Ухвала суду № 141095065, 22.10.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кс/759/11326/26

ун. № 759/29269/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року м. Київ

Слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого СУ Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_7 , яке погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_8 , та подане у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 листопада 2025 року за № 42025110000000420 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Берестяги Гайворонського району Кіровоградської області, громадянина України, освіта вища, директор КПП «Білоцерківська центральна районна лікарня», одружений, особа пенсійного віку, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

22.10.2026 р. в провадження слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого СУ Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_7 , яке погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_8 , та подане у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 листопада 2025 року за № 42025110000000420 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на те, що Слідчим управління Головного управління Національної поліції в Київській області за процесуального керівництва Київської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025110000000420 від 19.11.2025, за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 3692 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України.

У відповідності до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Того ж дня з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України Президентом України видано указ № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», яким зокрема зобов`язано місцеві органи виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП) за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб - підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку своєчасне оповіщення громадян, які призиваються на військову службу.

Постановою Кабінету Міністрів України № 154 від 23.02.2022 «Про затвердження Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки» визначено, що ТЦК та СП є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Статтею 65 Конституції України передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

У відповідності до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 154 від 23.02.2022, передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обіймаючи посаду директора Комунального некомерційного підприємства «Білоцерківська центральна районна лікарня» Маловільшанської сільської ради, достовірно знаючи про наявність введеного в Україні правового режиму воєнного стану, будучи обізнаним щодо порядку призову військовозобов`язаних громадян на військову службу під час мобілізації, являючись раніше не судимою особою, вирішив стати на злочинний шлях та незаконно збагачуватись за рахунок здійснення протиправного впливу на медичних працівників та представників системи оцінювання повсякденного функціонування особи, яку проводять експертні команди оцінювання повсякденного функціонування (надалі ЕКОПФО), з метою оформлення відповідної групи інвалідності зацікавленим в ухиленні від мобілізаційних заходів особам.

Однак, усвідомлюючи ризики викриття зазначеної протиправної діяльності, а також складності процесу здійснення впливу на медичних працівників під час складання та фальсифікації відповідної медичної документації, необхідної для проходження зацікавленими особами ЕКОПФО, ОСОБА_4 для втілення свого злочинного наміру, вирішив долучити інших осіб.

В ході підшукування посібників для втілення своєї злочинної діяльності, ОСОБА_4 приділяв увагу особам, яких знав тривалий час, був упевнений в їх низьких морально вольових якостях, які б не заважали їм здійснювати протиправну діяльність, незважаючи на ризики кримінального переслідування та спричинення суспільно небезпечних наслідків свої дій, а також наявності у таких осіб обширного кола зав`язків в медичній галузі.

Відтак, ОСОБА_4 з метою доведення свого злочинного наміру до кінця, маючи на меті системне протиправне збагачення за рахунок здійснення впливу на медичних працівників в інтересах третіх осіб, обрав ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який мав обширні неформальні зв`язки серед медичних працівників та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , колишнього члена Медико-соціальної експертної комісії.

Таким чином, у невстановлений під час досудового розслідування час та у невстановленому місці, ОСОБА_4 довівши до відома ОСОБА_9 та ОСОБА_10 суть своїх злочинних намірів, запропонував їм долучитися до них, на що останні погодились.

У подальшому, ОСОБА_4 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 прийшовши злочинної згоди, розпочали підшукувати осіб, зацікавлених в ухиленні від мобілізації, шляхом оформлення відповідної пожиттєвої групи інвалідності.

Реалізуючи задумане, наприкінці грудня 2025 року, більш точного часу встановити під час досудового розслідування не представилось можливим, ОСОБА_4 звернувся до ОСОБА_11 , який в ході бесіди повідомив йому, що останній перебуває у вкрай вразливому стані, оскільки раніше він мав другу групу тривалістю на один рік, однак наприкінці 2025 року вона закінчилась і йому вкрай необхідно оформити пожиттєву групу інвалідності.

Розуміючи, що для проходження ЕКОПФО та отримання ОСОБА_11 відповідної групи інвалідності, комісії необхідно буде надати документи про проходження останнім стаціонарного лікування впродовж 2025 - 2026 років, що фактично не відповідало дійсності, ОСОБА_4 надав вказівку ОСОБА_9 організувати виготовлення шляхом надання неправомірної вигоди невстановленим медичним працівникам.

Водночас, ОСОБА_9 визначив вартість фальсифікації медичної документації в 500 доларів США.

Надалі, ОСОБА_4 з метою приховування особистостей усіх членів групи, надав вказівку ОСОБА_10 витребувати у ОСОБА_11 та передати йому копії паспорту, військового квитка, ідентифікаційного коду та інших документів, а також неправомірної вигоду в сумі 500 доларів США, для здійснення протиправного впливу на невстановлених під час досудового розслідування медичних працівників, з метою виготовлення ними підробленої документації про перебування ОСОБА_11 на лікарняних впродовж 2025-2026 років.

22.01.2026 о 0755 ОСОБА_11 на виконання вказівки ОСОБА_4 , яку йому озвучив ОСОБА_10 , прибув до службового кабінету, розташованого в КНП «Білоцерківська центральна районна лікарня» Маловільшанської сільської ради, за адресою: м. Біла Церква, вул. Миколи Амосова (Тімірязєва), б. 6, де разом з копіями відповідних документів передав ОСОБА_4 500 доларів США, за які ОСОБА_9 мав через невстановлених медичних працівників виготовити документи, щодо перебування ОСОБА_11 на лікарняних впродовж 2025-2026 років.

Таким чином, ОСОБА_4 діючи в змові з ОСОБА_10 , своїми умисними діями, які виразились у вимаганні та отриманні 500 доларів США для третіх осіб, за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, поєднаного з вимаганням такої вигоди, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 3692 КК України.

Надалі ОСОБА_4 та ОСОБА_10 діючи в зговорі, знайомлять ОСОБА_11 з ОСОБА_9 , після чого 30.03.2026 в період з 1048 до 1117 відбулась їх зустріч на території автопарковки розташованої за адресою: м. Київ, Кільцева дорога, 1 Б, під час якої ОСОБА_9 повідомив останньому умови отримання пожиттєвої групи інвалідності та необхідності надання неправомірної вигоди в сумі 9500 доларів США за здійснення незаконного впливу на невстановлених представників ЕКОПФО КНП ВСР «Володарська лікарня».

17.04.2026 в період з 1718 до 1733 діючи з відома ОСОБА_4 та ОСОБА_10 , ОСОБА_9 приїхав на територію парковки автомийки «LuxWash» по вул. Білоцерківській, с. Тараща, Білоцерківського району, Київської області, де зустрівся з ОСОБА_11 , від якого отримав 9500 доларів США неправомірної вигоди, за здійснення впливу на невстановлених представників ЕКОПФО КНП ВСР «Володарська лікарня» для оформлення пожиттєвої групи інвалідності.

Того ж дня, а саме 17.04.2026 близько 1830 маючи можливість вільно розпорядитись отриманими від ОСОБА_11 грошовими коштами, з невстановлених під час досудового розслідування підстав, повернув їх останньому.

У подальшому, а саме 22.05.2026 в період часу з 1609 до 1624, ОСОБА_4 перебуваючи у своєму службовому кабінеті КНП «Білоцерківська центральна районна лікарня» Маловільшанської сільської ради, за адресою: м. Біла Церква, вул. Миколи Амосова (Тімірязєва), б. 6, з метою доведення свого злочинного наміру до кінця, зустрівся з ОСОБА_11 , якого завірив, що повернення ОСОБА_9 грошових коштів не відмінило раніше досягнутої між ними домовленості, і що останній буде вживати всіх заходів спрямованих на здійснення впливу на невстановлених медичних працівників з метою отримання ним пожиттєвої групи інвалідності.

В ході подальшої бесіди ОСОБА_4 усвідомлюючи протиправність своїх дій, їх суспільно небезпечні наслідки, наказав ОСОБА_11 передати йому неправомірну вигоду в сумі 9500 доларів США за здійснення впливу на невстановлених представників ЕКОПФО КНП ВСР «Володарська лікарня» для оформлення пожиттєвої групи інвалідності останнім, додавши при цьому, з усіх питань також звертатись до ОСОБА_9 .

Таким чином, ОСОБА_4 діючи в змові з ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , своїми умисними діями, які виразились у вимаганні та отриманні 9 500 доларів США для третіх осіб, за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, поєднаного з вимаганням такої вигоди, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 3692 КК України.

20.10.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 3692 КК України та затримано в порядку ст. 615 КПК України.

Обставини, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень та доводять, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів крім тримання під вартою не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, підтверджуються наступними матеріалами кримінального провадження: рапортом про виявлення кримінального правопорушення від 18.11.2025; протоколами допиту свідка ОСОБА_11 від 28.11.2025, 07.01.2026 та 12.05.2026; протоколами про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо, - відеоконтролю особи від 21.01.2026, 03.02.2026, 30.04.2026, 13.06.2026 та 26.06.2026; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії (візуальне спостереження за особою) від 16.06.2026; протоколом про хід та результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 23.05.2026; повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 19.10.2026 року; протоколами обшуків від 20.10.2026; іншими матеріалами кримінального провадження.

Підставою застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 3692 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави стороні обвинувачення вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Сторона обвинувачення вважає, що відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 є забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, визначеним у п. п. 1, 2, 3 вказаної норми, а саме:

переховуватися від органу досудового розслідування та або суду, що підтверджується, тим що ОСОБА_4 підозрюється зокрема у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення за який, законодавцем передбачено понесення винною особою покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі не застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, останній може переховуватися від органу досудового розслідування чи суду, з метою уникнення покарання, а від так встановлена наявність достатніх підстав для застосування запобіжного заходу, з метою забезпечення безперешкодного, повного та всебічного судового розгляду даного кримінального провадження, що повністю підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

підозрюваний може незаконно впливати на свідків. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК). Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України. Ризик впливу на свідків також обумовлюється можливим використанням ОСОБА_4 знайомств, зв`язків, обізнаності про осіб, які є свідками у даному кримінальному провадженні, з метою підбурювання їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання показань, які суперечитимуть зібраним у справі. Оскільки свідки сторони обвинувачення відповідно не допитувались судом безпосередньо, існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу підозрюваного, такі особи можуть змінити свої показання або відмовитися від дачі показань у суді.

Прокурор клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 підтримав та просив задовольнити.

Захисник ОСОБА_12 та ОСОБА_6 думку яких підтримав підозрюваний ОСОБА_4 , в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , посилаючись на ту обставину, що підозра не обгрунтована, ризики прокурором необгрунтовані та недоведені, просили обрати стосовно ОСОБА_4 запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, а саме у вигляді особистого зобов`язання, а у разі обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили визначити мінімальну заставу. Крім того, захисник ОСОБА_12 , подав письмові заперечення, та просив перевірити територіальну підсудність клопотання яке подане відносно ОСОБА_13

ОСОБА_14 в судовому засіданні подав заяву щодо передачі підозрюваного ОСОБА_4 на поруки.

Дослідивши матеріали клопотання слідчого, заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваної, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

В ході судового розгляду встановлено, що Слідчим управління Головного управління Національної поліції в Київській області за процесуального керівництва Київської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025110000000420 від 19.11.2025, за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 3692 КК України.

20.10.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 3692 КК України та затримано в порядку ст. 615 КПК України.

Обставини, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень та доводять, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів крім тримання під вартою не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, підтверджуються наступними матеріалами кримінального провадження: рапортом про виявлення кримінального правопорушення від 18.11.2025; протоколами допиту свідка ОСОБА_11 від 28.11.2025, 07.01.2026 та 12.05.2026; протоколами про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо, - відеоконтролю особи від 21.01.2026, 03.02.2026, 30.04.2026, 13.06.2026 та 26.06.2026; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії (візуальне спостереження за особою) від 16.06.2026; протоколом про хід та результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 23.05.2026; повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 19.10.2026 року; протоколами обшуків від 20.10.2026; іншими матеріалами кримінального провадження.

Отримані на даному етапі досудового розслідування відомості задокументовані у відповідний процесуальний спосіб передбачений КПК України і вказують на причетність ОСОБА_4 до вчинення зазначеного кримінального правопорушення, при цьому таке цілком узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчинені правопорушення передбачає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що зазначена особа могла вчинити правопорушення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Влох проти Польщі»).

На стадії досудового розслідування кримінального провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно нього запобіжного заходу.

Так, прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які мають враховуватися під час вирішення вказаного питання, а саме:

переховуватися від органу досудового розслідування та або суду, що підтверджується, тим що ОСОБА_4 підозрюється зокрема у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення за який, законодавцем передбачено понесення винною особою покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі не застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, останній може переховуватися від органу досудового розслідування чи суду, з метою уникнення покарання, а від так встановлена наявність достатніх підстав для застосування запобіжного заходу, з метою забезпечення безперешкодного, повного та всебічного судового розгляду даного кримінального провадження, що повністю підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

підозрюваний може незаконно впливати на свідків. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК). Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України. Ризик впливу на свідків також обумовлюється можливим використанням ОСОБА_4 знайомств, зв`язків, обізнаності про осіб, які є свідками у даному кримінальному провадженні, з метою підбурювання їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання показань, які суперечитимуть зібраним у справі. Оскільки свідки сторони обвинувачення відповідно не допитувались судом безпосередньо, існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу підозрюваного, такі особи можуть змінити свої показання або відмовитися від дачі показань у суді.

Що стосується заяви ОСОБА_14 щодо передачі підозрюваного ОСОБА_4 на поруки, слідчий суддя зазначає наступне.

Відповідно до ст.180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно до ст. 194 цього Кодексу і зобов`язуються в разі необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. Особиста явка особи, яка поручається за обвинувачену є обов`язкова до суду, оскільки поручителю роз`яснюється у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється або обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки поручителя та наслідки їх невиконання, право на відмову від прийнятих на себе зобов`язань та порядок реалізації такого права.

Однією з умов обрання такого запобіжного заходу є впевненість судді в тому, що поручитель дійсно може впливати на процесуальну поведінку підозрюваного. При цьому важливою передумовою ефективної дії запобіжного заходу у вигляді особистої поруки є почуття довіри і поваги підозрюваного до поручителя. Такі взаємовідносини гарантують, з одного боку, прагнення самої особи до дотримання цього запобіжного заходу, а з другого - забезпечують можливість реального впливу поручителів на її поведінку.

При розгляді даних заяв слідчий суддя також враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя вважає, що застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки не є співмірним зі встановленими ризиками та не забезпечить належного виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків, у зв`язку з чим відмовляє у задоволенні заяви.

При застосуванні запобіжного заходу судом враховано також вік підозрюваного, його стан здоров`я, місце проживання та інші обставини, що характеризують особу підозрюваного, дані про соціальні зв`язки та спосіб життя.

Враховуючи вказане, з метою запобігти спробам підозрюваного ухилитись від досудового провадження та суду, продовження кримінально караної діяльності, для забезпечення виконання процесуальних рішень, вважаю необхідним застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.

При визначенні розміру застави слідчий суддя, керуючись ч. 4 ст. 182 КПК України, враховує обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, його майновий та сімейний стан, наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України.

Тому слідчий суддя вважає доцільним, визначити підозрюваному заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66560 грн., оскільки саме така застава достатня забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього законом обов`язків.

Слідчий суддя не приймає до уваги доводи сторони захисту про порушення підсудності розгляду даного клопотання, оскільки місцезнаходження відповідного (відокремленого) органу досудового розслідування Національної поліції має бути місце розташування (реєстрації) територіального підрозділу Національної поліції, який має статус юридичної особи публічного права, або розташування його територіального (відокремленого) підрозділу (управління/відділу/відділення поліції), який такого статусу не має, до структури якого входить відповідний (відокремлений) орган досудового розслідування (слідче управління/ відділ/відділення).

Таким чином, керуючись ст.ст.131, 132, 176-179, 183, 184, 193-197, 197, 199 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого - задовільнити частково.

У задоволенні клопотання Маловільшанського сільського голови ОСОБА_14 про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки - відмовити.

Обрати стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 18 грудня 2026 року включно та утримувати його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 20 (двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 66560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) грн., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: депозитний рахунок: код ЄДРПОУ - 26268059, банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за…(П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від (дата ухвали) по справі №.., кримінальне провадження № , внесені (ПІБ особи, що вносить заставу), згідно квитанції від (дата та № квитанції, після внесення якої ОСОБА_4 підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду по вказаному кримінальному провадженні за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; не відлучатися за межі Київської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що у разі невиконання, покладених на нього обов`язків застава звертається в дохід держави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів групи прокурорів у кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення. Строк дії обов`язків, покладених судом на підозрюваного, у разі внесення застави, обчислювати з дня внесення застави до 18.12.2026 включно.

Копію ухвали вручити підозрюваному та прокурору, а також надіслати до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України на виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали буде оголошено 26 жовтня 2026 року о 14 год. 00 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1