Рішення № 141097577, 02.11.2026, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №644/4445/26

Провадження №2/443/878/26

РІШЕННЯ

Іменем України

02 листопада 2026 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі

головуючого судді Павліва А.І.,

секретар судового засідання Стасів С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

установив:

Стислий виклад позиції сторін.

ТОВ «ФК «Ейс» (позивач) подало до суду позов до ОСОБА_2 (відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості за кредитним договором №423798150 від 20.02.2020 в розмірі 31 469,90 грн, а також понесені судові витрати а саме: судовий збір ту розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору покликається на те, що 20.02.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №423798150 на суму 3 000,00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису та підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора 62KYJ42Q. У Кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх його істотних умов. Проте, в подальшому, Відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 12 000,00 грн. Первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі. 28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/111801. У подальшому до Договору факторингу укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу. Первісний кредитор та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання Договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги № 85 від 23.06.2020, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі, зазначеному у Реєстрі прав вимоги. 05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01. ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на виконання Договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги № 9 від 30.05.2023 до Договору факторингу, за яким від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги. 11.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивачем укладено Договір факторингу № 11/07/25-Е, відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором. Відповідно до Реєстру Боржників № б/н від 14.07.2025 за Договором факторингу від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 31 469,90 грн. Станом на дату подання позовної заяви на рахунки Позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості Відповідача за Кредитним договорам. Загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить 31 469,90 грн, яка складається з: 11 999,70 грн заборгованість по тілу кредиту; 19 470,20 грн заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

Відповідач подала відзив на позовну заяву (а.с.48-50), в обґрунтування якого покликаючись на те, що позовні вимоги ґрунтуються на кредитному договорі №423798150 від 20.02.2020. Після отримання кредитних коштів нею не здійснювалися платежі за вказаним договором, не укладалися додаткові угоди, не підписувалися документи про реструктуризацію заборгованості, не визнавався борг у будь-якій формі. Таким чином, кредитору було відомо про порушення його права ще у 2020 році. Разом з тим до суду позивач звернувся лише у 2026 році, тобто після спливу загального строку позовної давності. У зв`язку з викладеним просить суд застосувати наслідки спливу позовної давності та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Позивач не надав належних та допустимих доказів фактичного отримання нею кредитних коштів, розміру основного боргу, порядку та періоду нарахування відсотків, підстав для нарахування будь-яких додаткових платежів, детальний розрахунок кожної складової заборгованості. Також, Не погоджується із сумою процентів, заявленої до стягнення. Позивачем не надано суду обґрунтованого та зрозумілого розрахунку процентів із зазначенням процентної ставки, періоду нарахування, правових підстав для нарахування. У неї є сумніви щодо переходу права вимоги до позивача та доказів на підтвердження цього.

Представником позивача подано відповідь на відзив (а.с.53-62), в обґрунтування якої покликаючись на те, що позовна давність сплила під час дії воєнного стану та вважається продовженою на строк дії в Україні воєнного стану. Отже, оскільки законодавець зупинив перебіг позовної давності, Позивач дотримався її строків та реалізує своє беззаперечне право на справедливий суд відповідно до Конституції України. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» є небанківською фінансовою установою, та не надає фінансових платіжних послуг. А отже, не має повноважень щодо надання документів, що посвідчують переказ коштів (банківських платіжних доручень). Товариство в межах виконання умов укладеного Договору ініціює платіжні операції шляхом подання відповідної платіжної інструкції надавачу фінансових платіжних послуг із зазначенням необхідних реквізитів, які клієнт вказав в заявці на отримання кредитних коштів для їх подальшого їх зарахування на рахунок отримувача надавачем фінансових платіжних послуг отримувача. Підтвердженням здійснення перерахування кредитних коштів є факт передачі Товариством відповідної платіжної інструкції надавачу платіжних послуг, на основі якої кошти перераховуються за реквізитами платіжної картки клієнта згідно з умовами Договору. Оскільки первинний кредитор ініціював платіжну операцію шляхом подання відповідної платіжної інструкції надавачу фінансових платіжних послуг із зазначенням необхідних реквізитів, які клієнт вказав в заявці на отримання кредитних коштів для їх подальшого зарахування на рахунок отримувача (Боржника) та надав Довідку та Письмові пояснення Первісного кредитора про те, що відповідне перерахування було здійснено успішно - Відповідач довів факт отримання Позивачем коштів, а отже зобов`язання останнього за кредитним договором. Виходячи з умов Кредитного договору, нараховані Відповідачу проценти за користування кредитом поза межами встановленого Кредитним договором строку кредитування є погодженою сторонами мірою відповідальності за порушення Відповідачем строків повернення кредиту, які підлягають стягненню з нього в повному обсязі. Заборгованість Відповідача перед Позивачем складається з суми основного боргу (тіла кредиту) та процентів за користування кредитом, які, відповідно до договору та цивільного законодавства, поділяються на два окремі види. У Позивача наявні всі правові підстави для стягнення відсотків за кредитним договором як в межах строку його дії (відповідно до ст.1048 ЦК України) так і після спливу строку кредитування (відповідно до ст.625 ЦК України).

Відповідач подала заперечення на відповідь на відзив (а.с.68-69), в обґрунтування якого покликаючись на те, що твердження позивача про не сплив позовної давності безпідставні, оскільки позивач звернувся до суду з очевидним пропуском позовної давності. Кредитний договір мав чітко визначений строк дії (строк кредитування). Після закінчення строку кредитування нарахування будь-яких щоденних або підвищених відсотків за договором є незаконним. Позивач мав право розраховувати виключно на заходи відповідальності, передбачені ст. 625 ЦК України, проте пред`явив до стягнення необґрунтовану суму відсотків, яка значно перевищує розмір отриманого тіла кредиту.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак у поданій позовній заяві просить справу розглядати за його відсутності. Окрім цього, подав до суду письмові пояснення (а.с.72-78, 89-92, 101-102), які за змістом викладених у них аргументів відповідають аргументам, зазначеним у відповіді на відзив.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, однак у відзиві на позовну заяву та письмовій заяві заявила клопотання про розгляд справи за її відсутності та невизнання позову у повному обсязі. Окрім цього, подала до суду письмові пояснення (а.с.83-84, 99-100, 105-106), які за змістом викладених у них аргументів відповідають аргументам, зазначеним у відзиві та запереченні на відповідь на відзив.

Заяви, клопотання, подані учасниками справи.

Представником позивача подано клопотання про витребування доказів (а.с.10-11), заяву про усунення недоліків (а.с.30-31), клопотання про долучення доказів (а.с.36).

Відповідачем подано заяву про розгляд справи за її відсутності та невизнання позову у повному обсязі (а.с.87-88), клопотання про визнання відсотків незаконними та їх перерахунок (а.с.97-98).

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 22.05.2026 залишено позовну заяву без руху та надано строк позивачу для усунення недоліків поданої позовної заяви (а.с.27-28).

Ухвалою від 29.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.41-42).

Ухвалою судового засідання від 29.06.2026 витребувано докази та відкладено розгляд справи (а.с.107-109).

Ухвалою судового засідання від 29.06.2026 зупинено провадження у справі (а.с.110-112).

Ухвалою від 24.09.2026 поновлено провадження у справі (а.с.127).

Зважаючи на вимоги статей 211, 223 та частини 2 статті 247 ЦПК України, судом 26.10.2026 проведено розгляд справи за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

З урахуванням ухвалення цього рішення за відсутності учасників справи, датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення.

Позиція суду.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню частково виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

У правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зазначено: загальні положення, терміни та визначення, що використовуються у цих правилах, перелік та опис видів фінансових послуг кредитодавця; порядок надання фінансових послуг; строки та порядок зберігання інформації про надання фінансових послуг; захист персональних даних; листування між сторонами; відповідальність сторін, звільнення від відповідальності, порядок вирішення спорів; внесення змін та доповнень у правила та електронний договір, доступ до них, заключні положення (додаток під номером 28 у Електронному кабінеті в системі Електронний суд).

Відповідно до Договору №423798150 від 20.02.2020, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Кредитодавець) та ОСОБА_2 (Позичальник), сторони узгодили такі умови:

за цим Договором Товариство зобов`язується надати Позичальникові Кредит без конкретної споживчої мети, на суму 3000 грн 00 коп. (три тисячі грн. нуль коп.) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, нараховані згідно п. 1.3., п. 1.4. або п. 1.5. цього Договору (п.1.1. Договору);

кредит надається (Договір укладається) строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання Кредиту Позичальником (п.1.2. Договору);

на період строку, визначеного п. 1.2 Договору, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 0,47 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом (п.1.3. Договору);

у випадку користування Кредитом понад строк, встановлений п. 1.2 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між Сторонами застосовується Базова процентна ставка в розмірі 1,70 (одна ціла сім десятих) відсотків від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Товариству різницю між фактично сплаченими процентами за Дисконтною та нарахованою Базовою процентними ставками за весь строк користування Кредитом (від дати отримання Кредиту до фактичної дати його повернення) (п.1.4. Договору);

Позичальник зобов`язаний повернути Товариству Кредит, нараховані проценти згідно п. 1.3. цього Договору не пізніше строку вказаного в п. 1.2. цього Договору (п.1.6. Договору);

розрахунок сукупної вартості Кредиту за Дисконтною процентною ставкою та Термін платежу згідно строку передбаченого п. 1.2. цього Договору, зазначені в Графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною цього Договору (Додаток № 1 до Договору) (п.1.7. Договору);

невід`ємною частиною цього Договору є «Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі «Правила»). Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на Сайті Товариства: www.moneyveo.ua 4.2 (п.4.1. Договору);

строк дії цього Договору, вказаний в п. 1.2. Договору, продовжується на весь період, протягом якого Сторони здійснюють свої права і виконують свої обов`язки за цим Договором, та визначається як період від дати отримання Позичальником Кредиту до фактичної дати повернення Кредиту, процентів за Дисконтною та/або Базовою процентними ставками, компенсації, яка має бути сплачена у разі невиконання умов Договору (пені) та інших нарахувань передбачених Договором. (п.4.2. Договору);

сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку надання Кредиту, визначеного в п. 1.2. цього Договору, є процентами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України (п.4.3. Договору);

з урахуванням положень п. 1.3., п. 1.4. та п. 1.5. цього Договору, Позичальник сплачує Товариству проценти за користування Кредитом за фактичний час користування Кредитом з розрахунку 172,02 (сто сімдесят дві цілих дві сотих) відсотків річних за Дисконтною ставкою або 622,20 (шістсот двадцять дві цілих дві десятих) відсотків річних за Базовою ставкою (п.4.4. Договору).

Договір містить реквізити сторін, зокрема дані позичальника, а саме: ПІБ позичальника ОСОБА_2 , її місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків, електронну адресу, номер телефону, а також інформація про підписання цього договору за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора 62KYJ42Q (а.с.189-190).

У додатку №1 до Договору №423798150 від 20.02.2020 сторонами погоджено Графік розрахунків, який містить інформацію про термін платежу, суму та її складові, а також орієнтована реальна річна процентна ставка (Дисконтна та Базова) та порядок нарахування процентів в період продовження строку надання Кредиту після закінчення Дисконтного періоду. У Додатку також зазначено, що сукупна вартість Кредиту за Дисконтною ставкою складає 114,10% від суми Кредиту (у процентному вираженні) або 3423 грн 00 коп. (три тисячі чотириста двадцять три грн. нуль коп.) (у грошовому вираженні) та включає в себе: 1) проценти за користування Кредитом у розмірі 14,10% від суми Кредиту (у процентному вираженні) або 423 грн 00 коп. (у грошовому виразі); 2) суму Кредиту у розмірі 3000 грн (у грошовому вираженні). У разі користування Кредитом понад строк, вказаний в п. 1.2 Договору, до відносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою, в порядку передбаченому Договором (а.с.189-190).

24.02.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Кредитодавець) та ОСОБА_2 укладено Додаткову угоду до Договору №423798150 від 20.02.2020, у якій сторони домовилися збільшити суму Кредиту на суму 1 000 грн 00 коп з 24.02.2020 на строк дії Договору № 423798150 від 20.02.2020 на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування Кредитом на умовах Договору. Також, сторони домовилися викласти Графік розрахунків (Додаток №1 до Договору) в новій редакції (Додаток №1 до цієї Додаткової угоди) та відобразити у Графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми Кредиту, збільшеної на суму, зазначену п.1 Додаткової угоди. Всі інші умови Договору, не змінені цією Додатковою угодою, залишаються чинними і Сторони підтверджують свої зобов`язання щодо їх виконання. Ця Додаткова угода набирає чинності з моменту її укладення та є невід`ємною частиною Договору.

У додатку №1 до цієї Додаткової угоди наявний оновлений графік розрахунків, яким передбачено термін платежу, загальну суму кредиту, нарахований процент та загальну суму до сплати. Також, у графіку розрахунків зазначено, що сукупна вартість Кредиту складає 113,63% від суми Кредиту (у процентному вираженні) або 4545 грн 20 коп. (у грошовому вираженні) та включає в себе: 1) проценти за користування Кредитом у розмірі 13,63% від суми Кредиту (у процентному вираженні) або 545 грн 20 коп. (у грошовому виразі); 2) суму Кредиту у розмірі 4000 грн (у грошовому вираженні) (а.с.191-192).

26.02.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Кредитодавець) та ОСОБА_2 укладено Додаткову угоду до Договору №423798150 від 20.02.2020, у якій сторони домовилися збільшити суму Кредиту на суму 1 000 грн 00 коп з 26.02.2020 на строк дії Договору № 423798150 від 20.02.2020 на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування Кредитом на умовах Договору. Також, сторони домовилися викласти Графік розрахунків (Додаток №1 до Договору) в новій редакції (Додаток №1 до цієї Додаткової угоди) та відобразити у Графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми Кредиту, збільшеної на суму, зазначену п.1 Додаткової угоди. Всі інші умови Договору, не змінені цією Додатковою угодою, залишаються чинними і Сторони підтверджують свої зобов`язання щодо їх виконання. Ця Додаткова угода набирає чинності з моменту її укладення та є невід`ємною частиною Договору.

У додатку №1 до цієї Додаткової угоди наявний оновлений графік розрахунків, яким передбачено термін платежу, загальну суму кредиту, нарахований процент та загальну суму до сплати. Також, у графіку розрахунків зазначено, що сукупна вартість Кредиту складає 113,63% від суми Кредиту (у процентному вираженні) або 5658 грн 00 коп (у грошовому вираженні) та включає в себе: 1) проценти за користування Кредитом у розмірі 13,63% від суми Кредиту (у процентному вираженні) або 658 грн 00 коп. (у грошовому виразі); 2) суму Кредиту у розмірі 5000 грн (у грошовому вираженні) (а.с.192-193).

26.02.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Кредитодавець) та ОСОБА_2 укладено Додаткову угоду до Договору №423798150 від 20.02.2020, у якій сторони домовилися збільшити суму Кредиту на суму 2 000 грн 00 коп з 26.02.2020 на строк дії Договору № 423798150 від 20.02.2020 на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування Кредитом на умовах Договору. Також, сторони домовилися викласти Графік розрахунків (Додаток №1 до Договору) в новій редакції (Додаток №1 до цієї Додаткової угоди) та відобразити у Графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми Кредиту, збільшеної на суму, зазначену п.1 Додаткової угоди. Всі інші умови Договору, не змінені цією Додатковою угодою, залишаються чинними і Сторони підтверджують свої зобов`язання щодо їх виконання. Ця Додаткова угода набирає чинності з моменту її укладення та є невід`ємною частиною Договору.

У додатку №1 до цієї Додаткової угоди наявний оновлений графік розрахунків, яким передбачено термін платежу, загальну суму кредиту, нарахований процент та загальну суму до сплати. Також, у графіку розрахунків зазначено, що сукупна вартість Кредиту складає 112,62% від суми Кредиту (у процентному вираженні) або 7883 грн 60 коп (у грошовому вираженні) та включає в себе: 1) проценти за користування Кредитом у розмірі 12,62% від суми Кредиту (у процентному вираженні) або 883 грн 60 коп. (у грошовому виразі); 2) суму Кредиту у розмірі 7000 грн (у грошовому вираженні) (а.с.193-194).

27.02.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Кредитодавець) та ОСОБА_2 укладено Додаткову угоду до Договору №423798150 від 20.02.2020, у якій сторони домовилися збільшити суму Кредиту на суму 1 000 грн 00 коп з 27.02.2020 на строк дії Договору № 423798150 від 20.02.2020 на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування Кредитом на умовах Договору. Також, сторони домовилися викласти Графік розрахунків (Додаток №1 до Договору) в новій редакції (Додаток №1 до цієї Додаткової угоди) та відобразити у Графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми Кредиту, збільшеної на суму, зазначену п.1 Додаткової угоди. Всі інші умови Договору, не змінені цією Додатковою угодою, залишаються чинними і Сторони підтверджують свої зобов`язання щодо їх виконання. Ця Додаткова угода набирає чинності з моменту її укладення та є невід`ємною частиною Договору.

У додатку №1 до цієї Додаткової угоди наявний оновлений графік розрахунків, яким передбачено термін платежу, загальну суму кредиту, нарахований процент та загальну суму до сплати. Також, у графіку розрахунків зазначено, що сукупна вартість Кредиту складає 112,39% від суми Кредиту (у процентному вираженні) або 8991 грн 70 коп (у грошовому вираженні) та включає в себе: 1) проценти за користування Кредитом у розмірі 12,39% від суми Кредиту (у процентному вираженні) або 991 грн 70 коп. (у грошовому виразі); 2) суму Кредиту у розмірі 8000 грн (у грошовому вираженні) (а.с.194-195).

01.03.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Кредитодавець) та ОСОБА_2 укладено Додаткову угоду до Договору №423798150 від 20.02.2020, у якій сторони домовилися збільшити суму Кредиту на суму 4 000 грн 00 коп з 01.03.2020 на строк дії Договору № 423798150 від 20.02.2020 на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування Кредитом на умовах Договору. Також, сторони домовилися викласти Графік розрахунків (Додаток №1 до Договору) в новій редакції (Додаток №1 до цієї Додаткової угоди) та відобразити у Графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми Кредиту, збільшеної на суму, зазначену п.1 Додаткової угоди. Всі інші умови Договору, не змінені цією Додатковою угодою, залишаються чинними і Сторони підтверджують свої зобов`язання щодо їх виконання. Ця Додаткова угода набирає чинності з моменту її укладення та є невід`ємною частиною Договору.

У додатку №1 до цієї Додаткової угоди наявний оновлений графік розрахунків, яким передбачено термін платежу, загальну суму кредиту, нарахований процент та загальну суму до сплати. Також, у графіку розрахунків зазначено, що сукупна вартість Кредиту складає 111,39% від суми Кредиту (у процентному вираженні) або 13367 грн 70 коп (у грошовому вираженні) та включає в себе: 1) проценти за користування Кредитом у розмірі 11,39% від суми Кредиту (у процентному вираженні) або 1367 грн 70 коп. (у грошовому виразі); 2) суму Кредиту у розмірі 12000 грн (у грошовому вираженні) (а.с.195-196).

11.03.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Кредитодавець) та ОСОБА_2 укладено Додаткову угоду до Договору №423798150 від 20.02.2020, у якій сторони домовилися продовжити строк, на який був наданий Кредит за Договором №423798150 від 20.02.2020, на наступну кількість днів: двадцять. На дату укладання цієї Додаткової угоди Позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користування Кредитом. Починаючи з 21.03.2020, Позичальник сплачує за користування Кредитом 1,08 відсотків в день від суми Кредиту за Дисконтною процентною ставкою згідно даної Додаткової угоди. Ця Додаткова угода розповсюджує свою дію на правовідносини між Сторонами з 21.03.2020 (а.с.191).

Додаткові угоди та додатки до них містить реквізити сторін, аналогічні тим, які зазначені у Договорі №423798150 від 20.02.2020 (а.с.191-196).

З довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», сформованої 06.06.2023, вбачається, що одноразовий ідентифікатор 62KYJ42Q відправлено позичальнику ОСОБА_2 20.02.2020 на зазначений нею номер телефону НОМЕР_1 . Окрім цього, у довідці наявна інформація щодо умов договору, зокрема, щодо суми кредиту 3 000,00 грн, строку кредитування з цифровим позначенням 30, процентної ставки 1,7%, а також інформація щодо укладення додаткових угод 24.02.2020 у сумі 1 000,00 грн, 26.02.2020 у сумі 1 000,00 грн, 26.02.2020 у сумі 2 000,00 грн, 27.02.2020 у сумі 1 000,00 грн, 01.03.2020 у сумі 4 000,00 грн, 21.03.2020 щодо продовження строку кредитування з цифровим позначенням 20 та процентною ставкою 1,080% в день (а.с139).

З порядку дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та алгоритму дій Товариства стосовно укладення кредитних договорів вбачається, що без ознайомлення з умовами надання та обслуговування кредитів та правилами про порядок надання коштів у позику, подальше укладення кредитного договору кредиту на сайті є неможливим (а.с.133-138, 140-141).

Платіжні доручення засвідчують факт ініціювання ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» переказу коштів через АТ «Приватбанк» на користь ОСОБА_2 на платіжну картку 4731-21ХХ-ХХХХ-5381 у сумах 3 000,00 грн 20.02.2020, 1 000,00 грн 24.02.2020, 1 000,00 грн та 2 000,00 грн 26.02.2020, 1 000,00 грн 27.02.2020, 4 000,00 грн 01.03.2020 (а.с.142-144).

Відповідно до інформації АТ КБ «Приватбанк» від 07.07.2026 на ім`я ОСОБА_3 банком емітована платіжна картка № НОМЕР_2 , на яку перераховано 20.02.2020 кошти у сумі 3 000,00 грн, 24.02.2020 кошти у сумі 1 000,00 грн, 26.02.2020 кошти у сумі 1 000,00 грн та 2 000,00 грн, 27.02.2020 кошти у сумі 1 000,00 грн, 01.03.2020 кошти у сумі 4 000,00 грн (а.с.117-119).

28.11.2018 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено договір факторингу №28/1118-01, за умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (п.2.1. Договору).

Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку (п.4.1. Договору) (а.с.154-159).

Додатковими угодами №19 від 28.11.2019, №26 від 31.12.2020, №27 від 31.12.2021, №31 від 31.12.2022, №32 від 31.12.2023 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 продовжено, зокрема, строк дії договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 до 31.12.2024 (а.с.160-166).

Відповідно до Реєстру прав вимоги №85 від 23.06.2020 ТОВ «Таліон Плюс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_2 за договором 423798150 від 20.02.2020 (а.с.167-168)

05.08.2020 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №05/0820-01, за умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (п.2.1. Договору).

Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку (п.4.1. Договору) (а.с.197-201).

Додатковими угодами №2 від 03.08.2021 та №3 від 30.12.2022 до договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 сторони домовилися продовжити строк дії зазначеного договору факторингу до 30.12.2024 (а.с.201-202).

Згідно з Реєстром прав вимоги №9 від 30.05.2023 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_2 за договором 423798150 від 20.02.2020 (а.с.170-171).

11.07.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №11/07/25-Е, за умовами якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань, за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб Боржників, включаючи суму основного зобов`язання плату за позикою (проценти користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту (п.1.1. Договору).

Перехід від Клієнта (ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс») до Фактора (Позивач) Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги (п.1.2. Договору) (а.с.173-178).

Відповідно до акта прийому-передачі Реєстру Боржників до договору факторингу №11/07/25Е від 11.07.2025 Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр боржників в кількості 7277, після чого від Клієнта до Фактора переходять Права Вимоги Заборгованості від Боржників і Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей (а.с.181).

Згідно з Реєстром Боржників до договору факторингу №11/07/25-Е від 11.07.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_2 за договором 423798150 від 20.02.2020 у сумі 31 469,90 грн (а.с.179-180).

Згідно з розрахунками заборгованості за Кредитним договором №423798150 від 20.02.2020 та випискою з особового рахунку за Кредитним договором №423798150 від 20.02.2020 ОСОБА_2 нараховано заборгованість у сумі 31 469,90 грн, яка складається з простроченого тіла в сумі 11 999,70 грн, прострочених відсотків 19 470,20 грн (а.с.185-186, 204, 205-206).

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником ( ОСОБА_2 ) взятих на себе зобов`язань перед кредитодавцем (ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», право вимоги від якого послідовно перейшло до ТОВ «Таліон Плюс», ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та кінцевого нового кредитора ТОВ «ФК «Ейс») за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Норми права, які застосував суд.

За змістом норми статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Договір може бути укладений у будьякій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційнотелекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частини 1, 2 статті 639 ЦК України).

Згідно з положеннями статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Відповідно до положень частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

За змістом норми статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з приписами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Закон України «Про електронну комерцію» (далі Закон №675-VIII) визначає організаційноправові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційнотелекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до приписів частин 35 статті 11 Закону №675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційнотелекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Згідно з вимогами частин 6-7 статті 11 Закону №675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (частина 12 статті 11 Закону №675-VIII).

Відповідно до приписів статті 12 Закону №675-VIII якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Закон України «Про споживче кредитування» (далі Закон № 1734-VIII), який прийнятий 15.11.2016 та набрав чинності 10.06.2017, визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.

Так, у пункті 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону 1734-VIII у редакції, чинній з 18.03.2020, передбачалося, що у разі прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по 30 квітня 2020 року виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по 30 квітня 2020 року виконання зобов`язань зі сплати платежів) споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. В тому числі, але не виключно, споживач в разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин, інших ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період з 01 березня 2020 року по 31 травня 2020 року (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по 31 травня 2020 року виконання зобов`язань зі сплати платежів). Норми цього пункту поширюються у тому числі на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

Водночас Законом України від 13.05.2020 № 591-IX, який набрав чинності 29.05.2020, пункт 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1734-VIII викладено в новій редакції, відповідно до якої у разі прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов`язань зі сплати платежів) споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. В тому числі, але не виключно, споживач в разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин, інших ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов`язань зі сплати платежів). Норми цього пункту поширюються у тому числі на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

Також, судом враховано норми статей 11, 203, 205, 207, 598, 599, 611, 626, 1048-1050, 1054, 1056-1 ЦК України, які визначають підстави виникнення цивільних прав та обов`язків, загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, форм правочину та способи волевиявлення, вимоги до письмової форми правочину, підстави припинення зобов`язання та припинення зобов`язання виконанням, правові наслідки порушення зобов`язання, поняття та види договору, проценти за договором позики, обов`язок позичальника повернути позику, наслідки порушення договору позичальником, кредитний договір та проценти за кредитним договором.

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

Аналіз матеріалів справи, зокрема Договору №423798150 від 20.02.2020 (далі Кредитний договір) та Додаткових угод до Кредитного договору від 24.02.2020, 26.02.2020, 27.02.2020, 01.03.2020, 11.03.2020 (далі Додаткові угоди) дозволяє дійти висновку, що ОСОБА_2 як позичальник за цим договором, ідентифікувала себе в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», надавши йому персональні дані, а саме: реєстраційний номер облікової картки платника податків, паспортні дані, місце проживання, електронну адресу, номер телефону, необхідні для укладення вказаних правочинів.

Також, суд зауважує, що Кредитний договір включає всі істотні умови, які передбачені для цього виду договорів.

Оскільки Кредитний договір та Додаткові угоди підписані ОСОБА_2 за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора, що надавався кредитодавцем саме з цією метою, що узгоджується з матеріалами справи, суд доходить висновку, що позивачем належними та допустимими доказами підтверджено укладення між сторонами зазначених правочинів.

Факт одержання ОСОБА_2 кредитних коштів у загальному розмірі 12 000,00 грн підтверджується платіжними дорученнями у сукупності з інформацією АТ КБ «Приватбанк», відповідно до яких на емітовану на ім`я відповідача платіжну картку перераховано 20.02.2020 кошти у сумі 3 000,00 грн, 24.02.2020 кошти у сумі 1 000,00 грн, 26.02.2020 кошти у сумі 1 000,00 грн та 2 000,00 грн, 27.02.2020 кошти у сумі 1 000,00 грн, 01.03.2020 кошти у сумі 4 000,00 грн.

Окрім іншого, суд звертає увагу на те, що перерахування коштів узгоджується з вищенаведеними встановленими обставинами справи, зокрема з тим, що кошти перераховані в дні (дати) укладення Кредитного договору та Додаткових угод і розмір перерахованих коштів відповідає сумам коштів, зазначених у цих правочинах.

Таким чином, суд доходить висновку, що між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 у передбаченому законом порядку був укладений Кредитний договір та Додаткові угоди, а позичальник, після отримання кредитних коштів в обумовленому розмірі, зобов`язання, що виникли з цих правочинів, належним чином не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем.

Такий висновок суду узгоджується і зі змістом відзиву на позовну заяву, у якому відповідач не заперечує факту укладення Кредитного договору та, обґрунтовуючи заяву про застосування позовної давності, прямо посилається на отримання кредитних коштів за цим договором. Водночас у подальших запереченнях відповідач ставить під сумнів доведеність факту отримання цих коштів. Така непослідовність процесуальної позиції відповідача не дає суду підстав вважати її аргументи щодо недоведеності факту отримання кредитних коштів переконливими, з огляду на встановлені судом обставини та досліджені докази.

Оцінюючи заяву відповідача про застосування позовної давності, суд виходить із такого.

Велика Палата Верховного Суду у пункті 154 постанови від 02.07.2025 у справі № 903/602/24 дійшла висновку, що позовна давність, яка не спливла станом на 02.04.2020, була продовжена на строк дії карантину до 30.06.2023, надалі у зв`язку з воєнним станом до 29.01.2024, а з 30.01.2024 її перебіг зупинено на строк дії воєнного стану.

Законом України від 14.05.2025 № 4434-IX, який набрав чинності 04.09.2025, виключено пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, у зв`язку з чим із зазначеної дати перебіг позовної давності відновлено.

Оскільки Кредитний договір укладено 20.02.2020, а додатковою угодою до нього строк кредитування було продовжено на 20 днів, станом на 02.04.2020 позовна давність за вимогами, що виникли з цього договору, не спливла. З урахуванням її продовження, подальшого зупинення та відновлення перебігу з 04.09.2025 суд доходить висновку, що позивач звернувся до суду в межах позовної давності, а тому підстав для застосування наслідків її спливу немає.

Аргументи відповідача про недоведеність переходу права вимоги до позивача не знайшли свого підтвердження.

Досліджені судом договори факторингу та відповідні реєстри боржників підтверджують послідовний перехід права вимоги за Кредитним договором № 423798150 від 20.02.2020 від первісного кредитора до ТОВ «ФК «Ейс».

Відтак суд доходить висновку, що позивач набув право вимоги за спірним Кредитним договором та є належним кредитором у відповідному зобов`язанні.

Аргументи відповідача про недоведеність фактичного отримання кредитних коштів та розміру основного боргу є необґрунтованими.

Як встановлено судом, отримання відповідачем кредитних коштів у загальній сумі 12 000,00 грн підтверджується платіжними дорученнями та інформацією АТ КБ «ПриватБанк», які узгоджуються з умовами Кредитного договору та додаткових угод до нього.

Враховуючи підтверджений розмір наданого кредиту та відсутність доказів його повного погашення, суд вважає обґрунтованою вимогу позивача про стягнення основного боргу в заявленому розмірі 11 999,70 грн.

Щодо вимоги про стягнення процентів за користування кредитом суд виходить із такого.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 розмежувала проценти за правомірне користування кредитом, які нараховуються відповідно до статті 1048 ЦК України в межах строку кредитування, та проценти, що нараховуються після його закінчення як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.

При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що сторони можуть погодити розмір процентів, які підлягають сплаті в разі прострочення повернення кредиту як міра відповідальності. Такі проценти незалежно від їх визначення в договорі мають правову природу процентів, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України.

Як установлено судом, Кредитний договір передбачав надання кредиту строком на 30 днів. Додатковою угодою від 11.03.2020 сторони продовжили строк кредитування на 20 днів, унаслідок чого останнім днем повернення кредиту стало 10.04.2020.

Пунктом 4.3 Кредитного договору сторони прямо погодили, що проценти, нараховані після закінчення строку надання кредиту, визначеного пунктом 1.2 договору, є процентами в розумінні частини другої статті 625 ЦК України.

Отже, починаючи з 11.04.2020 нарахування процентів не могло здійснюватися як плата за правомірне користування кредитом відповідно до статті 1048 ЦК України. Проценти, нараховані після цієї дати, за своєю правовою природою є мірою відповідальності позичальника за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Водночас на момент виникнення прострочення діяли спеціальні положення пункту 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», якими споживача звільнено від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у визначений законом період, зокрема від сплати платежів, передбачених договором за таке прострочення.

Законом України від 13.05.2020 № 591-IX зазначений період звільнення від відповідальності продовжено до останнього календарного дня місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Дія цих положень поширювалася також на кредити, визначені частиною другою статті 3 Закону України «Про споживче кредитування».

Таким чином, передбачене пунктом 4.3 кредитного договору право кредитодавця на нарахування процентів за прострочення повернення кредиту підлягало реалізації з урахуванням установленого законом звільнення споживача від відповідальності.

Верховний Суд у постанові від 03.06.2026 у справі № 757/8409/22-ц, застосовуючи пункт 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», дійшов висновку, що передбачене цією нормою звільнення споживача від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань поширюється на будь-які платежі за таке прострочення, зокрема на платежі, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України.

Із наданих розрахунків убачається, що первісний кредитор продовжував нараховувати проценти після 10.04.2020, а ТОВ «Таліон Плюс» додатково нарахувало за період із 24.06.2020 до 29.06.2020 проценти в розмірі 1 223,94 грн.

Оскільки зазначені нарахування здійснені після закінчення строку кредитування, у період дії законодавчого звільнення споживача від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань, підстав для їх стягнення суд не вбачає.

Водночас проценти, нараховані в межах погодженого сторонами строку кредитування до 10.04.2020 включно, мають іншу правову природу та не охоплюються зазначеним звільненням від відповідальності. Їх розмір підлягає визначенню відповідно до умов кредитного договору, додаткових угод і здійснених відповідачем платежів.

Як убачається з графіка розрахунків у редакції додаткової угоди від 01.03.2020, сума процентів за користування кредитом до 21.03.2020 становила 1 367,70 грн.

Додатковою угодою від 11.03.2020 сторони погодили продовження строку кредитування на 20 днів та встановили з 21.03.2020 дисконтну процентну ставку в розмірі 1,08 % на день.

Відповідно до розрахунку первісного кредитора за період із 22.03.2020 до 10.04.2020 включно проценти нараховувалися в розмірі 129,60 грн щоденно, що за 20 днів становить 2 592,00 грн.

Отже, загальна сума процентів, нарахованих у межах строку кредитування, становить 3 959,70 грн (1 367,70 грн + 2 592,00 грн).

При цьому з розрахунку первісного кредитора вбачається, що 11.03.2020 відповідачем сплачено 804,00 грн, з яких 803,70 грн зараховано в рахунок погашення процентів, а 0,30 грн основної суми кредиту. Крім того, 21.04.2020 відповідачем сплачено 5,00 грн, які кредитор також зарахував у рахунок погашення процентів.

Таким чином, загальна сума сплачених відповідачем процентів становить 808,70 грн, а залишок заборгованості за процентами, нарахованими в межах строку кредитування, в 3 151,00 грн (3 959,70 грн - 808,70 грн).

Водночас із розрахунку первісного кредитора вбачається, що після 10.04.2020 ним продовжено нарахування процентів у розмірі 203,99 грн щоденно. За період із 11.04.2020 до 23.06.2020 включно сума таких нарахувань становить 15 095,26 грн.

Після відступлення права вимоги ТОВ «Таліон Плюс» за період із 24.06.2020 до 29.06.2020 додатково нарахувало 1 223,94 грн процентів.

Отже, із заявлених до стягнення 19 470,20 грн процентів сума 16 319,20 грн нарахована після закінчення строку кредитування та в період дії законодавчого звільнення споживача від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань.

За таких обставин суд доходить висновку, що вимога про стягнення процентів підлягає частковому задоволенню в розмірі 3 151,00 грн. У стягненні решти процентів у розмірі 16 319,20 грн належить відмовити.

Враховуючи викладене, суд доходить переконання про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Кредитним договором у розмірі 15 150,70 грн, з яких 11 999,70 грн заборгованість за основною сумою кредиту та 3 151,00 грн заборгованість за процентами за користування кредитом.

Розподіл між сторонами судових витрат.

Судовий збір.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України судовий збір підлягає покладенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1 281,68 грн (15 150,70 х 100% : 31 469,90 = 48,14%; 2 662,40 : 100% х 48,14% = 1 281,68).

Витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн, які сторона позивача просить стягнути з відповідача, підтверджуються доданими до позовної заяви доказами, а саме: Договором про надання правничої допомоги №20/08/2501 від 20.08.2025, у якому сторони обумовили його істотні умови, зокрема, предмет договору та порядок оплати послуг адвокатського бюро (а.с.207-208), Додатком №1 до цього договору, у якому сторонами погоджена вартість послуг (а.с.208), додатковою Угодою № 25770906704 від 01.09.2025 до Договору про надання правничої допомоги № 20/08/2501 від 20.08.2025, в якому сторони погодили надання правничої допомоги по справі про стягнення заборгованості за кредитним договором № 423798150 від 20.02.2020 з ОСОБА_2 (а.с.187), актом прийому-передачі наданих послуг від 29.12.2025, який містить інформацію про перелік наданих правових та юридичних послуг, їхню тривалість та вартість (а.с.187).

Відповідач у відзиві зазначила, що вважає заявлений розмір витрат завищеним та таким, що не відповідає принципам розумності і співмірності. Спір є типовим.

При вирішенні питання розподілу між сторонами витрат на професійну правничу допомогу судом взято до уваги норми статей 133, 137, 141 ЦПК України, якими передбачено види судових витрат, витрати на професійну правничу допомогу та розподіл судових витрат між сторонами.

Окрім цього, суд враховує правові висновки, зроблені Верховним Судом з цього питання. Зокрема:

у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зроблено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

У додатковій постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі від 18 лютого 2022 року у справі №925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження № 615486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Також, суд зважає на положення пункту 6 частини 1 статті 3 ЦК України, згідно з якими загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Оцінивши аргументи сторін, суд вважає, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн, з огляду на зміст та обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), незначну складність справи, усталеність судової практики у спорах цієї категорії та ціну позову, не відповідають критеріям розумності та співмірності і є надмірними.

Суд бере до уваги, що спір у цій справі виник із типових правовідносин щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, обсяг фактичних обставин, які підлягали встановленню, та кількість доказів не є значними, а правове регулювання відповідних правовідносин не характеризується особливою складністю.

Так, складання позовної заяви оцінено стороною позивача у 5 000,00 грн за 2 години роботи. При цьому зі змісту позовної заяви вбачається, що її фактична та правова частини ґрунтуються переважно на обставинах, безпосередньо пов`язаних із заявленими позовними вимогами, а правове обґрунтування позову не потребувало вирішення складних чи дискусійних питань права. За таких обставин заявлена вартість цієї послуги є неспівмірною зі складністю справи та фактичним обсягом роботи, виконаної адвокатом.

Щодо послуги з вивчення матеріалів справи, оціненої в акті у 1 000,00 грн за 2 години роботи, суд враховує фактичний обсяг матеріалів, характер спірних правовідносин та кількість доказів, які підлягали опрацюванню. З огляду на це суд вважає заявлений час у 2 години надмірним.

Суд також враховує, що адвокатський запит та клопотання про витребування доказів стосуються отримання однієї й тієї самої інформації. При цьому зміст клопотання значною мірою ґрунтується на змісті адвокатського запиту та не потребував окремого самостійного правового опрацювання відповідного питання.

За таких обставин суд вважає, що заявлений час на підготовку адвокатського запиту 1 година та клопотання про витребування доказів 1 година, тобто загалом 2 години, є надмірним з огляду на зміст зазначених документів, їх взаємопов`язаність та фактичний обсяг виконаної роботи.

Таким чином, з урахуванням характеру та складності спору, обсягу фактично виконаної адвокатом роботи, часу, необхідного для її виконання, змісту підготовлених документів, суд вважає співмірним розміром витрат на професійну правничу допомогу 5 000,00 грн.

З урахуванням приписів статті 141 ЦПК України та часткового задоволення позову витрати на професійну правничу допомогу підлягають покладенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2 407,00 грн (5 000,00 грн : 100% х 48,14%).

На підставі статей 11, 526, 610, 611, 625, 626, 628, 638, 639, 1048-1050, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», пункту 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (місцезнаходження: 02094, Україна, місто Київ, вул. Поправки Юрія, 6 кабінет 13, ідентифікаційний код юридичної особи 42986956) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за Договором №423798150 від 20.02.2020 в сумі 15 150 (п`ятнадцять тисяч сто п`ятдесят) грн 70 коп, з яких 11 999,70 грн заборгованість за основною сумою кредиту та 3 151,00 грн заборгованість за процентами за користування кредитом.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» судовий збір у сумі 1 281,68 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 407,00 грн, а всього 3 688 (три тисячі шістсот вісімдесят вісім) грн 68 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Дата складення повного судового рішення 02 листопада 2026 року.

Головуючий суддя А.І. Павлів