Рішення № 141096063, 28.10.2026, Кременецький районний суд Тернопільської області

Справа №601/2357/26

Провадження № 2/601/1270/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2026 року Кременецький районний суд Тернопільської області у складі: головуючого судді Клим Т.П.,

з участю секретаря судового засідання Мельничук Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кременці в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Збаразький відділ державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зміну способу стягнення та збільшення розміру аліментів, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Гурник В.О., звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення та збільшення розміру аліментів, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

В обґрунтування позову посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 , батьками якого записані ОСОБА_4 та ОСОБА_2 . Позивач та відповідач ніколи не перебували у зареєстрованому шлюбі, тому актовий запис про народження ОСОБА_3 №482 зроблено на підставі ч. 1 ст. 126 СК України. 11 січня 2024 року ОСОБА_4 вийшла заміж за ОСОБА_5 .. Після реєстрації шлюбу позивач змінила прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 ». Відповідно до судового наказу Кременецького районного суду Тернопільської області у цивільній справі №601/537/23 від 22 березня 2023 року суд вирішив стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини від всіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 09 березня 2023 року та до досягнення дитиною повноліття. Оскільки, відповідач у добровільному порядку не сплачував аліменти на утримання дитини, то позивач вказаний вище судовий наказ пред`явила до примусового виконання. З розрахунку заборгованості зі сплати аліментів вбачається, що загальний розмір заборгованості: 39168,66 грн. (станом на 01 серпня 2026 року).

У зв`язку із повномасштабним вторгнення рф на територію України, позивач була змушена виїхати на територію Республіка Польща. Позивач спільно зі своїм чоловіком у Польщі орендує житло, щомісячна орендна плата 1500 злотих до 10-го числа кожного місяця. Станом на день подання позову, малолітній ОСОБА_3 відвідує непублічний дошкільний заклад «На Гурці», Вартість навчання (відвідування) дитиною садка становить 576,50 злотих на місяць. Дана сума включає: 200 злотих - плата за навчання; харчування - 331.50 злотих; 45 злотих - додаткове харчування. Коли аліменти стягувалися на дитину сторін вперше, то малолітній ОСОБА_3 у силу раннього віку ще не відвідував дошкільний навчальний заклад, однак станом на день подання даного позову обставини змінилися й позивач несе витрати на оплату дитячого садка для сина. Позивачка витрачає на утримання дитини 25 200 грн. на місяць, а оскільки батьки мають рівні зобов`язання щодо матеріального забезпечення дитини, то просить суд стягувати аліменти з відповідача у твердій грошовій сумі у розмірі 12 000 грн.

Аліменти на спільного сина сторін стягуються з 09 березня 2023 року і дотепер. З огляду на те, що 05 серпня 2025 року позивач звернулася до поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення, тому вже до кінця місяця відповідачем сплачено заборгованість у розмірі 70000 грн. Однак ОСОБА_2 продовжує ухилятися від свого обов`язку щодо утримання дитини, а, отже, заборгованість зі сплати аліментів продовжує зростати. Таким чином, сторона позивача просить суд стягнути з відповідача неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період: 01.09.2025 по 31.07.2026.

Ухвалою судді від 25 серпня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 17 вересня 2026 року клопотання представника позивача адвоката Гурника В.О. про витребування доказів задоволено.

25 вересня 2026 року на адресу суду від ГУ ДПС у Тернопільській області надійшли витребовувані документи.

15 жовтня 2026 року від представника позивача адвоката Гурника В.О. на адресу суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити. Не заперечує щодо винесення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не прибув, як слідує з наявного в матеріалах справи поштового повідомлення, позовна заява з додатками, ухвала суду про відкриття провадження, направлені відповідачу за місцем реєстрації повернулись до суду без вручення з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою». Що в свою чергу, згідно ст. 128 ЦПК України, дає суду підстави дійти висновку про належне сповіщення відповідача про надходження позову та відкриття провадження у справі, та узгоджується з висновками ВС, викладеними у Постановах ВС від 21 грудня 2022 року у справі № 757/15603/19 (провадження № 61-7187св22), 30 листопада 2022 року у справі № 760/25978/13-ц (провадження № 61-6788св22), 31 серпня 2022 року у справі № 760/17314/17).

Крім того, з метою недопущення порушення прав та законних інтересів відповідача, такий про надходження позову та відкриття провадження у справі повідомлявся 15 жовтня 2026 року через офіційний веб-сайт суду.

На момент розгляду справи судом відповідачем відзиву на позов, будь-яких заяв, клопотань подано не було.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з`явилися, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Оскільки, відповідач ОСОБА_2 не з`явився в судове засідання без поважних причин, хоча належним чином повідомлявся про день слухання справи в суді, у відповідності до статті 281 ЦПК України, суд ухвалив винести заочне рішення по справі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 , батьками якого записані ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Кременецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС) у Кременецькому районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 10 листопада 2021 року (актовий запис про народження № 482).

Як вбачається з витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження № 00060306592 від 11 серпня 2026 року, актовий запис про народження ОСОБА_3 №482 зроблено на підставі ч. 1 ст. 126 Сімейного кодексу України.

11 січня 2024 року ОСОБА_4 вийшла заміж за ОСОБА_5 , що засвідчується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим Кременецьким відділом ДРАЦС у Кременецькому районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 11 січня 2024 року (актовий запис про укладення шлюбу № 3). Після реєстрації шлюбу ОСОБА_8 змінила прізвище з « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_10 ».

Відповідно до судового наказу Кременецького районного суду Тернопільської області у цивільній справі №601/537/23 від 22 березня 2023 року суд вирішив стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі % частини від всіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 09 березня 2023 року та до досягнення дитиною повноліття.

27 квітня 2023 року старшим державним виконавцем Дудар О.А. винесено постану про відкриття виконавчого провадження №71677915.

Державним виконавцем Підволочиського відділу ДВС винесено постанову про передачу виконавчого провадження №71677915 від 13 червня 2023 року, а головним державним виконавцем Збаразького відділу ДВС постановою від 19 червня 2023 року - прийнято виконавче провадження №71677915.

11 серпня 2026 року адвокатом Гурником В.О., засобами поштового зв`язку на адресу Збаразького відділу ДВС у Тернопільському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України скеровано адвокатський запит з метою витребування розрахунку заборгованості по стягненню аліментів з відповідача відповідно до судового наказу Кременецького районного суду Тернопільської області у справі №601/537/23 від 22 березня 2023 року. З розрахунку заборгованості зі сплати аліментів вбачається: вересень, жовтень, листопад 2025 року: нараховано за кожен місяць - 2 622.89 грн., сплачено - 0 грн.; грудень 2025 року: нараховано - 2 622.89 грн., сплачено - 2 650 грн.; січень 2026 року: нараховано - 5 642.25 грн., сплачено - 2 650 грн.; лютий 2026 року: нараховано - 5 642.25 грн., сплачено - 2 700 грн.; березень 2026 року: нараховано - 5 642.25 грн., сплачено - 2 700 грн.; квітень, травень, червень, липень 2026 року: нараховано за кожен місяць - 5 642.25 грн., сплачено - 0 грн. Загальний розмір заборгованості: 39 168.66 грн. (станом на 01 серпня 2026 року).

Позивач виїхала на територію Республіка Польща, що підтверджується відповідними штамповими відмітками у паспортах громадян України для виїзду за кордон та повідомленнями про присвоєння номеру песеля (цифровий ідентифікаційний номер в Польщі, який використовується для обліку та ідентифікації фізичних осіб. Він потрібен для працевлаштування, отримання медичних послуг, відкриття банківських рахунків та оформлення соціальної допомоги).

Позивач спільно зі своїм чоловіком у Польщі орендує житло за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до п. 1 розділу 4 «Орендна плата та платежі» Договору найму кімнати у житловому приміщенні позивач як наймець зобов`язується сплачувати наймодавцеві щомісячну орендну плату у розмірі 1 500 злотих до 10-го числа кожного місяця.

Малолітній ОСОБА_3 відвідує непублічний дошкільний заклад «На Гурці», що знаходиться на території населеного пункту Штум Поморського воєводства Республіки Польща. З квитанції про оплату дошкільного навчального закладу від 10 червня 2026 року вбачається, що вартість навчання (відвідування) дитиною садка становить 576,50 злотих на місяць. Дана сума включає: 200 злотих - плата за навчання; харчування - 331.50 злотих; 45 злотих - додаткове харчування.

У зв`язку з тим, що відповідач як батько належно не виконував свій обов`язок щодо матеріального утримання та забезпечення своєї дитини, то державним виконавцем відділу ДВС у межах виконавчого провадження вживалися наступні заходи та виносилися такі постанови: про арешт коштів боржника від 19.03.2025, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 04.08.2025, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України від 04.08.2025, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 13.07.2026, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України від 13.07.2026, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання від 13.07.2026, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядження гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії від 13.07.2026, про арешт коштів боржника від 13.07.2026.

У зв`язку з наявною заборгованістю по сплаті аліментів, відомості про ОСОБА_2 внесено до Єдиного реєстру боржників про що останній неодноразово повідомлявся виконавчою службою, що підтвержується повідомленням про внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників від 04.08.2025 та 13.07.2026, та витягом.

11 серпня 2026 року адвокатом Гурником В.О. скеровано адвокатський запит до Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області з метою витребування інформації чи підставі заяви моєї довірительки зареєстроване кримінальне провадження та внесено відповідні відомості до ЄРДР, чи вжито інших заходів реагування. З відповіді на адвокатський запит вбачається, що за даним фактом, відомості до ЄРДР внесені не були.

Органом опіки та піклування Кременецької міської ради Тернопільської області сформовано висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до малолітнього сина ОСОБА_3 , який у подальшому був затверджений рішенням виконавчого комітету Кременецької міської ради №1840 від 11 червня 2024 року.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з частиною першої статті 15, частиною першою статті16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вимога ефективності судового захисту перегукується з міжнародними зобов`язаннями України. Зокрема,стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (п. 64, заява N 40450/04, від 15 жовтня 2009 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути «ефективним» як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося.

Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до частини другої статті 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно із частиною четвертою статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК України).

Відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках.

Згідно із ст. 48 Конституції України кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло. Розмір аліментів з урахуванням статті 48 Конституції України має забезпечувати такий достаток, який би забезпечив покриття поточних основоположних життєвих потреб.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Як визначено ст. 155 Сімейного кодексу України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності і не можуть здійснюватися усупереч інтересам дитини.

Статтею 180 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зі ст. 18, 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно із ч. З ст. 180 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану.

Як вбачається із ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч. З ст. 181 Сімейного кодексу України). Стаття 192 Сімейного кодексу України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

На підставі ч. З ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує:стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до частини 1 статті 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

За змістом частини 1 статті 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною четвертою статті 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів визначається судом з урахуванням фактичних обставин справи, встановлених судом. При цьому, право застосування норми закону належить виключно суду (постанова Верховного Суду України № 6-143цс13 від 05.02.2014).

За положеннями частини другої статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно зі ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років становить 2 817 гривень.

Позивачкою не надано належних та достатніх доказів того, що заробітки (доходи) відповідача є такими, що дозволяють стягнути з нього аліменти в розмірі 12000,00 грн на дитину щомісяця.

Відтак, зважаючи на передбачене законом право позивачки на зміну розміру та способу стягнення аліментів, суд дійшов до переконання про необхідність часткового задоволення позовних вимог, шляхом стягнення аліментів з відповідача на користь позивачки на утримання спільної дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 4 000 грн., щомісячно, але не менше 50% (відсотків) прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

У задоволенні решти позовних вимог позивача в частині збільшення розміру аліментів, належить відмовити, так як обставини, із якими пов`язувались ці вимоги, позивачем у повній мірі не доведені.

Щодо стягнення пені за прострочення сплати аліментів суд виходить з наступного.

Частиною першою статті 196 СК України встановлено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

У разі застосування до особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження».

Отже, неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 має заборгованість по аліментах за період з 01 вересня 2025 року по 31 липня 2026 року в розмірі 39168,66 грн. Загальний розмір пені за прострочення сплати аліментів 45396,60 грн., однак керуючись положеннями ч. 1 ст. 196 СК України (розмір пені не може перевищувати 100 % суми заборгованості), сторона позивача просить суд стягнути з відповідача неустойку/пеню у розмірі 39168,66 грн., що становить 100% розміру наявної заборгованості.

Відповідач не надав суду доказів, які б спростовували розмір заборгованості зі сплати аліментів, визначений державним виконавцем, а також не спростував визначений позивачем у зв`язку з такою заборгованістю розмір пені, а відтак наданий позивачем розрахунок розміру неустойки (пені), за відсутності заперечень щодо такого розрахунку від відповідача, приймається судом як достовірний.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь держави судовий збір, від сплати якого позивач була звільнена при подачі позову, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Згідно статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

За змістом статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Право учасників справи користуватися правничою допомогою передбачено статті 15 ЦПК України.

Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною п`ятою статті 137 ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу у розмірі 14000 грн., а також витрат пов`язаних із розглядом справи, а саме витребуванням доказів 192 грн., позивачем додано: договір №05/08 про надання правничої допомоги від 05 серпня 2026 року; розрахунок витрат на правову допомогу; ордер на надання правничої допомоги від 21 серпня 2026 року.

Проаналізувавши надані позивачем докази про понесені витрати за надану професійну правничу допомогу, враховуючи складність справи, ціну позову та її значення для сторін, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, наявність численної усталеної практики, часткове задоволення позову, вважає, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню частково, а саме в розмірі 4 000 грн.

З відповідача також підлягають стягненю на користь позивача, витрати пов`язані із розглядом справи, а саме витребуванням доказів - 192 грн.

Позивачка при зверненні до суду із позовом судовий збір не сплачувала, так як відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру та оплату додаткових витрат на дитину.

Відповідно до положень статті 141 ЦПК України із відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір в розмірі 1331 грн. 20 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 7, 12, 13, 81, 141, 247, 259, 263-265, 268, 280-282, 352,354,355ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити частково .

Змінити розмір та спосіб стягнення аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на підставі судового наказу Кременецького районного суду Тернопільської області у справі № 601/537/23 від 22 березня 2023 року.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт громадянина Україна № НОМЕР_4 , виданий органом 6119 від 12 лютого 2024 року, РНОКПП - НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 (ОЖЕРЖУВАЧ: ОСОБА_1 РАХУНОК: НОМЕР_6 , IBAN: НОМЕР_7 , БАНК ОДЕРЖУВАЧА: АТ КБ «ПРИВАТБАНК», КИЇВ, Україна), аліменти на утримання спільної дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 4 000 грн., щомісячно, але не менше 50% (відсотків) прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

Припинити стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання спільної дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі судового наказу Кременецького районного суду Тернопільської області у справі № 601/537/23 від 22 березня 2023 року.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт громадянина Україна № НОМЕР_4 , виданий органом 6119 від 12 лютого 2024 року, РНОКПП - НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , пеню за прострочення сплати аліментів на утримання спільної дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 39168.66 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одну) грн. 20 коп. на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , понесені нею витрати на правову допомогу у розмірі 4 000 грн., а також витрати, пов`язані із розглядом справи, а саме витребуванням доказів - 192 грн.

В іншій частині в позові відмовити.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Учасники справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Збаразький відділ державної виконавчої служби у Кременецькому районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, адреса місцезнаходження: вул. Козубського, 4 м. Кременець Тернопільської області, 47003, код ЄДРПОУ: 34566896.

Повний текст рішення суду складено 02 листопада 2026 року.

Головуючий: