Рішення № 141095860, 30.10.2026, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/3483/24

Провадження №2/944/268/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2026 рокум.ЯворівЯворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Матвіїва І.М.

з участю секретаря судового засідання Димчак Х.Т.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Яворів, за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу,

в с т а н о в и в:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить суд: стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «СК «Універсальна» 9619,55 грн шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та судовий збір.

В обгрунтування поданого позову покликається на те, що 10 вересня 2022 року о 19 год. 50 хв. ОСОБА_1 на 39км+100м. автодороги «Львів-Краковець», керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ 21103», державний номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом "ВАЗ 2108", державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався попереду нього. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху. Крім цього, 10 вересня 2022 року о 19 год. 50 хв. ОСОБА_1 на 39км + 100м. автодороги «Львів-Краковець», керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21103», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка що не відповідає обстановці, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі водій відмовився, що підтверджується висновком лікаря, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП. Постановою Яворівського районного суду Львівської області від 09.11.2022 року, у справі за №944/4569/24, водія ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Автомобіль марки «ВАЗ 21103», державний номерний знак НОМЕР_1 забезпечений ТзОВ «СК «Універсальна» на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №АР6614234. На підставі заяви потерпілого страхове відшкодування в розмірі 9619,55 грн. була виплачена на рахунок власника пошкодженого транспорного засобу. Таким чином, сума яка підлягає до стягнення із відповідача складає 9619,55 грн.

Ухвалою суду від 27.06.2024 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання. Суд призначав справу до розгляду на 10 жовтня 2026 року, однак представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи для надання терміну для ознайомлення.

16.12.2024 - представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку зі станом здоров`я.

03.03.2025, 15.05.2025 - представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи для виклику свідка.

28.08.2025 - представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи, для виклику представника позивача в судове засідання.

26.01.2026 - представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи, через зайнятість в іншому процесі.

06.04.2026 - представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи, через сімейні обставини.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить позов задовольнити.

26.10.2026 відповідач, будучи повідомленим про розгляд справи, до суду повторно не прибув, участь у розгляді справи в суді не взяв, відзиву не подавав. Представник відповідача надіслав до суду заяву про припинення між адвокатом та ОСОБА_1 договору про надання правничої допомоги.

Разом з тим, провадження у цій справі відкрито 27.06.2024 року і до цього часу справа не знайшла свого вирішення.

Суд зазначає, що відповідач мав достатній час для висловлення своєї позиції з приводу заявлених позовних вимог позивача (подати відзив), а також мав право взяти участь в судовому засіданні по справі особисто або в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду на підставі ст.212 ЦПК України чи залучити для представлення своїх інтересів при розгляді справи в суді іншого представника, відповідно до ст.ст. 58, 60 ЦПК України.

Враховуючи, що вказана справа є малозначною, незначної складності, розглядається судом у спрощеному позовному провадженні, пріоритетним для якої є швидке вирішення, що відповідає завданням цивільного судочинства (ст.ст. 2, 19, 274 ЦПК України).

За змістом ст. 223 ЦПК України, повторна неявка учасника справи незалежно від причин неявки, не перешкоджає розгляду справи.

Відтак, оскільки суд позбавлений можливості в черговий раз відкласти розгляд справи на підставі ст. 223 ЦПК України, в межах строку встановленого ст.210 ЦПК України, дану справу слід розглянути на підставі наявних доказів у відсутність відповідача в загальному порядку.

Згідно з частиною другою статті 43 ЦПК України відповідач зобов`язаний добросовісно здійснювати процесуальні права та виконувати процесуальні обов`язки. Відповідно до принципу юридичної визначеності, як складової конституційного принципу верховенства права, це зобов`язує відповідача самостійно цікавитися перебігом розгляду судом пред`явленого до нього позову та вживати заходів для реалізації свого права на захист. Тривала відсутність такого інтересу з боку відповідача свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права та фактичне самоусунення від участі у справі.

Суд бере до уваги, що учасник справи зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах судового розгляду, що стосуються безпосередньо його прав та обов`язків, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі надані внутрішнім законодавством засоби для прискорення процедури слухання. Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, викладеною, зокрема, у рішенні у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховний Суд від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19 (провадження № 61-8505св22), відповідно до якої пасивна поведінка сторони у процесі, зокрема відсутність зацікавленості у перебігу справи, не може розцінюватися як підстава для покладення на суд обов`язку відкладати розгляд справи або створювати умови для штучного затягування судового процесу.

Отже, відповідач зобов`язаний добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, а їх невиконання не може перешкоджати суду у здійсненні правосуддя та забезпеченні розгляду справи у розумний строк.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 25 листопада 2022 року у справі №175/4075/18 (провадження №61-5401св22), якщо належним чином повідомлені сторони чи їх представники не з`явилися у судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він має право, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. При цьому відкладення розгляду справи є правом суду, а не його обов`язком, і застосовується лише у разі неможливості вирішення спору у відповідному судовому засіданні без участі сторін за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Зважаючи на викладене вище, суд вважає за можливе розглянути заяву за відсутності учасників справи.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України у зв`язку з неявкою у судове засідання учасників справи.

Частинами 4, 5 ст.268 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 26.10.2026, є дата складення повного судового рішення 30.10.2026.

Дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з положень ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд встановив, що 10 вересня 2022 року о 19 год. 50 хв. ОСОБА_1 на 39 км + 100м. автодороги «Львів-Краковець», керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ 21103», державний номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом "ВАЗ 2108", державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався попереду нього. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху. Крім цього, 10 вересня 2022 року о 19 год. 50 хв. ОСОБА_1 на 39 км + 100 м. автодороги «Львів-Краковець», керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21103», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка що не відповідає обстановці, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі водій відмовився, що підтверджується висновком лікаря, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП.

Механічні пошкодження ТЗ зафіксовані в звіті №40-R/11/32 про ДТП, які знаходяться в матеріалах справи.

Згідно звіту №40-R/11/32 про ДТП та Постанови Яворівського районного суду Львівської області від 09.11.2022 року, яка набрала законної сили 22.11.2022 (справа №944/4569/22), ДТП сталося внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 п.13.1, п.2.5 ПДР України.

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, факт скоєння ДТП та вина ОСОБА_1 у завданні матеріальної шкоди майну у вигляді транспортного засобу марки "ВАЗ 2108", державний номерний знак НОМЕР_2 , належного ОСОБА_2 , встановлені та є доведеними.

Власником транспортного засобу "ВАЗ 2108", державний номерний знак НОМЕР_2 є ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .

14.09.2022 ОСОБА_2 звернувся до голови правління ПАТ «СК «Універсальна» із заявою про виплату матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП, яке відбулось 10.09.2022.

Відповідно до страхового акту №117390/1 від 30.08.2022, сума страхового відшкодування, що сплачується потерпілому становить 9619,55 грн.

Відповідно до платіжного доручення №23811 від 17 жовтня 2022 року, ПАТ «СК «Універсальна» сплатило потерпілій стороні ОСОБА_2 страхове відшкодування в загальному розмірі 9619,55 грн.

За приписами ч.1, 2 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридич-ної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Згідно ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (ч.2 ст.1187 ЦК України).

Отже з системного аналізу статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Відповідно до ч.1 ст.1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно п. в) п.п. 38.1.1.ст. 38 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно абз. «в» п.п.38.1.1.п.38.1ст.38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником.

Як роз`яснено в п. 26 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Сума страхового відшкодування підлягає стягненню з особи, відповідальної за завдані збитки, відповідно до правил статті 993 ЦК України.

У зв`язку з тим, що відповідач після вчинення ДТП залишив місце події, то після виплати суми страхового відшкодування на користь потерпілої особи, у позивача виникло право вимоги до відповідача про відшкодування завданої шкоди (в порядку регресу).

Враховуючи наведене, оскільки позивачем здійснено регламентну виплату потерпілій стороні внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, і така сталася з вини відповідача, як водія транспортного засобу, який керував автомобілем та залишивши місце події, в добровільному порядку понесені витрати позивачу не компенсував, тому позов слід задовольнити та стягнути в порядку регресу із відповідача в користь позивача понесені ним витрати на виплату страхового відшкодування.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову. Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача завдані збитки.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, враховуючи приписи статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму понесених ним судових витрату у розмірі 3028,00 гривень.

Керуючись ст.2, 4, 12, 13, 76-78, 81, 141, 258-268, 273, 352-355 ЦПК України, ст.509, 526, 553, 625, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд,

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» завдані збитки в порядку регресу у розмірі 9619,55 (дев`ять тисяч шістсот дев`ятнадцять) грн 55 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» судовий збір у сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повне судове рішення складено 30 жовтня 2026 року.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна», код ЄДРПОУ 20113829, юридична адреса: 01133, бульвар Лесі Українки, 9, м. Київ.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя І.М.Матвіїв