Рішення № 141097784, 02.11.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/7721/26

Провадження № 2/466/4630/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2026 року Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого судді Зими І.Є.

секретаря судового засідання Васинчик М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

25 серпня 2026 року, ТзОВ «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідачки заборгованість за договором №71218221 від 27.05.2025 , у розмірі 6 479,08 грн. та судовий збір.

В обґрунтування вимог зазначає, що 27 травня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір надання коштів у кредит № 71218221.

Відповідно до пункту 2.1 кредитного договору кредитодавець зобов`язався передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений сторонами строк шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника, а остання зобов`язалася повернути кредит у визначений договором строк та сплатити проценти і комісію за надання кредиту.

Згідно з умовами договору відповідачці було надано кредитні кошти у розмірі 2 500 грн строком на 30 днів. Договір укладено в електронній формі шляхом використання інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця та підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

У подальшому між сторонами укладалися додаткові угоди, якими змінювалися окремі умови кредитування, зокрема строк користування кредитом та порядок нарахування процентів.

Позивач покликається на те, що первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання, надавши відповідачці кредитні кошти, однак остання взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати передбачених договором платежів належним чином не виконала.

23 квітня 2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 23/04/26, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив позивачу права грошової вимоги до боржників, визначених у відповідних реєстрах боржників.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників № 2 від 23 квітня 2026 року позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 71218221.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованість відповідачки становить 6 479 грн 08 коп., з яких: 2 500 грн - заборгованість за основною сумою кредиту; 222 грн 35 коп. - заборгованість за процентами; 3 400 грн - пеня; 356 грн 73 коп. - комісія за надання кредиту.

Позивач зазначає, що після набуття права вимоги додаткового нарахування штрафних санкцій ним не здійснювалося, а відповідачка заборгованості не погасила. У зв`язку з наведеним просить позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 02.09.2026 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися. Представник позивача подав клопотання про розгляд справи без його участі, позов підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи у разі повторної неявки відповідача.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась повторно з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлялась про час та місце розгляду справи. Відзиву на позовну заяву не подала.

Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, в зв`язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27 травня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір надання коштів у кредит № 71218221.

Відповідно до пункту 2.2 кредитного договору сума кредиту становила 2 500 грн, строк кредитування - 30 днів, а процентна ставка на дату укладення договору - 0,275 % на день.

Крім того, умовами договору передбачалася комісія за надання кредиту в розмірі 15 % від суми кредиту, що становить 375 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що сторонами укладалися додаткові угоди до кредитного договору, якими погоджувалися зміни строку кредитування та умов нарахування процентів.

Зокрема, додатковими угодами від 24 червня 2025 року та 23 липня 2025 року передбачалися зміни строку користування кредитними коштами.

Відповідно до умов додаткової угоди від 4 грудня 2025 року сторонами також погоджено реструктуризацію заборгованості та порядок її погашення.

Таким чином, між сторонами виникли договірні правовідносини щодо надання та повернення кредитних коштів.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з частиною другою статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частини дванадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, прирівнюється за правовими наслідками до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 зазначеного Закону передбачено можливість підписання електронного правочину електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Аналогічні правові висновки щодо належності електронної форми кредитного договору викладені у постановах Верховного Суду від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 9 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 та від 7 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.

Отже, укладення кредитного договору в електронній формі саме по собі не є підставою для визнання його недійсним або неукладеним.

Судом також встановлено, що 23 квітня 2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 23/04/26.

Відповідно до пункту 1.2 цього договору перехід права вимоги до фактора відбувається в момент підписання сторонами акта приймання-передачі відповідного реєстру боржників.

Згідно з витягом із Реєстру боржників № 2 від 23 квітня 2026 року до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 71218221 у розмірі 6 479 грн 08 коп.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Разом із тим сам факт переходу права вимоги не звільняє нового кредитора від обов`язку довести існування та розмір заборгованості, а також правомірність нарахування кожної її складової.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Щодо вимоги про стягнення основної суми кредиту суд виходить із того, що відповідачка взяла на себе зобов`язання повернути отримані кредитні кошти у визначені договором строки.

За наявності належних доказів фактичного перерахування кредитних коштів відповідачці та відсутності доказів їх повернення вимога про стягнення основного боргу в розмірі 2 500 грн є обґрунтованою.

Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, відповідно до якого право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування або після пред`явлення до позичальника вимоги відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України.

Після закінчення строку кредитування права та інтереси кредитодавця охороняються положеннями частини другої статті 625 ЦК України.

Водночас із наданого позивачем розрахунку вбачається, що до стягнення заявлено 222 грн 35 коп. процентів.

З врахуванням підтвердження нарахування зазначеної суми в межах погодженого сторонами строку кредитування, з урахуванням додаткових угод, така вимога підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Разом із тим пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Вказана норма є спеціальною та підлягає застосуванню до правовідносин сторін незалежно від погодження ними відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Оскільки кредитний договір укладено 27 травня 2025 року, тобто в період дії воєнного стану в Україні, а заявлена пеня пов`язана з порушенням строків виконання кредитного зобов`язання, правові підстави для її стягнення відсутні.

При цьому відступлення права вимоги за договором факторингу не змінює правової природи відповідного платежу та не створює для нового кредитора більшого обсягу прав, ніж мав первісний кредитор.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідачки 3 400 грн пені задоволенню не підлягає.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на наведене, за умови підтвердження належними доказами надання кредиту, розміру процентів та правомірності комісії, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідачки заборгованості в розмірі 3 079 грн 08 коп., з яких 2 500 грн основного боргу, 222 грн 35 коп. процентів та 356 грн 73 коп. комісії.

У задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 3 400 грн слід відмовити.

Крім того, в силу дії 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути в користь позивача судові витрати.

Керуючись статтями 12, 13, 7681, 89, 133, 141, 247, 259, 263265, 273, 280282 ЦПК України, статтями 512, 514, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 625, 638, 639, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд,

у х в а л и в :

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», заборгованість за кредитним договором № 71218221 від 27 травня 2025 року в загальному розмірі 3 079 (три тисячі сімдесят дев`ять) гривень 08 копійок, з яких: 2 500 грн - заборгованість за основною сумою кредиту; 222 грн 35 коп. - заборгованість за процентами; 356 грн 73 коп. - комісія за надання кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 2 662, 40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) судового збору.

В решті вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку ст. 284-285 ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом 30 днів з дня його ухвалення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Сторони в справі:

Позивач: Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, 2, ЄДРПОУ:35625014.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя І. Є. Зима