Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 466/6433/26
Провадження №2/944/3069/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.11.2026 рокум.ЯворівЯворівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Кондратьєвої Н.А.
з участю секретаря судових засідань Шандрук А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м Яворові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
в с т а н о в и в:
Стислий виклад позиції позивача та відповідача
ТОВ «Санфорд Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №010/0087/82/0294900 від 14.11.2018 року в розмірі 97 274.55 грн та судових витрат.
В обґрунтування позову зазначає, що 14.11.2018 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 була укладена заява про надання кредиту «Кредитна картка» № 010/0087/82/0294900, відповідно до якої з дати початку кредитування Клієнт має право отримати, а Банк зобов`язаний за умови відсутності (недостатності) коштів на Картковому рахунку, надати Клієнту в межах поточного ліміту кошти (Кредит), а Клієнт зобов`язаний повернути Банку Кредит та сплатити проценти за його користування. Кредит надається шляхом зарахування коштів Кредиту на Картковий рахунок одночасно з ініціюванням Клієнтом платіжних (видаткових) операцій по Картковому рахунку або шляхом договірного списання Банком коштів Кредиту з Карткового рахунку у випадках, визначених договором (п.1.1.). Сторонами в Кредитному договорі (п.1.3-1.5.) визначені наступні необхідні істотні умови кредитування, зокрема: розмір Поточного ліміту кредитування на дату початку кредитування 10 000,00 грн; строк кредиту 48 місяців, який може бути продовжено; проценти за користування кредитом в розмірі 45 % річних. Порядок погашення заборгованості за кредитом визначений у розділі 4 Кредитного договору. Проценти нараховуються за фактичне користування Кредитом на щоденний залишок заборгованості по Кредиту, зменшений на суму операцій, до яких застосовується Пільговий період (п.4.1.) Клієнт зобов`язаний до двадцятого числа включно кожного місяця , наступного за місяцем користування Кредитом, сплатити Банку обов`язків платіж в розмірі 5% від власної заборгованості перед Банком, але не менше тридцяти гривень або суми власної заборгованості перед Банком, якщо вона менше за зазначену суму. Пунктом 3.1. Кредитного договору передбачено, що без укладання додаткових заяв (договорів) Банк має право подовжити строк кредиту на той самий строк, за умови, що на останній робочий день строку кредиту Банк не отримав лист Клієнта про відмову від подовження строку кредиту. Використання Клієнтом за рахунок Кредиту будь-якої суми коштів після подовження строку кредиту розглядається сторонами, як згода Клієнта на подовження строку кредиту. Інші умови надання Банком Кредиту, зокрема порядок нарахування Банком процентів, умови виникнення та погашення недозволеного овердрафту, черговість погашення заборгованості за Кредитом регламентуються Правилами (п.10.1. Кредитного договору). Правила банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «Райффайзен Банк Аваль» оприлюднені на сайті Банку www.aval.ua. Клієнт висловив повну та безумовну згоду з Правилами, підписавши Заяву про акцепт Публічної пропозиції/Угоди, про що зазначено в преамбулі Кредитного договору. Запевнення Клієнта щодо ознайомлення та дотримання Правил містяться в п.11 Кредитного договору. Сторони в п.10.1 Кредитного договору також погодили, що до всіх правовідносин, пов`язаних з підписанням та виконанням заяви (Кредитного договору) застосовується строк позовної давності тривалістю у 70 років. Кредитний договір укладено в письмовому вигляді і підписано особисто відповідачем. Після укладення Кредитного договору Банк виконав свої зобов`язання перед Клієнтом: відкрив Картковий рахунок, випустив на надав Клієнту Платіжну картку, встановивши Поточний ліміт кредиту і надавши Клієнту можливість користуванням Кредитом у сумі та на умовах, передбачених Кредитним договором, що підтверджується випискою по рахунку Клієнта. Проте, всупереч умовам кредитного договору, клієнт отримавши кредитні кошти, припинив виконувати взяті на себе договірні зобов`язання, а саме припинив здійснювати щомісячне погашення кредитної заборгованості, сплачувати проценти за користування кредитом згідно умов договору. У зв`язку із зазначеним сформувалася наступна заборгованість відповідача за кредитним договором: заборгованість за основним боргом в сумі 36 781,37 гривень; заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами в сумі 60 493,18 грн., що разом становить 97 274,55 гривень. 09.04.2020 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» (Первісний кредитор) та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» (Новий кредитор) був укладений Договір відступлення права вимоги № 114/2-31-F. Таким чином, право вимоги до ОСОБА_1 було відступлено згідно Реєстру Боржників, підписаного сторонами 23.02.2022 року. Таким чином Новий кредитор (ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП») набув право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №010/0087/82/0294900 від 14.11.2018 року. Пунктом 2.5. Договору відступлення права вимоги № 114/2-31-F передбачено, що Новий кредитор має право здійснити наступне відступлення прав вимог без згоди Первісного Кредитора. Користуючись даним правом Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» та ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» 11.09.2025 року уклали Попередній договір відступлення права вимоги № 11/09/2025, відповідно до якого зобов`язались у майбутньому укласти Договір відступлення прав вимоги (надалі Основний договір), предметом якого буде відступлення Первісним кредитором на користь Нового кредитора прав вимоги до Боржників, які виникли на підставі кредитних договорів, укладених між Боржниками та Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», які належать Первісному кредитору на підставі Договору про відступлення прав вимоги № 114/2-31-F від 09.04.2020р. 07.10.2025 року вказані сторони уклали основний Договір відступлення права вимоги №1 07/10. На виконання укладеного договору сторонами 07.10.2025 року підписаний Реєстр Боржників, Права Вимоги до яких відступлені за договором. Серед інших, до ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» перейшло і право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №010/0087/82/0294900 від 14.11.2018 року. Згідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №010/0087/82/0294900 від 14.11.2018, сформованої Первісним кредитором (АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК») станом на 23.02.2022 року заборгованість Боржника/Позичальника становила: заборгованість за основним боргом в сумі 36 781,37 гривень; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 1 269,71 гривень, що разом складає 38 051,08 гривень. В подальшому ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» здійснювало нарахування відсотків за кредитом, оскільки є фінансовою установою та має діючу ліцензію на діяльність фінансової компанії, зокрема з надання коштів та банківських металів у кредит. Згідно до Довідки-розрахунку заборгованості за кредитним договором №010/0087/82/0294900 від 14.11.2018, сформованої Первісним кредитором (ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП») станом на 07.10.2025 року заборгованість Боржника/Позичальника становить: заборгованість за основним боргом в сумі 36 781,37 гривень; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 60 493,18 гривень, що разом становить 97 274,55 гривень. Враховуючи наведене, просить позовні вимоги задовольнити.
15.09.2026 року через систему «Електронний суд» відповідач ОСОБА_1 подав відзив на позовну заяву, в якому щодо позовних вимог заперечив з огляду на наступне. Укладення кредитного договору не заперечує, однак зазначає, що його не було повідомлено про заміну кредитора у зобов`язанні, позивачем не надано належних та допустимих доказів направлення такого повідомлення. Долучена до позовної заяви довідка-розрахунок за кредитним договором № 010/0087/82/0294900 від 14.11.2018 р. ТОВ «ФК. «Ел.Ен. Груп» не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані позивачем в позовній заяві, а, отже, не є належним доказом наявності заборгованості. Зазначений розрахунок з зазначенням конкретного розміру заборгованості, є документом, що створений самим позивачем, а, відтак, інформація зазначена в ньому, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не може бути доказом наявності заборгованості, на якій наполягає позивач. З долученої до матеріалів справи виписки по картковому рахунку відповідача складеного АТ «Райффайзен Банк» станом на 12.08.2025р. не вбачається, що розмір заборгованості за кредитним договором становить 97 274,55 грн, інших первинних документів чи достатніх доказів про нарахування відсотків, кредитних коштів за договором, користування коштами кредитним за № 010/0087/82/0294900 від 14.11.2018 р. не надано. Виписка АТ «Райффайзен Банк» датована 12.08.2025 року, є первинним документом і з якої вбачається, що будь-яких операцій за вказаним рахунком відповідача з 05.06.2021 не відбувалось. Позивачем не надано належних та допустимих доказів, зокрема первинних документів, які би засвідчили, що позикодавцем були нараховані відсотки в розмірах, що передбачені договором позики, а відповідач користувався цими коштами. Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів, та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин, не подавав клопотання про їх витребування. Тобто, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій. Будь-яких інших доказів щодо підтвердження заборгованості за укладеним договором № 010/0087/82/0294900 від 14.11.2018 р. позивачем суду не надано в розмірі 97 274,55 грн. Враховуючи вищевказане вбачається, що позовні вимоги в частині стягнення нього заборгованості. за укладеним договором № 010/0087/82/0294900 від 14.11.2018 р. в розмірі 97 274,55 грн. є безпідставними та необґрунтованими, а також такі вимоги не підтверджені позивачем жодними належними та допустимими доказами. З урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, яка полягала у складенні шаблонної позовної заяв, значимості таких дій у справі виходячи з її конкретних обставин вважає, що витрати на професійну правничу допомогу, надану у суді першої інстанції, в розмірі 11 200 грн. є завищеними та неспівмірними враховуючи складність справи, з урахуванням виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
07.10.2026 року через систему «Електронний суд» представника позивача подав додаткові пояснення, в яких зазначив, що за змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. З матеріалів справи (зокрема і самого відзиву на позовну заяву) вбачається, що відповідачу було відомо про існування у нього заборгованості за кредитним договором, однак в порушення умов договору, відповідач свої кредитні зобов`язання належним чином не виконував та не сплачував заборгованість. З урахуванням того, що відповідно до умов договору факторингу №1-07/10 від 07.10.2025 року ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» набуло право вимоги і є поточним кредитором щодо Заборгованості Боржників за Первинними Договорами, а отже одержав право вимагати від боржників належного виконання всіх зобов`язань за кредитними договорами, в тому числі та не виключаючи, штрафні санкції та пені передбачені кредитним договором. Якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, унаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі. Більше того, саме обов`язок відповідача, у межах спростування позовних вимог, надати первинні документи, зокрема, платіжні доручення, квитанції, виписки з банківських рахунків, які підтверджують факт погашення заборгованості. Відсутність таких документів не може свідчити про відсутність заборгованості за Кредитним договором. Разом з тим, довідка-розрахунок заборгованості містить узагальнену інформацію щодо стану виконання відповідачем зобов`язань за Кредитним договором, зокрема щодо розміру непогашеного основного боргу, суми нарахованих та несплачених процентів, а також загального розміру заборгованості станом на відповідну дату. Така довідка є розрахунковим, узагальнюючим документом, складеним на підставі даних кредитного зобов`язання, і підлягає оцінці судом у сукупності з кредитним договором, банківськими виписками та іншими доказами у справі. Так, враховуючи те, що після набуття права вимоги ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» здійснювало нарахування відсотків за кредитом, оскільки є фінансовою установою та має діючу ліцензію на діяльність фінансової компанії, зокрема з надання коштів та банківських металів у кредит. Саме внаслідок такого нарахування сума нарахованих та несплачених відсотків, яка станом на 23.02.2022 року становила 1 269,71 грн, станом на 07.10.2025 року становила 60 493,18 грн, що і було відображено у довідці-розрахунку заборгованості, сформованій ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП». Водночас, доводи відповідача про те, що з 05.06.2021 року виписка не містить будь-якої інформації про здійснення операцій за рахунком, не спростовують наявності та розміру заборгованості за Кредитним договором. Відсутність подальшого руху коштів по рахунку свідчить лише про відсутність відповідних банківських операцій після зазначеної дати, однак жодним чином не підтверджує припинення кредитного зобов`язання, погашення основного боргу чи припинення обов`язку зі сплати процентів.
Заяви, клопотання учасників справи
Представник позивача в судове засідання не прибув, подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує, щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час і місце судового розгляду за місцем реєстрації, в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.
Процесуальні дії в справі
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Львова від 21.07.2026 року матеріали цивільної справи передані за підсудністю до Яворівського районного суду Львівської області.
Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 31.08.2026 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 27.10.2026 року.
Згідно з ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Згідно з ч. 5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 27.10.2026 року є дата складення повного судового рішення 02.11.2026 року.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд встановив, що 14.11.2018 року ОСОБА_1 особисто підписав Заяву про надання кредиту «Кредитна картка» №010/0087/82/0294900, відповідно до якої з дати початку кредитування Клієнт має право отримати, а Банк зобов`язаний за умови відсутності (недостатності) коштів на Картковому рахунку, надати Клієнту в межах поточного ліміту кошти (Кредит), а Клієнт зобов`язаний повернути Банку Кредит та сплатити проценти за його користування.
Кредит надається шляхом зарахування коштів Кредиту на Картковий рахунок одночасно з ініціюванням Клієнтом платіжних (видаткових) операцій по Картковому рахунку або шляхом договірного списання Банком коштів Кредиту з Карткового рахунку у випадках, визначених договором (п.1.1.).
Сторонами в Кредитному договорі (п.1.3-1.5.) визначені наступні необхідні істотні умови кредитування, зокрема: розмір Поточного ліміту кредитування на дату початку кредитування 10 000,00 грн; строк кредиту 48 місяців, який може бути продовжено; проценти за користування кредитом в розмірі 45 % річних.
Порядок погашення заборгованості за кредитом визначений у розділі 4 Кредитного договору. Проценти нараховуються за фактичне користування Кредитом на щоденний залишок заборгованості по Кредиту, зменшений на суму операцій, до яких застосовується Пільговий період (п.4.1.)
Клієнт зобов`язаний до двадцятого числа включно кожного місяця , наступного за місяцем користування Кредитом, сплатити Банку обов`язків платіж в розмірі 5% від власної заборгованості перед Банком, але не менше тридцяти гривень або суми власної заборгованості перед Банком, якщо вона менше за зазначену суму.
Пунктом 3.1. Кредитного договору передбачено, що без укладання додаткових заяв (договорів) Банк має право подовжити строк кредиту на той самий строк, за умови, що на останній робочий день строку кредиту Банк не отримав лист Клієнта про відмову від подовження строку кредиту. Використання Клієнтом за рахунок Кредиту будь-якої суми коштів після подовження строку кредиту розглядається сторонами, як згода Клієнта на подовження строку кредиту.
Згідно із випискою по рахунку ОСОБА_1 вбачається проведені операції по рахунку клієнта у період з 26.11.2018 року по 05.06.2021 року.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №010/0087/82/0294900 від 14.11.2018 року, складеного АТ «Райффайзен Банк Аваль», заборгованість ОСОБА_1 складає 38 051.08 грн, з них: за дозволеним овердрафтом становить 34 500.00 грн, за недозволеним овердрафтом 2281.37 грн, заборгованість за відсотками 1269.71 грн. В розрахунку зазначено, що дата закінчення угоди (з врахуванням пролонгації договору) 14.11.2022 року.
09.04.2020 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» було укладено Договір відступлення права вимоги №114/2-31-F, на умовах та в порядку, встановленому цим договором та відповідно до ст.. 512-519 ЦК України, первісний кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату належні йому права вимоги, а новий кредитор приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників вказаними у реєстрах боржників.
В подальшому між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» були укладені додаткові угоди №2 від 25.09.2020 року та №5 від 08.10.2021 року до договору відступлення права вимоги №114/2-31-F від 09.04.2020 року, якими продовжувались термін дії даного договору.
Виконання ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» обов`язку щодо оплати відступлених прав вимоги підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними інструкціями
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №010/0087/82/0294900 від 14.11.2018 року, складеного ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» заборгованість ОСОБА_1 складає 97 274.55 грн, з них: заборгованість за основним боргом 36 781.37 грн, заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками 12 243.57, відсотки нараховані за період з 23.02.2022 року по 07.10.2025 року 48249.61 грн.
Відповідно до Витягу з реєстру боржників від 25.02.2022 року до договору відступлення права вимоги №114/2-31-F від 09.04.2020, ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в загальній сумі 38051.08 грн, з них: заборгованість за основним боргом 36 781.37 грн, заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками 1 269,71 грн.
20.09.2022 року АТ «Райффайзен Банк» повідомляв ОСОБА_1 про Договір відступлення права вимоги №114-2-31-F від 09.04.2020 року, укладений між банком та новим кредитором.
11.09.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» та ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» укладено Попередній договір відступлення права вимоги № 11/09/2025, відповідно до якого зобов`язались у майбутньому укласти Договір відступлення прав вимоги (надалі Основний договір), предметом якого буде відступлення Первісним кредитором на користь Нового кредитора прав вимоги до Боржників, які виникли на підставі кредитних договорів, укладених між Боржниками та Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», які належать Первісному кредитору на підставі Договору про відступлення прав вимоги № 114/2-31-F від 09.04.2020р.
07.10.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» та ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» було укладено Договір відступлення права вимоги №1-07/10.
Відповідно до Витягу з реєстру боржників до Договору відступлення права вимоги №1-07/10 від 07.10.2025 року, ТОВ ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в загальній сумі 97 274.55 грн, з них: заборгованість за основним боргом 36781.37 грн, заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками 12 243.57, відсотки нараховані за період з 23.02.2022 року по 07.10.2025 року 48249.61 грн.
Мотиви та оцінка суду
Як вбачається із позовної заяви, спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу невиконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором №010/0087/82/0294900 від 14.11.2018 року, отже є зобов`язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України.
За загальним правилом статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Так, відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За змістом статті 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У частинах 1, 3 ст.509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положеннями ст.610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Зі змісту кредитного договору №010/0087/82/0294900 від 14.11.2018 року вбачається, що в ньому визначено основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування, а відтак є належною підставою для виникнення та існування обумовлених таким договором прав і обов`язків сторін.
Судом встановлено, що відповідач належним чином своїх зобов`язань не виконував, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість за кредитним договором перед первинним кредитором.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч.1 ст.513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Частина 1 статті 514 ЦК України зазначає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу ч.1 ст.517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Судом встановлено, що ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» відповідно до укладеного договору відступлення права вимоги №114/2-31-F від 09.04.2020 року та додаткових договорів набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №010/0087/82/0294900 від 14.11.2018 року.
В подальшому, ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» відповідно до укладеного договору відступлення права вимоги №1-07/10 від 07.10.2025 року набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №010/0087/82/0294900 від 14.11.2018 року.
За приписами ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
ОСОБА_1 , будучи вільним в укладенні кредитних договорів, виборі контрагента та визначенні умов договору, був обізнаний з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, а також іншими його умовами, з чим погодився, підписавши його особистим підписом.
ОСОБА_1 отримав кредитні кошти і у нього виникло зобов`язання повернути їх, у розмірах та у строки, зазначеними в кредитному договорі.
ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» є правонаступником первісного кредитора, що свідчить про належні правові підстави для переходу права вимоги до ОСОБА_1 і товариство вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення коштів.
Сам по собі факт неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від виконання грошового зобов`язання, а лише надає йому право виконати таке зобов`язання первісному кредиторові до моменту отримання відповідного повідомлення, що узгоджується з положеннями статті 516 ЦК України. При цьому матеріалами справи підтверджується, що 20.09.2022 року АТ «Райффайзен Банк» повідомило відповідача про відступлення права вимоги, а доказів виконання відповідачем грошових зобов`язань перед первісним кредитором після виникнення заборгованості суду не надано.
Посилання відповідача на відсутність руху коштів за картковим рахунком після 05.06.2021 року також не свідчить про припинення кредитного зобов`язання чи погашення заборгованості, оскільки відсутність банківських операцій за рахунком сама по собі не підтверджує належного виконання позичальником обов`язку з повернення отриманих кредитних коштів.
Водночас вирішуючи питання щодо розміру заборгованості за кредитним договором, суд виходить із того, що відповідно до положень статей 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Як встановлено судом, відповідно до розрахунку заборгованості, складеного АТ «Райффайзен Банк Аваль», станом на 23.02.2022 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становила 38 051,08 грн, з яких 36 781,37 грн заборгованість за основною сумою кредиту та 1 269,71 грн заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами. Саме в такому розмірі заборгованість відображена також у витягу з реєстру боржників від 25.02.2022 року до договору відступлення права вимоги №114/2-31-F від 09.04.2020 року, відповідно до якого ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» набуло право грошової вимоги до відповідача.
Натомість у поданому позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором станом на 07.10.2025 року зазначено, що заборгованість за процентами станом на 23.02.2022 року становила 12 243,57 грн, тобто на 10 973,86 грн більше, ніж визначено первісним кредитором. При цьому позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували правомірність такого збільшення заборгованості, не наведено розрахунку відповідних нарахувань та не пояснено причин розбіжності між розрахунками первісного та нового кредиторів. Саме по собі зазначення відповідної суми в розрахунку нового кредитора не підтверджує виникнення у відповідача обов`язку зі сплати такої суми, оскільки відступлення права вимоги не змінює обсягу зобов`язань боржника та не створює для нього нових обов`язків, що узгоджується з положеннями статей 512, 514 ЦК України.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до умов кредитного договору строк кредитування становив 48 місяців, а згідно з розрахунком первісного кредитора термін дії кредитного договору закінчився 14.11.2022 року. Водночас позивач включив до суми заборгованості проценти в розмірі 48 249,61 грн, нараховані за період з 23.02.2022 року до 07.10.2025 року, тобто в тому числі за період після закінчення строку кредитування. Однак позивачем не надано належного правового обґрунтування наявності у кредитора права на подальше нарахування договірних процентів за ставкою 45 % річних після 14.11.2022 року, не доведено настання передбачених пунктом 3.1 кредитного договору умов для продовження строку кредитування та не підтверджено фактичне користування відповідачем кредитними коштами після такого продовження.
При цьому відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 28.03.2018 року у справі №444/9519/12, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування або пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту, а права кредитора після спливу такого строку захищаються відповідно до положень частини другої статті 625 ЦК України. Однак позивачем не заявлено та не обґрунтовано окремої вимоги про стягнення сум, передбачених статтею 625 ЦК України, а тому суд не вправі самостійно змінювати правову природу заявлених до стягнення платежів.
За таких обставин суд вважає, що поданий позивачем розрахунок не підтверджує належними та допустимими доказами правомірність нарахування процентної заборгованості в розмірі 12 243,57 грн станом на 23.02.2022 року та додаткових процентів у розмірі 48 249,61 грн за подальший період. Натомість розмір заборгованості за основною сумою кредиту в сумі 36 781,37 грн та за нарахованими і несплаченими процентами в сумі 1 269,71 грн підтверджується розрахунком первісного кредитора та витягом із реєстру боржників, а тому суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у цій частині.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 38 051,08 грн, з яких 36 781,37 грн заборгованість за основною сумою кредиту та 1 269,71 грн заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами. У задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення процентної заборгованості належить відмовити у зв`язку з їх недоведеністю.
Судові витрати
Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Частинами 1-3 статті 134 ЦПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно з вимогами ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 8 ст.141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
При цьому, відповідно до ч.6 ст.137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд зазначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 19 лютого 2020 року у справі № 915/1654/19.
На підтвердження витрат позивача на професійну правничу допомогу до суду представником позивача було подано такі письмові докази: копія Договору про надання правової допомоги №1/04 від 01.04.2024 року, укладеного між адвокатським об`єднанням «Альянс ДЛС» та ТОВ «Санфорд Капітал», додаток №2 до договору про надання правової допомоги №1/04 від 01.04.2024 року «Вартість послуг (Прейскурант), акт приймання-передачі послуг з правничої допомоги №110040 від 07.05.2026 року, в якому вказані найменування робіт: проведення юридичного та фінансово аналізу 1 боржника та складання, підписання та подання до суду позовної заяви щодо стягнення заборгованості з 1 боржника на загальну суму 11 200 грн.
За змістом пункту 1 частини другої статті 137 ЦПК України здійснені стороною у справі судові витрати на правничу допомогу визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Аналогічних висновків дійшла ВП ВС у постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, ОП КГС ВС від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19.
Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності та значимості таких дій у даній справі з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» слід стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 4000 грн.
Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Із матеріалів справи вбачається, що вказана позовна заява подана через систему «Електронний суд», та відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2662.40 грн.
Враховуючи, що позов задоволено частково, а тому слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 1041.45 грн
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-78, 81, 141, 247, 258-259, 264-265, 274, 279 ЦПК України
у х в а л и в:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» заборгованість за кредитним договором №010/0087/82/0294900 від 14.11.2018 року в сумі 38 051 (тридцять вісім тисяч п`ятдесят одна) гривня 08 копійок, з яких 36 781 (тридцять шість тисяч сімсот вісімдесят одна) гривня 37 копійок - заборгованість за основною сумою кредиту та 1 269 (тисяча двісті шістдесят дев`ять) гривень 71 копійка - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» судовий збір у розмірі 1041 (тисяча сорок одна) гривня 45 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» витрати на правову допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 02.11.2026 року.
Повне найменування сторін та інших учасників справи.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал», код ЄДРПОУ 43575686, юридична адреса: 49005, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 21, приміщення 68, 69.
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Кондратьєва Н.А.
Судове рішення № 141095866, Яворівський районний суд Львівської області було прийнято 02.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 466/6433/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: