Єдиний державний реєстр судових рішень
Дата документу 30.10.2026
Справа № 334/7838/26
Провадження № 2-др/334/47/26
ДОДАТКОВА УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2026 року Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Турбіної Т.Ф., за участю секретаря Шерештан О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі заяву приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценка Антона Юрійовича подану в особі представника адвоката Іваниці Олени Олександрівни про винесення додаткового рішення у справі за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко Антон Юрійович, Комунальне підприємство «Водоканал», Концерн «Міські теплові мережі» на дії приватного виконавця,
ВСТАНОВИВ:
04.09.2026 Дніпровським районним судом міста Запоріжжя винесено ухвалу, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 , заінтересовані особи: приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко А.Ю., Комунальне підприємство «Водоканал», Концерн «Міські теплові мережі» на дії приватного виконавця, але під час ухвалення вказаного рішення, судом не було вирішено питання судових витрат.
07.10.2026 до суду від представника приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценка А.Ю. адвоката Іваниці О.О. подано заяву про ухвалення додаткового рішення по справі за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко А.Ю., Комунальне підприємство «Водоканал», Концерн «Міські теплові мережі» на дії приватного виконавця, в якій вона просить ухвалити додаткове рішення та стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценка А.Ю. витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00грн.
В обґрунтування заяви зазначено, що під час розгляду скарги ОСОБА_1 , заінтересовані особи: приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко А.Ю., Комунальне підприємство «Водоканал», Концерн «Міські теплові мережі» на дії приватного виконавця 02.09.2026 представником приватного виконавця Проценка А.Ю. подано письмові заперечення, в яких просила відмовити в задоволенні скарги та стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценка А.Ю. витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00грн., надавши копії відповідних документів.
У зв`язку з цим просить винести додаткове рішення та стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценка А.Ю. витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00грн., які поніс приватний виконавець у зв`язку з розглядом справи, а саме: за складання та подання заперечення на скаргу 5000,00грн., оплата адвокату за участь в судовому засіданні 2000,00грн.
До суду ОСОБА_1 подав заперечення на заяву, в якій просив відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00грн. посилаючись на те, що повний текст ухвали у справі було складено та підписано 28 вересня 2026 року, а докази понесення витрат та відповідна заява були подані представником приватного виконавця лише 06.10.2026, тому просив суд перевірити дотримання заявником вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України, зокрема щодо своєчасності подання доказів та наявності заяви про подання таких доказів у встановлений законом строк.
Крім того, приватний виконавець є професійним суб`єктом у сфері права, а суть спору зводилася до оцінки суто процесуальних дій у межах виконавчого провадження, що ставить під сумнів необхідність залучення стороннього адвоката та співмірність вказаних витрат із часом, дійсно необхідним для підготовки заперечень.
Вважає необґрунтованим покладення на нього витрат на професійну правничу допомогу, понесених приватним виконавцем у зв`язку з розглядом скарги на його дії, з огляду на те, що в ході розгляду справи сам приватний виконавець скасував власну постанову від 21.09.2025, яка була одним із предметів оскарження. Матеріалами справи було встановлено, що 21.09.2025 приватний виконавець Проценко А.Ю. виніс постанову, якою самостійно змінив не лише реєстраційні дані, а й резолютивну частину судового рішення в частині по батькові боржника. Згодом, 25.08.2026 , після звернення до суду з даною скаргою, виконавець сам скасував цю свою постанову. Після цього суд відмовив у задоволенні скарги за сукупністю правових обставин, зважаючи на відсутність предмета оскарження на момент розгляду справи. Покладення на нього фінансового тягаря за оскарження дій, які сам же виконавець фактично визнав помилковими та скасував у процесі, суперечить принципам розумності, добросовісності та справедливості цивільного судочинства.
Судом не встановлено обставин для виклику у судове засідання учасників справи, а відтак, заява про ухвалення додаткового рішення розглядається за відсутності сторін по справі, що відповідає положенням ч. 4 ст. 270 ЦПК України.
З підстав, передбачених ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
З`ясувавши всі обставини по справі, вивчивши матеріали цивільної справи, клопотання, суд доходить наступного висновку.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 04.09.2026 у справі за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко А.Ю., Комунальне підприємство «Водоканал», Концерн «Міські теплові мережі» на дії приватного виконавця у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.
Під час розгляду справи представником приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценка А.Ю. адвокатом Іваницею О.О. були подані заперечення по скарзі, в яких він просив, зокрема, стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценка А.Ю. витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00грн. та надав докази розміру таких витрат. Однак при винесенні ухвали від 04.09.2026 суд не вирішено питання про розподіл судових витрат.
За змістом пункту 2 частини 5 статті 265 ЦПК України, у резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.
За змістом п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.
Верховний Суд у постанові Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 грудня 2019 року у справі № 240/6150/18 вказав, що розподіл судових витрат здійснюється судом або в рішенні по суті спору (якщо сторони надали всі докази на підтвердження судових витрат до виходу суду до нарадчої кімнати), або в додатковому судовому рішенні (якщо сторони скористалися своїм правом подати докази на підтвердження понесення судових витрат).
Таким чином, у випадку, якщо суд при ухваленні судового рішення по суті спору з певних причин не вирішив питання про судові витрати, або відкладення вирішення цього питання було ініційовано стороною у справі, таке питання підлягає вирішенню шляхом ухвалення судом додаткового судового рішення в порядку статті 270 ЦПК України.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00грн. надано: свідоцтво про прав на заняття адвокатською діяльністю Іваниці О.О., ордер на надання правничої допомоги; договір про надання правничої допомоги від 12.03.2026, укладений між адвокатом Іваницею О.О. та приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Проценком А.О., в якому зазначено, що за результатами надання правничої допомоги складається акт, в якому вказується обсяг наданої адвокатом правничої допомоги і її вартість, що підписується представниками кожної зі сторін; додаткову угоду №9 від 26.08.2026 до договору про надання правничої допомоги від 12.03.2026, відповідно до якої за надання професійної правничої допомоги у справі № 334/7838/26 клієнт сплачує адвокату витрати на професійну правничу допомогу (гонорар), зокрема, за: складання та подання до Дніпровського районного суду міста Запоріжжя заперечення на скаргу 5000,00грн.; представництво в одному судовому засіданні 2000,00грн., у разі відміни судового засідання не з вини представника та його з`явлення до суду 1000,00грн.; акт про надання правничої допомоги № 17 від 02.09.2026, згідно якого адвокатом Іваницею О.О. приватному виконавцю виконавчого округу Запорізької області Проценку А.Ю. були надані послуги, а саме: складання та подання до Дніпровського районного суду м. Запоріжжя заперечення на скаргу, вартість яких 5000,00грн.
Також до складу витрат на професійну правничу допомогу включається участь адвоката у судовому засіданні 04.09.2026 року вартістю 2000,00 грн.
Згідно із частиною першої, другої статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Інші види правничої допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
Відповідно до ч.1 ст.452 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2024 у справі № 921/357/20 надано висновок, що чинне законодавство не містить заборони на користування професійною правничою допомогою учасниками справи під час звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного (приватного) виконавця. Відсутні подібні обмеження щодо використання правничої допомоги і суб`єктами оскарження. Згідно зі статтею 344 ГПК України (аналогічні за змістом положення статті 452 ЦПК України) судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника. На підставі аналізу статей 339, 343, 344 ГПК України Велика Палата Верховного Суду висновує, що приватний виконавець як суб`єкт, чиї дії можуть бути предметом оскарження, має право на відшкодування судових витрат, понесених ним під час здійснення судом відповідного судового провадження, на загальних підставах.
Згідно із частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до положень частин першої, другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 137 ЦПК України).
Згідно із частиною четвертою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 зроблено висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Аналогічну правову позицію викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Відповідно принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
В постанові ВС від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20, зазначено, що при розподілі судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
Оцінюючи надані позивачем на підтвердження понесених витрат документи, Верховний Суд зазначав, що вони не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у такому розмірі з іншої сторони, адже розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача. Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Також ВС у постанові від 09 березня 2021 року у справі № 200/10535/19-а зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу. Оцінка обґрунтованості та пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом послуг, складністю справи, а також підтвердженості таких витрат вирішується судом у кожному окремому випадку з урахуванням обставин конкретної справи.
Згідно із заявою про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, представником приватного виконавця заявлено розрахунок витрат у розмірі 7000,00грн.
Як вбачається з матеріалів справи, правнича допомога адвоката полягала в складанні та поданні до суду заперечення на скаргу та участі в судовому засіданні.
Суд з врахуванням тих обставин, що ця справа є справою незначної складності, що не вимагала вивчення великого обсягу даних, значного обсягу юридичної та технічної роботи, її розгляд по суті проведено за одне судове засідання, вважає, що розмір понесених приватним виконавцем витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 7000,00 грн не є пропорційним до предмета спору та складності справи, є завищеним та неспівмірним з обсягом наданих адвокатом послуг, та з урахуванням заперечень скаржника вважає за можливе стягнути на користь приватного виконавця понесені витрати на професійну правничу допомогу по цій справі в сумі 3000,00 грн., що забезпечить баланс рівноваги між інтересами сторін у справі, відповідатиме принципу розумності та співмірності, визначеного одним з основних критеріїв стягнення таких витрат.
Керуючись ст.ст. 258-259, 263-265, 270, 452 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценка Антона Юрійовича подану в особі представника адвоката Іваниці Олени Олександрівни про винесення додаткового рішення у справі за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко Антон Юрійович, Комунальне підприємство «Водоканал», Концерн «Міські теплові мережі» на дії приватного виконавця задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценка Антона Юрійовича судові витрати на правову допомогу в розмірі 3000,00 грн. (три тисячі гривень 00 коп.).
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: Турбіна Т. Ф.
Судове рішення № 141097420, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя) було прийнято 30.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 334/7838/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: