Рішення № 141103114, 27.10.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/6885/26

2/212/5357/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого судді Пустовіт О.Г., з участю секретаря судового засідання Мєхтієвої А.Е., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

11.05.2026 ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» через підсистему «Електроннийсуд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 17905,00 грн заборгованості за кредитним договором № 1931455 від 16.07.2021, з яких 5000,00 грн прострочена заборгованість за кредитом і 12905,00 грн прострочена заборгованість за процентами. Також позивач просить стягнути судові витрати, орієнтовний розмір яких визначив у 15 662,40 грн (судовий збір 2 662,40 грн і 13000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу).

Позов обґрунтований тим, що 16.07.2021 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ«ВЕРОНА» і відповідачкою в електронній формі, із підписанням одноразовим ідентифікатором, укладено кредитний договір № 1931455, за яким відповідачці надано кредит у сумі 5000,00 грн строком на 29 днів із процентною ставкою 1,9 % на добу. Кредит і проценти відповідачка не повернула. За договоромвідступлення права вимоги № 1-01/12/2023 від 01.12.2023 ТОВ «ФК «ВЕРОНА`відступило право вимоги за цим договором позивачу, і станом на 20.02.2026загальна заборгованість становить 17 905,00 грн.

Ухвалою суду від 09.06.2026 позовна заява прийнята до розгляду, відкрите провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, у позові зазначив про мождивість розгляду справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення судової повістки за адресою реєстрації місця проживання, відзив на позовну заяву не подано, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Суд, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням згоди представника позивача на проведення заочного розгляду справи, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 16.07.2021 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕРОНА»(кредитодавець) і ОСОБА_1 (позичальник) укладено кредитний договір № 1931455 в електронній формі. Договір підписано позичальником електроннимпідписом одноразовим ідентифікатором відповідно до пунктів 9.1 і 10.6 договорута статті 12 Закону України «Про електронну комерцію». Паспорт споживчогокредиту від 16.07.2021 також підписано позичальником.

За договором кредитодавець зобов`язався надати кредит у сумі 5 000,00 грн строком на 29 календарних днів, з 16.07.2021 по 13.08.2021 включно, а позичальник повернути кредит і сплатити проценти за ставкою 1,9 % від суми кредиту надобу (пункти 1.21.4). Орієнтовна загальна вартість кредиту на цей строк 7755,00 грн, з яких проценти 2 755,00 грн (пункт 1.6 і таблиця до пункту 4.3). Пунктами 9.4.2 і 9.4.3 договору сторони погодили автоматичне продовженнястроку користування кредитом і дії договору (автопролонгацію) на 10календарних днів у разі неповернення кредиту та несплати процентів дозакінчення строку, зі сплатою процентів за підвищеною ставкою 2,9 % на добу,але не більше ніж на 70 календарних днів у сукупності. Така ж інформація міститься в Паспорті споживч ого кредиту.

Позивач наддав інформаційну довідку про перерахування 16.07.2021 кредитних коштів у сумі 5 000,00 грн на картковий рахунок за реквізитами картки № НОМЕР_1 виданої 19 березня 2026 року вих..№1903/2026-3 ТОВ «САНРАЙЗ ФІНАНС».

01.12.2023 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕРОНА» (первісний кредитор) і позивач(новий кредитор) уклали договір № 1-01/12/2023 відступлення права вимоги.Згідно з витягом з реєстру боржників до цього договору позивач набув правовимоги до ОСОБА_1 за договором № 1931455 на загальну суму 17 905,00 грн(кредит 5 000,00 грн і проценти 12 905,00 грн). Умовами кредитного договору(пункти 5.2.3 і 5.2.9) і договору відступлення (пункт 1.4) згоди позичальника навідступлення не потрібно.

За випискою з особового рахунку позивача станом на 20.02.2026 заборгованість за договором становить 17 905,00 грн, з яких 5 000,00 грн за кредитом і 12905,00 грн за процентами. Позивач повідомив, що нарахування процентів,пені чи штрафів ним не здійснювалось, а вимог про стягнення неустойки,інфляційних втрат і трьох відсотків річних не заявлено.

Суд перевірив розмір заборгованості за процентами за умовами договору. За 29 днів строку кредиту (16.07.2021 13.08.2021) проценти за ставкою 1,9 % на добу (95,00 грн на добу) становлять 2 755,00 грн. За 70 днів автопролонгації (14.08.2021 22.10.2021) за ставкою 2,9 % на добу (145,00 грн на добу) проценти становлять 10150,00 грн. Разом 12 905,00 грн, що збігається із заявленою сумою. Доказів сплати відповідачкою будь-яких коштів за договором матеріали справи не містять.

Порядок укладання договорів в електронній формі передбачений Законом України Про споживче кредитування та Законом України Про електронну комерцію.

Зокрема, в ст. 13 Закону України Про споживче кредитування зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Відповідно до ст.11 Закону України Про електронну комерцію електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, про зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України Про електронну комерцію регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно з ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п.12 ч.1 ст 3 Закону України Про електронну комерцію одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.1 ст 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).

За нормативними правилами статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Виходячи зі змісту статтей 526,527,530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Разом із цим, нормою статті 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ( стаття 610 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом.

Нормою частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України акцентовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

При цьому, відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Імперативними приписами частини 2 статті 1048 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України).

Нормативними положеннями статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Свої зобов`язання за договором позики кредитор виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу можливість розпоряджатися грошовими коштами на умовах, передбачених Договором, та в межах обумовленого предмета договору.

Проте боржник ОСОБА_1 належним чином свої зобов`язання не виконала та допустила заборгованість за вищевказаним Кредитним договором у вищевказаному розмірі.

За положеннями п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Згідно з правовою позицією ВС в постанові від 23.09.2015 у справі №6-979цс15 боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Таким чином, враховуючи положення вказаних статей, ТОВ «ФК«АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачем, відповідно до умов кредитного договору, що був укладений між первісним кредитором та ОСОБА_1 .

За таких обставин, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія ТОВ «ФК«АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» у частині стягнення заборгованості за кредитним договором підтверджуються належними, достатніми, достовірними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 13000 грн. суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3ст. 2 ЦПК України).

Разом з тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство встановило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

В частині 1ст. 137 ЦПК України зазначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2ст. 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4ст. 137 ЦПК України).

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 742/2585/19.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу та їх відшкодування позивачем надано: договір про надання правничої допомоги № 09/07/2025 від 09.07.2025, укладений між ТОВ «ФК«АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» та адвокатом Пархомчуком Сергієм Валерійовичем. За умовами договору Клієнт доручає, а Адвокат приймає доручення і бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу Клієнту в обсязі та на умовах, передбачених Договором.У п.3.1 Договору визначено, що вартість правової допомоги адвоката (гонорар) обчислюється, виходячи із фактично затрачених годин роботи адвоката (погодинна оплата), та розраховується, виходячи з вартості години роботи адвоката, яка встановлюється сторонами у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень за одну годину фактично витраченого часу на надання правової допомоги.

В подальшому 20.01.2026 укладено додаткову угоду № 1 до договору про надання правничої допомоги № 09/07/2025 від 09.07.2025, де в п. 1.1 визначено, що вартість правової допомоги адвоката (гонорар) обчислюється, виходячи із фактично затрачених годин роботи адвоката (погодинна оплата), та розраховується, виходячи з вартості години роботи адвоката, яка встановлюється сторонами у розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень за одну годину фактично витраченого часу на надання правової допомоги.

Згідно з Актом про отримання правової допомоги від 08.07.2026 адвокатом Пархомчуком С.В. надано юридичні послуги: зустріч та консультація щодо перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості, яка виникла між ТОВ «ФК«АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» та відповідачем, вартість послуг 2500 грн., складення та подання до суду позовної заяви - 6250 грн., інші клопотання, заяви до суду - 3750 грн., канцелярські витрати на виготовлення копій документів, відправка поштової кореспонденції - 500 грн.

Так, на підтвердження розміру судових витрат на професійну правничу допомогу адвокатом, окрім договору про надання професійної правничої допомоги № 09/07/2025 від 09.07.2025, додаткової угоди № 1 до договору про надання правничої допомоги № 09/07/2025 від 09.07.2025, додано Акт про отримання правової допомоги від 08.07.2026 на суму 13000 грн., платіжну інструкцію №2896 від 08.07.2026 на суму 13000 грн. та Рахунок від 08.07.2026 -139 на суму 13000 грн.

Враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, усталеної практики у даній категорії справи, критерію необхідності та значимості процесуальних дій у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.

Зазначена сума, на переконання суду, є розумною та такою, що відображає реальність адвокатських витрат (їх дійсність та необхідність), з урахуванням складності справи, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги.

Із матеріалів справи вбачається, що вказана позовна заява подана через систему «Електронний суд», та відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2662,40 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2662,40 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 247, 259, 223, 263, 265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТКОЛЛЕКШН» (код ЄДРПОУ 44002941, місцезнаходження: 01042, місто Київ,вулиця Саперне Поле, будинок 12, нежитлове приміщення 1008)заборгованість за кредитним договором № 1931455 від 16.07.2021 у розмірі 17905,00 грн (сімнадцять тисяч дев`ятсот п`ять гривень 00 копійок), з яких: 5000,00 грн заборгованість за кредитом, 12 905,00 грн заборгованість за процентами за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн. У решті вимог про стягненнявитрат на правничу допомогу відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН», ЄДРПОУ 44002941, юридична адреса: вул.Саперне Поле, буд. 12, інше, нежитлове приміщення 1008, м. Київ, 01042.

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Повний текст рішення складений 02.11.2026 року

Суддя: О. Г. Пустовіт