Рішення № 141100197, 30.10.2026, Карлівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 531/1327/26

номер провадження 2/531/1070/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 року м. Карлівка

Карлівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Герцова О.М.,

за участі секретаря судового засідання Капленко Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за договором № 018/00534/12/20 від 07.12.2020 .

В обґрунтування позову зазначає, що 07.12.2020 між ТОВ «Сенс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір № 018/00534/12/20, відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти (кредит) у розмірі 20 000,00 грн строком на 420 днів. Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти. Натомість, відповідач, усупереч умов кредитного договору, не повернув кредитні кошти, у строки, визначені договором і графіком платежів.

01.07.2023 було укладено договір № 37-ФП-СК-202305, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Сенс Кредит» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР П» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 018/00534/12/20. 30.01.2026 було укладено договір №30-01/26, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР П» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №018/00534/12/20. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 018/00534/12/20.

Відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість за кредитним договором №018/00534/12/20 від 07.12.2020 у розмірі 43 945,00 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням 15688,96 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 28256,04 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь 43 945,00 грн. заборгованості, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 16 000 грн.

Ухвалою судді від 12.06.2026 відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін та призначено судове засідання.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. В позовній заяві мається клопотання, у якому просять розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача, проти винесення заочного рішення не заперечують.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Клопотання про розгляд справи за його відсутності від відповідача до суду не надходило. Відзиву на позов відповідач не подано.

Враховуючи викладене, та зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи у відповідності до положень ст. 280-282 ЦПК України.

Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові докази окремо та в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Частиною 1ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, 07.12.2020 від імені відповідача ОСОБА_1 власноруч було підписано заяву на видачу кредиту, відповідно до якої відповідач просив ТОВ «Сенс Кредит» на підставі договору видати йому кредит в момент його підписання та на умовах, визначених у п. 6 заяви.

Пунктом 6 вказаної заяви визначені основні параметри кредиту: загальна сума 20 000,00 грн; продукт - 15 днів; строк - 28 періодів.

07 грудня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сенс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 018/00534/12/20, який було підписано власноручним підписом позичальника.

Відповідно до п. 1.2 кредитного договору сторони підтверджують, що правовою основою для укладання даного договору є заява на видачу кредиту, надана кредитодавцем та підписана позичальником, що подається в додатку № 1 та є невід`ємною частиною договору.

Згідно з п. 1.4 кредитного договору позичальник підписанням цього договору підтверджує, що до підписання цього договору отримав для ознайомлення копію проекту договору про споживчий кредит у паперовому та електронному вигляді, всі умови йому зрозумілі, він погоджується їх виконувати вільно без будь якого примусу.

Відповідно до п.2.1. договору кредитодавець надає позичальнику в кредит грошові кошти (кредит) в сумі 20 000,00 грн, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати проценти кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому договорі.

Сума кредиту, яка зазначена у цьому договорі, надається позичальнику в готівковій формі у національній валюті України (п. 2.2. договору).

Згідно з п. 2.3. кредит надається на умовах терміновості, повернення та платності.

За п. 2.4. договору кредит повертається позичальником кредитодавцю шляхом виплат кожні 15 календарних днів у національній валюті України.

Днем надання кредиту вважається день отримання позичальником грошових коштів від кредитодавця (п. 2.5 кредитного договору).

Перебіг строку кредиту розпочинається з моменту підписання цього договору, перерахування (видачі) коштів позичальнику і складає 420 календарних днів (п.4.1.1 кредитного договору).

Тип процентної ставки - фіксована (п. 4.1.2 кредитного договору).

Згідно з п. 4.1.3 кредитного договору строки кредиту, проценти та неустойка, зазначені в договорі, залишаються незмінними протягом усього періоду дії кредитного договору. Розмір ануїтетних платежів (тіло кредиту і проценти), терміни нарахування та їх сплати визначаються згідно з графіком платежів, що подається в додатку № 2 цього договору в дату підписання кредитного договору.

Сума щомісячного платежу в рахунок повернення кредиту та сплати процентів визначається графіком платежів. 3 урахуванням ануїтетного характеру платежів за користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю 194,253 % річних від суми кредиту з першого по 17 платіж та 1353,6171 % річних з 18 до останнього платежу згідно з графіком платежів, у розрахунку зі сплатою кожні п`ятнадцять днів - 7,983 % з першого по 17 платіж та 55,6281 % з 18 до останнього платежу, за період дії договору - 234,0867 % (п. 4.1.4 кредитного договору).

Дата платежу в рахунок повернення кредиту та сплати процентів визначається графіком платежів, що є невід`ємною частиною даного договору. Позичальник зобов`язаний повернути суму кредиту та проценти нараховані за користування кредитом частинами у сумі та строки визначені в графіку платежів (п. 4.1.6 кредитного договору).

Відповідно до п. 4.1.8 кредитного договору плата суми кредиту та процентів здійснюється кожні 15 календарних днів в національній валюті шляхом внесення належних платежів у готівковій формі до каси кредитодавця або зарахування (перерахування) грошових коштів на поточний рахунок кредитодавця через банківську установу. Датою отримання платежу від позичальника у безготівковій формі вважається дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок кредитодавця. Послуги банківської чи іншої установи за перерахування грошових коштів за цим договором на рахунок кредитодавця оплачуються позичальником самостійно, крім випадків існування домовленостей кредитодавця з банківськими та іншими установами щодо оплати таких послуг кредитодавцем.

Згідно з п. 6.1 кредитного договору договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання позичальником зобов`язань по цьому договору. Про виконання взаємних зобов`язань сторін по цьому договору на вимогу позичальника, позичальник кредитодавець складають акт виконаних робіт (послуг).

Графіком платежів, що є додатком № 2 до кредитного договору від 07.12.2020 №018/00534/12/20, що підписаний власноручним підписом від імені позичальника 07.12.2020, передбачено дати платежів та суми періодичних платежів.

07.12.2020 відповідачем підписано власноручним підписом Паспорт споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма), в якому визначено інформацію та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з побажанням споживача, інформацію щодо реальної річної % ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту, а також інші важливі правові аспекти.

Відповідно до видаткового касового ордеру від 07.12.2020 ОСОБА_1 отримав 20000,00 грн на підставі кредитного договору СК018/00534/12/20 від 07.12.2020.

Відповідно до детального розрахунку заборгованості за договором про надання кредиту №018/00534/12/20 від 07.12.2020 станом на 01.07.2023, виконаним первісним кредитором ТОВ «Сенс Кредит», сума заборгованості відповідача за період з 07.12.2020 по 31.01.2022 становила 43945,00 грн, у тому числі: заборгованість по кредиту 15 688,96 грн; заборгованість за процентами 28 256,04 грн.

01.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сенс Кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР П» укладено договір факторингу №37-ФП-СК-202305.

Відповідно до п. 1.1 договору факторингу № 1 у порядку та на умовах, визначених цим договором, клієнт відступає (передає), а фактор набуває (приймає) від клієнта належні йому права вимоги за кредитними договорами з усіма змінами і доповненнями до них (далі - «кредитні договори»), перелік та обсяг яких визначається в додатку 2 цього договору, які укладені між клієнтом та фізичними особами (далі по тексту - «боржники»). Клієнт здійснює оплату за надані фактором факторингові послуги, а фактор перераховує в розпорядження клієнта грошову суму, на умовах, що вказані в цьому договорі.

Згідно з п. 3.1 договору факторингу № 1 права вимоги вважаються відступленими (переданими) та набутими (прийнятими) фактором з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі відступлених прав (додаток 3 договору).

З акту приймання-передачі відступлених прав, що є додатком 3 до договору факторингу № 1 вбачається, що ТОВ «Сенс Кредит» відступило (передало), а ТОВ «ФАКТОР П» набуло (прийняло) право грошової вимоги на отримання грошових коштів (заборгованості) від боржників, зазначених у додатку 2 договору факторингу № 37-ФП-СК-202305 від 01.07.2023.

Згідно платіжної інструкції №1030 від 04.07.2023 ТОВ «ФАКТОР П» сплатило ТОВ «Сенс Кредит» кошти за відступлення прав вимоги згідно з договором факторингу № 37-ФП-СК-202305 від 01.07.2023.

Відповідно до додатку № 2 до договору факторингу № 37-ФП-СК-202305 від 01.07.2023 ТОВ «ФАКТОР П» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 018/00534/12/20, за яким сума простроченого тіла кредиту становить 15688,96 грн та сума прострочених процентів по кредиту - 28256,04 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором про надання кредиту №018/00534/12/20 від 07.12.2020, виконаним ТОВ «ФАКТОР П», сума заборгованості відповідача становить 43 945,00 грн, у тому числі: заборгованість по кредиту - 15688,96 гривень; заборгованість по процентам - 28256,04 грн.

30 січня 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР П» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено договір факторингу № 30-01/26.

Відповідно до п. 1.1 договору факторингу № 2 у порядку та на умовах, визначених цим договором, клієнт відступає (передає), а фактор набуває (приймає) від клієнта належні йому права вимоги за кредитними договорами з усіма змінами і доповненнями до них, перелік та обсяг яких визначається у відповідному реєстрі боржників, та сплачує клієнту за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору.

Згідно з п.3.1 договору факторингу № 2 права вимоги вважаються відступленими (переданими) клієнтом та набутими (прийнятими) фактором у день підписання акту приймання-передачі відступлених прав, за умови своєчасної оплати суми фінансування згідно з цим договором. Зазначений акт підписується сторонами в день укладення цього договору. 3 моменту переходу прав вимоги фактор набуває статусу нового кредитора за відповідними кредитними договорами та має право вимагати від боржників належного виконання грошових та інших зобов`язань у повному обсязі.

Відповідно до акту приймання-передачі відступлених прав вимоги від 30.01.2026 ТОВ «ФАКТОР П» відступило (передало), а ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло (прийняло) право грошової вимоги на отримання грошових коштів (заборгованості) від боржників, зазначених в реєстрі боржників від 30.01.2026 та реєстрі боржників (електронна версія) до договору факторингу № 30-01/26 від 30 січня 2026 року (далі також - реєстр боржників). Кількість боржників/ кредитних договорів згідно з реєстром боржників: 2581.

Згідно з платіжної інструкції кредитового переказу коштів від 06.02.2026 №0610620000 ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» перерахувало кошти ТОВ «ФАКТОР П» відповідно до договору факторингу № 30-01/26 від 30.01.2026.

З Реєстру боржників до договору факторингу № 30-01/26 від 30.01.2026 та витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 30-01/26 від 30.01.2026 вбачається, що ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 018/00534/12/20 у загальній сумі 43945,00 грн, з яких: сума заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 15688,96 грн; сума заборгованості за нарахованими процентами - 28256,04 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, будь-які додаткові нарахування за кредитним договором, не здійснювалися.

Згідно з чч.1,2 ст. 207 ЦК України (редакція чинна на момент підписання кредитного договору) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором (ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Надані позивачем документи підтверджують факт укладення відповідачем та Товариством (первісним кредитором) кредитного договору. На виконання кредитного договору Товариство надало кредит в сумі 20 000,00 грн. Отже, первісний кредитор виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, відповідно до умов кредитного договору.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним (що відповідає належному виконанню відповідно до ст. 516 ЦК України). Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Наслідками неповідомлення боржника є відповідальність нового кредитора за ризик настання несприятливих для нього наслідків і визнання виконання боржником зобов`язання первинному кредитору належним.

Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора.

Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 6 лютого 2019 року у справі №361/2105/16-ц.

Отже, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» має право вимоги до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит №018/00534/12/20 від 07.12.2020.

За правилами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ч. 2 ст. 625 ЦП України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором у останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 43945,00 грн, яких: 15688,96 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 28256,04 грн - заборгованість за нарахованими процентами.

Оскільки відповідач своїм правом на подання до суду відзиву не скористався, свого контррозрахунку заборгованості, доказів сплати заборгованості за кредитним договором або доказів на спростування отримання кредитних коштів до суду не надав, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Разом із позовною заявою позивачем ТОВ «Факторинг Партнерс» заявлено вимогу про стягнення з відповідача на його користь судових витрат, понесених у справі, що складаються із витрат на правничу допомогу у розмірі 16 000,00 грн та судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За нормами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частинами 1, 2 ст. 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частинами 3-5 ст.137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат .

До схожого висновку Верховний Суд дійшов у своїй постанові від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) та постанові від 15 червня 2022 року у справі № 910/12876/19 (провадження № 12-94гс20).

Отже, витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною та доказами такої сплати.

Так, позивачем на підтвердження витрат на правничу допомогу було надано: договір про надання правової допомоги від 02.07.2024 № 02-07/2024, укладений між адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС»; Тарифи на послуги, які надає адвокатське об`єднання «Лігал Ассістанс»; заявку на надання юридичної допомоги № 2575 від 01.04.2026; витяг з акту № 33 про надання юридичної допомоги від 30.04.2026, відповідно до якого вартість правничої допомоги складає 16 000,00 грн та складається з: надання усної консультації з вивчення документів - 2 години - 4000,00 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - 4 години - 12000,00 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Європейський Суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява N19336/04) зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п.268). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З урахуванням наведених норм права, конкретних обставин справи, обґрунтованості та реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, розміру наданої правової допомоги та виконаними адвокатом послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання робіт з надання правової допомоги, обсягом наданих адвокатом послуг, суд приходить до висновку про зменшення витрат на правову допомогу, та вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 4 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовної заяви до суду ТОВ « ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, оскільки позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 62, 81, 141, 258, 264, 265, 280 - 281, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ 42640371, адреса місцезнаходження: вул. Ґедройця Єжи, буд.6 офіс 521, м. Київ) заборгованість за договором №018/00534/12/20 від 07.12.2020 у розмірі 43 945,00 грн (сорок три тисячі дев`ятсот сорок п`ять гривень нуль копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ 42640371, адреса місцезнаходження: вул. Ґедройця Єжи, буд.6 офіс 521, м. Київ) суму сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок) та понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн (чотири тисячі гривень нуль копійок).

Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Інші учасники справи, а також відповідачі у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Герцов