Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 729/1581/26 2/729/1317/26
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
заочне
02 листопада 2026 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області у складі:
головуючої судді Булиги Н. О.
секретаря Романченко С .С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Бобровиця цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 14.01.2026-100001938 від 14.01.2026 року у розмірі 23 683 грн 32 коп., а також понесені судові витрати.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 14.01.2026 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферти) № 14.01.2026-100001938, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 5 000 грн строком на 140 днів, з датою повернення кредиту 02.06.2026 року. Продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування та строку повернення кредиту умовами договору передбачено шляхом укладення додаткового договору за ініціативою позичальника.
Відповідно до умов договору, процентна ставка є фіксованою та становить 1 % за один день користування кредитом протягом усього строку кредитування. Крім того, договором передбачено комісію, пов`язану з наданням кредиту, у розмірі 20 % від суми кредиту, що становить 1 000 грн., а також проценти річних за прострочення виконання грошових зобов`язань, нараховані відповідно до статті 625 ЦК України, у визначеному договором розмірі.
28.01.2026 року між кредитодавцем та позичальником було укладено додатковий договір, відповідно до якого сторони за взаємною згодою та з ініціативи позичальника домовилися збільшити суму кредиту.
Кредитний договір було укладено в електронній формі. Позичальник підписав документи, що складають кредитний договір, за допомогою одноразового ідентифікатора, направленого у SMS-повідомленні на номер мобільного телефону НОМЕР_1 , зазначений ним як фінансовий. Під час укладення договору відповідач також пройшов ідентифікацію з використанням Системи BankID Національного банку України.
Позивач зазначає, що відповідно до умов кредитного договору та квитанції про перерахування коштів, кредитні кошти у розмірі 5 000 грн. були перераховані відповідачу 14.01.2026 року на картковий рахунок із використанням реквізитів електронного платіжного засобу 4441-11XX-XXXX-2050, чим ТОВ «Споживчий центр» належним чином та у повному обсязі виконало свої зобов`язання за кредитним договором.
Разом з тим, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, у зв`язку з чим станом на дату звернення до суду, з урахуванням здійсненого відповідачем часткового погашення заборгованості у розмірі 6 483 грн. 63 коп., утворилася заборгованість у загальному розмірі 23 683 грн 32 коп., яка складається з: 9 744 грн. 11 коп. заборгованості за тілом кредиту; 8 939 грн 21 коп. заборгованості за процентами та 5 000 грн. процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України.
Посилаючись на неналежне виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору, позивач просить стягнути з нього зазначену заборгованість у розмірі 23 683 грн 32 коп., а також понесені судові витрати, зокрема судовий збір у розмірі 2 662 грн. 40 коп. та витрати, пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення, у розмірі 150 грн.
Ухвалою суду від 06.10.2026 було відкрито спрощене позовне провадження у даній справі та призначено її до розгляду з повідомленням сторін.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча вважається належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи за зареєстрованим у встановленому законом місцем проживання, причини неявки не повідомив, відзиву на позов не подавав.
З письмової згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові докази, оцінивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд вважає, що позов належить задовольнити частково з таких підстав.
Судом встановлено, що 14 січня 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферту) № 14.01.2026-100001938. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 5 000 грн. строком на 140 днів з дати його надання, тобто до 02 червня 2026 року. Заявка на отримання кредиту є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з умовами якої позичальник ознайомився під час укладення договору. Продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування та строку повернення кредиту передбачено шляхом укладення додаткового договору за ініціативою позичальника (а.с.22-29).
Відповідно до умов кредитного договору процентна ставка є фіксованою та незмінною і становить 1 % за один день користування кредитом та застосовується протягом усього строку, на який надається кредит. Розмір зазначеної процентної ставки не може бути збільшений кредитодавцем в односторонньому порядку.
Також відповідно до умов кредитного договору комісія, пов`язана з наданням кредиту, становить 20 % від суми кредиту та дорівнює 1000 грн. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту на встановлений договором розмір комісії у відсотковому значенні, нараховується кредитодавцем та обліковується в день видачі кредиту. Протягом строку дії договору тарифи та комісії за фінансовою послугою залишаються незмінними. Надання додаткових та супутніх послуг умовами договору не передбачено.
Крім того, умовами кредитного договору передбачено, що позичальник, який прострочив виконання грошового зобов`язання за договором, на вимогу кредитодавця зобов`язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням процентів річних, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України.
28 січня 2026 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір, відповідно до якого сторони за взаємною згодою та з ініціативи позичальника домовилися збільшити суму кредиту, у зв`язку з чим внесли відповідні зміни до кредитного договору (а.с.31-33).
Згідно з пунктом 3.1 кредитного договору кредитодавець зобов`язався надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник, у свою чергу, зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти і комісії, якщо такі встановлені договором. Дата надання кредиту, його сума, строк кредитування, дата повернення, розмір процентів та порядок здійснення платежів визначені умовами договору та заявкою, яка є його невід`ємною частиною.
Відповідно до пункту 4.1 договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах строковості, платності та поворотності. Кредитні кошти надаються шляхом їх перерахування на рахунок позичальника з використанням реквізитів електронного платіжного засобу 4441-11XX-XXXX-2050, зазначеного ним під час укладення договору.
Пунктом 6.1 договору визначено, що позичальник зобов`язаний використати кредит на визначені договором цілі та забезпечити своєчасне повернення кредиту, сплату процентів і комісій у терміни та строки, зазначені у заявці, яка є невід`ємною частиною кредитного договору.
Зазначений кредитний договір укладено в електронній формі. ОСОБА_1 під час його укладення пройшов ідентифікацію з використанням Системи BankID Національного банку України, за результатами якої було забезпечено однозначне встановлення особи позичальника.
Документи, що складають кредитний договір, були підписані відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який було надіслано у SMS-повідомленні на номер мобільного телефону НОМЕР_1 , зазначений ним як фінансовий. Відповідно до пункту 10.1 договору, він набрав чинності з дати отримання кредитодавцем в інформаційній системі від позичальника відповіді про прийняття пропозиції (акцепту), підписаної таким одноразовим ідентифікатором.
Таким чином, ОСОБА_1 , використовуючи електронний підпис одноразовим ідентифікатором, 14 січня 2026 року підписав пропозицію про укладення кредитного договору (оферту) та заявку на отримання кредиту, чим підтвердив укладення кредитного договору та погодився з його умовами. 28 січня 2026 року ОСОБА_1 підписав додатковий договір одноразовим ідентифікатором К617.
З довідок про перерахування коштів від 18.04.2026 року вбачається, що кредитодавцем на рахунок позичальника було перераховано кредитні кошти у розмірі 10000 грн. двома транзакціями по 5000 грн. 14.01.2026 року та 28.01.2026 року ОСОБА_1 отримав зазначені кредитні кошти на картку № НОМЕР_2 у повному обсязі (а.с.20-21).
Таким чином, позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином та у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти на умовах, передбачених укладеним між сторонами договором.
Разом з тим, відповідач свої зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, кредит та передбачені договором платежі у встановлені строки не сплатив у повному обсязі. При цьому, відповідачем було здійснено часткове погашення заборгованості у розмірі 6 483 грн 63 коп., що враховано позивачем під час здійснення розрахунку заборгованості.
У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань, утворилася заборгованість у загальному розмірі 23 683 грн 32 коп., яка складається із: 9 744 грн. 11 коп. заборгованості за тілом кредиту; 8 939 грн 21 коп. заборгованості за відсотками за користування кредитом; 5 000 грн. відсотків, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України, що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості (а.с.37-38).
При цьому, відповідно до умов кредитного договору, відсотки за користування кредитом нараховано протягом установленого договором 140-денного строку кредитування, тобто до 02.06.2026 року, з урахуванням умов укладеного між сторонами додаткового договору від 28.01.2026 року.
Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
За загальними правилами доказування, визначеними статями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Отже, дослідивши надані позивачем докази, суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 9 744 грн 11 коп. та заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 8 939 грн 21 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Відповідно до умов кредитного договору процентна ставка є фіксованою та становить 1 % за один день користування кредитом. При цьому, суд враховує, що 28.01.2026 року між сторонами було укладено додатковий договір про збільшення суми кредиту, а також те, що відповідачем здійснено часткове погашення заборгованості у розмірі 6 483 грн. 63 коп., яке враховано позивачем під час визначення розміру заявлених вимог.
Щодо позовних вимог про стягнення відсотків, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України, у сумі 5 000 грн. за кредитним договором № 14.01.2026-100001938 від 14.01.2026 року, суд зазначає таке.
24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на час розгляду справи.
Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, яким передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) таких договорів, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта ст. 263 ЦПК України).
Суд враховує, що кредитний договір № 14.01.2026-100001938 укладено між сторонами 14 січня 2026 року, тобто під час дії воєнного стану, а заявлені позивачем відсотки відповідно до ст. 625 ЦК України нараховані у зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошових зобов`язань за цим договором.
Аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що на період дії воєнного стану позичальники звільняються від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання грошових зобов`язань за кредитними договорами.
Посилання позивача на виключення пункту 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» відповідно до Закону України № 3498-IX від 22.11.2023 року не спростовує необхідності застосування до спірних правовідносин пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, яким безпосередньо передбачено звільнення позичальника від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, у період дії воєнного стану.
Оскільки позивач просить стягнути з ОСОБА_1 5 000 грн. відсотків, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України, за прострочення виконання зобов`язань за кредитним договором № 14.01.2026-100001938 від 14.01.2026 року у період дії воєнного стану, суд доходить висновку, що зазначені позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Отже, з урахуванням наведеного, позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» підлягають частковому задоволенню у загальному розмірі 18 683 грн 32 коп., з яких: 9 744 грн. 11 коп. заборгованість за тілом кредиту та 8 939 грн 21 коп. заборгованість за відсотками за користування кредитом. У задоволенні вимог про стягнення 5 000 грн. відсотків, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України, слід відмовити.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп.
Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, у сумі 18 683 грн. 32 коп., то відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2100 грн 32 коп.
Разом з тим, витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у розмірі 150 грн. не підлягають стягненню з відповідача, оскільки такі не є судовими витратами у розумінні ст.133 ЦПК України.
Керуючись статтями 526, 527, 530, 599, 1050, 1048, 1054, 1056 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст.ст.4, 12, 13, 76- 81,89, 95, 141, 258,259, 263-265, 279, 280, 354, 355 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 14.01.2026-100001938 від 14.01.2026 року у сумі 18 683 (вісімнадцять тисяч шістсот вісімдесят три) гривні 32 копійки.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» у рахунок відшкодування судового збору 2 100 (дві тисячі сто) гривень 32 копійки.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Бобровицький районний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження 01032, м. Київ вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації АДРЕСА_1 .
Суддя Бобровицького районного суду Н.О. Булига
Судове рішення № 141098163, Бобровицький районний суд Чернігівської області було прийнято 02.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 729/1581/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: