Рішення № 141102305, 02.11.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2026м. ДніпроСправа № 904/5186/26

Господарський суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Перової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, матеріали справи

за позовом Комунального підприємства теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА", 50000, Дніпропетровська область, м. Кривий ріг, пров. Квітки Цісик, буд.9, код ЄДРПОУ 03342184

до Фізичної особи-підприємця Леонідова Віктора Борисовича АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

про стягнення заборгованості за послуги постачання теплової енергії

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою до фізичної особи - підприємця Леонідова Віктора Борисовича про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії за період з 12.11.2023 по 23.03.2026 у розмірі 103 598, 29 грн, за абонентське обслуговування за період 01.11.2023 по 30.04.2026 у розмірі 538, 84грн, інфляційних втрат з січня 2024 по липень 2026 у розмірі 13 396, 04 грн, 3 % річних з 02.01.2024 по 13.08.2026 у розмірі 4 182, 67 грн, 570, 32 грн пені та судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2026 справу № 904/5186/26 передано на розгляд судді Перовій О.В.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Щодо дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом.

Відповідно до частини третьої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Частиною сьомою статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Суд з`ясував, що відповідач не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, тому ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2026 була направлена відповідачу рекомендованою поштою з повідомленням.

За змістом частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

29.09.2026 до суду повернувся поштовий конверт із копією ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2026 у справі № 904/5097/26, направлений на адресу відповідача, з відміткою Укрпошти "закінчення встановленого терміну зберігання".

Зважаючи на предмет та підстави позову у даній справі, суд доходить висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись за рахунок порушення права позивача на розумність строків розгляду справи судом (на своєчасне вирішення спору судом), що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини другої статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже у статті 248 Господарського процесуального кодексу України законодавець визначив межі розумного строку для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, а саме: не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Крім того, згідно з частинами другою, третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини восьмої статті 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" є надавачем послуги з постачання теплової енергії у місті Кривому Розі.

05.10.2021 Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" на офіційному вебсайті було оприлюднено текст індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання та набуває чинності через 30 днів з моменту його оприлюднення. Позивач зазначає, що з 05.11.2021 відносини між виконавцем послуги та споживачами регулюються, зокрема, умовами зазначеного індивідуального договору.

Судом встановлено, що фізична особа-підприємець Леонідов Віктор Борисович є співвласником багатоквартирного будинку № 19а по вул. Петра Калнишевсього у м. Кривому Розі.

В якому має на праві власності нежиле приміщення № 2 загальною площею 76,7 кв.м. (Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 24.11.2023 №355766785).

Будинок 19а по вул. Петра Калнишевсього є багатоквартирним, подання теплоносія до нього здійснюється від теплових мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) позивача (у відповідності до пункту 5.23 наказу Державного комітету України з будівництва та архітектури від 18.05.2005 №80 "Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення ДБН В.2.2-15-2005", де зазначено, що житлові будинки повинні обладнуватися опаленням і вентиляцією, що проектуються згідно зі СНиП 2.04.05) які є внутрішньо будинковим комплексом трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення споживачів житлового будинку, в тому числі нежитлового приміщення №2, яке вбудоване до багатоквартирного будинку № 19а по вул. Петра Калнишевсього в м. Кривому Розі.

На виконання своєї статутної мети КПТМ "Криворіжтепломережа" здійснювало у період з 12.11.2023 по 23.03.2026 постачання теплової енергії відповідачу, а відповідач отримував теплову енергію, так як нежитлове приміщення вбудоване та не виокремлено від внутрішньо будинкового комплексу трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення вказаного багатоквартирного житлового будинку № 19а по вул. Петра Калнишевсього.

Підтвердженням подачі теплової енергії до будинку є акти подання теплоносія на будинок та акти припинення подання теплоносія, зведеним звітом споживання теплової енергії тощо, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с.15-18).

Зазначене нежитлове приміщення відповідача вбудоване в багатоквартирний будинок, та є невід`ємною частиною відповідних мереж (систем) опалення житлових багатоквартирних будинків.

Подання теплоносія до будинків здійснюється від теплових мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) позивача, які є внутрішньо будинковим комплексом трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення споживачів житлового будинку і відповідача, як власника нежитлового приміщення.

На вищевказаний багатоквартирний будинок № 19а по вул. Петра Калнишевсього встановлено прилад комерційного обліку SKS-3U1 № 017109, яким здійснюється комерційний облік всієї загальної кількості послуги з постачання теплової енергії поданої до будинку .

Обсяг спожитої споживачем послуги, визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" від 22.06.2017 №2119-VIII.

Відповідно до пункту 11 Типового договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу №315.

Згідно з пунктом 32 Типового договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.

Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, передбачено, що розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об`єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу №315.

В пункті 30 Індивідуального договору зазначено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу (у т.ч. розподіл теплової енергії на загальні потреби будинку), визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 71, ст. 2507), в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. №1022, та Методики розподілу №315, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті виконавця http://www.kpts.dp.ua/.

У пункті 31 Індивідуального договору зазначено, що вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Пунктом 34 Індивідуального договору визначено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Договірні зобов`язання позивач виконав, а саме: постачання теплоносія, передбаченого Договором, проводилось не порушуючи щорічні розпорядження Виконавчого комітету Криворізької міської Ради Дніпропетровської області "Про початок та закінчення опалювального періоду". Абонентське обслуговування проводилось на протязі року в повному обсязі.

Облік споживання теплової енергії здійснюється згідно приладів обліку або розрахунковим способом, за їх відсутності, що передбачено пунктом 5 Договору та пунктами 11, 16 Індивідуального договору.

Тариф передбачено:

- за період з 18.10.2023 по 25.09.2024 тариф за 1 Гкал 3 481,81 грн (з ПДВ) (згідно Рішення Виконавчого комітету Криворізької міської ради від 18.10.2023 №1272 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послугу з постачання теплової енергії Комунальному підприємству теплових мереж "Криворіжтепломережа", для потреб інших споживачів)(а.с.52-53);

- за період з 26.09.2024 по 26.02.2025 тариф за 1 Гкал 4 664, 18 грн (з ПДВ) (згідно Рішення Виконавчого комітету Криворізької міської ради від 26.09.2024 №1194 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послугу з постачання теплової енергії Комунальному підприємству теплових мереж "Криворіжтепломережа", для потреб інших споживачів)(а.с.53-зворотна сторона-54);

- за період з 27.02.2025 по 21.09.2025 тариф за 1 Гкал 4 759, 94 грн (з ПДВ) (згідно Рішення Виконавчого комітету Криворізької міської ради від 24.02.2025 №241 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послугу з постачання теплової енергії Комунальному підприємству теплових мереж "Криворіжтепломережа", для потреб інших споживачів)(а.с.55);

- за період з 22.09.2025 по 28.01.2026 тариф за 1 Гкал 5485,68 грн (з ПДВ) (згідно Рішення Виконавчого комітету Криворізької міської ради від 22.09.2025 №1189 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послугу з постачання теплової енергії Комунальному підприємству теплових мереж "Криворіжтепломережа", для потреб інших споживачів)(а.с.56-57);

- за період з 29.01.2026 по теперішній час тариф за 1 Гкал 5 752,46 грн (з ПДВ) (згідно Рішення Виконавчого комітету Криворізької міської ради від 23.01.2026 №102 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послугу з постачання теплової енергії Комунальному підприємству теплових мереж "Криворіжтепломережа", для потреб інших споживачів)(а.с.57-зворотна сторона-58).

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що внаслідок неповної оплати нарахованої вартості послуги за період з 12.11.2023 по 23.03.2026 за відповідачем обліковується заборгованість за послугу з постачання теплової енергії у розмірі 103 598,29 грн. Крім того, за період з 01.11.2023 по 30.04.2026 позивачем нараховано заборгованість з плати за абонентське обслуговування у розмірі 538,84 грн. (а.с. 63-64).

У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання позивачем також нараховано 13 396,04 грн інфляційних втрат за період з січня 2024 року по липень 2026 року, 3 % річних у розмірі 4 182,67 грн за період з 02.01.2024 по 13.08.2026 та пеню у розмірі 570,32 грн.

11.06.2026 позивачем на адресу відповідача направлено претензію №11544/15694 (вих. №136/13 від 02.06.2026) щодо погашення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії та плати за абонентське обслуговування.

Предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за постачання теплової енергії за період з 12.11.2023 по 23.03.2026 у розмірі 103 598,29 грн, 13 396,04 грн інфляційних втрат за період з січня 2024 року по липень 2026 року, 3 % річних у розмірі 4 182,67 грн за період з 02.01.2024 по 13.08.2026 та пеню у розмірі 570,32 грн.

Предметом доказування у справі є обставини постачання теплової енергії, наявність або відсутність заборгованості з оплати поставленої теплової енергії, правомірність нарахування 3 % річних, інфляційних втрат та пені.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи у їх сукупності, ураховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Згідно із частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

У відповідності до приписів статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Діяльність у сфері теплопостачання може здійснюватися суб`єктами господарської діяльності у сфері теплопостачання всіх організаційно-правових форм та форм власності, зокрема, на основі договорів оренди, підряду, концесії, лізингу та інших договорів. Тепло транспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (стаття 19 Закону України "Про теплопостачання").

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги надаються споживачу безперервно, за винятком часу перерв.

Виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно (частина друга статті 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Теплова енергія постачається безперервно, якщо договором не передбачено інше. КПТМ "Криворіжтепломережа" відповідно до приписів Закону України "Про природні монополії" відноситься до суб`єктів природної монополії (частина двадцять дев`ята Правил користування тепловою енергією затверджених Постановою КМУ від 03.10.2007 № 1198).

Отже, КПТМ "Криворіжтепломережа" згідно статті 19 Закону України "Про теплопостачання" не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності можливостей на приєднання споживача до теплової енергії.

Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (частина перша статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Судом також враховано, що з 05.11.2021 відносини з надання послуги з постачання теплової енергії врегульовані індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 05.10.2021, текст якого оприлюднений виконавцем на офіційному вебсайті.

Відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги, з ними укладається публічний договір приєднання.

Індивідуальний договір від 05.10.2021 набрав чинності після спливу 30 днів з моменту його оприлюднення на офіційному вебсайті виконавця.

Відповідно до статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Матеріалами справи підтверджено, що будинок №19а по вул. Петра Калнишевського у м. Кривому Розі є багатоквартирним будинком, теплопостачання якого здійснюється від мереж централізованого теплопостачання КПТМ "Криворіжтепломережа".

Нежитлове приміщення, яким у спірний період користувалася відповідач, є вбудованим у зазначений багатоквартирний будинок та не виокремлено від внутрішньобудинкового комплексу трубопроводів та обладнання системи централізованого опалення.

На зазначеному багатоквартирному будинку встановлено прилад комерційного обліку теплової енергії SKS-3U1 №017109, яким здійснюється комерційний облік всієї загальної кількості послуги з постачання теплової енергії поданої до будинку.

Відповідно до Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" та Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 №315, обсяг теплової енергії, спожитої будівлею, підлягає розподілу між її споживачами.

Пунктом 11 Індивідуального договору передбачено, що обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу №315.

У разі відсутності вузлів розподільного обліку розподіл обсягу спожитої у будівлі теплової енергії між споживачами здійснюється, зокрема, пропорційно опалюваній площі (об`єму) приміщень відповідно до Методики розподілу №315.

Крім того, частиною шостою статті 10 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" передбачено розподіл обсягу теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування, допоміжних приміщень будівлі та забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення, між споживачами будівлі.

Таким чином, визначальним для виникнення обов`язку з оплати є встановлення факту надання відповідної комунальної послуги та визначення її обсягу у передбаченому законодавством порядку.

З матеріалів справи вбачається, що у спірний період КПТМ "Криворіжтепломережа" здійснювало постачання теплової енергії до багатоквартирного будинку №19а по вул. Петра Калнишевського у м. Кривому Розі.

Факт подання теплоносія до будинку та припинення його подання у відповідних опалювальних періодах підтверджується наданими позивачем актами подання та припинення подання теплоносія, а обсяг спожитої будинком теплової енергії звітами про споживання теплової енергії за показаннями приладу комерційного обліку.

Доказів відключення нежитлового приміщення, яким користувалася відповідач, від внутрішньобудинкової системи централізованого опалення або припинення надання послуги саме цьому приміщенню матеріали, надані суду, не містять.

За таких обставин суд доходить висновку, що позивачем підтверджено факт надання у спірний період послуги з постачання теплової енергії до багатоквартирного будинку, у складі якого знаходиться нежитлове приміщення, яким користувалася відповідач.

Пунктом 30 Індивідуального договору встановлено, що споживач вносить виконавцю плату, яка складається, зокрема, з плати за послугу, у тому числі розподілу теплової енергії на загальнобудинкові потреби, а також плати за абонентське обслуговування.

Пунктом 34 Індивідуального договору встановлено обов`язок споживача здійснювати оплату щомісячно не пізніше останнього дня місяця, наступного за розрахунковим періодом.

За наданим позивачем розрахунком за період з 12.11.2023 по 23.03.2026 за відповідачем утворилася заборгованість за послугу з постачання теплової енергії у розмірі 103 598,29 грн.

Також за період з 01.11.2023 по 30.04.2026 позивачем нараховано 538,84 грн заборгованості з плати за абонентське обслуговування.

Перевіркою наданого позивачем розрахунку заборгованості за послугу з постачання теплової енергії на суму 103 598,29 грн та 538,84 грн заборгованості з плати за абонентське обслуговування, судом порушень не встановлено.

У встановлений строк відповідач доказів оплати виставлених позивачем рахунків у сумі 103 598,29 грн та 538,84 грн не надав, доводи позивача про наявність зобов`язання з оплати не спростував.

Станом на день прийняття рішення у справі заборгованість за послугу з постачання теплової енергії складає 103 598,29 грн та 538,84 грн заборгованості з плати за абонентське обслуговування, що підтверджується матеріалами справи, тому підлягає до стягнення.

Щодо стягнення 3 % річних у розмірі 4 182,67 грн за період з 02.01.2024 по 13.08.2026, інфляційних втрат у розмірі 13 396,04 за період з січня 2024 по липень 2026 та пені у розмірі 570,32 грн.

Положеннями статті 611 ЦК України встановлено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 617 ЦК України встановлено підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, а саме: особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Особливості регулювання грошових зобов`язань встановлено статтею 625 ЦК України, відповідно до якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 ЦК України).

Виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені (стаття 549 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню у розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Відповідно до пункту 45 типового договору у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню у розмірі 0,01 % суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 % загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу.

Господарський суд встановив, що послуги, які надані відповідачу з теплопостачання, є комунальними послугами, а тому їх регулювання підпадає під норми Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

У пункті 34 договору визначено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем строків оплати за теплову енергію, вимоги про стягнення з нього 3 % річних, інфляційних втрат та пені заявлено позивачем обґрунтовано.

Перевіривши розрахунок позивача заявленої до стягнення суми 3 % річних, інфляційних втрат та пені, суд доходить висновку, що він є правомірним, обґрунтованим, арифметично правильним, відповідає вимогам чинного законодавства, тому в цій частині позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за послугу з постачання теплової енергії за період з 12.11.2023 по 23.03.2026 у розмірі 103 598, 29 грн, за абонентське обслуговування за період 01.11.2023 по 30.04.2026 у розмірі 538, 84 грн, інфляційних втрат з січня 2024 по липень 2026 у розмірі 13 396, 04 грн, 3 % річних з 02.01.2024 по 13.08.2026 у розмірі 4 182, 67 грн, 570, 32 грн пені.

Щодо судових витрат.

Згідно із частиною першою статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із частиною третьою статті 4 Закону України Про судовий збір при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (стаття 9 Закону України "Про судовий збір").

Оскільки при зверненні до Господарського суду Дніпропетровської області через систему "Електронний суд" заявлено вимогу майнового характеру (122 286,16 грн), то позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у справі покладається на відповідача у розмірі 2 662,40 грн.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА" до Фізичної особи-підприємця Леонідова Віктора Борисовича про стягнення заборгованості за послуги постачання теплової енергії задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Леонідова Віктора Борисовича АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Комунального підприємства теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА", 50000, Дніпропетровська область, м. Кривий ріг, пров. Квітки Цісик, буд.9, код ЄДРПОУ 03342184 заборгованість за послугу з постачання теплової енергії у розмірі 103 598, 29 грн (сто тр тисячі п`ятсот дев`яносто вісім гривень 29 копійок), за абонентське обслуговування у розмірі 538, 84 грн (п`ятсот тридцять вісім гривень 84 копійки), інфляційних втрат у розмірі 13 396, 04 грн (тринадцять тисяч триста дев`яносто шість гривень 04 копійки), 3 % річних у розмірі 4 182, 67 грн (чотири тисячі сто вісімдесят дві гривні 67 копійок), 570, 32 грн (п`ятсот сомдесят гривень 32 копійки) пені та судовий збір у розмірі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 02.11.2026.

Суддя О.В. Перова