Рішення № 141095507, 30.10.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/1087/26

Провадження №: 2-др/336/52/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Коваленка П.Л., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 адвоката Марини Віктора Георгійовича про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТІЛ ВОРК» до ОСОБА_1 про стягнення штрафу за порушення умов договору та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТІЛ ВОРК» про визнання недійсним пункту 3.6 договору,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 28 вересня 2026 року у справі № 336/1087/26 у задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СТІЛ ВОРК» до ОСОБА_1 про стягнення 800 000 грн штрафу за порушення умов договору відмовлено повністю.

Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано недійсним із моменту укладення пункт 3.6 договору про зобов`язання у сфері захисту конфіденційної інформації, комерційної таємниці та матеріальної відповідальності за їх розголошення від 28 травня 2025 року в частині встановленої для працівника п`ятирічної заборони працювати на підприємствах аналогічного профілю та мати інші правовідносини з такими підприємствами або підприємствами-клієнтами ТОВ «СТІЛ ВОРК». У решті зустрічних позовних вимог відмовлено.

Також вирішено питання про розподіл судового збору. Водночас питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу під час ухвалення рішення судом не вирішено.

01 жовтня 2026 року представник ОСОБА_1 адвокат Марина В.Г. звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з ТОВ «СТІЛ ВОРК» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000 грн.

На підтвердження заявлених витрат до заяви додано витяг із договору про надання правничої допомоги № 14/2 від 14 лютого 2026 року, детальний опис робіт (наданих послуг) із розрахунком їх вартості та акт приймання-передачі наданих послуг від 01 жовтня 2026 року.

07 жовтня 2026 року представник ТОВ «СТІЛ ВОРК» адвокат Вова В.М. подала клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 3 000 грн, посилаючись на їх неспівмірність зі складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт та витраченим часом.

Дослідивши заяву, додані до неї документи, клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та матеріали цивільної справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача, а в разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є їх розмір обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін та інших обставин.

Як убачається з матеріалів справи, професійна правнича допомога ОСОБА_1 надавалася адвокатом Мариною В.Г. на підставі договору № 14/2 від 14 лютого 2026 року.

Відповідно до акта приймання-передачі наданих послуг від 01 жовтня 2026 року та детального опису виконаних робіт загальна вартість правничої допомоги становить 30 000 грн, з яких 21 000 грн підготовка процесуальних документів та виконання іншої правничої роботи, 9 000 грн участь у шести судових засіданнях.

При цьому до зазначеної суми включено 2 100 грн за підготовку заяви про ухвалення додаткового рішення, детального опису виконаних робіт та розрахунку судових витрат.

Суд не вбачає підстав для покладення зазначених 2 100 грн на іншу сторону, оскільки підготовка документів, спрямованих безпосередньо на вирішення питання про розподіл судових витрат, не становить самостійних витрат на правничу допомогу, які підлягають додатковому відшкодуванню за рахунок процесуального опонента. Такий підхід узгоджується з відповідною правовою позицією Верховного Суду.

Отже, сума витрат на професійну правничу допомогу, яка підлягає подальшому розподілу між сторонами, становить 27 900 грн.

Визначаючи розмір витрат, які належить стягнути з ТОВ «СТІЛ ВОРК», суд враховує, що в межах одного цивільного провадження розглядалися первісний позов ТОВ «СТІЛ ВОРК» до ОСОБА_1 про стягнення 800 000 грн штрафу за порушення умов договору та зустрічний позов ОСОБА_1 до ТОВ «СТІЛ ВОРК» про визнання недійсним пункту 3.6 цього договору.

Зазначені позови є взаємопов`язаними, оскільки виникли з одних договірних правовідносин, а доводи сторін щодо правомірності та юридичних наслідків спірного положення договору значною мірою ґрунтувалися на спільних фактичних обставинах і правовій аргументації.

Відповідно, надана адвокатом правнича допомога охоплювала як захист ОСОБА_1 від первісних позовних вимог, так і представництво його інтересів під час розгляду зустрічного позову. Частина виконаних адвокатом робіт, зокрема підготовка письмових пояснень, інших процесуальних документів та участь у судових засіданнях, одночасно стосувалася обох позовів.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 28 вересня 2026 року в задоволенні первісного позову ТОВ «СТІЛ ВОРК» відмовлено повністю.

Водночас зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено частково: пункт 3.6 договору визнано недійсним у частині встановлення обмежень щодо працевлаштування та здійснення аналогічної діяльності протягом п`яти років після припинення трудових відносин. У частині визнання недійсним положення про невикористання конфіденційної інформації або комерційної таємниці в особистих цілях у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Таким чином, результат розгляду первісного позову є повністю сприятливим для ОСОБА_1 , тоді як за зустрічним позовом його вимога задоволена лише частково.

Суд враховує, що заявлена зустрічна позовна вимога мала немайновий характер і стосувалася визнання недійсним одного пункту договору, який містив декілька положень різного правового змісту. Тому визначення частки задоволених вимог виключно шляхом арифметичного співвідношення кількості заявлених та задоволених вимог не відображало б повною мірою фактичного результату розгляду спору.

Разом із тим часткове задоволення зустрічного позову не може залишатися поза увагою під час розподілу витрат на професійну правничу допомогу, оскільки покладення на ТОВ «СТІЛ ВОРК» усієї суми таких витрат фактично означало б відшкодування ОСОБА_1 витрат і в тій частині спору, в якій суд відмовив у захисті заявленого ним права.

Оцінюючи характер виконаних адвокатом робіт, їх взаємозв`язок, зміст первісного та зустрічного позовів, а також результати їх розгляду, суд вважає обґрунтованим для цілей розподілу спільних витрат віднести половину їх загального обсягу до захисту від первісного позову, а іншу половину до представництва інтересів за зустрічним позовом.

Такий розподіл має оціночний характер, зумовлений тим, що значна частина правничої допомоги надавалася одночасно щодо обох взаємопов`язаних позовів, а поданий адвокатом детальний опис робіт не містить окремого розмежування вартості всіх спільних процесуальних дій між ними.

З огляду на повну відмову в задоволенні первісного позову витрати на правничу допомогу, віднесені до захисту від нього, підлягають відшкодуванню в повному обсязі, тобто в сумі 13 950 грн.

Щодо витрат, віднесених до зустрічного позову, суд бере до уваги, що спірне положення договору було визнано недійсним лише в частині обмеження права на працю та здійснення аналогічної діяльності, тоді як інша частина цього положення зберегла чинність.

Враховуючи характер заявленої немайнової вимоги, обсяг задоволеної та відхиленої її частин, а також відсутність об`єктивного грошового критерію для визначення їх співвідношення, суд вважає обґрунтованим покласти на ТОВ «СТІЛ ВОРК» половину витрат, віднесених до розгляду зустрічного позову, що становить 6 975 грн.

Отже, із загальної суми 27 900 грн витрат на професійну правничу допомогу відшкодуванню за рахунок ТОВ «СТІЛ ВОРК» підлягають 13 950 грн витрат, пов`язаних із захистом від первісного позову, та 6 975 грн витрат, пов`язаних із частково задоволеним зустрічним позовом, а всього 20 925 грн.

При цьому суд наголошує, що визначення зазначеної суми обумовлене саме розподілом судових витрат відповідно до результатів розгляду первісного та зустрічного позовів, а не зменшенням розміру гонорару адвоката за критерієм неспівмірності, передбаченим частинами п`ятою та шостою статті 137 ЦПК України.

Таким чином, заява представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню в сумі 20 925 грн, а в решті заявлених вимог слід відмовити.

Керуючись статтями 2, 133, 137, 141, 258, 259, 263265, 270 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТІЛ ВОРК» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 925 (двадцять тисяч дев`ятсот двадцять п`ять) гривень 00 копійок.

У задоволенні заяви в іншій частині відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового рішення або розгляд питання здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне додаткове рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.

Суддя П.Л. Коваленко

30.10.26