Ухвала суду № 141102438, 02.11.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про забезпечення позову

02.11.2026м. ДніпроСправа № 904/5831/26

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоорганік" про забезпечення позову у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоорганік", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІП-АГРО", м. Дніпро

про стягнення заборгованості у сумі 12 213 123 грн 60 коп.

Суддя Рудь І.А.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Екоорганік" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІП-АГРО" заборгованість в сумі 12 213 123,60 грн., з якої основна сума боргу - 7 591 062,36 грн., пеня у розмірі 3 346 986,54 грн., 3% річних у розмірі 332 587,00 грн. та інфляційні втрати у розмірі 942 487,71 грн.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання мікродобрив № 23/02/23-1 від 23.02.2023 в частині повної та своєчасної оплати.

Ухвалою суду від 09.10.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 24.11.2026.

В подальшому, позивачем подано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої він просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, розміщені на банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІП-АГРО» (код ЄДРПОУ 41442730) в межах суми 12 213 123,60 грн.

В обґрунтування поданої заяви Позивач зазначає, що предметом спору є стягнення значної грошової суми, проте зобов`язання в установлений договором строк не виконано, а заборгованість не погашена, крім того фінансова звітність відповідача свідчить про наявність ризику недостатності коштів для виконання майбутнього рішення суду.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Екоорганік" зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІП-АГРО" має можливість безперешкодно розпорядитися грошовими коштами до вирішення спору по суті, що створює ризик істотного ускладнення або неможливості виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Позивач повідомляє, що запропонований захід є співмірним із позовною вимогою, оскільки просить накласти арешт на грошові кошти лише в межах ціни позову.

Заявник зазначає, що за відсутності вжиття заходів забезпечення позову грошові кошти можуть бути виведені з рахунків відповідача, що у подальшому може ускладнити виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалено на користь позивача.

Обґрунтовуючи обраний захід забезпечення позову, заявник зауважує, що такий захід убезпечить від затягування розгляду справи, не порушує прав відповідача та інших осіб, є пропорційним, обґрунтованим, співмірним та адекватним до позовних вимог, є збалансованим стосовно інтересів учасників судового процесу, сприятиме ефективному поновленню порушених прав позивача.

Заявник також вказує на те, що застосування запропонованих ним заходів забезпечення не завдасть шкоди відповідачу, а тому відсутні підстави для застосування зустрічного забезпечення позову.

Правовою підставою заяви про забезпечення позову Дніпровська міська рада зазначає статті 136, 137, 140 ГПК України, а також практику Верховного Суду.

За загальним правилом, унормованим частиною першою статті 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін (ч. 4 ст. 140 ГПК України).

Наданих заявником доказів в обґрунтування викладених ним обставин достатньо для розгляду судом цієї заяви без призначення судового засідання й виклику сторін.

ВИСНОВКИ СУДУ, НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).

Співмірність передбачає врахування господарським судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Отже, аналізуючи викладене, можна дійти висновку, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Європейським судом з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" (рішення від 19.03.1997) зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав Позивача, в разі задоволення позову, та виконання ухваленого судового рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини.

Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого рішення.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.

Правова позиція Верховного Суду в питаннях забезпечення позову зводиться до того, що господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості й адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.10.2018 у справі №913/257/18).

У постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 Велика Палата Верховного Суду констатувала, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову (п. 46).

Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами (п. 47).

Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії (п. 48).

Предметом позову у даній справі є вимога майнового характеру про стягнення з Відповідачів грошових коштів у розмірі 12 213 123 грн. 60 коп. за Договором постачання, за яким Позивач поставив Відповідачеві товар, а Відповідач зобов`язався оплатити його в погоджені строки, однак, за даними Позивача, після 29 червня 2026 відповідач припинив здійснення будь-яких розрахунків із позивачем.

Виконання в майбутньому судового рішення у справі за позовом Позивача про стягнення 12 213 123 грн. 60 коп., у випадку задоволення позовних вимог, безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме Відповідач необхідну суму грошових коштів, тому, на думку суду, застосування заходу забезпечення позову, безпосередньо пов`язане із предметом позову.

Адекватність такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на грошові кошти Відповідача у межах майнової вимоги полягає у тому, що такі дії забезпечать реальне виконання судового рішення у випадку задоволення позову.

За змістом статей 2, 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, суть якої зводиться до того, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною першою статті 170 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що будь-яка письмова заява з процесуальних питань повинна містити, окрім іншого, перелік доказів (за наявності), що додаються до заяви.

За змістом частин першої, другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

За приписами статей 3, 509 Цивільного кодексу України добросовісність є основою господарських взаємовідносин сторін.

Частиною третьою статті 13 Цивільного кодексу України визначено, що не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Формулювання "зловживання правом" необхідно розуміти як суперечність, оскільки якщо особа користується власним правом, то його дія дозволена, а якщо вона не дозволена, то саме тому відбувається вихід за межі свого права та дію без права. Сутність зловживання правом полягає у вчиненні уповноваженою особою дій, які складають зміст відповідного суб`єктивного цивільного права, недобросовісно, в тому числі всупереч меті такого права.

Учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов`язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб; не допускаються дії, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Оцінюючи наведені заявником обставини в обґрунтування заяви про забезпечення позову та надані докази, суд вважає, що заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти, яке просить вжити Позивач, відповідають вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "Екоорганік" - задовольнити повністю.

Накласти арешт на грошові кошти, розміщені на банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІП-АГРО" (49000, м. Дніпро, площа Десантників, буд. 1, код ЄДРПОУ 41442730) в межах суми позову 12 213 123 (дванадцять мільйонів двісті тринадцять тисяч сто двадцять три) грн. 60 коп.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Екоорганік" (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 902, код ЄДРПОУ: 38237617).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІП-АГРО" (49000, м. Дніпро, площа Десантників, буд. 1, код ЄДРПОУ 41442730).

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 02.11.2026.

Ухвала, як виконавчий документ, може бути пред`явлена до примусового виконання до 03.11.2029 включно.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяІ.А. Рудь