Рішення № 141097035, 28.10.2026, Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 149/448/26

Провадження №2/149/636/26

Номер рядка звіту 38

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.10.2026 р. м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Робак М.В..,

за участі секретаря Поліщук Л.А,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмільнику цивільну справу за позовом ТОВ "ФК "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" звернулося до Хмільницького міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов мотивований тим, що 28.11.2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачкою було укладено кредитний договір № 783069589 та ряд додаткових угод в формі електронного документа з використанням електронного підпису на загальну суму 21800 грн.

28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС`укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (далі Договір факторингу 1). У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1 .

05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу №05/0820-01.

11.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 11/07/25-Е відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

Відповідно до Реєстру Боржників № б/н від 14.07.2025 за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 67 574,36 грн.

Відповідачка належним чином умови договору не виконувала і має непогашену заборгованість перед ТОВ ФК «ЕЙС» в сумі 67 574,36 грн., з яких 21037,48 грн заборгованість по тілу кредиту та 46536,88 грн заборгованість по несплаченим відсоткам, яку позивач просить стягнути.

Ухвалою суду від 23.02.2026 відкрито спрощене провадження та надано відповідачу строк для подання відзиву на позов.

11.03.2026 на адресу суду від представника заявника - адвоката Гурби М.В. надійшов відзив на позовну заяву. В якому він зазначає, що відповідачка не визнає позовні вимоги, посилаючись на те, що позивач нараховував відсотки поза межами дії договору. Крім того, позивачем не надано належних доказів щодо укладення кредитного договору між первісним кредитором та відповідачем. Також зазначається про відсутність доказів оплати щодо переходу прав вимоги за зобов`язанням. Вказує про недоведеність витрат позивача на правову допомогу. Просить відмовити у задовленні позову та стягненні судових витрат.

16.03.2026 до суду надійшла відповідь на відзив в якій представник позивача зазначає, що одноразовий персональний ідентифікатор-MNV9WQ26 направлено відповідачу 28.11.2020 о 17:16:17 год. на номер мобільного телефону вказаний ним в Заявці на отримання грошових коштів НОМЕР_1 , одноразовий персональний ідентифікатор введено Відповідачем у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства 28.11.2020 о 17:21:28. Крім того, Кредитним договором № 783069589 від 28.11.2020 передбачено розмір прострочених відсотків та конкретну процентну ставку, яка буде застосовуватись в період прострочення. Всі нарахування відсотків здійснювались в межах погоджених умов Кредитного договору та додаткових угод. Уклавши Договір та додаткові угоди, Позичальник підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись умов Договору та Правил, які є невід`ємною частиною до нього. Відповідач отримав екземпляр Договору на власну електронну пошту, а також має вільний доступ до умов Договору на Сайті Первісного кредитора. Інформація надана ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» з дотриманням всіх вимог законодавства, виклавши її в чіткій, зрозумілій та доступній формі, при цьому саме Відповідач ініціював укладення такого договору, оформивши заявку на сайті ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога». Таким чином, за умовами кредитного договору та обставинами справи існувало два періоди нарахування процентів: за користування кредитними коштами згідно з ст. 1048 ЦК України визначеному договором та за користуванням кредитними коштами відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України і, за весь час прострочення. Щодо переходу прав вимоги, то стороною позивача зазначено, що передача прав вимоги здійснюється не за самим договором факторингу, а за реєстрами, які є додатками до нього. Крім того, на підтвердження витрат понесених позивачем на правову допомогу надано ряд доказів.

19.03.2026 до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в якому представник відповідача зазначає, що не погоджується з нарахованими процентами, у зв`язку з тим, що відповідачка не продовжувала строк кредитування, тому позивач не законно здійснив нарахування відсотків за користування кредитом в період з 29.12.2020 року по 16.04.2021 року, крім того представник наполягає на твердженні, що її довірительниця не укладала договір та додаткові угоди.

23.03.2026 до суду надійшли додаткові пояснення у справі, у яких сторона позивача зазначає, що факт укладення договору, додаткових угод, право переходу прав вимоги є доведеним, надами до суду доказами.

В судове засідання представник позивача не з`явився, подав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідачка та її пердставник в судове засідання не з`явились, подали до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, у задоволені позовних вимог просять відмовити .

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності встановив наступні обставини.

28.11.2020 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 783069589 на суму 11 000,00 грн., строком на 30 днів, тобто до 28.12.2020. На період цього строку проценти нараховуються за дисконтною ставкою в розмірі 0,51% за кожний день користування. У випадку користування кредитом понад строк дії договору, умови щодо нарахування відсотків змінюються та базова процентна ставка становить 1,70% від суми кредиту за кожен день користування. Доданий до договору графік розрахунків також підписано відповідачкою за допомогою одноразового ідентифікатора (коп.а.с.25)

29.11.2020 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду за умовами якої сторони узгодили збільшити кредит на суму 9000 грн на строк дії основного договору (а.с. 26)

03.12.2020 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду за умовами якої сторони узгодили збільшити кредит на суму 1600 грн на строк дії основного договору (а.с. 26 зворот)

09.12.2020 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду за умовами якої сторони узгодили збільшити кредит на суму 200 грн на строк дії основного договору (а.с. 26 зворот)

28.12.2020 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду за умовами якої сторони продовжили строк дії договору на 30 днів. На дату укладення угоди позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користування кредитом. Починаючи з 28.12.2020 позичальник (а.с. 26 )

Відповідно до розрахунку наданого ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" станом на 02.03.2021 заборгованість відповідачки складає 51122,92 грн (а.с. 39-40) При цьому, відповідачкою 28.12.2020 здійснено проплату в сумі 762,52 грн - тіло кредиту та 3237,48 грн відсотків

Згідно виписки з особового рахунку наданого ТОВ ФК "Ейс" за кредитним договором №783069589 від 28.11.2020 станом на 26.12.2025 ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 67 574,36 ( коп.а.с.37).

За розрахунками ТОВ "Таліон плюс" заборгованість відповідачки становить 67 574,36 грн (а.с. 38)

Згідно платіжних доручень на платіжну карту відповідачки було зараховано наступні суми: 200,00 грн., 1600,00 грн., 11000,00 грн.,9000,00 грн (а.с. 10-11), що також підтверджується довідками ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" (а.с.23-24), переліком позичальників з даними про транзакції (зворот а.с.80-а.с.81), відповіддю за ухвалу суду АТ КБ" ПРИВАТБАНК" (а.с.209-211)

28.11.2018 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» (далі ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (далі Договір факторингу 1). Згідно п. 1.3 Договору право вимоги - означає всі права Клієнта за Кредитним договором, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1( коп.а.с.65-77).

05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (далі ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС») укладено Договір факторингу № 05/0820-01 (далі Договір факторингу 2) ( коп.а.с.59-64).

11.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 11/07/25-Е (далі Договір факторингу 3) відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги в тому числі і до Відповідача за Кредитним договором.

Відповідно до п.1.2. Договору факторингу 3 перехід від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2, після чого Позивач стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. ( коп.а.с.50-58).

Відповідно до Реєстру Боржників № б/н від 11.07.2025 за Договором факторингу 3 до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 67 574,36 грн. Враховуючи те, що Реєстр Боржників містить інформацію щодо великої кількості позичальників, із зазначенням персональних даних інших фізичних осіб, які не мають відношення до предмета позову, Позивачем надано Витяг з Реєстру Боржників, що містить лише дані Відповідача (інші відомості були приховані за допомогою технічних засобів з метою захисту від неправомірного розповсюдження персональних даних інших осіб) ( коп.а.с.47-49)

Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у Реєстрі Боржників № б/н від 11.07.2025 до Позивача підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу 3 (Додаток №2).

Згідно платіжних інструкцій від 12.08.2025, 04.09.2025, 18.09.202519.09.2025,24.09.2025 позивачем здійснено оплату на рахунок ТОВ ФК "Онлайн фінанс" по договору факторингу (а.с. 41-44)

Дослідивши докази, суд зазначає таке.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч. 1 ст. 1047 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У пунктах 5, 6 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт)може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання зокрема електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір у формі електронного документу з електронними підписами сторін та із запропонованими умовами відповідач ознайомився та погодився з ними.

На виконання укладеного кредитного договору та подальших додаткових угод, первісним кредитором на рахунок відповідачки було перераховано кошти, які остання отримала та навіть частково погасила борг, що свідчить про прийняття нею умов кредитних угод. Доказів зворотнього відповідачкою не надано. Отже, відповідачка всупереч умов договору №783069589 від 28.11.2020 року та додаткових угод взяті на себе зобов`язання належним чином не виконує, що створило заборгованість по тілу кредиту в сумі 21 037,48 грн.

Щодо нарахування відсотків за користування кредитними коштами.

Кредитний договір № 783069589 від 28.11.2020 укладено на строк 30 днів протягом якого нарахування відсотків здійснюється за дисконтною процентною ставкою в розмірі 0,51%. У випадку користування кредитом понад встановлений строк нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою скасовується та застосовується базова процентна ставка в розмірі 1,70% на суму 11 000,00 грн., строком на 30 днів, тобто до 28.12.2020. На період цього строку проценти нараховуються за дисконтною ставкою в розмірі 0,51% за кожний день користування. У випадку користування кредитом понад строк дії договору, умови щодо нарахування відсотків змінюються та базова процентна ставка становить 1,70% від суми кредиту за кожен день користування. До договору додано графік розрахунків.

Отже, у разі вчасного виконання боржником умов кредитного договору діє погоджений сторонами графік розрахунку з визначеними у ньому розміром відсотків. Зі змісту додаткових угод вбачається, що строк користування кредитними коштами, укладаючи удодаткові угоди, щоразу продовжувався на строк 30 днів, при цьому також збільшувалась сума кредиту. Так, відповідно до додаткової угоди від 09.12.2020 тіло кредиту становило 21800 грн та відсотки - 3237,48 грн, термін платежу яких до 28.12.2020.

Проте, немаючи змоги виконати у встановлені строки зобов"язання, між відповідачкою та первісним кредитором укладено додаткову угоду про продовження терміну користування кредитом строком на 30 днів з чітко визначеним розміром відсотків -1,7%. Отже, з 28.12.2020 до закінчення терміну дії договору (27.01.2021) відсотки відповідачем нараховуються у збільшеному розмірі, що відповідає наданому позивачем розрахунку боргу. На виконання вказаної угоди відповідачкою сплачено нараховані відсотки та частково тіло кредиту, що спростовує посилання представника відповідача про зміну первісним кредитором розміру відсотків в односторонньому порядку . Укладаючи угоди та частково виконуючи їх умови, відповідачці було достеменно відомо про зміст зобов"язання. Таким чином, з урахуванням інформації, яка міститься в розрахунку заборгованості (а.с. 39-40), беручи до уваги погашення відповідачкою відсотків в сумі 3237,48 грн , суд вважає доведеною заборгованість зі сплати відсотків в сумі 10729,2 грн. (357,64 грн *30 днів)

Умови кредитного договору та додаткових угод не передбачають пролонгації, а тому підстав для нарахування відсотків поза межами строку дії договорів, не має. Позов також не містить обгрунтування цієї обставини.

Отже, надані позивачем докази свідчать про наявну у відповідачки заборгованість, яка виникла у зв"язку зненалежним виконанням кредитних зобов"язань на суму 31766,68 грн., з яких: 21 037,48 грн - тіло кредиту та 10729,2 грн. - відсотки за користування кредитними коштами.

Щодо переходу права вимоги.

Відповідно до положень ст.ст.512, 513 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною 1 ст.1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

28.11.2018 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» (далі ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (далі Договір факторингу 1). Згідно п. 1.3 Договору право вимоги - означає всі права Клієнта за Кредитним договором, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Відповідно до п. 4.1 Договору право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимоги. Підписання реєстру прав вимоги засвідчує передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги. У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження термінуйого дії ( коп.а.с.65-77). Отже, перехід прав вимоги пов"язаний з моментом підписання реєстру прав вимоги та не пов"язаний з оплатою за договором факторингу. Оскільки ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» виконали умови договору факторингу , підписавши реєстри прав вимоги, тому право вимоги за кредитним договором № 783069589 від 28.11.2020 перейшло від клієнта до фактора.

На підтвердження переходу прав вимоги до позивача за договором факторингу від 11.07.2025 року, останнім надано акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу та витяг з реєстру боржників щодо ОСОБА_1 , який містить персональні дані останньої, зокрема її реєстраційний податковий номер. Крім того, у витягу зазначено дата та номер кредитного договору, суму боргу, зокрема тіло кредиту, яка доведена в судовому засіданні належними доказами. Акт прийому-передачі долучений разом з позовною заявою, місить всі необхідні реквізити, підписи сторін та оформлений належним чином, відповідно до встановлених форм договорів факторингу.

Реєстр прав вимоги в межах договорів факторингу містить інформацію, яка відповідно до законодавства України належить до таємниці фінансової послуги. Це положення закріплене в ст. 10 ЗУ «Про фінансові послуги та фінансові компанії», де зазначено, що конфіденційна інформація, яка стосується фінансових послуг, не підлягає розголошенню без згоди відповідних осіб, крім випадків, прямо передбачених законом. У контексті договорів факторингу така інформація включає деталі щодо боржників, їхніх зобов`язань. Крім того, реєстри прав вимоги містять персональні дані боржників, які захищені ЗУ «Про захист персональних даних». Відповідно до цього закону, будь-яка обробка або передача таких даних можлива лише за згодою суб`єкта персональних даних або в межах чітко визначених правових підстав. У разі надання таких даних без правових підстав може виникнути загроза порушення прав осіб, чиї дані зазначені в реєстрі.

Враховуючи викладене, сторона, яка уклала договір факторингу, не має права надавати повний реєстр прав вимоги третім особам. Це пояснюється тим, що умови договорів, за якими передаються права вимоги, є предметом конфіденційності. Надання такого реєстру могло б розкрити інформацію, яка не стосується конкретного предмета договору або конкретної передачі прав вимоги, що порушує зобов`язання сторони за договором та чинне законодавство України. За таких обставин, суд вважає наданий позивачем витяг з реєстру боржників лише щодо відповідачки належним доказом переходу права вимоги за договором факторингу.

Враховуючи наведені обставини, позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд враховує наступне.

За правилами ч. 1, п. 1 ч. 2ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3ст.133 ЦПК України).

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч. 3ст.141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За таких обставин, судові витрати підлягають стягненню з сторін пропорційно задоволеним вимогам. Зокрема з відповідачки на користь позивача слід стягнути 1252,00 грн судового збору та 3291,00 грн витрат на правничу допомогу, в свою чергу з позивача на користь відповідачки підлягає стягненню 3761,00 грн витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 49, 81, 82, 258,265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ТОВ "Фінансова компанія"ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 42986956 заборгованість за Кредитним договором № 783069589 від 28.11.2020 у розмірі 31766,68 грн., з яких: 21 037,48 грн - заборгованість по тілу кредиту та 10729,2 грн - заборгованість за відсотками.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС»,( ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 42986956) судові витрати, пов`язані з розглядом справи пропорційно до суми задоволених вимог, а саме: судовий збір у розмірі 1252,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3291,00 г грн.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС»( ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 42986956) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) 3761,00 грн витрат на правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Суддя Марина РОБАК