Єдиний державний реєстр судових рішень
ОСНОВ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ХАРКОВА
Справа № 646/10283/26
№ провадження 1-кс/646/2558/2026
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2026 року місто Харків
Основ`янський районний суд міста Харкова у складі
слідчої судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
учасники судового засідання:
старший слідчий СВ Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 ,
прокурор ОСОБА_4 ,
захисник ОСОБА_5
розглянувши у судовому засіданні у приміщенні Основ`янського районного суду міста Харкова у режимі відеоконференції клопотання старшого слідчого СВ Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026221100000518 від 16 березня 2026 року стосовно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Київ, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 307 Кримінального кодексу України,
ВСТАНОВИВ:
У провадження Основ`янського районного суду міста Харкова надійшло клопотання старшого слідчого СВ Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 , про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 307 Кримінального кодексу України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026221100000518 від 16 березня 2026 року.
В обгрунтування клопотання зазначено, що СВ Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026221100000518 від 16 березня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 307 Кримінального кодексу України.
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 , діючи з корисливих мотивів, з метою власного незаконного збагачення, усвідомлюючи кримінальну караність злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів, знаючи про високу прибутковість від вчинення таких злочинів, з метою систематичного отримання прибутку від їх збуту, ігноруючи вимоги статей 7, 12, 17, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», наказу Міністерства охорони здоров`я України № 481 від 20.08.2008 та наказу Міністерства охорони здоров`я України № 634 від 29.07.2010 «Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров`я України від 01.08.2000 № 188», 13 червня 2026 року отримав на свою банківську картку № НОМЕР_1 від ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 2 500,00 гривень за здійснення продажу наркотичних засобів.
У подальшому ОСОБА_6 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 18 лютого 2026 року, вступив у змову з ОСОБА_9 , спрямовану на незаконне придбання, зберігання, перевезення, пересилання з метою збуту та незаконний збут психотропних речовин шляхом їх направлення через поштового оператора зв`язку Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта».
Реалізуючи спільний злочинний умисел, діючи узгоджено, за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 13 червня 2026 року, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, за невстановлених обставин, незаконно придбали з метою подальшого збуту психотропну речовину - амфетамін, обіг якої обмежено відповідно до чинного законодавства України.
Відповідно до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770, амфетамін ((±)-а-метилфенетиламін) віднесено до психотропних речовин, обіг яких обмежено.
Окрім того, продовжуючи свої дії, охоплені єдиним умислом, направленим на пересилання та збут психотропної речовини - амфетаміну ((±)-а-метилфенетиламін), 14 червня 2026 року ОСОБА_9 , користуючись мобільним додатком Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта», під своїми анкетними даними, за власним застосунком Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта», оформив віртуально відправлення з номером товарно-транспортної накладної № 59001685493369 посилки, в якій перебувала психотропна речовина - амфетамін ((±)-а-метилфенетиламін), обіг якої обмежено, та в подальшому, перевіз зазначену посилку до поштомату Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» № 49758, що розташований за адресою: вулиця Олександра Бринжали, будинок 60, місто Київ, біля відділення № 434, де завантажив її до комірки поштомату для подальшого транспортування оператором поштового зв`язку Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта», чим незаконно переслав зазначену речовину з метою збуту.
У подальшому, внаслідок узгоджених дій ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , спрямованих на доведення кримінального правопорушення до цінця, вказане поштове відправлення було доставлено поштовим оператором Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» за місцем призначення 06 липня 2026 року, а саме посилка з номером ТТН № 5900168549336, прибула до відділення № 3 Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта», що розташоване за адресою: вулиця Покровська, будинок 84 А/1, селище Шевченкове Куп`янського району Харківської області, де в цей же день була отримана покупцем ОСОБА_8 , всередині якої відповідно до висновку експерта за результатами проведення експертизи матеріалів, речовин і виробів за експертною спеціальністю 8.6. «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» № СЕ-19/121-26/22372-НЗПРАП, знаходилась речовина масою 3,9926 г, яка містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін (хімічна назва: (±)-а-метилфенетиламін). Згідно із Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06 травня 2000 року, амфетамін занесено до таблиці ІІ, списку № 2 «Психотропні речовини, обіг яких обмежено».
Дії ОСОБА_6 кваліфіковано за частиною другою статті 307 Кримінального кодексу України за ознаками незаконного придбання, зберігання, перевезення та пересилання з метою збуту, а також незаконного збуту психотропних речовин або їх аналогів, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.
Обгрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 307 Кримінального кодексу України, підтверджується сукупністю зібраних під час досудового розслідування доказів, а саме:
-протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 17 березня 2026 року;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 02 квітня 2026 року;
-протоколом огляду, виїмки кореспонденції та отримання зразків від 05 травня 2026 року;
-протоколом огляду, виїмки кореспонденції та отримання зразків від 20 травня 2026 року;
-протоколом огляду, виїмки кореспонденції та отримання зразків від 26 травня 2026 року;
-протоколом огляду, виїмки кореспонденції та отримання зразків від 29 травня 2026 року;
-протоколом огляду, виїмки кореспонденції та отримання зразків від 30 травня 2026 року;
-протоколом огляду, виїмки кореспонденції та отримання зразків від 09 червня 2026 року;
-протоколом огляду, копіювання та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів грошових купюр від 13 червня 2026 року;
-протоколом огляду покупця від 13 червня 2026 року;
-протоколом добровільної видачі від 13 червня 2026 року;
-протоколом огляду, виїмки кореспонденції та отримання зразків від 15 червня 2026 року;
-протоколом за результатами проведення НСРД зняття інформації з електронних комунікаційних меред від 16 червня 2026 року;
-протоколом за результатами проведення НСРД зняття інформації з електронних комунікаційних меред від 16 червня 2026 року;
-протоколом огляду, виїмки кореспонденції та отримання зразків від 17 червня 2026 року;
-протоколом огляду, виїмки кореспонденції та отримання зразків від 19 червня 2026 року;
-протоколом за результатами проведення НСРД зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 30 червня 2026 року;
-протоколом за результатами проведення НСРД зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 30 червня 2026 року;
-протоколом добровільної видачі від 06 липня 2026 року;
-протоколом за результатами проведення контролю за вчиненням злочину від 06 липня 2026 року;
-протоколом за результатами проведення НСРД аудіо- відео- контроль особи від 13 червня 2026 року;
-протоколом огляду, виїмки кореспонденції та отримання зразків від 27 червня 2026 року;
-протоколом огляду, виїмки кореспонденції та отримання зразків від 29 червня 2026 року;
-протоколом огляду, виїмки кореспонденції та отримання зразків від 07 липня 2026 року;
-висновком експерта від 10 серпня 2026 року № СЕ-19/212-26/22370-НЗПРАП;
-висновком експерта від 10 серпня 2026 року № СЕ-19/212-26/22369-НЗПРАП;
-висновком експерта від 10 серпня 2026 року № СЕ-19/212-26/22371-НЗПРАП;
-висновком експерта від 11 серпня 2026 року № СЕ-19/212-26/22372-НЗПРАП;
-висновком експерта від 04 вересня 2026 року № СЕ-19/212-26/26359-НЗПРАП;
-висновком експерта від 18 вересня 2026 року № СЕ-19/212-26/26360-НЗПРАП;
-висновком експерта від 20 вересня 2026 року № СЕ-19/212-26/24158-НЗПРАП;
-протоколом огляду, виїмки кореспонденції та отримання зразків від 13 серпня 2026 року;
-протоколом за результатами проведення НСРД зняття інформації з електронних комунікаційних меред від 13 серпня 2026 року;
-протоколом за результатами проведення НСРД зняття інформації з електронних комунікаційних меред від 16 червня 2026 року;
-протоколом за результатами проведення НСРД аудіо- відео- контроль особи від 13 серпня 2026 року;
-протоколом обшуку за адресою: АДРЕСА_2 від 28 жовтня 2026 року;
-протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, ОСОБА_6 від 28 жовтня 2026 року;
-повідомленням про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення.
На переконання органу досудового розслідування, ризиками, які унеможливлюють обрання підозрюваному ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою є запобігання його спробам: переховуватись від органу досудового розслідування, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ураховуючи викладене вище, старший слідчий СВ Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 просив клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 діб.
У судовому засіданні 30 жовтня 2026 року прокурор підтримав подане клопотання, а також доводи, якими воно обґрунтоване; стосовно можливого визначення судом розміру застави зазначив суду, що на думку сторони обвинувачення необхідним буде визначення розміру застави у розмірі вісімдесят прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Підозрюваний ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання сторони обвинувачення; зазначив суду, що ризиків наведених прокурором не існує і він має намір і бажання повернутися до військової частини для здійснення своїх військових обов`язків.
Захисник ОСОБА_5 також заперечував проти задоволення клопотання про застосування стосовно ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою; зазначив суду, що ризики зазначені у клопотання наведені формально та є необгунтованими, доказами, що додані до клопотання, вони не підтверджуються; уважав, що застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання буде достатньо.
Слідча суддя, дослідивши матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, заслухавши думки учасників судового засідання, дійшла такого висновку.
СВ Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026221100000518 від 16 березня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 307 Кримінального кодексу України, за фактичних обставин, викладених у клопотанні старшого слідчого.
28 жовтня 2026 року ОСОБА_6 було вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 307 Кримінального кодексу України.
Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 28 жовтня 2026 року, ОСОБА_6 , підозрюваний у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 307 Кримінального кодексу України, у кримінальному провадженні № 12026221100000518 від 16 березня 2026 року, 28 жовтня 2026 року о 08:30 годині був затриманий уповноваженою особою Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області.
Слідчою суддею оцінено на предмет обґрунтованості підозри усі надані докази, зокрема, протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 17 березня 2026 року; протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 02 квітня 2026 року; протокол огляду, виїмки кореспонденції та отримання зразків від 05 травня 2026 року; протокол огляду, виїмки кореспонденції та отримання зразків від 20 травня 2026 року; протокол огляду, виїмки кореспонденції та отримання зразків від 26 травня 2026 року; протокол огляду, виїмки кореспонденції та отримання зразків від 29 травня 2026 року; протокол огляду, виїмки кореспонденції та отримання зразків від 30 травня 2026 року; протокол огляду, виїмки кореспонденції та отримання зразків від 09 червня 2026 року; протокол огляду, копіювання та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр від 13 червня 2026 року; протокол огляду покупця від 13 червня 2026 року; протокол добровільної видачі від 13 червня 2026 року; протокол огляду, виїмки кореспонденції та отримання зразків від 15 червня 2026 року; протокол за результатами проведення НСРД - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 16 червня 2026 року; протокол за результатами проведення НСРД зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 16 червня 2026 року; протокол огляду, виїмки кореспонденції та отримання зразків від 17 червня 2026 року; протокол огляду, виїмки кореспонденції та отримання зразків від 19 червня 2026 року; протокол за результатами проведення НСРД зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 30 червня 2026 року; протокол за результатами проведення НСРД зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 30 червня 2026 року; протокол добровільної видачі від 06 липня 2026 року; протокол за результатами проведення контролю за вчиненням злочину від 06 липня 2026 року; протокол за результатами проведення НСРД аудіо- відео- контроль особи від 13 червня 2026 року; протокол огляду, виїмки кореспонденції та отримання зразків від 27 червня 2026 року; протокол огляду, виїмки кореспонденції та отримання зразків від 29 червня 2026 року; протокол огляду, виїмки кореспонденції та отримання зразків від 07 липня 2026 року; висновок експерта від 10 серпня 2026 року № СЕ-19/212-26/22370-НЗПРАП; висновок експерта від 10 серпня 2026 року № СЕ-19/212-26/22369-НЗПРАП; висновок експерта від 10 серпня 2026 року № СЕ-19/212-26/22371-НЗПРАП; висновок експерта від 11 серпня 2026 року № СЕ-19/212-26/22372-НЗПРАП; висновок експерта від 04 вересня 2026 року № СЕ-19/212-26/26359-НЗПРАП; висновок експерта від 18 вересня 2026 року № СЕ-19/212-26/26360-НЗПРАП; висновок експерта від 20 вересня 2026 року № СЕ-19/212-26/24158-НЗПРАП; протокол огляду, виїмки кореспонденції та отримання зразків від 13 серпня 2026 року; протокол за результатами проведення НСРД зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 13 серпня 2026 року; протокол за результатами проведення НСРД зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 16 червня 2026 року; протокол за результатами проведення НСРД аудіо- відео- контроль особи від 13 серпня 2026 року; протокол обшуку за адресою: АДРЕСА_2 від 28 жовтня 2026 року.
Відповідно до статті 177 Кримінального процесуального кодекс України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Як зазначено у статті 178 Кримінального процесуального кодексу України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.
Згідно із положеннями частин першої та третьої статті 183 Кримінального процесуального кодексу України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
Згідно із частиною першою статті 194 Кримінального кодексу України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно із пунктом 1 статті 5 Європейської конвенції з прав людини кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Відповідно до конвенції та практики Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії» та «Ігнатов проти України», обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення. Це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може бути підставою для запобіжного заходу у вигляді ув`язнення.
Слідчою суддею встановлено, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 307 Кримінального кодексу України, яке у відповідності до положень статті 12 Кримінального кодексу України є тяжким злочином.
Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ilijkov v. Bulgaria» від 26.06.2001 року (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.
Як зазначено у пункті 36 Рішення Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі «Москаленко проти України», суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
Ризик втечі оцінюється судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови» § 58).
Ураховуючи інформацію, що характеризує підозрюваного ОСОБА_6 у сукупності з іншими встановленими обставинами кримінального провадження слідча суддя погоджується із доводами сторони обвинувачення, про існування ризику передбаченого пунктом 1) частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме, ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.
Слідча суддя погоджується і з доводами сторони обвинувачення стосовно існування ризику, передбаченого пунктом 3) частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.
З урахуванням обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , цілком імовірною є можливість його впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження, з метою зміни або спотворення їх показань на стадії судового розгляду.
Нівелювання вказаного ризику забезпечить дотримання принципу безпосередності дослідження показань, передбаченого статтею 23 Кримінального процесуального кодексу України, оскільки потерпіла у даному кримінальному провадженні судом ще не допитана, а надані нею показання під час досудового розслідування не можуть бути враховані при ухваленні вироку стосовно підозрюваного.
У рішенні від 26.01.1993 у справі «W. проти Швейцарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що тривале тримання під вартою може виявитись виправданим лише за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Слідча суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення щодо наявності ризику, передбаченого пунктом 5) частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме ризику вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.
При вирішенні питання про наявність зазначеного ризику слідча суддя ураховує характер та обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , а також дані про його особу.
Слідча суддя також ураховує, що на всій території України продовжує діяти правовий режим воєнного стану, введений Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України, а також те, що частина території держави залишається тимчасово окупованою.
За таких обставин, правовий режим воєнного стану не є самостійним ризиком у розумінні статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, однак істотно підсилює та актуалізує ризики, на які посилається сторона обвинувачення, а саме ризики, передбачені пунктами 1), 3) та 5) частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини, зокрема, «Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» № № 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28 жовтня 1994 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання.
Більш того, у пункті 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 року - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Отже, саме на основі не загальних фраз, а доведених конкретних фактів та відомостей, суд, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи його продовження, має оцінювати можливість запобігти встановленим ризикам застосуванням більш м`яких запобіжних заходів, таких як особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт. І лише посилаючись на обставини конкретної справи, які доводять, що застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не здатне запобігти встановленим ризикам, до особи може бути застосовано такий винятковий захід або продовжено строк його дії. За відсутності таких доказів тримання підозрюваного під вартою буде вважатися свавільним.
Ураховуючи наявність та актуальність ризиків, передбачених пунктами 1), 3) та 5) частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, оцінивши в сукупності всі обставини кримінального провадження та дані про особу підозрюваного, з метою запобігання спробам останнього переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, слідча суддя дійшла висновку про необхідність застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Слідча суддя уважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе належним чином запобігти встановленим ризикам та забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, тому, клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 183 Кримінального процесуального кодексу України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно із частинами першою та пунктом 2) частини п`ятої статті 182 Кримінального процесуального кодексу України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як зазначено у частині четвертій статті 182 Кримінального процесуального кодексу України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Визначаючи розмір застави, слідча суддя ураховує, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, відомості про його особу, а також встановлені під час судового розгляду ризики, передбачені пунктами 1), 3) та 5) частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, тому уважає за необхідне визначити підозрюваному заставу у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 199 680,00 гривень.
Саме такий розмір застави буде відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, зможе запобігти ризикам, передбаченим частиною першою статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, і забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 176-178, 182, 183, 193, 194 та 196 Кримінального процесуального кодексу України, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання старшого слідчого СВ Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026221100000518 від 16 березня 2026 року стосовно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 307 Кримінального кодексу України задовольнити.
Обрати підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 діб до 08:29 години 27 грудня 2026 року включно.
Визначити ОСОБА_6 суму застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 199 680 (сто дев`яносто дев`ять тисяч шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок, які необхідно внести на депозитний рахунок № UA208201720355299002000006674, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код отримувача (ЄДРПОУ) 26281249, код банку отримувача 820172, отримувач коштів Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області, призначення платежу: застава згідно із ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова від 30 жовтня 2026 року у справі № 646/10283/26 стосовно ОСОБА_6 .
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Харківській слідчий ізолятор».
При внесенні визначеної суми застави підозрюваний підлягає звільненню з-під варти.
З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_6 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_6 такі обов`язки:
- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора;
- повідомляти слідчого, прокурора про своє місце проживання та засоби зв`язку;
- прибувати за викликом до слідчого, прокурора;
- утримуватись від спілкування з учасниками кримінального провадження з приводу обставин вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо він порушить покладені на нього обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 Кримінального процесуального кодексу України.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідча суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 141090951, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова) було прийнято 30.10.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 646/10283/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: