Єдиний державний реєстр судових рішень Справа №504/378/26
Провадження №2/504/2490/26
Доброславський районний суд Одеської області
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.07.2026с-ще ДоброславДоброславський районний суд Одеської області у складі:
Головуючого судді - Барвенка В.К.,
за участі секретаря - Ориник М.В., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 5, с-ще Доброслав, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833, 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А) проти ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ВСТАНОВИВ:
Зміст позовних вимог.
Представник позивача - Кузьменко М.В. звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 22.03.2025-100000748 від 22.03.2025 року у розмірі 9540,00 грн., з яких: 3000,00 грн. - тіло кредиту, 4410,00 грн. - проценти, 210,00 грн. - комісія, пов`язана з наданням кредиту, 420,00 грн. - комісія за обслуговування кредитної заборгованості, 1500,00 грн. - неустойка, а також судові витрати.
В обґрунтування позову зазначено, що 22.03.2025 року між позивачем та відповідачем в електронній формі укладено кредитний договір, за яким відповідач отримав кредит у сумі 3000,00 грн. строком на 189 днів. Відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, кредит не повернув, проценти та комісії не сплатив.
На думку позивача, неустойка за прострочення виконання зобов`язання підлягає стягненню, оскільки договір укладено після виключення Законом України від 22.11.2023 № 3498-IX пункту 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», а цей Закон є спеціальним щодо норм ЦК України.
Позивач також зазначив, що докази понесення витрат на професійну правничу допомогу (орієнтовно 6000,00 грн.) будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.
Рух справи.
Ухвалою судді від 29.01.2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідач у судове засідання не з`явився.
Про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся судовою повісткою, яка 16.02.2026 року надіслана та доставлена йому в електронній формі на номер телефону НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Про причини неявки відповідач суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просить розглядати справу без участі позивача та його представника та проти заочного розгляду справи не заперечує.
Ухвалою суду від 13.07.2026 року постановлено розглянути справу в заочному порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Встановлені судом обставини.
Судом встановлено, що 22.03.2025 року о 10:47 між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем укладено кредитний договір (кредитну лінію) № 22.03.2025-100000748, який складається з пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), заявки та відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепту).
Договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором E139, надісланим на його фінансовий номер телефону НОМЕР_4. Відповідача ідентифіковано за допомогою системи BankID НБУ (банк - АТ «Універсал Банк»).
У договорі зазначено реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу НОМЕР_5.
Відповідно до заявки сума кредиту становить 3000,00 грн., строк кредитування - 189 днів, дата повернення кредиту - 26.09.2025 року; продовження строку кредитування договором не передбачено.
Процентна ставка «Стандарт» становить 1 % на день і застосовується протягом перших п`яти чергових періодів (з 22.03.2025 по 04.07.2025 року), процентна ставка «Економ» - 0,5 % на день у наступних чергових періодах (з 05.07.2025 по 26.09.2025 року). Проценти нараховуються на суму кредиту (її залишок) з дня надання кредиту.
Договором також передбачено комісію, пов`язану з наданням кредиту, - 7 % від суми кредиту, що становить 210,00 грн., та комісію за обслуговування кредитної заборгованості - 210,00 грн. у кожному з двох чергових періодів, наступних за першим.
Згідно з п. 17 заявки неустойка становить 45,00 грн. за кожен день невиконання (неналежного виконання) кожного окремого зобов`язання. Денна процентна ставка за договором становить 0,89 %, загальні витрати за кредитом - 5040,00 грн., орієнтовна загальна вартість кредиту - 8040,00 грн.
Погашення кредиту, процентів і комісій мало здійснюватися за графіком платежів у дев`ять чергових періодів, а останній платіж зі сплатою тіла кредиту - 26.09.2025 року.
Факт перерахування кредитних коштів підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 1-2101 від 21.01.2026 року, згідно з яким 22.03.2025 року о 10:48:13 на платіжну картку № НОМЕР_3 перераховано 3000,00 грн. з призначенням платежу «Видача за договором кредиту № 22.03.2025-100000748» (номер транзакції в системі iPay.ua - 687798194).
Номер картки, на яку перераховано кошти, відповідає реквізитам електронного платіжного засобу, зазначеним відповідачем у договорі.
Згідно з розрахунком заборгованості станом на 21.01.2026 року позивач нарахував: проценти з 22.03.2025 по 04.07.2025 року по 30,00 грн. на день (1 %) та з 05.07.2025 по 26.09.2025 року по 15,00 грн. на день (0,5 %), а всього 4410,00 грн.; комісії - 210,00 грн. (22.03.2025), 210,00 грн. (12.04.2025) та 210,00 грн. (03.05.2025), а всього 630,00 грн.; неустойку з 12.04.2025 по 15.05.2025 року в сумі 1500,00 грн. Після 26.09.2025 року проценти не нараховувалися.
Відповідач жодних платежів на погашення заборгованості не здійснював.
Норми права та їх застосування.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.
За ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. ст. 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків і оформлена в електронній формі.
Згідно з ч. 12 ст. 11 цього Закону електронний договір, укладений шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором, прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Суд переконаний, що кредитний договір між позивачем та відповідачем укладено у належній формі, а його умови погоджені сторонами.
Щодо тіла кредиту.
Судом встановлено, що відповідач отримав кредитні кошти в сумі 3000,00 грн. та жодних коштів у їх погашення не сплатив.
Отже, заборгованість за тілом кредиту становить 3000,00 грн. і підлягає стягненню з відповідача.
Щодо процентів за користування кредитом.
Законом України від 22.11.2023 № 3498-IX, який набрав чинності 24.12.2023, статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою, згідно з якою максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %.
Договір укладено 22.03.2025 року, тобто після набрання чинності Законом № 3498-IX, а отже, на нього поширюється обмеження денної процентної ставки в 1 % за весь строк кредитування.
Процентні ставки за договором (1 % та 0,5 % на день), а також денна процентна ставка за договором (0,89 %) не перевищують встановленого законом граничного розміру.
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування.
Позивач нарахував проценти лише в межах строку кредитування - з 22.03.2025 по 26.09.2025 року: за 105 днів по ставці 1 % - 3150,00 грн. (3000,00 грн. ? 1 % ? 105 днів) та за 84 дні по ставці 0,5 % - 1260,00 грн. (3000,00 грн. ? 0,5 % ? 84 дні), а всього 4410,00 грн.
Суд перевірив цей розрахунок і вважає його таким, що відповідає умовам договору та закону.
Отже, заборгованість за процентами в сумі 4410,00 грн. підлягає стягненню з відповідача.
Щодо комісій.
Комісія за надання кредиту є платою за дії, які кредитодавець вчиняє на власну користь, та за дії позичальника, спрямовані на встановлення кредитних правовідносин (укладення кредитного договору), і не є платою за будь-яку самостійну послугу, надану споживачу.
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості, як вбачається з її опису в договорі, встановлена, зокрема, за інформаційну підтримку позичальника, можливість здійснювати платежі, відновлення пароля до особистого кабінету, інформування про дати сплати платежів та консультації. Ці дії кредитодавець вчиняє у зв`язку з обслуговуванням власного кредиту, а не як окрему послугу, яку споживач отримує за власним вибором.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 дійшла висновку, що умова договору про споживчий кредит щодо плати за інформацію про стан заборгованості, яку споживач запитує не частіше ніж один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 та ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування». Відповідно до ч. 5 ст. 12 цього Закону умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин); у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Згідно з ч. 5 ст. 216 ЦК України суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.
За таких обставин суд дійшов висновку, що умови договору в частині сплати позичальником комісії, пов`язаної з наданням кредиту, та комісії за обслуговування кредитної заборгованості в силу ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» є нікчемними. Нікчемність умови правочину суд враховує за власною ініціативою (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 07.09.2026 у справі № 552/672/23).
Посилання позивача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17 суд не бере до уваги, оскільки нікчемність умов договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими Законом України «Про споживче кредитування», прямо встановлена ч. 5 ст. 12 цього Закону, а отже, визнання таких умов недійсними судом не вимагається.
Отже, у стягненні комісій у загальній сумі 630,00 грн. слід відмовити.
Щодо неустойки.
Згідно з п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Воєнний стан в Україні, введений з 24.02.2022 року, триває дотепер.
Неустойку в сумі 1500,00 грн. нараховано з 12.04.2025 по 15.05.2025 року, тобто в період дії воєнного стану, за прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання за кредитним договором.
Суд не погоджується з доводами позивача про те, що після виключення пункту 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець має право стягувати неустойку за прострочення, допущене в період воєнного стану.
Пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України є чинним, а Закон № 3498-IX його не змінював і не скасовував. Ця норма стосується будь-яких договорів, за якими позичальнику надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем, у тому числі договорів про споживчий кредит, та не залежить від дати укладення договору.
Закон України «Про споживче кредитування» не містить норми, яка б дозволяла кредитодавцю стягувати неустойку за прострочення, допущене в період воєнного стану, а отже, колізії між цими законами, яку необхідно було б долати за правилом lex specialis, немає. Виключення спеціальної норми цього Закону не скасовує дії загальної норми ЦК України, яка регулює ці ж відносини.
Таким чином, відповідач звільнений від обов`язку сплати неустойки, а у стягненні 1500,00 грн. слід відмовити.
Висновки суду.
Дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням (ст. 89 ЦПК України), суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
З відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 22.03.2025-100000748 від 22.03.2025 року у розмірі 7410,00 грн., з яких: 3000,00 грн. - тіло кредиту, 4410,00 грн. - проценти за користування кредитом.
У стягненні комісій у сумі 630,00 грн. та неустойки в сумі 1500,00 грн. слід відмовити.
Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, від 18.07.2006).
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позов задоволено частково - на суму 7410,00 грн. із заявлених 9540,00 грн., що становить 77,67 %.
Сплата позивачем судового збору в сумі 2662,40 грн. підтверджується платіжною інструкцією № НА00004932 від 23.01.2026 року.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог: 2662,40 грн. ? 7410,00 грн. / 9540,00 грн. = 2067,96 грн.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Оскільки позивач у позовній заяві повідомив про намір подати докази понесення витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення, питання про їх розподіл може бути вирішене після надходження таких доказів у порядку ст. 270 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280-284, 354 ЦПК України, ст. ст. 215, 216, 526, 610-612, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про електронну комерцію», суд,-
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833, 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А) проти ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833, 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А) заборгованість за кредитним договором № 22.03.2025-100000748 від 22.03.2025 року у розмірі 7410,00 грн. (сім тисяч чотириста десять гривень 00 копійок), яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 3000,00 грн. та заборгованості за процентами за користування кредитом у сумі 4410,00 грн.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833, 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А) судовий збір у розмірі 2067,96 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua.
СуддяВ. К. Барвенко
Судове рішення № 141094353, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області) було прийнято 13.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 504/378/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: