Рішення № 141102097, 23.09.2026, Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Номер справи 171/4377/25

Номер провадження 2/171/818/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

23.09.26 м. Апостолове

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Шкарлат Я.Ю.,

секретаря судового засідання Бахтіяровій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Лебідь К.В. звернулася до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за Договором №426262-КС-001 про надання кредиту від 27.10.2021 року у загальному розмірі 17 856,27 грн, яка складається з: 6 000,00 грн - простроченої заборгованості за кредитом, 10 956,27 грн - простроченої заборгованості за нарахованими процентами та 900,00 грн - простроченої заборгованості за комісією. Також позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 422,40 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 27.10.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено Договір №426262-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію».

З метою укладення договору ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направило відповідачу пропозицію (оферту), яку останній акцептував шляхом введення одноразового ідентифікатора G-8270, надісланого на зазначений ним номер мобільного телефону. Відповідно до умов договору позивач надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 6 000,00 грн на умовах строковості, поворотності та платності. Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1,08048257 процентів за кожен день користування Кредитом. Договором також визначено графік платежів, відповідно до якого відповідач зобов`язувався здійснювати повернення кредиту та сплачувати нараховані проценти.

Позивач зазначає, що свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином, перерахувавши відповідачу кредитні кошти у розмірі 6 000,00 грн на банківську картку Позичальника № НОМЕР_1 , реквізити якої були зазначені відповідачем під час оформлення кредиту в особистому кабінеті.

Разом із тим відповідач належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, у встановлені договором строки отримані кредитні кошти не повернув та передбачені договором платежі у повному обсязі не сплатив, унаслідок чого утворилася заборгованість.

Позивач зазначає, що проценти за користування кредитом нараховувалися виключно в межах строку кредитування та після закінчення строку дії договору не нараховувалися.

Станом на 30.10.2025 року загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за Договором №426262-КС-001 про надання кредиту від 27.10.2021 року становить 17 856,27 грн, яка складається з: 6 000,00 грн - простроченої заборгованості за кредитом, 10 956,27 грн - простроченої заборгованості за нарахованими процентами та 900,00 грн - простроченої заборгованості за комісією.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, позивач просить стягнути з нього зазначену суму заборгованості та понесені судові витрати.

Представник позивача просила розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Ухвалою судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 27.02.2026 року відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Сторони у судове засідання не прибули.

Відповідач відзив або заперечення на позов до суду не надав та в судове засідання не з`явився без поважних причин, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань не заявляв, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом надсилання на його адресу судової повістки про виклик до суду, проте конверт повернувся з відміткою: «відсутній за вказаною адресою», а тому на підставі ст.128-130 Цивільного-процесуального кодексу України (далі ЦПК України), особа вважається такою, що належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.

Частиною 8 ст.128 ЦПК України передбачено, що днем вручення судової повістки є зокрема день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також, відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 10.05.2023 року у справі №755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку з «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Враховуючи викладене та відсутність заперечень з боку позивача, суд відповідно до положень статей 280-282 ЦПК України провів заочний розгляд справи на підставі наявних у матеріалах справи письмових доказів.

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

Судом установлено, що 27.10.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено Договір №426262-КС-001 про надання кредиту, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредитні кошти у сумі 6 000,00 грн.

Договір укладено шляхом обміну електронними повідомленнями та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором G-8270 відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов кредитного договору відповідач зобов`язався повернути отримані кредитні кошти та сплатити проценти за користування кредитом у строки та на умовах, визначених договором. Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1,08048257 процентів за кожен день користування Кредитом. Договором також визначено графік платежів, відповідно до якого відповідач зобов`язувався здійснювати повернення кредиту та сплачувати нараховані проценти.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав, перерахувавши ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 6 000,00 грн на банківську картку Позичальника № 4149-4991-5679- 4396, зазначену відповідачем під час оформлення кредиту, що підтверджується наданими позивачем документами про перерахування кредитних коштів.

Водночас відповідач належним чином взятих на себе зобов`язань за кредитним договором не виконав, отримані кредитні кошти у встановлені договором строки не повернув та передбачені договором платежі у повному обсязі не сплатив.

Згідно з наданим позивачем розрахунком станом на 30.10.2025 року загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за Договором №426262-КС-001 про надання кредиту від 27.10.2021 року становить 17 856,27 грн, яка складається з: 6 000,00 грн - простроченої заборгованості за кредитом, 10 956,27 грн - простроченої заборгованості за нарахованими процентами та 900,00 грн - простроченої заборгованості за комісією.

Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання відповідачем зобов`язань за Договором №426262-КС-001 про надання кредиту від 27.10.2021 року та погашення утвореної заборгованості, що стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд зобов`язаний поважати честь і гідність усіх учасників судового процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак ( ст.6 ЦПК України).

Відповідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Поняття договору позики наведене у ст. 1046 ЦК України, відповідно до ч.1 якої за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За приписами ч. 1 та 3 ст. 1049 ЦК України встановлений обов`язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

За змістом ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Аналізуючи подані позивачем електронні докази, що містяться в матеріалах справи в електронному вигляді, подані через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» та безпосередньо досліджені судом у судовому засіданні, суд приходить до висновку про їх належність, допустимість та доказове значення, оскільки вони подані у встановленому процесуальним законом порядку, містять електронні дані щодо укладення кредитного договору, використання відповідачем одноразового ідентифікатора, підтвердження акцепту умов договору, перерахування кредитних коштів на банківську картку відповідача, а також відомості щодо виникнення та розміру заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ст.ст.526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

У порушення зазначених норм закону та умов укладеного кредитного договору відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, кредитні кошти у визначені договором строки не повернув, проценти, комісію та інші передбачені договором платежі не сплатив, у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем.

Щодо стягнення з відповідача судового збору у розмірі 2422,40 грн., то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За правилом п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання позову в розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст.ст.206, 247, 259, 263 - 265, 268, 273, 274 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ: 41084239, Місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) заборгованість за Договором № 426262-КС-001 про надання кредиту від 27.10.2021 року, що становить 17 856,27 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ: 41084239, Місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) сплачений судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Я.Ю.Шкарлат