Ухвала суду № 141091624, 29.10.2026, Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/2863/26Провадження № 1-кп/724/132/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2026 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

за участі:

секретаря судових засідань: ОСОБА_2

прокурора: ОСОБА_3

обвинуваченої: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Хотині Чернівецької області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024263160000004 від 17.01.2024 року щодо:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Чепоноси Хотинського району Чернівецької області, громадянки України, освіта середня-спеціальна, одруженої, не працюючої, має двох неповнолітніх дітей, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , мешканки АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 254 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що протягом 2017 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, являючись користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 7325085600:01:001:0239, площею 0,0649 га, що розташована в межах с. Недобоївці Дністровського району Чернівецької області, має цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, діючи умисно, протиправно, в порушення вимог ст. 19, ч. 1 п. «а» ст. 91 , ч. 2 ст. 168, ч. 1 п. «г» та п. «и» ст. 211 Земельного кодексу України та ст. 37 Закону України «Про охорону земель», не ініціюючи перед відповідними органами питання зміни цільового призначення, не маючи затвердженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється, спеціального дозволу на зняття та перенесення грунтового покриву, без зміни цільового призначення земельної ділянки та переведення її в землі водного фонду, достовірно знаючи про вид цільового призначення вказаної земельної ділянки, здійснила зняття верхньої частини грунтового покриву та незаконно облаштувала на частині земельної ділянки площею 0,0020 га штучну водойму (ставок), яку використовує по теперішній час у власних потребах.

Внаслідок зазначених дій ОСОБА_4 , а саме провадження діяльності, пов`язаної з порушенням родючого шару грунту, допущено безгосподарське використання землі, що призвело до виведення земельної ділянки із сільськогосподарського обороту та неможливості використання її в подальшому за цільовим призначенням вирощування сільськогосподарських культур.

Вказані дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.254 КК України, як безгосподарське використання земель, якщо це спричинило виведення земель з сільськогосподарського обороту.

Під час підготовчого судового засідання від обвинуваченої ОСОБА_4 надійшло клопотання про її звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності. В обґрунтування клопотання зазначає, що події, у вчиненні яких вона обвинувачується, були вчинені у 2017 році; з часу вчинення кримінального правопорушення минуло більше трьох років, добровільно повністю відшкодувала заподіяну шкоду в розмірі 1024,20 грн, що підтверджується квитанцією від 28.09.2026, а тому в даному кримінальному провадженні закінчився строк давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбачений ч.1 ст.49 КК України. Просила суд звільнити її від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України, а кримінальне провадження закрити (а.п.22-24). Розуміє що це закриття провадження з нереабілітуючих підстав.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував щодо задоволення клопотання обвинуваченої та закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків, встановлених ст.49 КК України.

Представник потерпілого Недобоївської сільської ради Дністровського району Чернівецької області ОСОБА_5 в підготовче судове засідання не з`явився, до суду надав клопотання про розгляд справи без участі представника сільської ради. В клопотанні також зазначає, що діями ОСОБА_4 . Недобоївській сільській раді шкоди не завдано, сільська рада не заперечує щодо закриття провадження за строками давності (а.п.14-15).

Суд роз`яснив обвинуваченій наслідки закриття кримінального провадження.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч.1 ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Положеннями ч. 4 ст. 286 КПК України визначено, що в разі, якщо під час судового розгляду сторона у кримінальному провадженні звернеться до суду із клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання. Вказана норма відповідно до ст. 49 КК України є імперативною, і передбачає обов`язок суду розглянути відповідне клопотання.

Статтею 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом.

Статтею 49 КК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до набрання вироком законної сили минули певні строки давності, і вона не ухилилася від слідства або суду та не вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

За змістом ст. 44, ч. 1 ст. 49 КК України таке звільнення у зв`язку із закінченням строків давності є обов`язковим за наявності визначених законом умов.

У відповідності до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться у п.1 постанови "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" № 12 від 23.12.2005 року, звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям справи можливе на будь-яких стадіях судового розгляду справи, за умови вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбачений Особливою частиною Кримінального кодексу України, та за наявності визначених законом матеріально-правових підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків і відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч. 2-4 ст. 49 КК України).

Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є виключно згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.

Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Так, відповідно до обвинувального акта, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.254 КК України, яке вона вчинила у 2017 році.

Санкцією ч.1 ст.254 КК України (в редакції, яка діяла станом на 2017 рік) передбачене покарання у виді штрафу до двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Відповідно до ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.254 КК України (станом на 2017 рік), віднесено до категорії злочинів невеликої тяжкості.

З огляду на наведене, у даному кримінальному провадженні, закінчився трирічний строк давності, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України.

Обвинувачена ОСОБА_4 цілком розуміє свої права, визначені ч.3 ст.285 КПК України, підставу звільнення її від кримінальної відповідальності за ст.49 КК України, а також наслідки закриття кримінального провадження з цієї підстави, та бажає бути звільненою від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи № 328/1109/19 від 05 квітня 2021 року зазначила, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули зазначені в ч. 1 ст. 49 КК України диференційовані строки давності за умови, що протягом вказаних строків особа не вчинила нового злочину, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років (перебіг давності не перерваний); особа не ухилялася від досудового слідства або суду (перебіг давності не зупинявся); законом не встановлено заборону щодо застосування давності до вчиненого особою злочину.

Даних про зупинення перебігу давності у зв`язку з ухиленням ОСОБА_4 від досудового розслідування або суду чи про її переривання внаслідок вчинення нею нового кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 49 КК України, матеріали провадження не містять.

Враховуючи вищенаведене, з огляду на те, що з моменту скоєння ОСОБА_4 кримінального правопорушення минуло більше трьох років, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності, в розумінні ст.49 КК України, не зупинявся і не переривався, обвинувачена наполягає на її звільненні від кримінальної відповідальності з цієї нереабілітуючої підстави, тому суд дійшов до висновку, що є всі підстави для звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, закривши відносно неї кримінальне провадження за ч.1 ст. 254 КК України.

Водночас процесуальні витрати на залучення експерта у сумі 17038,80 грн, понесені стороною обвинувачення, підлягають віднесенню на рахунок держави. Такий підхід відповідає висновку Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеному у постанові від 12 вересня 2022 року у справі № 203/241/17, за яким у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України витрати, понесені органом досудового розслідування, у тому числі на проведення експертизи, не стягуються з такої особи, а відносяться на рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 284, 285, 288, 314, 369-372 КПК України, ст.49 КК України, суд,

У Х В А Л И В :

Клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження №12024263160000004 від 17.01.2024 року, на підставі ст. 49 КК України - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.254 КК України, на підставі ч.1 ст.49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024263160000004 від 17.01.2024 року, відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.254 КК України закрити.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта, у сумі 17 038 (сімнадцять тисяч тридцять вісім) гривень 80 копійок, віднести на рахунок держави.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення через Хотинський районний суд Чернівецької області.

Повний текст ухвали проголошено 02.11.2026 року о 09:50 год.

Суддя:ОСОБА_6