Рішення № 141094392, 19.10.2026, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/3324/26

Провадження 2-2461/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2026 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Потабенко Л.В.,

при секретарі Савчин М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 20709 грн. 04 коп.. Мотивуючи свій позов тим, що 12.02.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 26445-02/2025, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу грошові кошти у сумі 9 000,00 грн., а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені Договором. 19.06.2025 ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит- Капітал» уклали договір факторингу № 19062025. Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 26445-02/2025 від 12.02.2025. У зв`язку з неналежним виконанням умов договору кредиту станом на час звернення до суду утворилася заборгованість у розмірі 20 709 грн. 04 коп, яку відповідач в добровільному порядку не повертає.

Ухвалою судді від 12.06.2026 року відкрито провадження по справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» у судове засідання не з`явився, проте у своєму клопотанні до суду позивач просив справу розглянути без участі його представника.

24.06.2026 року відповідачка подала до суду відзив, в якому щодо позовних вимог заперечила. Зазначила, що 25 листопада 1999 року відповідач зареєструвала шлюб із ОСОБА_2 .. Чоловік відповідача перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою № 2456/40189 від 01 травня 2026 р. Відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а також членам їх сімей (дружині / чоловіку) штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються. Позивач безпідставно нарахував та просить стягнути 7254 грн. відсотків та 4500 грн. штрафу, ігноруючи законодавчу заборону. Ці вимоги є абсолютно незаконними. Позивач не надав належних та беззаперечних доказів фактичного перерахування грошових коштів у сумі 9000,00 грн. на банківський рахунок відповідача. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Позивач не надав доказів на підтвердження надання або зарахування кредитних коштів за договором. Відсутні також і докази фактичного користування відповідачем кредитними коштами (рух коштів на особовому рахунку позичальника). Позивач просить стягнути, окрім тіла кредиту та процентів, 4500,00 грн. суми заборгованості за штрафами. По-перше, відповідач є дружиною військового, отже нарахування штрафів є незаконним. Щодо суми на витрати на правову допомогу, то відповідач вважає, що вказана справа є справою незначної складності та шаблонною, вважаємо що розмір витрат є неспіврозмірним та підлягає зменшенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12.02.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 26445-02/2025.

Договір підписано електронним цифровим підписом сторін.

Відповідно до п. 1.1 Договору товариство надало клієнту кошти в розмірі 9 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування позикою.

Згідно з п. 1.2 Договору позика видається строком на 120 днів. Договір діє до повного виконання клієнтом своїх зобов`язань за цим договором.

Пунктом 1.3 Договору визначено, що сторони погодили таку процентну ставку за користування позикою: акційна процентна ставка становить 0,90 процентів від суми позики за кожен день користування позикою у межах строку надання позики.

Позика надається шляхом перерахування Товариством грошових коштів на банківський картковий рахунок, зазначений клієнтом (п. 1.6.).

В п. 1.7. Договору встановлено, що у випадку неможливості виконання зобов`язань за договором у повному обсязі у встановлений термін, клієнт має право ініціювати продовження строку користування позикою та зміну дати повернення позики, шляхом укладення Додаткової угоди до Договору позики, у порядку передбаченому в Правилах.

До позовної заяви позивачем також додано договір про надання фінансового кредиту від 12.02.2025 року, заяву анкету відповідача на отримання фінансового кредиту, копію паспорта споживчого кредиту, який був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису.

Відповідно до розрахунку заборгованості наданого позивачем за кредитним договором №26445-02/2025 від 12.02.2025 станом на 03.03.2026 наявна заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 20 709,04 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 8 955,04 грн; заборгованість за процентами 7 254,00 грн; заборгованість за штрафом 4 500,00 грн.

19.06.2025 року ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали договір факторингу №19062025, згідно з п. 1.1 якого на умовах, встановлених цим договором та відповідно до гл. 73 Цивільного кодексу України, фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості).

11.05.2026 за вих. № 24497295 на адресу ОСОБА_1 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» направлено досудову вимогу, якою повідомлено відповідача про відступлення права вимоги ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на підставі укладеного договору факторингу №19062025 від 19.06.2025.

Виходячи із положень ст.525, ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частинами 1,2 статті 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно- комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Частиною першою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті (ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Договір №26445-02/2025 укладено 12.02.2025 року в електронній формі та підписано відповідачем електронним підписом.

Умови кредитного договору щодо надання відповідачу кредитних коштів позивачем виконані, що підтверджується довідкою сервіс онлайн платежів від 17.02.2026 року про перерахування суми кредиту відповідачу на картку № НОМЕР_2 , 12.02.2025 року у розмірі 9000 грн..

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позивальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.( ч. 1ст. 1054 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Наданий позивачем розрахунок заборгованості свідчить про те, що відповідач належним чином умови договору не виконував.

Правильність наданого позивачем розрахунку заборгованості підтверджується умовами кредитного договору і не спростована відповідачем в установленому законом порядку, а отже наявні підстави для стягнення заборгованості за наданим кредитом у розмірі 8955 грн. 04 коп..

Щодо стягнення з відповідача процентів у розмірі 7254, 00 грн. та відсотків, які нараховані по 625 ст. ЦУ України 4500,00 грн., то суд враховує наступне.

Частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Судом встановлено, що чоловік відповідачки ОСОБА_2 , з 21.02.2025 року був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації у Збройні Сили України на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022, та перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується військовим квитком, та довідкою командира військової частини НОМЕР_1 від 01.05.2026 року.

Факт перебування у зареєстрованому шлюбі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , з 25.11.1999 року підтверджується свідоцтвом про шлюб.

Таким чином, на відповідача, як на дружину військовослужбовця, який був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, поширюються пільги, передбачені частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме - вона звільнена від обов`язку сплачувати проценти за користування кредитом із 21.02.2025 року.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача за кредитним договором суми заборгованості за процентами та відсотками за ст.625 ЦК України, які нараховані з лютого 2025 року задоволенню не підлягають, оскільки відповідач, як дружина військовослужбовця, згідно з п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» звільняється від сплати процентів у особливий період.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідач відповідно до договору №26445-02/2025 укладено 12.02.2025 року зобов`язана повернути отриманні кошти у загальному розмірі 8955 грн. 04 коп., а в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Щодо вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розміні 8 000 грн., суд приходить до наступного.

Приписами частин 1 та 3 ст.133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.ст. 15, 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За змістом ч.ч. 5-6 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до приписів частин 1 та 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Матеріалами справи підтверджується, що правнича допомога у справі згідно з договором про надання правової допомоги від 01.07.2025 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» надавалася адвокатським бюро «Апологет». Згідно детального опису наданих послуг та акту прийому-передачі наданих послуг від 11.05.2026 року загальна вартість наданих послуг адвокатського бюро за правову допомогу у суді першої інстанції складає 8000 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.10.2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).

Дослідивши подані представником позивача докази та матеріали справи, суд вважає, що в даному випадку заявлений позивачем розмір витрат на оплату послуг адвоката в сумі 7000 грн. є значно завищеним та не співмірним зі складністю справи, з виконаною адвокатом роботою, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та ціною позову.

Суд враховує, що предмет спору у даній справі є однотипним, а тому не потребував вивчення великого обсягу фактичних даних та судової практики; справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми та містить незначний обсяг обставин, які відносяться до предмета доказування; позовна заява не потребувала складних правових досліджень та значного аналізу справи, не вимагала від представника позивача надмірного обсягу юридичної і технічної роботи.

Відтак, суд вважає, що обґрунтованими та співмірними в даному випадку є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

На підставі статті 141ЦПКУкраїни з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2662 грн. 40 коп.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.3-13, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ КАПІТАЛ» заборгованість за Кредитним договором №26445-02/2025 від 12.02.2025 року у сумі 8955,04 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ КАПІТАЛ» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн. 00 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 коп., а всього стягнути 5662 грн. 40 коп.

У задоволенні решти позовних вимог, відмовити.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького,1, корпус 28).

Відповідач: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.В.Потабенко