Рішення № 141103448, 02.11.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 21/38/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2026 Справа № 908/3497/25 (908/1587/26)

м. Запоріжжя Запорізької області

За позовною заявою - Лісоводського будинку-інтернату для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю (вул. Ткачука, буд. 6, село Лісоводи, Городоцький район, Хмельницька область, 32046, код ЄДРПОУ 23563496, ел. пошта: lisovoduinternat@ukr.net, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (вул. Діагональна, буд. 8, кімн. 21, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 39821153, ел. пошта: tov.inteks@gmail.com, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

про стягнення 3 358, 80 грн.

в межах провадження у справі № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (вул. Діагональна, буд. 8, кімн. 21, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 39821153, ел. пошта: tov.inteks@gmail.com, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

Розпорядник майна - Сєдова Наталя Іванівна (вул. Гагаріна, буд. 8, офіс 69, м. Запоріжжя, 69005, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Лісоводський будинок-інтернат для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою (вх. № 1849/08-07/26 від 30.06.2026) до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" про стягнення 3 358, 80 грн. заборгованості за Договором поставки № 618 від 21.12.2022. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду вищевказану позовну заяву (єдиний унікальний номер 908/3497/25 (908/1587/26)) передано для розгляду судді Володимиру ЧЕРКАСЬКОМУ, у провадженні якого перебуває справа № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ".

Ухвалою від 17.09.2026 позовну заяву прийнято до розгляду в межах провадження у справі № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" та відкрито провадження з розгляду позовної заяви; справі присвоєно номер провадження 21/38/25; ухвалено здійснювати розгляд позовної заяви за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання; розгляд справи по суті ухвалено розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання укладеного між сторонами договору поставки № 618 від 21.12.2022 він у повному обсязі оплатив вартість товару - скрапленого газу в кількості 120 літрів на загальну суму 3 358, 80 грн., проте відповідач, передавши позивачу скретч-картки, не забезпечив фактичну передачу оплаченого товару у зв`язку з припиненням відпуску пального на автозаправних станціях мережі "Авіас", а сплачені за непоставлений товар кошти позивачеві не повернув. На досудові претензії позивача відповідач не відреагував.

Відповідач (боржник) своїм правом на подання до суду відзиву на позов не скористався; про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі повідомлений належним чином шляхом направлення копії ухвали суду до його електронного кабінету, зареєстрованого у підсистемі "Електронний суд" ЄСІКС.

Згідно ст. ст. 165, 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки у відповідача (боржника) було достатньо часу для подання відзиву, чого ним зроблено не було; будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду не повідомлено.

Враховуючи достатність наданого учасникам справи часу для подання доказів та принципи змагальності і диспозитивності господарського процесу (статті 13, 14, 74 ГПК України), суд дійшов висновку про створення належних умов для реалізації учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд

УСТАНОВИВ:

У провадженні судді Володимира ЧЕРКАСЬКОГО знаходиться справа № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ".

Ухвалою від 18.12.2025 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів і процедуру розпорядження майном боржника, а розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Сєдову Наталю Іванівну.

18.12.2025 на офіційному веб-сайті Верховного Суду оприлюднено оголошення № 77982 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "ІНТЕКС ІНВЕСТ". Наразі процедура розпорядження майном боржника триває.

Згідно ч. 1, абз. 1, 3, 4 ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник, зокрема спори з позовними вимогами до боржника. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Оскільки відповідачем у справі є боржник, позовну заяву розглянуто в межах справи № 908/3497/25 за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.12.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (Постачальник, відповідач) та Лісоводським будинком-інтернатом для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю (Покупець, позивач) укладено договір поставки № 618, за умовами якого Постачальник зобов`язався передати у власність Покупця товар, а Покупець - прийняти та оплатити такий товар (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору найменуванням товару є скраплений газ у кількості 120 літрів на загальну суму 3 358, 80 грн.

Згідно п. 1.5 договору відпуск товару на автозаправних станціях здійснюється за довірчими документами (скретч-картками) на отримання товару відповідно до Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997.

Відповідно до розділу 5 договору строк поставки товарів визначено до закінчення терміну дії довірчого документа (скретч-картки) (п. 5.1); передача Покупцю товару здійснюється на автозаправних станціях Постачальника шляхом заправки автомобілів Покупця при пред`явленні скретч-картки (п. 5.2.1); скретч-карта є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного в карті об`єму і марки товару, після чого всі обов`язки сторін за погашеними скретч-картками вважаються виконаними, при цьому Постачальник не може передати Покупцю товар іншої марки чи в кількості, меншій, ніж зазначено в скретч-картці (п. 5.2.2).

Згідно п. 5.3 договору умовами поставки товару є самовивезення; Покупець зобов`язується отримати товар на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документа.

На виконання умов договору позивач у безготівковій формі перерахував відповідачу вартість товару в розмірі 3 358, 80 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 743 від 22.12.2022.

Відповідач передав позивачу скретч-картки на отримання оплаченого товару (скрапленого газу) на автозаправних станціях мережі "Авіас".

Разом з тим отримати оплачений товар за переданими скретч-картками стало неможливим у зв`язку з відсутністю товару на АЗС мережі "Авіас": довіреним особам позивача відмовлено у заправці транспортних засобів працівниками АЗС з посиланням на відсутність товару; у подальшому автозаправні станції мережі "Авіас" припинили діяльність. Про неможливість виконання умов договору відповідач позивача не повідомляв.

З метою досудового врегулювання спору позивач направляв відповідачу претензії (№ 50 від 26.02.2026 та № 98 від 29.04.2026) з вимогою передати оплачений товар у повному обсязі, а в разі неможливості - повернути сплачені кошти. Проте відповідь на претензії від відповідача позивач не отримав.

Матеріали справи не містять доказів поставки відповідачем оплаченого товару на суму 3 358, 80 грн. або повернення позивачеві сплачених за нього коштів.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно ст. 664 цього Кодексу обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема, у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 № 1442 затверджено Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, згідно з якими торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій; розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються, зокрема, з використанням паливних карток, талонів тощо.

Відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України талон - це спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки.

Таким чином, скретч-картка (талон) є документом, який засвідчує право його власника отримати оплачений товар на АЗС, а її передача не звільняє постачальника від обов`язку фактично передати оплачений товар.

Передача скретч-карток підтверджує лише надання покупцеві права на отримання відповідної кількості товару (пального) у майбутньому, але не свідчить про фактичне передання постачальником покупцеві товару за договором.

Відповідно до ч. 4 ст. 631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. Оскільки зобов`язання відповідача з відпуску оплаченого товару на АЗС за пред`явленням скретч-карток не виконане, вимоги позивача про повернення сплачених за непоставлений товар коштів є правомірними.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), а продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

У постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 910/5444/17 викладено висновок, що умовою застосування ст. 693 ЦК України є неналежне виконання продавцем зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю; у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно - або вимагати передання оплаченого товару, або вимагати повернення суми попередньої оплати, причому волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги має бути вчинене покупцем в активній однозначній формі, доведеній до продавця.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19.

Звертаючись з вимогою про повернення сплачених коштів за непоставлений товар, позивач реалізував надане йому ст. 693 ЦК України право вимагати повернення суми попередньої оплати в активній однозначній формі, доведеній до продавця (шляхом направлення претензій та подання позову до суду), внаслідок чого виникло грошове зобов`язання відповідача з повернення сплачених коштів у розмірі 3 358, 80 грн.

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст. 629 цього Кодексу договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За результатами оцінки наявних у справі доказів суд доходить висновку, що докази на підтвердження позовних вимог є більш вірогідними, ніж докази на їх спростування (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, підтверджених тими доказами, які були досліджені, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте не може тлумачитися як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

За вказаних обставин, з огляду на доведеність факту невиконання відповідачем зобов`язання з поставки оплаченого товару та неповернення сплачених за нього коштів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 3 358, 80 грн.

З огляду на викладене позов підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 21 ч. 2 ст. 4 цього Закону ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Виходячи з ціни позову 3 358, 80 грн., 1,5 % від ціни позову становить 50, 38 грн., що є меншим за мінімальний розмір ставки судового збору (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Оскільки позовна заява подана через систему "Електронний суд", при поданні процесуальних документів в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, у зв`язку з чим належний до сплати судовий збір становить 2 662, 40 грн.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 3 328, 00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 273 (внутрішній номер 518433139) від 24.06.2026.

Відповідно до ст. ст. 123, 129 ГПК України судовий збір у розмірі 2 662, 40 грн. покладається на відповідача.

Надміру сплачена частина судового збору у розмірі 665, 60 грн. підлягає поверненню позивачу в порядку п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" за його заявою.

Керуючись ст. 2, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 13, 42, 43, 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256, 257, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (вул. Діагональна, буд. 8, кімн. 21, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 39821153) на користь Лісоводського будинку-інтернату для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю (вул. Ткачука, буд. 6, село Лісоводи, Городоцький район, Хмельницька область, 32046, код ЄДРПОУ 23563496) 3 358 (три тисячі триста п`ятдесят вісім) грн. 80 коп. основного боргу, 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Копію рішення надіслати позивачу, відповідачу (до електронних кабінетів).

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції, протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (статті 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України).

З урахуванням відпустки судді, повне рішення складено, оформлено та підписано 02.11.2026.

Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ