Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 367/7158/23
Провадження №2/367/949/2025
РІШЕННЯ
Іменем України
(повний текст)
29 січня 2025 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого - судді Горбачової Ю.В.,
за участі: секретаря с/з - Музики Є.О.,
позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - адвоката Котар С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС», про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, в якому (з урахуванням уточненої позовної заяви) просить стягнути з відповідача на користь позивача: майнову шкоду в розмірі 5693,16 грн., а також моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн.; судові витрати покласти на відповідача.
В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 є власником автомобіля марки Renault Lodgy, 2019 року випуску, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 .
06 лютого 2023 року о 11 год. 00 хв. в м. Буча Київської області по вул. Л.Бірюкова, 7, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем ЗАЗ Славута, д.н.з. НОМЕР_3 , не впевнився в безпеці маневру, не вибрав безпечного бокового інтервалу, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем Renault, д.н.з. НОМЕР_1 , чим порушив вимоги п.п. 2.3 б, 13.1 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП. За фактом ДТП було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 131839 від 06.02.2023 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
07 березня 2023 року було винесено постанову Ірпінського міського суду Київської області у справі № 367/1467/23, якою відповідача визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень на користь держави.
Вказує, що внаслідок ДТП автомобіль Renault, д.н.з. НОМЕР_1 , отримав механічні пошкодження та матеріальні збитки. На момент ДТП, цивільно-правова відповідальність відповідача, як водія автомобіля марки ЗАЗ Славута, д.н.з. НОМЕР_4 , була застрахована у АТ «СК «АРКС» (код за ЄДРПОУ 20474912) на підставі Договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів № 52091гд2ка від 10.08.2022 року.
Оцінку матеріальних збитків, завданих потерпілому у ДТП ОСОБА_1 було проведено АТ «СК «АРКС» та ФОП ОСОБА_3 .
Відповідно до попередньої оцінки АТ «СК «АРКС», вартість матеріального збитку без врахування вартості відновлювального ремонту Renault, д.н.з. НОМЕР_1 , склала 3400 грн. 74 коп.
Не погоджуючись з розміром матеріального збитку позивач звернувся із заявою про збільшення страхової виплати. Повторну оцінку пошкоджень авто зі сторони АТ «СК «АРКС» було проведено оцінювачем ФОП ОСОБА_3 .
Відповідно до звіту № 760 про оцінку матеріального збитку від 25.02.2023 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля належного позивачу складає 14039 грн. 83 коп. включаючи ПДВ. В той час враховуючи коефіцієнт зносу матеріальний збиток завданий відповідачем складає 9958 грн. 94 коп.
Позивач також не погодився із зазначеною сумою у звіті № 760 ФОП ОСОБА_3 та звернувся до незалежного оцінювача ТОВ «Клевер Експерт» (ЄДРПОУ 40174792), сертифікат оціночної діяльності № 601/20 від 14.07.2020 року. На замовлення позивача 03.04.2023 року було складено Звіт про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 03.04.2023 р. № 114/04-23. У Звіті вказано, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Renault, д.н.з. НОМЕР_1 , складає 18575 грн. 29 коп., вартість матеріального збитку складає 14830 грн. 59 коп.
В подальшому, позивач звернувся до АТ «СК «АРКС» із заявою про збільшення страхових виплат на підставі проведеної незалежної оцінки. Листом № 0108/23/21 АТ «СК «АРКС» було повідомлено, що страхувальником прийнято рішення, щодо виплати відшкодування в розмірі 9481 грн. 39 коп.
Позивачем від АТ «СК «АРКС» були отримані грошові кошти у розмірі 3400 грн. 74 коп. та 9481 грн. 39 коп., а всього 12882 грн. 13 коп.
Таким чином, різниця між фактичним розміром заподіяної шкоди та виплаченим страховим відшкодуванням становить 5693грн. 16 коп.
Зауважує, що 30.04.2023 року позивачем було направлено відповідачу письмову претензію з вимогою відшкодувати матеріальну шкоду, однак відповідачем дана претензія була проігнорована, відповідь не отримана, в телефонній розмові з позивачем відмовився відшкодовувати позивачу будь-які кошти.
Таким чином, позивач змушений звертатися до суду для стягнення з відповідача вищезазначених грошових коштів у примусовому порядку.
Щодо стягнення з моральної шкоди посилається на той факт, що у зв`язку з пошкодженням його автомобіля, позивач тривалий час не міг користуватися автомобілем, цей транспортний засіб був основним засобом пересування позивача та його сім`ї. Пошкодження автомобіля в ДТП завдало позивачу душевних страждань та негативно вплинуло на його моральний стан. Позивач був вимушений витрачати час та кошти для пересування, поїздки до органів поліції, суду, експертів, страхової компанії, до інших органів з метою визначення вартості відновлювальних робіт та здійснення необхідного ремонту, що спричинило ряд незручностей та проблем, марно згаяного часу, який міг би бути витрачений на більш приємні речі.
Позивачем витрачено багато часу та зусиль на проведення ремонту та пошук необхідних деталей та можливостей для відновлення автомобіля, на отриманням відшкодування із відповідача у судовому порядку.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 09 січня 2024 року було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, справу призначено до судового розгляду по суті.
Від представника відповідача у передбачений законодавством строк надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 15 лютого 2024 року було постановлено перейти від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання по справі.
11 квітня 2024 року ухвалою суду позовну заяву було залишено без руху з зазначенням недоліків та наданнями позивачу строку для їх усунення. У відповідний строк позивач усунув виявлені недоліки.
30.04.2024 року від представника відповідача, адвоката Котар С.В. до суду надійшов відзив на уточнену позовну заяву, в якому зазначено, що позовні вимоги позивача відповідач та його представник не визнають. Представник звертає увагу, що відповідно до висновку щодо вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 114/04-23 від 06.04.2023 року на який в своїй позовні заяві посилається позивач: вартість відновлювального ремонту автомобіля, становить: 18575,29 грн., вартість матеріального збитку з урахуванням ПДВ становить: 14 830,59 грн. Поряд з цим, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки ЗАЗ Славута, д.н.з., НОМЕР_5 , була застрахована в АТ «СК» АРКС». Згідно положень законодавства, обов`язок з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування покладається на страховика, яким в даному випадку виступає АТ «СК» АРКС». З огляду на викладене з АТ «СК» АРКС» підлягає стягненню страхове відшкодування, а саме: матеріальний збиток, який визначений з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, в межах граничної суми страхового відшкодування, передбаченого з 01 липня 2022 року відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 30.05.2022 № 109 у розмірі: 160 000,00 грн. Вказує, що розмір майнового збитку, завданого позивачу з вини відповідача, не перевищує ліміт страхового відшкодування, таким чином майнові збитки повинні бути стягненні з АТ «СК» АРКС». Щодо стягнення моральної шкоди зауважує, що відповідач не винний в завданні моральної шкоди позивачу, так як ДТП трапилася із-за поганих погодних умов, автомобіль відповідача просто занесло на слизькій дорозі. У зв`язку з наведеним, просить суд відмовити у задоволені позову.
Ухвалою суду від 25 липня 2024 року було залучено третю особу, що не заявляє самостійний вимог на предмет спору - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС».
Ухвалою суду від 21 жовтня 2024 року було закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив задовольнити. Зауважив, що звернувся до ОСОБА_2 із вказаним позовом, оскільки саме останній є винуватцем ДТП, тому несе обов`язок із відшкодування заподіяної шкоди. На запитання судді щодо понесених витрат на ремонт пошкодженого автомобіля, зазначив, що свій автомобіль не ремонтував.
Представник відповідача, адвокат Котар С.В., щодо позовних вимог заперечувала, мотивуючи свою позицію тим, що саме страхова компанія, а не відповідач, була зобов`язана відшкодувати суму завданих збитків в межах суми, зазначеної в договорі ОСЦПВВНТЗ. Також зауважила, що фактично позивач жодних витрат з ремонту пошкодженого автомобіля так і не поніс, тому не вбачає підстав для задоволення вказаного позову.
Представник ПрАТ АТ «Страхова компанія «АРКС» в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляд справи страхову компанію повідомлено належним чином, про причини неявки представника третьої особи суд не повідомлено. У відповідності до статті 181 ЦПК України третя особа не скористалася своїм правом та не направила до суду пояснень щодо позову.
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що 06 лютого 2023 року о 11 год. 00 хв. в м. Буча Київської області по вул. Л.Бірюкова, 7, відбулася дорожньо-транспортна пригода, за участю водія ОСОБА_2 , який керуючи автомобілем ЗАЗ Славута, д.н.з. НОМЕР_3 , не впевнився в безпеці маневру, не вибрав безпечного бокового інтервалу, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем Renault, д.н.з. НОМЕР_1 , чим порушив вимоги п.п. 2.3 б, 13.1 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП. За фактом ДТП було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 131839 від 06.02.2023 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що підтверджується копією схеми місця ДТП та копією постанови Ірпінського міського суду Київської області від 07 березня 2023 року у справі № 367/1467/23.
Вказаною постановою водія автомобіля ЗАЗ Славута, д.н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень на користь держави.
Постановою Пленуму Верховного Суду України за № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення» (з наступними змінами) передбачено, що відповідно до принципу безпосередності судового розгляду рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.
Згідно з положеннями ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, а отже, виходячи з даних правил, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, якою встановлена вина притягнутої до адміністративної відповідальності особи, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову, з питань щодо того, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Як вбачається з копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 , орган, що видав ТСЦ 7142, власником автомобіля марки Renault Lodgy, 2019 року випуску, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , є позивач ОСОБА_1 .
В свою чергу, на виконання вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», на момент дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 , як водія автомобіля марки ЗАЗ Славута, д.н.з. НОМЕР_4 , була застрахована у АТ «СК «АРКС» (код за ЄДРПОУ 20474912) на підставі Договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів № 52091гд2ка від 10.08.2022 року.
10.02.2023 року власник пошкодженого автомобіля Renault, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 звернувся до АТ «СК «АРКС» із заявою про подію та на виплату за договором добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підтверджується копією заяви.
Як вбачається з ремонтної калькуляції ремонтної калькуляції № 1.102.23.0 від 06.02.2023 року наданої ФОП ОСОБА_3 , загальна вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Renault, д.н.з. НОМЕР_1 , склала 14039 грн. 83 коп.
Згідно звіту № 760 про оцінку матеріального збитку від 25.02.2023 року виконаного ФОП ОСОБА_3 , матеріальний збиток завданий власнику транспортного засобу Renault, д.н.з. НОМЕР_1 , враховуючи коефіцієнт зносу, складає 9958 грн. 94 коп.
Не погоджуючись із вказаними розрахунками, позивач звернувся до незалежного оцінювача ТОВ «Клевер Експерт», ЄДРПОУ 40174792, сертифікат оціночної діяльності № 601/20 від 14.07.2020 року.
Як вбачається з ремонтної калькуляції ремонтної калькуляції № 114/03-23 від 06.04.2023 року наданої ТОВ «Клевер Експерт», загальна вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Renault, д.н.з. НОМЕР_1 , склала 18575 грн. 29 коп.
Згідно звіту про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 114/04-23 від 03 квітня 2023 року виконаного ТОВ «Клевер Експерт», вартість матеріального збитку (з урахуванням коефіцієнту зносу) завданого власнику транспортного засобу Renault, д.н.з. НОМЕР_1 , складає 14830 грн. 59 коп.
21.04.2023 року власник пошкодженого автомобіля Renault, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 звернувся до АТ «СК «АРКС» із заявою про збільшення страхових виплат на підставі звіту № 114/04-23 від 03 квітня 2023 року, що підтверджується копією заяви.
За наслідком розгляду вказаної заяви та наданих документів, АТ «СК «АРКС» було прийнято рішення щодо виплати власнику транспортного засобу Renault, д.н.з. НОМЕР_1 , страхового відшкодування в розмірі 9481,39 грн. та 3400,74 грн., що становить загальну суму 12882 грн. 13 коп. та підтверджується копіями листів АТ «СК «АРКС» вих. № 0109/23/21 від 25.04.2023 р. та вих. № 0108/23/21 від 25.04.2023 р.
Позивач зазначає, що ним від АТ «СК «АРКС» були отримані грошові кошти у розмірі 12882 грн. 13 коп. Зазначене підтверджується також листом АТ «СК «АРКС» вих. № 0045/24/21 від 16.02.2024 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно зі ст. 108 ЗУ «Про страхування», страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов`язаних із нею фактичних витрат. Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
Відповідно до наведених положень до страховика, в разі виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки. Перехід права вимоги від страхувальника до страховика за договором добровільного страхування є суброгацією.
За нормою ст. 980 ЦК України та ст. 4 Закону України «Про страхування», предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з: життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
Таким чином, Цивільний кодекс України та Закон України «Про страхування» передбачає три види страхування, а саме особисте, майнове та страхування відповідальності. Виходячи із вищезазначеного, можливість застосування механізму суброгації обмежена рамками майнового страхування з урахуванням наведених приписів.
Суброгація істотно відрізняється від регресу. Основна відмінність суброгації від регресу полягає в тому, що при суброгації переходить існуюче право з усіма його забезпеченнями, а регрес породжує нове право. Суброгація - це перехід прав до третьої особи на основі закону. Регрес - це право, що виникає у особи внаслідок платежу. При суброгації до страховика переходить право, що вже виникло (з моменту заподіяння шкоди) у страхувальника. Право регресу - це право зворотної вимоги, що виникає у страховика (регредієнта) до винної особи (регресату) на тій основі, що страховик попередньо провів виконання за страховим зобов`язанням, виплативши страхове відшкодування страхувальникові, тобто право регресу виникає з моменту сплати за третю особу.
Отже, регрес, це нове право що виникає у особи внаслідок здійснення платежу. Право регресу це право зворотної вимоги страховика до регресату, через те що страховик виконав обов`язок за страховим зобов`язанням. А, отже, у страхуванні відповідальності, навіть після виконання зобов`язання страховиком суброгація не припустима, оскільки виникають правовідносини із відшкодування витрат у порядку регресу.
Пунктом 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». Наприклад, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов`язанні (заміна активного суб`єкта) зі збереженням самого зобов`язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов`язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. При цьому, регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, ст. 1191 ЦК України), а також ст. 38 Закону № 1961-IV, а для суброгації відповідно до ст. 993 ЦК і ст. 27 Закону України «Про страхування» встановлено особливий правовий режим. При суброгації перебіг строку позовної давності починає обчислюватися з моменту виникнення страхового випадку, а при регресі - з того моменту, коли страховик виплатив страхове відшкодування. Оскільки при суброгації відбувається заміна особи в зобов`язанні, тому з урахуванням положення ст. 515 ЦК суброгація застосовується лише до майнового страхування.
Із правового висновку Верховного Суду України у спорі про стягнення з особи, винної у настанні страхового випадку, сум виплаченого страховою компанією страхового відшкодування, викладеного в постанові від 25.12.2013 у справі № 6-112цс13 вбачається, що при розгляді цієї справи Верховний Суд України зробив наступний правовий висновок: у разі настання страхового випадку за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу у потерпілої особи виникає право або вимагати відшкодування шкоди від особи, винуватої в її заподіянні, або вимагати виплати страхового відшкодування від страхової компанії, з якою нею укладено договір добровільного страхування автомобіля. У разі виплати страховою компанією страхового відшкодування до неї у межах фактичних витрат від потерпілої особи переходить право вимоги до особи, винуватої у заподіянні шкоди (ст. 993 ЦК України). При цьому, перебіг позовної давності не змінюється і він обчислюється від дня настання страхового випадку (ст.ст. 261, 262 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, особа майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Судом також враховано, що цивільно-правова відповідальність володільця джерела підвищеної небезпеки відрізняється від загальних підстав відповідальності тим, що передбачає її настання незалежно від вини заподіювача шкоди.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно зі ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
У Постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зазначено, що правильним є висновок про стягнення з винуватця ДТП різниці між фактичною вартістю ремонту та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).
Згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 988 ЦК України, страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору.
За змістом ст.ст. 12, 22, 28, 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 9 Закону України «Про страхування», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи (страхове відшкодування). Різновидом шкоди, завданої майну, є шкода, пов`язана із пошкодженням транспортного засобу. У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу.
Позивач вважає, що різниця між фактичним розміром заподіяної шкоди та виплаченим страховим відшкодуванням становить 5693 грн. 16 коп. А тому зазначена сума грошових коштів підлягає стягненню з ОСОБА_2 , який є винуватцем ДТП.
Поряд з цим, відповідних правових обґрунтувань, а також будь-яких розрахунків, з яких вбачалося б за можливе перевірити обґрунтованість нарахування зазначеної суми, позивачем не наведено. Як вбачається зі змісту позовної заяви, коефіцієнт зносу транспортного засобу позивачем також не брався до уваги.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ч. 2 ст. 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Ч. 5 та 6 ст. 81 ЦПК України встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Усі доводи позивача в обґрунтування заявлених позовних вимог ґрунтуються на особистих переконаннях та поясненнях позивача щодо бажаного розміру відшкодування витрат, на підтвердження яких суду надано копії документів, які суперечать обставинам зазначеним у позові, а саме - щодо реального розміру витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу Renault, д.н.з. НОМЕР_1 , з урахуванням зносу такого.
Однак, для ухвалення у справі обґрунтованого рішення, такі факти повинні бути встановлені належними та допустимими доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, переконаннях та думці позивача. Наведена ситуація зводить процес вирішення даної справи на підставі здогадок та припущень, покладення яких в основу законного та обґрунтованого рішення є недопустимим.
Поряд з цим, позивач в судовому засіданні особисто підтвердив той факт, що жодного ремонту власного транспортного засобу Renault, д.н.з. НОМЕР_1 , так і не здійснював, а тому залишається не зрозумілим, яким саме чином позивач визначив реальний (фактичний) розмір заподіяних збитків.
Щодо вимог про стягнення з відповідача моральної шкоди, суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Згідно ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості
Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 жовтня 2020 року у справі № 372/2085/16-ц (провадження № 61-18385св19) зазначено, що «під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Аналіз зазначених норм права дає можливість дійти висновку про те, що моральна шкода підлягає відшкодуванню за наявності у діях особи, яка заподіяла таку шкоду складу цивільного правопорушення, елементами якого є заподіяна шкода, встановлення факту протиправної поведінки такої особи, наявності причинного зв`язку між ними та вини заподіювана шкоди».
Так, в обґрунтування причин стягнення з відповідача зазначеного розміру моральної шкоди позивач вказує, що він тривалий час не міг користуватися автомобілем, цей транспортний засіб був основним засобом пересування позивача та його сім`ї. Пошкодження автомобіля в ДТП завдало позивачу душевних страждань та негативно вплинуло на його моральний стан. Позивач був вимушений витрачати час та кошти для пересування, поїздки до органів поліції, суду, експертів, страхової компанії, до інших органів з метою визначення вартості відновлювальних робіт та здійснення необхідного ремонту, що спричинило ряд незручностей та проблем, марно згаяного часу, який міг би бути витрачений на більш приємні речі.
Разом з тим, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження викладених обставин завдання йому моральної шкоди. Також не надано розрахунку розміру понесених витрат, як зазначає позивач, на поїздки до органів поліції, суду, експертів, страхової компанії, до інших органів з метою визначення вартості відновлювальних робіт та здійснення необхідного ремонту, як і їх наявності.
Суд зауважує, що право особи на відшкодування моральної шкоди виникає за умов порушення права цієї особи, наявності такої шкоди, в тому числі збитків, та причинного зв`язку між порушенням та завданої майновою та/або моральною шкодою. При цьому, обов`язок доведення наявності підстав для відшкодування шкоди покладається на особу, що вимагає її відшкодування, що відповідає змісту ч. 3 ст. 12 та 81 ЦПК України.
За вказаних обставин, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, а також вираховуючи той факт, що жодних ремонтних робіт по відновленню пошкодженого транспортного засобу позивачем так і не було проведено, суд не вбачає правих підстав для задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 22, 988, 993, 1166, 1187, 1191, 1192, 1194 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 82, 133, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 273, 274, 279-285, 354 ЦПК України, ст.ст. 12, 22, 28, 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС», про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП.
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України -https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення виготовлено 07.02.2025.
Суддя: Ю.В. Горбачова
Судове рішення № 141094462, Ірпінський міський суд Київської області було прийнято 29.01.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 367/7158/23. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: