Ухвала суду № 141095300, 29.10.2026, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/4214/26

Номер провадження № 1-кс/309/475/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі слідчого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12026071050000291, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 травня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 ,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Хустського РУП ГУНП України в Закарпатській області ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Хустської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся в суд з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 .

Клопотання обґрунтоване тим, що 22.04.2026 у період часу із 01:30 по 04:40 годин ОСОБА_4 за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , якого вироком Хустського районного суду Закарпатської області від 01.07.2026 визнано винним у вчиненні даних кримінальних правопорушень за ч. 4 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст.. 75 КК України звільнено від відбуття покарання із випробуванням строком один рік, перебуваючи в с. Копашново на вулиці Центральна на межі із с. Драгово Хустського району Закарпатської області (48,21661°Пн, 23,51059°Сх), підійшли до огородженого сховища із металевою сіткою, якою огороджено вишку мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» «LVI KPN GAT», де шляхом пошкодження навісного замка чорного кольору із маркуванням «DRON» проникли до вказаного сховища та за допомогою злому металевих дверцят отримали доступ до вмісту генератора марки «EMSA GENERATOR» серійний номер 202500181 звідки умисно, таємно, за попередньою змовою групою осіб, із корисливих мотивів викрали 400 літрів дизельного палива, вартістю на загальну суму 25 556,20 гривень (двадцять п`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят шість гривень двадцять копійок).

Після цього, ОСОБА_4 разом із ОСОБА_7 помістили викрадене дизельне паливо у ємності невстановленого зразка та вивезли за допомогою транспортного засобу невстановленої моделі у невідомому напрямку.

У результаті своїх злочинних протиправних дій ОСОБА_4 , будучи у попередній змові із ОСОБА_7 , завдав ПрАТ «ВФ України» матеріальну шкоду на загальну суму 25 556, 20 гривень.

ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана із проникненням у сховище, вчинена в умовах воєнного стану.

Крім цього, 22.04.2026 приблизно о 04:00 годині ОСОБА_4 за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_7 , перебуваючи в АДРЕСА_1 , зайшли на неогороджене подвір`я СТО, яке належить ОСОБА_8 , де усвідомлюючи протиправність, караність та суспільну небезпечність своїх дій, з корисливих мотивів, умисно, повторно з метою вивантаження та транспортування викраденого дизельного палива із генератора марки «EMSA GENERATOR», серійний номер 202500181, який знаходиться в с. Копашново на вулиці Центральна на межі із с. Драгово Хустського району Закарпатської області (48,21661°Пн, 23,51059°Cх) та належить ПрАТ «ВФ України», викрали пластиковий бак об`ємом 1000 літрів кубічних, кубічної форми із залізною конструкцією, який відповідно до довідки №7 ТОВ «Ріалті-О» становить 4250 гривень, завантажили його у автомобіль марки «Мерседес Спринтер» із д.н.з. НОМЕР_1 .

У результаті своїх злочинних протиправних дій ОСОБА_4 , будучи у попередній змові із ОСОБА_7 , завдав ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 4 250 гривень (чотири тисячі двісті п`ятдесят гривень).

ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб, вчинена повторно, в умовах воєнного стану.

20.10.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Підозра ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, підтверджується показами представника потерпілого ПрАТ ВФ «Україна», показами потерпілого ОСОБА_8 , аналізом відео записів з камер спостереження, проведеними оглядами місця події та іншими матеріалами кримінального провадження, зібраними в результаті здійснення досудового розслідування.

Підозрюваний ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення, які відповідно до ст.12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, покарання за вчинення яких - згідно ч.4 ст.185 КК України передбачено у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Згідно положень ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним чи обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків визначених ч.7 ст.42 КПК України.

Положення ч.2 ст.177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків.

В даному випадку існують наступні ризики передбачені ч.1 ст.177 КПК України: підозрюваний ОСОБА_4 , добре розуміючи про всі факти вчинення ним кримінальних правопорушень, за які передбачено позбавлення волі від п`яти до восьми років може у подальшому переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності, передбаченої законом.

Також, під час розгляду клопотання слід враховувати практику міжнародних судів, зокрема, Європейський суд з прав людини у справі «Летельє проти Франції» (Letellie v France, рішення від 26.06.1991), зазначив: «особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які роблять виправданим попереднє затримання, принаймні, протягом певного часу».

В даному випадку слід врахувати реакцію суспільства та соціальні наслідки правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_4 . Крім того, відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.-F. проти Німеччини, рішення від 27.11.1997, § 57).

Також, відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполучного Королівства» (п.55 рішення) факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.

Затримання та тримання під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого є тримання під вартою, що визначено в рішенні ЄСПЛ за скаргою «Феррарі-Браво проти Італії).

Окрім цього, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених кодексом.

Згідно із ч.5 ст. 182 КПК у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Таким чином, з урахуванням характеру та тяжкості діяння, яке інкримінуються ОСОБА_4 , сторона обвинувачення вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає меті, з якою він застосовується. Даний запобіжний захід позбавляє можливості обвинуваченого перешкодити кримінальному провадженню, ухилитися від суду, а також мати можливість незаконно впливати на учасників провадження.

Також, відповідно до положень ч.1 ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчому судді, суду, крім вищезазначених ризиків необхідно оцінити наступні обставини, зокрема: вагомість наявних доказів вчинення ОСОБА_4 , кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст.185 КК України, тяжкість покарання за вчинення вищевказаного злочину, зокрема позбавлення волі на строк до восьми років, відсутність відомостей про наявність у підозрюваного нарікань на вік та стан здоров`я, про міцні соціальні зав`язки, про постійне місце роботи або навчання.

Таким чином, застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти вищевказаним ризикам, а тому просить клопотання задовольнити.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявлене клопотання підтримала у повному обсязі, просила задовольнити з підстав вказаних у його мотивувальній частині. Зазначає, що по справі наявні ризики переховуватися від слідства та впливу на свідків чи потерпілого.

В судовому засіданні ОСОБА_4 просив не брати його під варту, застосувати до нього більш м`який запобіжний захід.

Адвокат ОСОБА_4 - ОСОБА_5 просив застосувати більш м`який запобіжний захід до підозрюваного ОСОБА_4 .

За таких обставин, слідчий суддя, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані ними матеріали та проаналізувавши в системному зв`язку усі наявні на час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу відомості, які мають пряме та опосередковане значення при вирішенні питання застосування заходу забезпечення кримінального провадження, приходить до наступного.

Органами досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст.185 КК України за вище наведених обставин.

За вказаним фактом відомості за матеріалами було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочате розслідування провадження, в ході якого підозрюваному 20.10.2026 повідомлено про підозру у вчинені вказаного злочину та подано до слідчого судді дане клопотання про обрання запобіжного заходу, аналізуючи яке на дотримання положень КПК України слідчий суддя враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам.

Згідно норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризують особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.

Слідчим суддею на час порушеного у клопотанні питання про підозрюваного встановлено такі відомості: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, українець, зареєстрований у АДРЕСА_2 , мешканць АДРЕСА_3 , не працюючий, не одружений, не судимий. Підозрюваний на час вирішення даного питання за своїм віком і станом здоров`я не має специфічних особливостей стану здоров`я та не має міцних соціальних зв`язків.

Як убачається з матеріалів клопотання необхідність застосування такого запобіжного заходу слідчий обґрунтовує тим, що підозрюваний об`єктивно підозрюється у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, а його вина підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, у зв`язку з чим останній будучи обізнаним з мірою покарання за вчинене діяння, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Частинами 3 та 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі при визначенні запобіжного заходу (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Тож, слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

За таких умов, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України, а саме: два протоколи прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 22.04.2026; протокол огляду місця події від 29.04.2026; протокол допиту представника потерпілого ОСОБА_9 від 24.04.2026, рапорт о/у про вжиті заходи з метою розкриття злочину з фото таблицями; протокол додаткового допиту потерпілого від 24.04.2026; протокол огляду місця події від 23.04.2026; протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 23.04.2026; повідомлення про підозру від 27.10.2026 року - свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 , оскільки надані докази об`єктивно зв`язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане правопорушення.

Суд враховує, що потерпілі та свідки в даному кримінальному провадженні судом ще не допитувалися, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які відповідно до класифікації злочинів, визначеної ст. 12 КК України, є тяжкими злочинами, за вчинення якмх передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 8 років, у світлі чого, з урахуванням наведених даних суд уважає, що обставини регламентовані п.п.1, 3 ч.1 ст. 177, п. п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України є дійсними.

У судовому засіданні, підозрюваним ОСОБА_4 всупереч положень ч. 5 ст. 132 КПК України, не було надано суду допустимих доказів, які б свідчили про відсутність ризиків встановлених стороною обвинувачення, у зв`язку з чим слідчий суддя вважає доведеною наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному провадженні, оскільки вони належним чином умотивовані слідчим, прокурором та підтверджуються наявними матеріалами.

Щодо питання того чи є можливим уникнення наявним ризикам шляхом застосування іншого запобіжного заходу, то суд у світлі факторів, пов`язаних з характером вказаної особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню, вважає недостатнім застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам.

Пояснення сторони захисту жодним чином вказані висновки не спростовують.

Слідчий суддя натомість враховує відсутність у ОСОБА_4 міцних соціальних зв`язків, обґрунтованість підозри у вчиненні ним двох корисливих злочинів та характер вчиненого діяння, а саме: крадіжку дизельного палива з генератора вишки мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» (тобто з об`єкту зв`язку, який має вагоме значення в у мовах воєнного стану) та ще й у період значної паливної кризи, що могло поставити під загрозу його належне функціонування, а саме те, що ОСОБА_4 притягувався до кримінальної відповідальності в інших кримінальних провадженнях, вважає, що застосування до ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку.

Застосований до обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними у кримінальному процесуальному законі конкретними підставами і метою запобіжного заходу, а також запобігання спробам переховуватися від суду.

Також, суд враховує вимоги ст. 183 КПК України та вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу у розмірі, який буде достатнім для забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків, з урахуванням вимог ст. 182 вказаного Кодексу, а саме 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 гривень та покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативного запобіжного заходу у виді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, суд вважає за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на нього такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого прокурора та суду; повідомляти слідчого прокурора та суд про своє місце проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон.

Згідно ч.6 ст.194 КПК України зазначені обов`язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Керуючись вимогами ст.ст. 1-2, 7-29, 131, 132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 309, 310, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого СВ Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_3 , українця, громадянина України, не судимого - запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб з 29.10.2026 року до 27.12.2026 року включно.

Визначити заставу у розмірі 266 240 грн. (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) грн., що становить 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний рахунок :

Отримувач коштів - ТУ ДСА України в Закарпатській області;

Код отримувача (код ЄДРПОУ) 26213408;

Банк отримувача ДКСУ м. Київ ;

Код банку отримувача (МФО) 820172;

Рахунок отримувача UA 198201720355209001000018501

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Покласти на ОСОБА_4 у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про своє місце проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

Роз`яснити що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державного департаменту України з питань виконання покарань негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти та повідомити усно і письмово Хустський районний суд.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ Хустського РУП ГУНП України в Закарпатській області ОСОБА_6 та прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_3 .

Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному, захиснику, слідчому, прокурору та уповноваженій особі місця ув`язнення негайно після її оголошення.

Повний текст ухвали складено та оголошено учасникам процесу 02.11.2026 року о 09 год. 00 хв.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий cуддя Хустського

районного суду: ОСОБА_1