Рішення № 141101986, 21.10.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" жовтня 2026 р. Cправа № 902/1129/26

Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В. при секретарі судового засідання Андрущенко Г.В.,

за участю представників:

позивача - не з`явився

відповідача - Овчарук Олександр Олексійович (поза межами приміщення суду)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІНГ ФІНАНС ЛОГІСТИКА" (вул. Українська, буд. 2/1, с. Кам`янське, Берегівський район, Закарпатська область, 90125)

до: Фермерського господарства "Довгополюк" (вул. Некрасова, 12-А, с. Джулинка, Бершадський район, Вінницька область, 24450)

про стягнення 2 186 428,25 грн

В С Т А Н О В И В :

До Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІНГ ФІНАНС ЛОГІСТИКА" до Фермерського господарства "Довгополюк" про стягнення 2 186 428,25 грн заборгованості, з яких 1 795 783,78 грн основного боргу та 390 644,47 грн пені за договором поставки №2/10 від 20.10.2025.

Ухвалою суду від 24.08.2026 відкрито провадження у справі №902/1129/26 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 15.09.2026.

31.08.2026 до суду від представника відповідача надійшла заява (б/н від 31.08.2026) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 04.09.2026 забезпечено участь представника Фермерського господарства "Довгополюк" Овчарука О.О. у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

08.09.2026 до суд від представника позивача надійшло клопотання (б/н від 07.09.2026) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 08.09.2026 забезпечено участь представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІНГ ФІНАНС ЛОГІСТИКА" Гришка І.І. у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

10.09.2026 до суд від представника відповідача надійшла заява (б/н від 09.09.2026) про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву.

15.09.2026 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (б/н від 14.09.2026), в якому останній просить суд прийняти відзив, відмовити в задоволенні пені. У випадку задоволення позову, зменшити розмір заявленої до стягнення пені на 60% та відстрочити виконання рішення на 12 місяців.

В судовому засіданні 15.09.2026 судом постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання на 06.10.2026.

Ухвалою суду від 15.09.2026 повідомлено позивача, що розгляд справи №902/1129/26 відбудеться 06.10.2026.

21.09.2026 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив (б/н від 21.09.2026), в якій останній підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд відмовити у заявлених у відзиві клопотаннях.

06.10.2026 від представника відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив (б/н від 06.10.2026).

За наслідками проведеного судового засідання 06.10.2026 судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 21.10.2026 о 12:00 год..

21.10.2026 до суду від позивача надійшло клопотання (б/н від 21.10.2026) про відкладення розгляду справи на іншу дату, в зв`язку з перебуванням уповноваженого представника на лікарняному.

В судовому засіданні 21.10.2026 прийняв участь представник відповідача. Представник позивача правом участі в судовому засіданні не скористався.

При цьому, суд зазначає, що в матеріалах справи наявне клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи на іншу дату. Зазначене клопотання формовано в системі "Електронний суд" 21.10.2026 о 12:54 год.

Суд зазначає, що про дату, час та місце судового засідання сторін повідомлено в судовому засіданні 06.10.2026 під звукозапис, що підтверджується протоколом судового засідання.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст. ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за відсутності належно повідомленого представника позивача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

20.10.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІНГ ФІНАНС ЛОГІСТИКА" (Покупець) та Фермерським господарством "Довгополюк" (Постачальник) укладено Договір поставки № 2/10.

Відповідно п. 1.1. Договору Постачальник зобов`язується передати у встановлений Договором термін Товар у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти Товар та оплатити його на умовах даного Договору.

Товаром, що поставляються за Договором, є сільськогосподарська продукція (Товар), визначається сторонами у Специфікаціях, що є невід`ємними частинами цього Договору (п. 1.2 Договору).

При тлумаченні умов даного Договору, Сторони застосовують Міжнародні правила тлумачення термінів ІНКОТЕРМС (у редакції 2010), за винятком застережень прямо передбачених цим Договором та з урахуванням особливостей, пов`язаних із внутрішньодержавним характером цього Договору (п. 1.3 Договору).

Згідно п. 3.1 Договору поставка Товару здійснюється однією або кількома партіями. Кількість Товару в кожній партії та строк поставки партії Товару вказується в специфікації.

Поставка Товару за Договором здійснюється на умовах та в пункті, що вказані у Специфікаціях (пункт поставки Товару) (п. 3.2 Договору).

За змістом п. 3.3 Договору при здійсненні поставки партії Товару Постачальник зобов`язаний надати Покупцю оригінали наступних документів: рахунок-фактуру; видаткову накладну; товарно-транспортну накладну.

Датою поставки партії Товару вважається дата зазначена в видаткових накладних на Товар, підписаних уповноваженими представниками Сторін. Перехід права власності, а також ризиків випадкової загибелі або знищення майна відбувається в момент передачі Товару Покупцю за видатковою накладною в пункті поставки, зазначеному в п.3.2. Договору (п. 3.4 Договору).

Загальна вартість Договору визначається шляхом підсумовування вартості Товару, яка вказана у специфікаціях (п. 4.1 Договору).

Ціна за одиницю Товару, загальна вартість партії Товару вказуються у специфікаціях (п. 4.2 Договору).

Згідно п. 4.3 Договору оплата товару здійснюється у два етапи:

- 86 % вартості товару оплачується покупцем на умовах, передбачених відповідною специфікацією в день поставки/загрузки товару (п. 4.3.1 Договору);

- остаточну оплату у розмірі 14% від вартості поставленого товару покупець здійснює після отримання оригіналів документів зазначених в пункті 3.3. цього договору та реєстрації податкової накладної на всю суму поставки ( на кожну видаткову накладну) повністю, яка спочатку узгоджується покупцем (п. 4.3.2 Договору).

За змістом п. 4.5 Договору сторони погодили спосіб оплати Товару Покупцем: безготівковий розрахунок шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. У призначенні платежу має бути вказаний цей Договір і відповідний рахунок-фактура.

Покупець зобов`язаний своєчасно та в порядку, встановленому цим Договором, сплатити вартість Товару (п. 5.1.2 Договору).

Постачальник зобов`язаний поставити Товар належної якості згідно показників ДСТУ з врахуванням обмежень показників, вказаних в специфікації (п. 5.2.1 Договору).

У випадку прострочення здійснення поставки Товару Постачальник зобов`язується сплатити Покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого Товару за кожний день такого прострочення (п. 6.2 Договору).

Відповідно п. 9.1 Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до "31" грудня 2025р., а в частині виконання Сторонами взятих на себе грошових зобов`язань за Договором - до моменту їх повного виконання. Термін дії Договору може бути продовжений за взаємною згодою Сторін шляхом укладання додаткової угоди.

Закінчення строку дії цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору (п. 9.2 Договору).

20.10.2025 на виконання Договору поставки № 2/10 від 20.10.2025 між ТОВ "ТРЕЙДІНГ ФІНАНС ЛОГІСТИКА" та ФГ "Довгополюк" підписано Специфікацію № 1, за змістом якої сторонами погоджено предмет, ціну та обсяги поставки, а саме: Соняшник українського походження 2025 р., у кількості 160 т +/-10%, вартістю 28 000,00 грн за 1 МТ, у т.ч. ПДВ, на загальну суму 4 480 000,00 грн.

Зазначений об`єм відвантажується партіями (автомобільними нормами). Розрахунок проводиться за фактично відвантажений товар у автомобіль Покупця. 86% по факту завантаження Товару у автотранспорт, протягом 1 (одного) банківського дня. 14 % після реєстрації податкової накладної.

Зміна олійності від норми 50% - кожен процент +/- 300 грн(п. 3 Специфікації).

Товар повинен відповідати вимогам ДСТУ 7011:2009 Технічні умови, і відповідати наступним якісним характеристикам: вологість - не більше 8%; смітна домішка - не більше 3%; олійна домішка - не більше 8%;олійність - не менше 50% в перерахунку на абсолютно сиру речовину (п. 4 Специфікації).

За умовами п. 7 Специфікації умови поставки: FCA франко перевізник, с. Джулинка, вул. Промислова, буд. 3.

Строк поставки: до 20 листопада 2025 року (п. 8 Специфікації).

На виконання Специфікації №1 від 20.10.2025 Постачальником виставлено рахунок №2 від 07.11.2025.

07.11.2025 Покупцем здійснено повну оплату товару на суму 4 480 000,00 разом з ПДВ, що підтверджується згідно з платіжною інструкцією №4 від 07.11.2025.

Однак Постачальником не виконано взяті на себе зобов`язання та лише частково поставлено Товар на загальну суму 2 684 216,22 грн разом з ПДВ.

Поставка Товару підтверджується долученими до матеріалів справи видатковими накладними, реєстрами та товарно-транспортними накладеними, зокрема:

- на суму 485 851,00 грн, у т.ч. ПДВ, за видатковою накладною №41 від 21.11.2025; реєстр № 118 від 21.11.2025, ТТН;

- на суму 424 901,01 грн, у т.ч. ПДВ, за видатковою накладною №42 від 22.11.2025; реєстр № 119 від 22.11.2025, ТТН;

- на суму 434 317,41 грн, у т.ч. ПДВ, за видатковою накладною №43 від 30.11.2025; реєстр № 131 від 30.11.2025, ТТН;

- на суму 374 031,20 грн, у т.ч. ПДВ, за видатковою накладною №44 від 02.12.2025; реєстр № 133 від 02.12.2025, ТТН;

- на суму 371 322,00 грн, у т.ч. ПДВ, за видатковою накладною №45 від 10.12.2025; реєстр № 135 від 10.12.2005, ТТН;

- на суму 337 120,00 грн, у т.ч. ПДВ, за видатковою накладною №47 від 22.12.2025; реєстр № 146 від 22.12.2025, ТТН;

- на суму 256 673,60 грн, у т.ч. ПДВ, за видатковою накладною №48 від 22.12.2025; реєстр № 147 від 22.12.2025, ТТН.

22.12.2025 між сторонами підписано Доповненням № 1 до Договору №2/10 від 20.10.2025, за змістом якого сторонами внесено зміни до Специфікації № 1 в частині кількості в тн, олійності в %, ціни з ПДВ за 1 тн згідно фактично поставленого товару.

Сторонами підтверджено, що Постачальником поставлено Покупцю Товар у кількості 105,013 тн на загальну вартість 2 684 216,22 грн.

Постачальник зобов`язаний поставити Товар у строк до 20.11.2025.

Сума непоставленого товару становить 1 795 783,78 грн (4 480 000,00 грн - 2 684 216,22 грн).

11.08.2026 позивачем на адресу відповідача надіслано вимогу (вих. №143) щодо повернення попередньої оплати за Товар в сумі 1 795 783,78 грн та сплати пені в сумі 392 169,66 грн нарахованої за порушення строку поставки.

У відзиві на позовну заяву відповідач визнає позовні вимоги в частині основного боргу у повному обсязі в розмірі 1 795 783,78 грн.

При цьому, щодо заявленої до стягнення пені відповідач заперечує зазначаючи, що у зв`язку з введеним в Україні воєнного стану та постійною мобілізацією найманих працівників чоловічої статі, які працюють в полі на сільськогосподарських машинах та збирають врожай, у відповідача виникають обставини, які істотно впливають на його діяльність та відповідно на можливість виконувати договірні зобов`язання.

З врахуванням наявності обставин, які є поза контролем відповідача, відсутні підставі для притягнення його до відповідальності у вигляді стягнення пені.

Враховуючи викладене, відповідач просить суд відмовити в задоволенні заявленої до стягнення пені. У випадку задоволення позову, зменшити розмір пені на 60% та відстрочити виконання рішення на 12 місяців.

У поданій до суду відповіді на відзив позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Позивач вказує, про обізнаність відповідача про обставини непереборної сили, оскільки договір укладено між сторонами у жовтні 2025, тобто під час четвертого року воєнної агресії, протягом якого безперервно триває воєнний стан та мобілізація.

Жодного повідомлення про неможливість виконання договору відповідачем не надіслано, також відповідачем не надано сертифіката Торгово-промислової палати України.

З урахуванням чого, позивач зазначає, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження виняткових обставин, що мають істотне значення для зменшення суми нарахованої пені.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач зазначає, що договір передбачав обов`язок поставити товар і відповідальність у вигляді пені за прострочення поставки, але не встановлював автоматичного повернення передоплати одразу після спливу строку поставки.

Грошовий обов`язок міг виникнути після належного здійснення Покупцем альтернативного вибору за статтею 693 ЦК України.

При цьому, як зазначає відповідач, вимога від 11.08.2026 №143 підписана не уповноваженою особою та не містить прямого повідомлення про розірвання договору.

З огляду на встановлені обставини суд дійшов наступних висновків.

Частинами 1 та 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до ст. 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно положень ч. 1 ст. 692 цього ж кодексу, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

За відсутності первинних документів щодо поставки товару суд враховує, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи (ч. 1 ст. 14 ГПК України).

Враховуючи викладене, позивачем правомірно заявлено вимоги про стягнення перерахованих коштів в якості попередньої оплати за непоставлений товар.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

У відзиві, відповідачем підтверджено невиконання зобов`язання з поставки товару на суму 1 795 783,78 грн.

З урахуванням встановлених обставин суд доходить висновку про наявність факту порушення відповідачем прав позивача за захистом яких останній звернувся, позаяк матеріалами справи підтверджено факт оплати товару позивачем та відсутність повної поставки оплаченого товару зі сторони відповідача.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 1 795 783,78 грн основного боргу за договором поставки №2/10 від 20.10.2025 правомірною та обґрунтованою.

Також розглянувши вимоги щодо стягнення 390 644,47 грн пені, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України, зокрема, виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком. Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно п. 6.2 Договору у випадку прострочення здійснення поставки Товару Постачальник зобов`язується сплатити Покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого Товару за кожний день такого прострочення.

Здійснивши розрахунок за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга: Закон Еліт 9.1.5" калькулятора суми пені судом помилок не виявлено.

Згідно з ч.1 ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України №7-рп/2013 від 11.07.2013 слідує, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Відтак, інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Згідно з ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Таким чином вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені) та відсотків річних, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) та відсотків річних таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Тобто з системного аналізу вищевказаних норм слідує, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки та відсотків річних є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки та відсотків річних.

Отже, якщо порушення зобов`язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб`єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Слід зазначити, що законодавчо не врегульований розмір можливого зменшення штрафних санкцій. При цьому вирішення питання про зменшення неустойки та відсотків річних та розмір, до яких вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Отже, приймаючи рішення про зменшення розміру пені суд взяв до уваги обставини визнання суми основного боргу.

Судом враховано, що правовий зміст інституту неустойки, основною метою якого є стимулювання боржника до виконання основного грошового зобов`язання; при цьому остання не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Аналогічної позиції стосовно застосування приписів ст.551 ЦК України дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах від 26.07.2018 у справі №924/1089/17, від 12.12.2018 у справі №921/110/18, від 14.01.2019 у справі №925/287/18, від 22.01.2019 у справі №908/868/18, Велика Палата Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц.

Тому суд вважає, що з урахуванням засад добросовісності, справедливості, пропорційності та розсудливості, наявні достатні правові підстави для зменшення розміру пені на 20% і таким чином стягненню підлягає 312 515,58 грн пені.

У задоволенні 78 128,89 грн пені слід відмовити.

За вказаних обставин, позов підлягає частковому задоволенню.

При цьому, розглянувши клопотання відповідача викладене у відзиві на позовну заяву (б/н від 14.09.2026) про відстрочення виконання рішення у справі 12 місяців суд зазначає наступне.

Згідно із ч.ч. 1, 3, 4 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до положень частини 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено що, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Приписами ч.ч. 3, 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відтак, суд зобов`язаний врахувати обставини об`єктивної дійсності, які склалися на момент ухвалення рішення по даній справі.

При цьому, суд зазначає, що відповідачем у поданій заяві не наведено обставин які можна вважати істотними, непередбачуваними та які можуть слугувати підставою для відстрочення виконання судового рішення. Крім того, відповідачем не надано доказів, що слугують ускладненню або роблять неможливим виконання рішення.

З урахуванням чого, у суду відсутні підстави для вирішення питання про відстрочення судового рішення.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідач не позбавлений права звернутись до суду з відповідним клопотанням надавши належним чином обґрунтовані докази з наведенням обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

У разі часткового задоволення позову, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно відзиву на позовну заяву, основний борг у розмірі 1 795 783,78 грн відповідач визнав повністю.

Враховуючи, що відповідач визнав позовну вимогу частково до початку розгляду справи по суті, позивачу підлягає поверненню з державного бюджету 50 відсотків судового збору на підставі ст. 130 ГПК України. Решта суми судового збору розподіляються судом пропорційно до тієї частини вимог, яку було визнано.

Враховуючи викладене, позивачу, за його письмовою заявою, підлягає поверненню 50% сплаченого судового збору за вимогою про стягнення основного боргу у розмірі 10 774,71 грн.

Решта витрат, у розмірі 15 462,44 грн покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір (з урахуванням пониженої ставки) покладається на відповідача в сумі 15462,44 грн.

При цьому, суд зазначає, що вирішення судом питання щодо зменшення розміру пені не впливає на розподіл судових витрат в частині відмови у задоволенні позову з цих підстав.

Відповідно до ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Оскільки позивачем не заявлено вимоги про стягнення судових витрат понесених на професійну правничу допомогу (визначено лише орієнтовний розгахунок), судом не вирішується питання про їх розподіл під час ухвалення рішення.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-80, 86, 91, 129,130, 232, 233, 236, 238, 240, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства "Довгополюк" (вул. Некрасова, 12-А, с. Джулинка, Бершадський район, Вінницька область, 24450, код ЄДРПОУ - 37908406) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІНГ ФІНАНС ЛОГІСТИКА" (вул. Українська, буд. 2/1, с. Кам`янське, Берегівський район, Закарпатська область, 90125, код ЄДРПОУ - 45352578) 1 795 783,78 грн - попередньої оплати, 312 515,58 грн - пені та 15 462,44 грн. грн - судових витрат зі сплати судового збору.

Відмовити у задоволенні вимог про стягнення 78 128,89 грн - пені.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Примірник повного судового рішення направити сторонам в зареєстровані електронні кабінети в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст. 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 02 листопада 2026 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи