Рішення № 141097645, 30.10.2026, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/1562/26Справа №456/2269/26Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

(заочне)

30.10.2026 Миколаївський районний суд Львівської області в складі судді Головатого А.П., за участю секретаря судового засідання Кісіль А.В.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судовому засіданні у залі суду у м. Миколаїв Львівської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Процесуальні дії у справі.

23.04.2026 засобами системи «Електронний Суд» представник позивача ТОВ «Кредитсервіс» Ушакевич М.П. подала до Стрийського міськрайоного суду Львівської області позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача покликається на те, що 25.11.2024 між ТОВ «Кредитсервіс» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №241125-001. Відповідно до умов укладеного кредитного договору позичальнику надано кредит у розмірі 10 000,00 грн. строком на 365 днів, кількість щомісячних платежів 12, на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути кредит Кредитодавцю та оплатити за користування кредитом на умовах, що передбачені цим Договором. Процентна ставка за Договором є фіксованою. Підписавши договір, електронним підписом одноразовим ідентифікатором S70738 (25.11.2024 11:19:53), позичальник ОСОБА_1 підтвердила, що ознайомлена, повністю розуміє, безумовно акцептує і зобов`язується неухильно дотримуватись умов Публічної пропозиції (оферти) ТОВ «Кредитсервіс» укладення договору про надання кредиту в редакції від 28.06.2024, яка є невід`ємною частиною цього Договору. Відповідно до умов Кредитного договору, крім щомісячних процентів, стягується одноразова комісія за видачу кредиту від початкової суми кредиту у розмірі 12 % (сума одноразової комісії складає 1 200,00 грн.). Разові проценти стягуються із суми кредиту у день перерахування кредиту на банківський рахунок позичальника. Умовами Кредитного договору передбачено, що позичальник має зробити 12 щомісячних платежів; повинен вносити платежі щомісячно до 25 числа відповідного місяця включно. На банківський рахунок позичальника було перераховано кредитні кошти у розмірі 8 800,00 грн., із урахуванням стягнутої одноразової комісії за видачу кредиту, яка визначена кредитним договором, у розмірі 12 %, що у грошовому еквіваленті становить 1 200,00 грн. Позивач виконав свої зобов`язання за договором. Відповідач свої зобов`язання за договором від 25.11.2024 не виконує, у зв?язку з чим утворилась заборгованість, яка згідно з розрахунком кредитної заборгованості за кредитним договором №241125-001 від 25.11.2024 станом на 08.01.2026 становить 19 262,88 грн., та яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту 8 566,96 грн.; простроченої заборгованості за комісією 0,00 грн.; простроченої заборгованості за процентами 10 695,92 грн. Станом на 08.01.2026 заборгованість за кредитним договором №241125-001 від 25.11.2024 не погашена. Таким чином, позивач вимушений звернутися до суду з метою захисту порушених прав. Крім цього, представник позивача просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 суму сплаченої позивачем правничої допомоги за підготовку та направлення позовної заяви до суду та представництва інтересів позивача у суді, відповідно до Акту №3 від 23.06.2025 до Договору № 25-01/23 від 25.01.2023 у розмірі 7 000,00 грн.

У позовній заяві представник позивача також просила у разі неявки відповідача проводити розгляд справи за відсутності представника ТОВ «Кредитсервіс» та ухвалити заочне рішення.

27.04.2026 сформовано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання (перебування) та реєстрації відповідача, згідно з якою відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з 04.02.2019 зареєстрована за вказаною у позовній заяві адресою: АДРЕСА_1 .

30.04.2026 суддею Стрийського міськрайонного суду Львівської області постановлено ухвалу, якою справу за даним позовом передано за підсудністю до Миколаївського районного суду Львівської області.

08.06.2026 на адресу Миколаївського районного суду Львівської області надійшла ухвала Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 30.04.2026 про передачу цивільної справи за позовом ТОВ «Кредитсервіс» до ОСОБА_1 на розгляд за підсудністю разом із матеріалами цивільної справи №456/2269/26.

На підставі ч. 2 ст. 32 ЦПК України, справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Ухвалою судді Миколаївського районного суду Львівської області від 09.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання у справі. Сторонам надано строк для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень.

Копію позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу ОСОБА_1 було надіслано позивачем ТОВ «Кредитсервіс» на виконання вимог ст. 43, 177 ЦПК України (а.с. 70-74).

Відповідач не отримала копію ухвали суду від 09.06.2026, надіслану на адресу її місця реєстрації проживання, оскільки поштове відправлення повернулося до суду з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою (а.с. 87-88).

Таким чином, згідно з ч. 11 ст. 128 ЦПК України, судом здійснювався виклик відповідача шляхом опублікування оголошень на офіційному вебсайті судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, правом на подання відзиву не скористалася, клопотань чи заяв до суду не подавала.

Згідно із ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відтак, на підставі ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд встановив:

25.11.2024 між ТОВ «Кредитсервіс» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту №241125-001 (а.с. 17-23).

В індивідуальній частині договору (а.с. 17-23) вказано реквізити кредитодавця ТОВ «Кредитсервіс», а також містяться анкетні дані відповідача ОСОБА_1 , серія та номер паспорта, РНОКПП, адреси місця реєстрації та проживання, контактні номери телефонів, адреса електронної пошти. Відповідачем також зазначено номер банківського рахунку та номер банківської картки ПАТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , номер банківського рахунку, цільове призначення кредиту: ремонт квартири.

Відповідно до умов договору, сторонами узгоджено: суму кредиту 11 363,64 грн.; сума на карту 10 000,00 грн.; строк кредитування 365 днів; кількість щомісячних платежів 12; порядок їх сплати щомісяця до 25 числа місяця закінчення відповідного розрахункового періоду користування кредитом; одноразову комісію за видачу кредиту від початкової суми кредиту, яка утримується при перерахуванні суми кредиту 12 %, що у грошовому вимірі складає 1 200,00 грн.; орієнтовну реальну річну процентну ставку 1 861,97 %; суму щомісячного платежу 1 477,12 грн.; орієнтовну загальну вартість кредиту 35 244,04 грн.; варіанти оплати кредиту, реквізити для сплати (а.с. 22).

Позичальник підписала вищенаведені умови договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором S70738 (25.11.2024 11:19:53 год.).

Відповідно до п. 5.1. Кредитного договору, Кредитодавець надає Позичальнику кредит у розмірі вказаному у договорі, на умовах строковості, зворотності, платності (надалі - кредит), а Позичальник зобов`язується повернути кредит Кредитодавцю та оплатити за користування кредитом на умовах, що передбачені цим Договором.

Згідно з п. 5.3. договору, Кредит надається Позичальнику шляхом перерахування суми Кредиту на банківський (картковий) рахунок Позичальника.

Проценти за користування кредитом нараховуються на залишок суми кредиту, виходячи із строку фактичного користування кредитом (п. 6.1. договору).

Пунктом 7.1 кредитного договору визначено, що за користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю платежі, строки і суми яких зазначені в Графіку платежів. Плата за користування кредитом нараховується щомісячно за кожен місяць користування кредитом. У складі плати за користування кредитом, можуть нараховуватися відсотки за перший день користування кредитом, фіксована щомісячна комісія та (або) одноразова комісія за користування кредитом залежно від обраного Позичальником кредитного продукту.

Відповідно до п. 7.2. договору, процентна ставка за Договором є фіксованою.

Сторонами у п. 7.3.-7.5. договору погоджено, що у договорі застосовується три види фіксованої річної процентної ставки: проценти за перший місяць користування кредитом 91,25 % річних, проценти з другого по останній місяць користування кредитом 361,35 % річних, та проценти при дотриманні акційних умов за кожен день користування кредитом в акційний період 91,25 % річних. Проценти за договором нараховуються щоденно на неповернуту суму кредиту (залишок по тілу кредиту).

За видачу кредиту Позичальник сплачує комісію в розмірі, встановленому Договором, яка утримується з Позичальника в день видачі кредиту за рахунок кредитних коштів.

У разі, якщо протягом 7 календарних днів з кінцевої дати повного погашення кредиту, що визначається виходячи з терміну кредитування згідно Графіку платежів, Кредит не був повністю погашений, Позичальник зобов?язується сплатити суму заборгованості за кредитом з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 361,35 % річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Наведені проценти нараховуються як проценти за неправомірне користування Кредитом відповіднодо ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України і можуть бути звернені до стягнення на підставі письмової вимоги Кредитодавця, направленої в письмовій (електронній) формі за зазначеною в Договорі адресою (електронною адресою) Позичальника.

Згідно з п. 7.7. договору, датою повернення суми Кредиту, так само як і датою сплати заборгованості за Договором, вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Кредитодавця.

Відповідно до п. 8.8. кредитного договору, у випадку припинення дії, або закінчення строку дії Договору, Сторони не звільняються від обов`язку виконання зобов`язань, що виникли під час його дії.

Пунктом 9.4. Кредитного договору передбачено, що позичальник зобов`язаний: використати кредит за цільовим призначенням; вчасно повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом в порядку, визначеному цим Договором; надавати Кредитодавцю всі необхідні документи для здійснення перевірки цільового використання Кредиту; прострочення сплати заборгованості за цим Договором в повному обсязі, сплатити нараховані проценти за користування кредитом та штрафи; виконувати інші обов`язки передбачені Договором.

Відповідно до п. 11.12. Кредитного договору, підписанням договору позичальник підтверджує, зокрема, що: ознайомлений, повністю розуміє, безумовно акцептує і зобов`язується неухильно дотримуватись умов Публічної пропозиції (оферти) ТОВ «Кредитсервіс» укладення договору про надання кредиту в редакції від 28.06.2024, яка є невід`ємною частиною цього Договору; до укладення Договору отримав від Кредитодавця інформацію, зазначену в ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» і ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування».

Таким чином, встановлено, що кредитний договір №241125-001 від 25.11.2024 було підписано відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором S70738 (25.11.2024 об 11:19:53 год.).

Відповідно до п. 3.14 Публічної пропозиції (оферти), договір укладається шляхом підписання позичальником його індивідуальної частини, якою позичальник повністю та безумовно акцептує оферту на індивідуальних умовах, погоджених сторонами договору. Невід`ємними частинами договору є оферта та індивідуальна частина договору.

У випадку підписання Позичальником індивідуальної частини Договору в електронному вигляді порядок укладення Договору є наступним (п. 3.15 Публічної пропозиції (оферти).

Позичальник авторизується в Особистому кабінеті на веб-сайті Кредитодавця за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Перед укладенням Договору Позичальник ознайомлюється з Правилами надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Кредитсервіс» та інформацією про Кредитодавця згідно із ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», що розміщена на веб-сайті Кредитодавця в розділі «Про компанію».

Позичальник в Особистому кабінеті на веб-сайті кредитодавця ознайомлюється із сформованою засобами інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця Індивідуальною частиною Договору на підставі погодженої Заявки Позичальника і перевіряє правильність внесених даних.

До моменту підписання Індивідуальної частини Договору Позичальник має можливість відмовитись від підписання та змінити умови Заявки і зміст наданої в Заявці інформації. У такому випадку формується нова Заявка Позичальника, яка розглядається Кредитодавцем відповідно до п. 3.2- 3.10 цього Розділу).

Позичальник на підставі статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» підписує Індивідуальну частину Договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором (шляхом введення коду з SMS-повідомлення, отриманого на телефон Позичальника або на електронну пошту Позичальника). Укладений вказаним способом правочин згідно з п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Генерація і надсилання одноразового ідентифікатора, для підписання Індивідуальної частини Договору і, відповідно, акцептування Оферти здійснюється наступним чином: коли Позичальник на веб-сайті натискає відповідну кнопку для підписання Індивідуальної частини Договору, силами програмних засобів ІТС Кредитодавця генерується одноразовий ідентифікатор. Вказаний ідентифікатор автоматично через API-сервіс надсилається на телефонний номер Позичальника або (за вибором Позичальника) на Електронну пошту Позичальника, верифіковані в його Особистому кабінеті.· Після введення Позичальником згенерованого одноразового ідентифікатора у відповідне поле для підписання, програма звіряє згенерований та введений ключі, і у випадку їх співпадіння Договір вважається підписаним. Інформація з накладеним електронним підписом при цьому додається до Індивідуальної частини Договору. Доступ до ознайомлення з договором з можливістю його завантаження в будь-який час Договір надається Позичальнику в його Особистому кабінеті.

Після підписання Договору Позичальником уповноважений працівник Кредитодавця накладає на підписаний Позичальником кредитний договір кваліфікований електронний підпис з кваліфікованою електронною позначкою часу та направляє засобами ІТС Товариства примірник договору посвідчений кваліфікованим електронним підписом з кваліфікованою електронною позначкою часу позичальнику, на електронну адресу, зазначену в кредитному договорі.

Відповідачем ОСОБА_1 також було підписано графік платежів, що є невід`ємною частиною кредитного договору (а.с. 22-23), а також паспорт споживчого кредиту, що пропонується для клієнта ОСОБА_1 на умовах кредитного продукту «МАКСІКРЕДИТ» (а.с. 24-25).

На підтвердження позовних вимог представник позивача подав також копію довідки про укладення договору (а.с. 35).

На виконання кредитного договору №241125-001 від 25.11.2024, ТОВ «Кредитсервіс», відповідно до копії платіжної інструкції кредитового переказу коштів №1234 від 25.11.2024, перерахувало 10 000,00 грн. на картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_3 , отримувач ОСОБА_1 (а.с. 40).

Відповідно до розрахунку заборгованості (а.с. 41), відповідач ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором №241125-001 від 25.11.2024 за період з 25.11.2024 по 08.01.2026 у розмірі 19 262,88 грн., що складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту 8 566,96 грн.; простроченої заборгованості за комісією - 0,00 грн.; простроченої заборгованості за процентами 10 695,92 грн.

Відповідно до копії досудової вимоги від 12.02.2026, ТОВ «Кредитсервіс» вимагало у ОСОБА_1 виконати зобов?язання перед Товариством та погасити заборгованість станом на 08.01.2026 у розмірі 19 262,88 грн. (а.с. 39).

У позовній заяві представник позивача вказав, що ТОВ «Кредитсервіс» направило відповідачу вищевказану вимогу, проте, вжити заходів щодо повернення боргу та досудового врегулювання спору не вдалося.

На підтвердження надсилання вимоги відповідачу, представником позивача долучено копії: опису вкладення у цінний лист і реєстру відправки (а.с. 38, 36-37).

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

Враховуючи наведене, встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до укладеного договору отримала можливість користуватися позиченими грошовими коштами. Проте, взяті на себе зобов`язання не виконала, внаслідок чого виникла вказана заборгованість.

Оцінка суду.

Згідно із ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81, 82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Правовідносини, що виникли між сторонами у зв`язку з укладенням спірного кредитного договору регламентуються положеннями Цивільного кодексу України, Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про споживче кредитування» та інших нормативно-правових актів у сфері регулювання ринків фінансових послуг.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України.)

Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, належить зробити висновок, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 №127/33824/19.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор, відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 вищевказаного Закону, це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до ч. 3, 4, 6 ст. 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договір був підписаний з використанням одноразового ідентифікатору, а саме відображено певну алфавітно-цифрову послідовність «S70738», введену позичальником ОСОБА_1 що чітко вбачається з долучених до позовної заяви доказів.

У розрахунку заборгованості вбачається, що 21.12.2024, 22.01.2025, 21.02.2025, 22.03.2025 ОСОБА_1 здійснювала погашення заборгованості, внаслідок чого було сплачено 5 920,00 грн., з яких на сплату тіла кредиту зараховано 2 796,68 грн., а на сплату відсотків 3 123,32 грн.

Сплатою коштів за користування кредитними коштами відповідач підтвердила факт укладення договору та погодилася з усіма умовами договору від 25.11.2024, укладеного з позивачем.

Статтею 526 ЦК України презюмується, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (статті 610, 611 ЦК України).

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Враховуючи те, що кредитодавцем умови укладеного договору були виконані, а позичальник взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, кредитні кошти разом із процентами вчасно не повернула, виникла заборгованість за договором, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі, про який просить позивач.

За змістом висновку Верховного Суду у постанові від 25.01.2023 у справі №209/3103/21 саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов`язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача.

Відповідачем наведений розрахунок не заперечено, власного не проведено, доказів його неправильності не надано. З огляду на таке у суду немає підстав сумніватися у обґрунтованості розрахунків, які беруться до уваги як розмір наявної заборгованості перед позивачем.

Щодо позовної вимоги у частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу, суд зазначає таке.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов?язаних із розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов?язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів, тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Велика Палата Верховного Суду вказувала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови ВП ВС від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

На підтвердження факту отримання позивачем послуг адвоката та понесення ним витрат, представником позивача подано копії: довіреності №7 від 31.12.2025 (а.с. 64, 68-69), свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №6416, посвідчення адвоката (а.с. 65, 66), наказу (розпорядження) «01-К від 28.06.2024 про прийняття на роботу (а.с. 63), акту №3 від 11.03.2026 приймання-передачі наданої правової допомоги за договором №25-01/2023 про надання правової допомоги від 25.01.2023 (а.с. 49), акту приймання-передачі справ на надання правової допомоги від 19.01.2026 (а.с. 48), договору №25-01/2023 про надання правової допомоги від 25.01.2023; додаткової угоди №1 від 04.01.2024 до договору №25-01/2023 від 25.01.2023 про надання правової допомоги (а.с. 47).

Відповідно до вищевказаних копій документів, позивачем за надання правничої допомоги узгоджено плату у розмірі 7 000,00 грн.

Отже, за результатами дослідження та оцінки долучених до матеріалів справи доказів щодо понесення витрат на правову допомогу у їх сукупності, беручи до уваги те, що відповідачем не подано заперечень щодо стягнення витрат на правову допомогу у заявленому позивачем розмірі, вимоги з приводу стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката є обґрунтованими, а також беручи до уваги, що позовні вимоги підлягають до задоволення, з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення понесені позивачем витрати на правничу допомогу.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи те, що позов було пред`явлено засобами системи «Електронний суд», та такий підлягає до задоволення, судовий збір слід стягнути з відповідача у розмірі 2 662,40 гривень на користь позивача.

Керуючись ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 6, 15, 205, 207, 526, 626, 627, 628, 638, 639, 1054, 1055 ЦК України, ст. 5, 13, 81, 82, 134, 137, 141, 223, 247, 259, 264, 265, 280, 282, 284 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» заборгованість за кредитним договором №241125-001 від 25.11.2024 у розмірі 19 262 (дев?ятнадцять тисяч двісті шістдесят дві) гривні 88 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс».

Стягнути з ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 (сім тисяч) гривень 00 копійок на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс».

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс», місцезнаходження: вул. Євгена Коновальця, 36-д, приміщення 65-з, м. Київ, 01133, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 41125531.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 30.10.2026.

Суддя Головатий А.П.