Ухвала суду № 141102833, 02.11.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

02 листопада 2026 р.м. ЖитомирСправа № 906/710/26

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді: Кравець С.Г.

секретаря судового засідання: Виговської Д.Ю.

розглядаючи справу за позовом: Першого заступника керівника Коростишівської окружної

прокуратури в інтересах держави в особі Черняхівської селищної ради

до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенерго-Трейд"

2) Комунального некомерційного підприємства "Черняхівське територіальне медичне

об`єднання" Черняхівської селищної ради

про визнання недійсним в частині договору на закупівлю (постачання) електричної енергії,

додаткових угод до договору та стягнення 805 930,29грн,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача-1: Жук Р.Є. - довіреність вих.№24/08-09 від 24.08.2026,

Іванов А.В. - адвокат, ордер серії АР №1232441 від 04.04.2025,

від відповідача-2: не з`явився,

прокурор: Бондарчук Л.Г. - службове посвідчення №071147 від 01.03.2026,

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник керівника Коростишівської окружної прокуратури (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Черняхівської селищної ради (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенерго-Трейд" (далі - відповідач-1) та Комунального некомерційного підприємства "Черняхівське територіальне медичне об`єднання" Черняхівської селищної ради (далі - відповідач-1), у якому просить:

- визнати недійсним абзац 5 підпункту 2 пункту 13.7 договору на закупівлю (постачання) електричної енергії №25/03 від 25.03.2024 (далі - договір №25/03 від 25.03.2024), укладеного між КПН "Черняхівське територіальне медичне об`єднання" Черняхівської селищної ради та ТОВ "Газенерго-Трейд";

- визнати недійсною додаткову угоду №l від 22.04.2024 до договору №25/03 від 25.03.2024;

- визнати недійсною додаткову угоду №2 від 15.05.2024 до договору №25/03 від 25.03.2024;

- визнати недійсною додаткову угоду №3 від 19.06.2024 до договору №25/03 від 25.03.2024;

- визнати недійсною додаткову угоду №4 від 19.07.2024 до договору №25/03 від 25.03.2024;

- визнати недійсною додаткову угоду №8 від 15.01.2025 до договору №25/03 від 25.03.2024;

- стягнути з ТОВ "Газенерго-Трейд" на користь Черняхівської селищної ради 805 930,29грн, з яких: 713 088,43грн - безпідставно набутих грошових коштів, 67 522,34грн - інфляційних втрат та 25 319,52грн - 3% річних.

Ухвалою суду від 16.06.2026 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №906/710/26 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 13.07.2026.

Ухвалою суду від 13.07.2026 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 02.09.2026.

Ухвалою суду від 02.09.2026 продовжено строк підготовчого провадження та призначено підготовче засідання на 17.09.2026.

Ухвалою суду від 17.09.2026 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 30.09.2026.

Судове засідання, яке було призначене на 30.09.2026 о 16:00 не відбулося, у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги на території Житомирського району Житомирської області.

Ухвалою суду від 30.09.2026 продовжено строк підготовчого провадження та призначено підготовче засідання на 12.10.2026.

Ухвалою суду від 12.10.2026 продовжено строк підготовчого провадження та призначено підготовче засідання на 02.11.2026.

Черняхівська селищна рада та КНП "Черняхівське територіальне медичне об`єднання" Черняхівської селищної ради повноважних представників у судове засідання 02.11.2026 не направили, про час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином.

У судовому засіданні 02.11.2026 розглядалося клопотання ТОВ "Газенерго-Трейд" від 01.09.2026 про залишення позову без розгляду.

Представники відповідача-1 підтримали зазначене клопотання з підстав, викладених у ньому.

Прокурор, у свою чергу, заперечувала проти задоволення вказаного клопотання.

Розглянувши клопотання про залишення позову без розгляду та заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд дійшов таких висновків.

ТОВ "Газенерго-Трейд" у клопотанні від 01.09.2026 просить суд залишити без розгляду позовну заяву Першого заступника керівника Коростишівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черняхівської селищної ради до ТОВ "Газенерго-Трейд", КНП "Черняхівське територіальне медичне об`єднання" Черняхівської селищної ради, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 03.12.2025 №6-р(II)/2025 визнано неконституційними окремі приписи абзацу 1 частини 3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" в частині представництва прокурором інтересів держави у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням їх захисту компетентним органом.

Надаючи правову оцінку звернення прокурора з даним позовом, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 03.12.2025 №6-р(ІІ)/2025, господарський суд враховує наступне.

Відповідно до пункту 3 ст.131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

За змістом частини 3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Частиною 4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до частини 4 ст.53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Згідно з частини 5 ст.53 ГПК України, у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Отже, передбачене Конституцією України представництво прокурором інтересів держави має субсидіарний характер та покликане забезпечити судовий захист таких інтересів у випадках, коли компетентний суб`єкт, якому державою надано відповідні повноваження, самостійно такого захисту не здійснює або здійснює його неналежним чином.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 виснувала, що бездіяльність компетентного органу має місце тоді, коли такий орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для їх захисту, однак протягом розумного строку не звернувся до суду з відповідним позовом. Звернення прокурора до компетентного органу до подання позову фактично надає такому органу можливість відреагувати на ймовірне порушення інтересів держави шляхом самостійного звернення до суду, проведення перевірки, вчинення інших передбачених законом дій або надання мотивованого повідомлення про відсутність підстав для вжиття відповідних заходів.

У категорії спорів щодо правочинів, укладених у межах публічних закупівель, визначальним для встановлення належного позивача є те, який саме суб`єкт має безпосередній інтерес у захисті публічних фінансових ресурсів та належному виконанні договірних зобов`язань відповідно до положень Закону України "Про публічні закупівлі", що узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 12.03.2025 у справі №924/524/24.

Суд враховує, що рішенням Конституційного Суду України від 03.12.2025 №6-р(ІІ)/2025 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окремі приписи абзацу 1 частини 3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" у тій частині, в якій вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Мотивуючи наведений висновок Конституційний Суд України виходив з оцінного характеру понять "не здійснює" та "неналежним чином здійснює", відсутності в законі чітко встановлених критеріїв визначення відповідних випадків та, як наслідок, надмірної дискреції прокурора і суду під час вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави.

Правові наслідки встановленої неконституційності Конституційний Суд України визначив безпосередньо у резолютивній частині вказаного рішення, встановивши, що відповідні приписи абзацу 1 частини 3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", які визнані неконституційними, втрачають чинність з 01.01.2027.

Крім того, пунктом 4 резолютивної частини рішення від 03.12.2025 №6-р(ІІ)/2025 встановлено, що це рішення не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності визнаних неконституційними приписів абзацу 1 частини 3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" та продовжують існувати після втрати ними чинності.

Аналогічне розуміння темпоральної дії рішення Конституційного Суду України від 03.12.2025 №6-р(ІІ)/2025 відображене Великою Палатою Верховного Суду у пункті 139 постанови від 10.12.2025 у справі №344/12305/18, у якому, звернувши увагу на визнання відповідних положень ст.23 Закону України "Про прокуратуру" неконституційними, Велика Палата прямо відтворила застереження Конституційного Суду про непоширення його рішення на правовідносини щодо представництва, які виникли під час чинності цих приписів та продовжують існувати після втрати ними чинності.

Таким чином, визнання окремих приписів частини 3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" неконституційними, саме по собі, не є тотожним їх негайній втраті чинності з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України. Вирішуючи питання про наслідки встановленої неконституційності, Конституційний Суд України, скористався наданими йому Конституцією України повноваженням визначити інший момент втрати чинності відповідними положеннями закону та прямо відтермінував його до 01.01.2027.

Відтак, до настання визначеного Конституційним Судом України моменту втрати чинності, відповідні приписи формально залишаються складовою чинного законодавчого регулювання, а оцінка правовідносин, які виникли в цей період, не може здійснюватися без врахування встановленого самим Конституційним Судом темпорального режиму дії його рішення.

При цьому положення частини 6 ст.11 ГПК України, за змістом яких суд у разі висновку про суперечність закону Конституції України не застосовує такий закон, не можуть тлумачитися відокремлено від положень Конституції України про юридичну силу та обов`язковість рішень Конституційного Суду України і застосовуватися у спосіб, який фактично змінює визначений самим Конституційним Судом момент втрати чинності положеннями закону.

Інше тлумачення фактично означало б надання суду можливості самостійно змінити встановлені Конституційним Судом України темпоральні наслідки його рішення та прирівняти дату визнання норми неконституційною до дати втрати нею чинності всупереч прямій вказівці пункту 3 резолютивної частини рішення №6-р(ІІ)/2025.

Тому, факт ухвалення 03.12.2025 рішення Конституційного Суду України №6-р(ІІ)/2025, за умови, що визнані неконституційними приписи відповідно до прямо визначеного Конституційним Судом порядку втрачають чинність лише з 01.01.2027, не є безумовною та самодостатньою підставою для висновку про відсутність у прокурора представницьких повноважень у кожній справі, розпочатій до вказаної дати, а вирішення такого питання потребує оцінки конкретних обставин виникнення відповідних правовідносин, характеру інтересу держави, статусу компетентного органу та фактичної поведінки цього органу щодо захисту відповідного інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру", Коростишівська окружна прокуратура направила на адресу Черняхівської селищної ради лист №53-755вих-26 від 18.02.2026, у якому повідомила Раду про виявлені порушення законодавства під час укладення додаткових угод до договору на закупівлю (постачання) електричної енергії та про наявність підстав для стягнення надмірно сплачених грошових коштів (т.1, а.с.138-140).

У відповідь Черняхівська селищна рада у листі №02-11/635 від 03.03.2026 зазначила про відсутність у місцевому бюджеті коштів для сплати судового збору за подання позову, а також повідомила, що Рада не заперечує щодо представництва Коростишівською окружною прокуратурою її інтересів шляхом звернення до суду з позовом до ТОВ "Газенерго-Трейд" про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, інфляційних втрат та 3% річних (т.1, а.с.142).

Отже, у даній справі має місце не лише пасивна поведінки компетентного органу чи висновок про недостатню ефективність вжитих ним заходів, поза як Черняхівська селищна рада, будучи повідомленою про виявлене порушення та про можливість повернення надмірно сплачених бюджетних коштів, сама повідомила прокурора про відсутність можливості звернутися до суду, тобто підтвердила, що самостійного судового захисту відповідних майнових інтересів не здійснюватиме.

Така фактична ситуація відрізняється від випадків, коли прокурор на власний розсуд оцінює діяльність (бездіяльність) компетентного органу, як недостатню або неналежну, що, власне, було одним із ключових застережень Конституційного Суду України щодо невизначеності меж прокурорської дискреції, тоді як у цій справі нездійснення судового захисту підтверджене безпосередньою відповіддю самого компетентного органу, а тому встановлення відповідної обставини ґрунтується не на припущенні чи суб`єктивній оцінці прокурора, а на конкретних фактичних даних.

Крім того, прокурор не підміняє Черняхівську селищну раду у здійсненні її поточної діяльності та не втручається в реалізацію нею дискреційних владних повноважень, а реалізує передбачений законом процесуальний механізм захисту майнового інтересу держави, у зв`язку з прямо висловленою цим органом неможливістю самостійно звернутися до суду за судовим захистом.

Порушення інтересів держави прокурор обґрунтував укладенням ТОВ "Газенерго-Трейд" та КНП "Черняхівське територіальне медичне об`єднання" Черняхівської селищної ради додаткових угод всупереч вимогам законодавства про публічні закупівлі, що, за його доводами, спричинило безпідставну зміну істотних умов договору, збільшення ціни за одиницю електричної енергії, зменшення обсягу її постачання та надмірне витрачання бюджетних коштів.

Виключність випадку представництва прокурором інтересів держави в суді зумовлена необхідністю захисту конституційно значущих інтересів держави, забезпечення ефективного та раціонального використання бюджетних коштів, особливо в умовах дії правового режиму воєнного стану, а також нездійсненням компетентними органами належного захисту таких інтересів, що обумовило необхідність реагування з боку прокуратури.

Суд враховує, що відповідно до відомостей, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновником КНП "Черняхівське територіальне медичне об`єднання" Черняхівської селищної ради є Черняхівська селищна рада.

Частиною 3 ст.16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Статтею 143 Конституції України визначено, що місцеві органи самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки та збори відповідно до закону; утворюють, реорганізовують та ліквідують комунальні підприємства, організації, установи.

Відтак, забезпечення законності у сфері публічних закупівель, дотримання принципів максимальної економії та ефективності використання бюджетних коштів, а також повернення коштів, надмірно сплачених внаслідок порушення встановленої законом процедури, становлять суспільний та державний інтерес, який за наведених обставин потребував судового захисту.

Оскільки, засновником КНП "Черняхівське територіальне медичне об`єднання" Черняхівської селищної ради є Черняхівська селищна рада, яка фінансує і контролює діяльність комунального підприємства, а також зобов`язана контролювати виконання місцевого бюджету, зокрема, ефективність використання останнім коштів цього бюджету за договорами про закупівлю, відтак Черняхівська селищна рада є суб`єктом, уповноваженим на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів місцевого бюджету, а тому є належним позивачем у даній справі.

Отже, в цьому випадку прокурором не здійснено довільного розширення змісту конституційної функції представництва інтересів держави та не підмінено компетентний орган у реалізації ним власних повноважень, натомість матеріалами справи підтверджено конкретне порушення майнового інтересу держави, наявність належного компетентного органу, його обізнаність із таким порушенням та прямо повідомлену ним неможливість самостійно забезпечити судовий захист відповідного інтересу.

За сукупністю наведених обставин, господарський суд приходить до висновку, що рішення Конституційного Суду України від 03.12.2025 №6-р(ІІ)/2025, з урахуванням встановленого ним порядку втрати чинності відповідними приписами ст.23 Закону України "Про прокуратуру", а також висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у пункті 139 постанови від 10.12.2025 у справі №344/12305/18, не дає підстав для автоматичного висновку про відсутність у прокурора повноважень на звернення з цим позовом.

Тому, попереднє повідомлення прокурором Черняхівської селищної ради про виявлені порушення, поінформованість останньої про необхідність захисту відповідних інтересів, прямо висловлена Радою неможливість самостійного звернення до суду та невжиття нею інших заходів, спрямованих на повернення спірних коштів, у сукупності підтверджують наявність визначених законом передумов для реалізації прокурором представницької функції в інтересах держави.

Зазначена правова позиція узгоджується з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.10.2026 у справах №912/2710/25 та від 13.10.2026 №922/4218/25, а також від 14.10.2026 у справі №902/1059/25.

За встановлених судом обставин, прокурор належним чином обґрунтував порушення інтересів держави, необхідність їх судового захисту, статус Черняхівської селищної ради як компетентного органу та фактичні обставини нездійснення нею такого захисту, у зв`язку з чим суд висновує про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Черняхівської селищної ради.

Також під час судового засідання на стадії з`ясування судом питання щодо наявності заяв і клопотань представники відповідача-1 повідомили про намір подати до суду висновок експерта, у зв`язку з чим вважали за доцільне відкласти підготовче засідання.

Прокурор заперечила проти відкладення підготовчого засідання, мотивуючи свою позицію тим, що відповідач-1 мав можливість подати відповідні докази та заявити про їх необхідність долучення у встановлені процесуальним законом строки.

Заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд зазначає, що згідно пункту 3 частини 2 ст.183 ГПК України, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження, зокрема, у випадку, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Зважаючи на клопотання представників відповідача-1 про відкладення підготовчого засідання, а також враховуючи необхідність забезпечення сторонам можливості реалізувати свої процесуальні права та обов`язки на стадії підготовчого провадження та з метою забезпечення належної підготовки справи до розгляду по суті, господарський суд вважає за необхідне продовжити строк підготовчого провадження та відкласти підготовче засідання на іншу дату.

Керуючись статтями 120, 177, 182-183, 234-235 ГПК України, господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенерго-Трейд" від 01.09.2026 про залишення позову без розгляду - відмовити.

2. Продовжити строк підготовчого провадження та відкласти підготовче засідання на 25 листопада 2026 р. о 12:30 в приміщенні Господарського суду Житомирської області, в залі судових засідань № 731, про що повідомити сторони.

3. При направленні у судове засідання уповноважених представників сторін, останнім мати при собі, відповідно до ст.60 Господарського процесуального кодексу України, документи, що підтверджують повноваження представників.

Ухвала суду набирає законної сили 02.11.2026 та оскарженню не підлягає.

Суддя Кравець С.Г.

Направити:

1 - Коростишівській окружній прокуратурі та Житомирській обласній прокуратурі - електронний кабінет,

2 - позивачу - електронний кабінет,

3 - відповідачу-1 - електронний кабінет,

4 - відповідачу-2 - електронний кабінет.