договору (ТОВ «ТД «Техкомплект») підтвердила відсутність порушень зобов`язань за Договором у спорі з іншою стороною (АТ «Укртрансгаз») не свідчить про правильність дій АТ «РВС Банк», яке відмовило АТ «Укртрансгаз» у сплаті суми банківської гарантії.

З огляду на це, Верховний Суд вважає, що рішення судів попередніх інстанцій підлягають зміні з викладенням їх мотивувальних частин в редакції цієї постанови».

Крім того, постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2026 залишено без змін рішення Господарського суду міста Києва від 31.03.2026 у справі № 910/2245/25 за позовом АТ «Укртрансгаз» до АТ «РВС Банк» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ТОВ «Торговий Дім Техкомплект» про стягнення 1 140 084, 08 грн, яким позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з АТ «РВС Банк» на користь АТ «Укртрансгаз» 87 970, 27 грн пені, 9 915, 67 грн 3% річних, 51 388, 15 грн інфляційних втрат, 13 681, 01 грн витрат зі сплати судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Верховного суду у складі колегії Касаційного господарського суду відмовлено у відкритті касаційного провадження, також відмовлено у стягненні суми гарантії.

При цьому, постанова Північного апеляційного господарського суду у справі № 910/2245/25 обґрунтована аналогічними обставинами як і вищенаведена постанова Верховного суду, а саме:

«Оскільки у банку були відсутні підстави для відмови у виплаті суми банківської гарантії, вимоги позивача про стягнення з відповідача 990 810,00 грн за банківською гарантією, є обґрунтованими.

Таким чином, сума банківської гарантії у даному випадку не підлягає стягненню, з огляду на наступне.

У справі № 910/13182/24 встановлено відсутність порушення ТОВ «ТД Техкомплект» зобов`язань (забезпечених гарантією) за договором, укладеним з АТ «Укртрансгаз».

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що у разі, якби АТ «РВС Банк» сплатило суму банківської гарантії на користь АТ «Укртрансгаз» та стягнуло на свою користь цю суму з ТОВ «ТД «Техкомплект», а потім було б встановлено, що сторона договору (ТОВ «ТД «Техкомплект») не порушила зобов`язань за цим договором, то така сторона (ТОВ «ТД «Техкомплект») могла б стягнути суму банківської гарантії з тієї сторони договору, яка її попередньо набула (АТ «Укртрансгаз»).

Одночасно, судова колегія зауважує, що відмова у стягненні суми банківської гарантії у цьому випадку не свідчить про правомірну поведінку АТ «РВС Банк», яке порушило умови банківської гарантії.

Крім того, навіть те, що одна сторона договору (ТОВ «ТД «Техкомплект») підтвердила відсутність порушень зобов`язань за договором у спорі з іншою стороною (АТ «Укртрансгаз») не свідчить про правильність дій АТ «РВС Банк», яке відмовило АТ «Укртрансгаз» у сплаті суми банківської гарантії.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11.02.2026 у справі № 910/1543/25.

Поряд з цим, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 87 970,27 грн. пені, 9915,67 грн. 3% річних та 51388,15 грн. інфляційних втрат.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, інфляційних втрат та 3% річних, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вони є обґрунтованими та арифметично вірними, у зв`язку з чим підлягають стягненню з відповідача».

06.01.2026 в офіційному друкованому виданні «Голос України» № 3 (505) опубліковано оголошення про те, що на підставі рішення Правління Національного банку України від 30.12.2025 № 488-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «РВС Банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 31.12.2025 № 1270 «Про початок процедури ліквідації АТ «РВС Банк» та делегування повноважень ліквідатору банку», згідно з яким з 05.01.2026 розпочинається процедура ліквідації в АТ «РВС Банк» строком на три роки з 05.01.2026 по 04.01.2029 (включно).

26.01.2026 АТ «Укртрансгаз» заявило вимоги до АТ «РВС Банк», направивши уповноваженій особі Фонду заяву про визнання та включення грошових вимог до реєстру акцептованих вимог кредиторів № 1001ВИХ-26-421.

02.04.2026 року уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «РВС Банк» у відповідь на заяву про визнання та включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів № 1001ВИХ-26-421 від 23.02.2026 відмовила у включення грошових вимог АТ «Укртрансгаз» на суму 6 935 670,00 грн до реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ «РВС Банк» з огляду на відсутність підстав для внесення відповідних змін до реєстру.

Відмова обґрунтована наступними обставинами:

по-перше, заяву про визнання та включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів № 1001ВИХ-26-421 від 23.02.2026 підписано особою повноваження якої не підтверджені належним чином;

по-друге, з огляду, на той факт, що питання стягнення за Банку коштів за гарантією № 3574-23-Г від 24.11.2023 на суму 5 944 860,00 грн остаточно вирішено в судовому порядку, судами встановлено відсутність підстав для стягнення відповідних коштів з Банку, що передбачає відсутність підстав для виплати Банком коштів за вказаною гарантією, та у зв`язку з цим відсутні правові підстави для включення грошових вимог за гарантією № 3574-23Г від 24.11.2023 до реєстру акцептованих вимог кредиторів;

по-трете, з огляду на відсутність ознак безспірності, та як наслідок, відсутність підстав для включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів Банку вимог за банківською гарантією № 3379-23Г від 15.112023 на суму 990 810,00 грн, з огляду на ухвалення Господарським судом міста Києва рішення у справі № 910/2245/253, яким у задоволенні позову АТ «Укртрансгаз» до Банку щодо стягнення коштів за Гарантією № 3379-23Г від 15.112023 відмовлено.

Вказана відмова стала підставою для звернення Позивача до суду з позовом у даній справі.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Відповідно до частини 5 статті 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі за текстом - Закон № 4452-VI) протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку кредитори мають право заявити банку про свої вимоги. Вимоги вкладників, крім осіб, які є пов`язаними з банком особами, не заявляються.

У разі призначення уповноваженої особи Фонду, якій делеговано Фондом повноваження щодо складення реєстру акцептованих вимог кредиторів, кредитори заявляють про свої вимоги до банку.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 48 цього ж Закону Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду в разі делегування їй всіх або частини повноважень Фонду з питань ліквідації банку з дня початку процедури ліквідації банку здійснює здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до 3 частини 2 статті 49 Закону № 4452-VI протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону Фонд здійснює такі заходи, зокрема:

1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування коштів за вкладами;

2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів;

3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених правилами Фонду.

Згідно частини 3 статті 49 Закону N 4452-VI реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду.

Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що під час здійснення процедури виведення банку з ринку вимоги кредиторів задовольняються виключно в черговості та порядку, передбаченими статтею 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до частини 3 статті 46 цього ж Закону під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Порядок розгляду кредиторських вимог до банку в стані ліквідації, складення Реєстру акцептованих вимог кредиторів та внесення змін до нього регулюється Правилами складання реєстру акцептованих вимог кредиторів та задоволення вимог кредиторів банків, що ліквідуються Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, затверджених рішенням виконавчої дирекції Фонду від 11.09.2025 № 911.

Пунктом 1 розділу V зазначеного Порядку передбачено, що підставами для внесення до затвердженого реєстру акцептованих вимог кредиторів змін, які підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду, зокрема, є рішення суду, яке набрало законної сили (у тому числі рішення суду, яке набрало законної сили після закінчення строку для заявлення кредиторами вимог до банку, визначеного статтею 49 Закону).

Як встановлено судом вище, постановою Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 11.02.2026 у справі № 910/1543/25 рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2025 у справі №910/1543/25 змінено, викладено їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови, а також в частині розподілу судових витрат, в іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2025 у справі №910/1543/25 залишено без змін, тобто АТ «Укртрансгаз» остаточно відмовлено у задоволенні позову про стягнення суми безвідкличної банківської гарантії забезпечення повернення авансового платежу № 3574-23Г від 24.11.2023 в розмірі 5 944 860,00 грн.

Крім того, постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2026 залишено без змін рішення Господарського суду міста Києва від 31.03.2026 у справі № 910/2245/25 за позовом АТ «Укртрансгаз» до АТ «РВС Банк» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ТОВ «Торговий Дім Техкомплект» про стягнення 1 140 084, 08 грн, яким позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з АТ «РВС Банк» на користь АТ «Укртрансгаз» 87 970, 27 грн пені, 9 915, 67 грн 3% річних, 51 388, 15 грн інфляційних втрат, 13 681, 01 грн витрат зі сплати судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Суди в обох справах виходили з принципу процесуальної економії та зазначили, що стягнення суми банківської гарантії в цьому випадку може призвести фактичного «перекидання» коштів та навіть до ініціювання нових судових спорів про стягнення в порядку регресу коштів спочатку з принципала на користь гаранта, а згодом - з бенефіціара на користь принципала.

Водночас для того, щоб уникнути цього, суди відмовили у стягненні суми банківської гарантії, керуючись принципом процесуальної економії (ефективності, розумності та раціональності судового процесу), який спрямований, у першу чергу, на безпосереднє вирішення спору та зменшення судових витрат.

Згідно з частиною 4 статті 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд керується висновками, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Суд, з огляду на викладене зазначає, що у даному рішенні надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному значенні, а інші доводи учасників справи не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Питання стягнення з Банку коштів за банківською гарантією забезпечення виконання договору № 3574-23Г від 24.11.2023 на суму 5 944 860,00 грн та за банківською гарантією забезпечення виконання договору № 3379-23Г від 15.11.2023 на суму 990 810,00 грн, виданої Банком в забезпечення виконання ТОВ «ТД «Техкоплект» зобов`язань перед АТ «Укртрансгаз» за договором остаточно вирішено в судовому порядку, а судами встановлено відсутність підстав для стягнення відповідних коштів з Банку, що передбачає відсутність підстав для виплати Банком коштів за вказаними гарантіями, та у зв`язку з цим відсутні правові підстави для включення грошових вимог за такими гарантіями до реєстру акцептованих вимог кредиторів.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на Позивача.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Акціонерного товариства «Укртрансгаз» - відмовити.

2. Судові витрати Акціонерного товариства «Укртрансгаз» не відшкодовуються.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 02.11.2026

Суддя Антон ПУКАС