Рішення № 141102371, 26.10.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/3416/25

Провадження № 2/932/2245/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд м. Дніпра у складі:

головуючого судді Петуніна І. В.,

за участю секретаря Христиченко О. О.,

позивач: ОСОБА_1 ,

представник позивача: адвокат Константинов Р. Д.,

відповідачі: ОСОБА_2 , ПрАТ «СК «ББС ІНШУРАНС»,

представник відповідача: адвокат Молдавська О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС» про стягнення страхового відшкодування, матеріальної та моральної шкоди внаслідок ДТП,

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідачів про стягнення страхового відшкодування, матеріальної та моральної шкоди внаслідок ДТП, в обґрунтування якого вказала, що 26.05.2023 з вини ОСОБА_2 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Хьондай Соната» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «ЗАЗ ВІДА» д.н.з. НОМЕР_2 , який належить позивачу. Вказані обставини встановлені постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26.08.2024 та постановою Дніпровського апеляційного суду від 02.10.2024. На момент ДТП, цивільна-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована у ПрАТ «СК «ББС ІНШУРАНС», що підтверджується полісом № ЕР-215031487.

Згідно висновку експерта від 21.06.2024, вартість матеріального збитку автомобіля «ЗАЗ ВІДА» д.н.з. НОМЕР_2 з урахуванням зносу становить 122770,82 грн, вартість відновлювального ремонту без урахування зносу становить 193402,46 грн.

Згідно умов полісу № ЕР-215031487, розмір франшизи 3200,00 грн.

Так як умовами полісу передбачена франшиза, то сума матеріального збитку становить: 119570,92 грн (122770,92 грн 3200,00 грн), яку страхова компанія повинна сплати позивачу. 26.09.2024 страхова компанія виплатила позивачу 50915,36 грн.

Отже недоплата складає 68655,46 грн (119570,92 50915,36), яку просить стягнути зі страхової компанії на свою користь.

Крім цього, при відшкодуванні шкоди страхова компанія повинна відшкодувати збиток, який повинен бути розрахований у відповідності до положень Закону України «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів». Якщо ці розрахунки повністю не покривають відновлювальний ремонт, то різницю повинен відшкодувати винуватець.

Таким чином, з ОСОБА_2 на користь позивача повинна бути стягнута матеріальна шкода у розмірі, що є різницією між вартістю відновлювального ремонту без урахування зносу 193402,46 грн і сумою належного розміру страхового відшкодування за вирахуванням франшизи 119570,82 грн, що в результаті складає 73831,64 грн.

Крім цього, діями відповідача ОСОБА_2 позивачу заподіяно морально шкоду, що полягає у душевних стражданнях. В результаті ДТП та того, що був суттєво пошкоджений автомобіль позивача, в неї виникли психотравматичні фактори, які призвели до погіршення здоров`я, депресії, порушення сну. Позивач втратила душевний спокій, тому що повинна була витрачати додатковий час, змінювати плани та відволікатися від своїх звичайних занять та роботи для врегулювання ситуації навколо ДТП. Неправомірні дії ОСОБА_2 погіршили душевне та соціальне благополуччя позивача, порушили нормальні життєві зв`язки і зажадали від позивача додаткових зусиль для оргавнізації свого життя та додаткових суттєвих витрат. Свою моральну шкоду оцінює у 30000,00 грн, яку просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на свою користь.

Відповідачем, страховою компанією, на позовну заяву наданий відзив, де зазначено, що 28.05.2024 позивач звернулася до страхової компанії з повідомленням про ДТП. 30.06.2024 пошкоджений транспортний засіб був оглянутий оцінювачем. Згідно звіту від 16.06.2024, вартість матеріального збитку, завданого автомобілю «ЗАЗ ВІДА» д.н.з. НОМЕР_2 , складає 65777,22 грн. 28.06.2024 був зроблений розрахунок страхового відшкодування та виплачено 50915,36 грн. Право потерпілого на самостійне обрання експерта виникає лише якщо представник страховика не з`явився у визначений строк (10 робочих днів) на огляд майна потерпілого. У наданому позивачем висновку ціни вказані не на момент ДТП, а на іншу дату, вартість нормогодин не відповідають категорії автомобіля, не скорегована вартість вітрового скла, нарахування ПДВ на запчастини. Отже висновок експеррта від 21.06.2024 є неналежним та недопустими доказом та не може бути прийнятий судом, а тому правові підставі для задоволення позову відсутні.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи

Учасники справи до судового засідання не з`явилися, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи.

Позивачем надана відповідь на відзив ПрАТ «СК «ББС ІНШУРАНС», заперечення щодо призначення експертизи та заява про розгляд справи без її участі, на позові наполягає.

Судом були задоволені клопотання представника ПрАТ «СК «ББС ІНШУРАНС» про проведення судового засідання в режимі відеоконференцзв`язку та призначення автотоварознавчої експертизи.

Інших клопотань в порядку ст. 222 ЦПК України учасниками справи суду не надано, підстави для вирішення справи шляхом укладення мирової угоди відсутні.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22.04.2025, справа передана за підсудністю до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська.

20.06.2025 на підставі ухвали судді відкрите провадження у даній справі, яка розглядається у спрощеному позовному провадженні, призначений розгляд справи по суті на 03.09.2025, відповідачу запропоновано подати суду відзив на позовну заяву.

Ухвалою від 22.07.2025 задоволено клопотання представника відповідача про проведення судового засідання в режимі відеоконференцзв`язку.

Ухвалою від 25.11.2025 задоволено клопотання представника ПрАТ «СК «ББС ІНШУРАНС» про призначення автотоварознавчої експертизи.

Ухвалою від 20.04.2026 поновлено провадження по справі.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

26.05.2023 з вини ОСОБА_2 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Хьондай Соната» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «ЗАЗ ВІДА» д.н.з. НОМЕР_2 , який належить позивачу.

На момент ДТП, цивільна-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована у ПрАТ «СК «ББС ІНШУРАНС», що підтверджується полісом № ЕР-215031487.

Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26.08.2024, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 02.10.2024, водій автомобіля «Хьондай Соната» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 визнана винною у скоєнні вказаного ДТП та її притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП з накладенням штрафу у сумі 850 грн.

Згідно висновку експерта № 9849 від 21.06.2024 щодо автомобіля «ЗАЗ ВІДА» д.н.з. НОМЕР_2 , вартість відновлювального ремонту складає 193402,46 грн, вартість матеріального збитку складає 122770,82 грн.

Згідно роздруківки з інтернет-ресурсу, 24.09.2024 «СК «ББС ІНШУРАНС» перерахувала позивачу страхове відшкодування у сумі 50915,36 грн.

Згідно Звіту № 165562 від 16.06.2024 ФОП ОСОБА_3 про оцінку колісного транспортного засобу «ЗАЗ ВІДА» д.н.з. НОМЕР_2 , вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, завданий власникові «ЗАЗ ВІДА» д.н.з. НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження на дату оцінки КТЗ складає 57765,90 грн, в т.ч. ПДВ на запчастини. Вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, завданий власникові «ЗАЗ ВІДА» д.н.з. НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження на дату оцінки КТЗ складає 54115,36 грн, без ПДВ на запчастини.

Згідно висновку експерта № 115-26 за результатами проведення судової транпортно-товарознавчої експертизи від 23.03.2026, з врахуванням вихідних даних висновку експерта № 9849 від 21.06.2024, вартість матеріального збитку без ПДВ, завданого власнику КТЗ «ЗАЗ ВІДА» д.н.з. НОМЕР_2 , на момент ДТП складає 116754,50 грн. Вартість матеріального збитку з урахуванням зносу, нанесеного власнику автомобіля «ЗАЗ ВІДА» д.н.з. НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП, станом на момент проведення експертизи, складає 161173,26 грн. Вартість матеріального збитку без урахуванням зносу, нанесеного власнику автомобіля «ЗАЗ ВІДА» д.н.з. НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП, станом на момент проведення експертизи, складає 242956,61 грн.

Згідно висновку експерта № 115-26 за результатами проведення судової транпортно-товарознавчої експертизи від 23.03.2026, з врахуванням вихідних даних Звіту № 165562 від 16.06.2024, вартість матеріального збитку без ПДВ, завданого власнику КТЗ «ЗАЗ ВІДА» д.н.з. НОМЕР_2 , на момент ДТП складає 149661,00 грн. Вартість матеріального збитку з урахуванням зносу, нанесеного власнику автомобіля «ЗАЗ ВІДА» д.н.з. НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП, станом на момент проведення експертизи, складає 185949,35 грн. Вартість матеріального збитку без урахуванням зносу, нанесеного власнику автомобіля «ЗАЗ ВІДА» д.н.з. НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП, станом на момент проведення експертизи, складає 197609,39 грн.

Згідно квитанції від 07.06.2024, позивачем сплачено 6000,00 грн за складання експертного висновку.

V. Оцінка суду

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За положеннями ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За змістом ч. 5 цієї статті особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно п. 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закону) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 34.2 ст. 34 Закону, протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов`язаний направити свого представника (працівника, або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Пунктом 34.4 ст. 34 Закону передбачено, що для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.

За змістом абз. 1 п. 22.1 ст. 22 Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону встановлено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно п.п. 2.4, 8.3 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом МЮ України і Фонду держмайна України № 142/2092 від 24.11.2003 (далі Методика), вартість збитку, яка завдана колісному транспортному засобу і яка підлягає відшкодуванню, визначається з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля.

Порядок розрахунку розміру шкоди, пов`язаної з пошкодженням транспортного засобу, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, встановлений законодавчо, регламентується Законом та вказаною Методикою.

Механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів, а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ визначені у Методиці яка застосовується, серед іншого, з метою визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ, визначення вартості відновлювального ремонту КТЗ.

Згідно п. 2.4 Методики, вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Відповідно до п. 1.3 вказаної Методики, вимоги Методики є обов`язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб`єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб`єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб`єктами цивільно-правових відносин.

Тому, з урахуванням вимог п. 1.3 даної Методики, слід дійти висновку, що будь-який розрахунок матеріального збитку без урахуванням вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів буде суперечити наведеному в п. 2.4. поняттю вартості матеріального збитку.

Однією з головних вимог, передбачених Методикою, є особистий огляд колісних транспортних засобів оцінювачем (експертом), про що зазначено в п. 5.1 Методики.

Відповідно до п. 5.5 Методики, під час технічного огляду КТЗ оцінювач (експерт) повинен: а) перевірити відповідність ідентифікаційних даних КТЗ записам у наданих документах; б) перевірити укомплектованість КТЗ, установити комплектність, наявність додаткового обладнання; в) установити пробіг за одометром; г) зафіксувати інформативні ознаки раніше виконаного відновлювального ремонту КТЗ; ґ) установити характер і обсяги пошкоджень на момент огляду та інші ознаки, які характеризують технічний стан КТЗ, з обов`язковою їх фіксацією шляхом фотографування.

Згідно п. 8.1, 8.5 вказаної Методики, для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту. Калькуляція вартості відновлювального ремонту складається за результатами технічного огляду КТЗ. Якщо КТЗ на момент технічного огляду відновлено повністю або частково, то калькуляція відновлювального ремонту не складається, а надається повідомлення замовнику оцінки про неможливість проведення дослідження.

За результатами оцінки оцінювач складає звіт про оцінку КТЗ. У разі проведення судової автотоварознавчої експертизи за результатами здійснення відповідних досліджень експерт складає висновок експерта. У разі виконання судовим експертом відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судову експертизу» оцінки на договірних засадах з питань, що становлять інтерес для юридичних і фізичних осіб, він складає висновок експертного дослідження з урахуванням особливостей його оформлення згідно із законодавством (п. 4.3 Методики).

Наведені вище норми Методики, вказують на те, що результати огляду ТЗ оформлюються оцінювачем (експертом) відповідним документом: звітом про оцінку майна (якщо він складається оцінювачем), експертним дослідженням або висновком експерта (якщо складається судовим експертом).

Відповідно п. 5.1 Методики, технічний огляд КТЗ оцінювачем (експертом) являє собою початковий етап дослідження, який дає змогу органолептичними методами визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна. Визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом, який складає висновок, можливе тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначив (ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у разі надання ним даних, необхідних для проведення дослідження.

Тобто, визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його особистого огляду можливо лише експертом, який складає висновок, і тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначив (ла) експертизу (залучив(ла) експерта), крім цього зазначено, що з метою дотримання п. 5.5 Методики оцінювач зобов`язаний установити характер і обсяги пошкоджень на момент особистого огляду та інші ознаки, які характеризують технічний стан КТЗ, з обов`язковою їх фіксацією шляхом фотографування.

При виплаті страхового відшкодування страхова компанія (відповідач) керувалась Звітом оцінювача ФОП ОСОБА_3 № 165562 від 16.06.2024.

Отже висновок вказаного оцінювача складений з очевидним порушенням вимог п.п. 1.3, 5.1, 5.5, 8.1, 8.5 Методики, оскільки доказів, що оцінювач, який складав звіт про оцінку збитку, особисто не оглядав пошкоджений транспортний засіб, не надано, як і не надано до цього звіту фотокарток пошкодженого автомобіля.

Доказів того, що вказаний оцінювач має свідоцтво судового експерта, яке надавало б йому право складати висновки експертного дослідження без особистого огляду об`єкта дослідження, суду не надано.

Варто також зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», оцінка майна проводиться на підставі договору між суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 вказаного Закону замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить на законних підставах або у яких майно перебуває на законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб.

Також суд звертає увагу, що звіт про оцінку колісного транспортного засобу, складений ФОП ОСОБА_3 за заявою ТОВ «ЕДАК». На якій підставі відповідач, страхова компанія, використав цей звіт, зроблений за заявою ТОВ «ЕДАК», для виплати страхового відшкодування позивачу, матеріали справи не містять.

Таким чином, оскільки страховиком при виплаті позивачу страхового відшкодування було взято за основу Звіт про оцінку майна, який складено з порушенням вимог Методики, Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», а тому звіт № 165562 від 16.06.2024 про оцінку колісного транспортного засобу, складений ФОП ОСОБА_3 не є належними та допустимими доказами у розумінні ст.ст. 77, 78 ЦПК України.

Крім цього, Велика Палата Верховного Суду, у постанові від 27.03.2019 року по справі №752/16797/14-ц (п.п. 44, 45) сформувала правовий висновок про неналежність такого доказу, як звіт про оцінку майна, який особисто не оглядав пошкоджений транспортний засіб.

Також у постановах Верховного Суду від 15.10.2020 року у справі № 917/628/17, від 07.04.2021 року у справі № 753/3055/18 від 20.03.2019 року по справі № 607/14918/15-ц, від 16.05.2019 року по справі № 202/7844/16-ц, та від 04.09.2019 року по справі № 703/4445/15-ц сформована правова позиція по подібним справам, яка повністю узгоджується з позицією сторони позивача, щодо неможливості брати до уваги Звіт оцінювача, який особисто не оглядав транспортний засіб.

Аналізуючи проведену за ухвалою суду експертизу Висновок експерта № 115-26 від 23.03.2026, складений судовим експертом Кравченком О. Г., сума матеріального збитку з урахуванням зносу у розмірі 122770,82 грн, порівняно із розрахунком вартості матеріального збитку, яку порахував ОСОБА_4 у розмірі 129796,40 грн на дату ДТП та 161173,26 грн на час дослідження менша. Аналогічна ситуація і з вартістю відновлювального ремонту без урахування зносу, а саме у Висновку експерта № 9849 від 21.06.2024 визначена вартість відновлювального ремонту без урахування зносу у розмірі 193402,46 грн, в той же час у Висновку експерта № 115-26 від 23.03.2026, ОСОБА_4 порахував вартість відновлювального ремонту без урахування зносу на дату ДТП у розмірі 198895,03 грн. та на час дослідження у розмірі 242956,61 грн (пункти 2.12 та 2.14 висновку).

Оскільки позивач просить стягнути страхове відшкодування у сумі 68655,46 грн, яка є меншою, ніж сума, яка підлягала б стягненню відповідно до висновку експерта № 115-26 за результатами проведення судової транпортно-товарознавчої експертизи від 23.03.2026, то з врахуванням ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд вважає, що саме ця сума підлягає стягненню з відповідача, страхової компанії, на користь позивача.

Разом із цим, право потерпілого на повне відшкодування шкоди, гарантоване статтями 1166, 1192 ЦК України, є фундаментальним принципом деліктного зобов`язання

Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Абзацем 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України визначено, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

За змістом ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до п. 36.6 ст. 36 Закону, страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Згідно роз`яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 24 постанови від 01.03.2013 року №4 «»Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки»», відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Відповідно до п. 36.6 ст. 36 Закону 1961-IV, страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Таким чином, з ОСОБА_2 на користь позивача повинна бути стягнута матеріальна шкода у розмірі, що є різницією між вартістю відновлювального ремонту без урахування зносу 193402,46 грн і сумою належного розміру страхового відшкодування за вирахуванням франшизи 119570,82 грн, що в результаті складає 73831,64 грн.

Також позивач просила суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 30000 грн моральної шкоди.

Згідно ч. 1, п. 3 ч. 2, ч. 3 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода зокрема полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Як вказано у постанові об`єднаної палати КЦС ВС від 05.12.2022 у справі № 214/7462/20, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (ч.ч. 1, 2 ст 23 ЦК України).

По своїй суті зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є досить специфічним зобов`язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру компенсації. Джерелом визначеності змісту обов`язку особи, що завдала моральної шкоди, може бути: (1) договір особи, що завдала моральної шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки компенсації моральної шкоди; (2) у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду в якому визначається спосіб та розмір компенсації моральної шкоди (постанова об`єднаної палати КЦС ВС від 01.03.2021 у справі № 180/1735/16-ц).

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а)позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи.

Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновлення стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості (постанова ВС від 25.05.2022 в справі № 487/6970/20).

Абзац другий ч. 3 ст. 23 ЦК України, у якому вжитий термін «інші обставини, які мають істотне значення» саме тому і не визначає повний перелік цих обставин, оскільки вони можуть різнитися залежно від ситуації кожного потерпілого, особливості якої він доводить суду. Обсяг немайнових втрат потерпілого є відкритим, і в кожному конкретному випадку може бути доповнений обставиною, яка впливає на формування розміру грошового відшкодування цих втрат. Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати (постанова ВП ВС від 29.06.2022 в справі № 477/874/19).

Верховний Суд у постанові від 10.04.2019 у справі № 464/3789/17, зокрема, дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, є одним із ефективних засобів юридичного захисту (п. 49). Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання (п. 52). Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого (п. 56).

Як вказано в постанові ВС від 14.02.2023 у справі № 944/1122/21, під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у порушенні психологічного благополуччя, переживаннях, стражданнях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, фізичному та психологічному пристосуванні до порушень у стані здоров`я.

Суд повинен з`ясувати, чим підтверджується факт завдання позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони завдані, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює завдану йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого; тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках; можливість, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

У справі, що є предметом розгляду, позивач посилається на те, що внаслідок ДТП їй була завдана моральна шкода, оскільки в неї виникли психотравматичні фактори, які призвели до погіршення здоров`я, депресії, порушення сну. Позивач втратила душевний спокій, тому що повинна була витрачати додатковий час, змінювати плани та відволікатися від своїх звичайних занять та роботи для врегулювання ситуації навколо ДТП.

В даному конкретному випадку суд вважає, що позивачем повністю доведено, що пережиті нею негативні емоції досягли рівня «страждань», що може бути підставою для стягнення моральної шкоди.

Суд зауважує, що у повсякденному житті часом можуть виникати ситуації, коли особа зазнає негативних емоцій через певні дії/бездіяльність оточуючих, проте не кожен такий випадок свідчить про те, що такі негативні емоції досягли рівня страждань, і можуть бути трансформовані у грошовий еквівалент шляхом стягнення моральної шкоди з винуватця їх виникнення.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, оскільки позивачем доведено заподіяння їй моральної шкоди, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) тяжкість вимушених змін у її життєвих стосунках, у зв`язку з чим, суд вбачає достатні і обгрунтовані правові підстави для задоволення вимоги про стягнення моральної шкоди в розмірі 15000 грн. При цьому, доказів, що у позивача внаслідок психотравматичних факторів внаслідок ДТП, сталося погіршення здоров`я, матеріали справи не містять.

За таких обставин, з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, суд приходить висновку, що позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди з відповідача ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами

Відповідно до вимог ст.ст. 133, 141 ЦПК України, з відповідача, ПрАТ «СК «ББС ІНШУРАНС», на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 686,55 грн та витрати на проведення експертизи у сумі 2891,02 грн, а з відповідача ОСОБА_2 , на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 888,32 грн та витрати на проведення експертизи у сумі 3108,98 грн, пропоційно до задоволених вимог.

Щодо витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

В силу ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з наданими документами: Договору про надання правничої допомоги № 24/01/25 від 24.01.2025, Актом про надання правничої допомоги від 18.03.2025, квитанцією від 24.01.2025 позивачем понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15000 грн.

За змістом ч. 5 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Клопотання відповідача щодо зменьшення розміру витрат на правничу допомогу, не підлягає задоволенню, оскільки враховуючи ціну позову, підготовку до розгляду, надання відповіді на відзив, пояснень по справі витрати є співмірними та підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам у сумі 13636,36 грн.

Отже, пропорційно задоволених вимог до кожного з відповідачів, з відповідача, ПрАТ «СК «ББС ІНШУРАНС», на користь позивача підлягає стягненню витрати на правову допомогу у сумі 5944,68 грн, а з відповідача ОСОБА_2 , на користь позивача підлягає стягненню витрати на правову допомогу у сумі 7691,68 грн.

На підставі ст.ст. 22, 23, 1166, 1187, 1192, 1194 ЦК України, Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-ІV та керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 34, 81, 137, 141, 200, 206, 258-259, 265, 280-284, 288, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 до ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 ; Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС», ЄДРПОУ 20344871, місцезнаходження за адресою: вул. Білоруська, 3, м. Київ, 04050 про стягнення страхового відшкодування, матеріальної та моральної шкоди внаслідок ДТП, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у сумі 73831,64 грн, моральну шкоду у сумі 15000,00 грн, судовий збір у сумі 888,32 грн, витрати на проведення експертизи у сумі 3108,98 грн, витрати на правову допомогу у сумі 7691,68 грн, всього 100520 (сто тисяч п`ятсот двадцять),62 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у сумі 68655,46 грн, судовий збір у сумі 686,55 грн, витрати на проведення експертизи у сумі 2891,02 грн, витрати на правову допомогу у сумі 5944,68 грн, всього 78177 (сімдесят вісім тисяч сто сімдесят сім),71 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 02.11.2026.

Суддя І. В. Петунін