Ухвала суду № 141090005, 30.10.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Слобідський районний суд міста Харкова

Номер провадження № 1-кп/641/615/2026 Справа № 641/3305/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження, відомості в якому внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62026170020001435 від 16.01.2026, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Колодязне, Дворічанського району, Харківської області, громадянина України, який одружений, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, на момент затримання проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Збройних Сил України, у військовому званні «солдат», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

- у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 255 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Слобідського районного суду міста Харкова перебуває кримінальне провадження, відомості про кримінальне правопорушення в якому, внесені до ЄРДР за № 62026170020001435 від 16.01.2026, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 255 КК України.

У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 . Прокурор послався на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_4 не має офіційних джерел доходу, крім того, термін покарання за особливо тяжкі злочини, у вчиненні яких він обвинувачується, та відсутність міцних соціальних зв`язків у обвинуваченого може спровокувати останнього переховуватись від суду. Зазначене вказує на наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім того, ОСОБА_4 може впливати на потерпілих та свідків, оскільки йому відомі їх анкетні дані та адреси проживання. Злочини, у вчиненні яких він обвинувачується, скоєні із погрозою застосування насильства. Вказані факти свідчать про реальну можливість вчинення спроб неправомірного впливу на потерпілих та свідків з метою надання ними необхідних обвинуваченому показів в майбутньому, що вказує на наявність ризику передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. ОСОБА_4 не має офіційних джерел доходу, злочинна діяльність є для нього єдиним джерелом прибутку, йому інкримінується вчинення 13 епізодів тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень у складі злочинної організації. За твердженням прокурора, вказані факти свідчать про систематичність злочинної діяльності ОСОБА_4 , яка могла тривати і надалі, якби не була припинена співробітниками правоохоронних органів, у зв`язку із чим він може продовжити свою злочинну діяльність та вчиняти особливо тяжкі злочини, що вказує на наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні проти задоволення зазначеного клопотання заперечував, наголосивши на своїй невинуватості в інкримінованих кримінальних правопорушеннях. Просив суд обрати відносно нього більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний із позбавленням волі. Крім того, обвинувачений вважає визначену суму застави непомірною для себе та просив зменшити її розмір до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав позицію свого підзахисного. Зазначив, що стороною обвинувачення не доведено продовження існування ризиків, які були покладені в основу рішення щодо обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Просив суд обрати відносно обвинуваченого більш м`який запобіжний захід, який зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Також просив зменшити суму застави в межах встановленого законодавством розміру.

Потерпілі в судове засідання не з`явилися, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Заслухавши прокурора, обвинуваченого, його захисника, вивчивши обвинувальний акт та подані стороною захисту документи, суд прийшов до такого висновку.

Ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова від 25.09.2025 клопотання старшого слідчого задоволено та застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» терміном на 60 діб з моменту затримання та визначено розмір застави у вигляді 908400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) грн.

Ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова від 19.11.2025 клопотання старшого слідчого задоволено та продовжено строк застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» терміном до 23.59 год 17.01.2026.

Ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова від 03.02.2026 клопотання прокурора задоволено та продовжено строк застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, а саме до 03.04.2026, проте не більше строку досудового розслідування.

Ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова від 01.04.2026 клопотання прокурора задоволено та продовжено строк застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування, а саме до 13.04.2026.

Ухвалою Слобідського районного суду міста Харкова від 13.04.2026 продовжено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в державній установі «Харківській слідчий ізолятор (№27)» строком на шістдесят днів, тобто до 11 червня 2026 року. Розмір застави залишено на рівні, визначеному ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова від 01.04.2026, постановленою у справі №643/6266/26; провадження №1-кс/643/2636/26.

Ухвалою Слобідського районного суду міста Харкова від 09.06.2026 продовжено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в державній установі «Харківській слідчий ізолятор (№27)» строком на шістдесят днів, тобто до 07 серпня 2026 року. Розмір застави зменшено до 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 832 000 гривень 00 копійок.

Ухвалою Слобідського районного суду міста Харкова від 21.07.2026 продовжено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в державній установі «Харківській слідчий ізолятор (№27)» строком на шістдесят днів, тобто до 18 вересня 2026 року. Розмір застави зменшено до 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 665600 гривень 00 копійок.

Ухвалою Слобідського районного суду міста Харкова від 16.09.2026 продовжено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в державній установі «Харківській слідчий ізолятор (№27)» строком на шістдесят днів, тобто до 14 листопада 2026 року. Розмір застави зменшено до 180 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 599 040 гривень 00 копійок.

Отже строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , встановлений ухвалою суду, спливає 14.11.2026, однак судове провадження потребує значного часу для розгляду, який не може бути завершений до закінчення чинного строку тримання під вартою, тому необхідно вирішити питання щодо наявності підстав для продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 .

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Згідно із положеннями ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Дослідивши матеріали кримінального провадження в рамках заявленого клопотання, суд дійшов таких висновків.

Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

ОСОБА_4 , раніше не судимий, обвинувачується, зокрема, у вчиненні особливо тяжких злочинів, які караються позбавленням волі строком до дванадцяти років, отже до нього може бути застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправданим, якщо цього потребує суспільний інтерес, який за конкретних обставин справи переважає принцип поваги до особистої свободи.

Так, Європейський суд з прав людини в справі «Летельє проти Франції», зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення обвинуваченим поведінки, передбаченої ч. 1 ст. 177 КПК України, та, як наслідок, запобігання негативному впливу на хід і результати кримінального провадження.

Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою, суд враховує, що саме по собі пред`явлення особі обвинувачення у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, так само як і суворість покарання, яке може бути призначене у разі визнання її винуватою, не можуть бути самостійними та достатніми підставами для висновку про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Такі обставини підлягають оцінці у сукупності з іншими даними кримінального провадження та відомостями про особу обвинуваченого.

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні низки тяжких та особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років. Характер обвинувачення, кількість інкримінованих епізодів та суворість можливого покарання у разі визнання його винуватим у сукупності з іншими обставинами справи дають підстави вважати, що обвинувачений може вдатися до переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Оцінюючи цей ризик, суд також враховує відомості про проходження ОСОБА_4 військової служби. Зокрема, згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 267 від 07.09.2025 обвинувачений вибув у зв`язку із самовільним залишенням військової частини, а відповідно до наказу № 273 від 13.09.2025 його відряджено до військової частини НОМЕР_1 . За таких обставин проходження військової служби саме по собі не дає достатніх підстав вважати, що ризик переховування від суду істотно зменшився або припинив існування.

Суд бере до уваги, що для встановлення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не вимагається доведення того, що обвинувачений неодмінно вчинить відповідні дії. Водночас висновок про наявність ризиків має ґрунтуватися на конкретних обставинах, які свідчать про реальну ймовірність такої поведінки.

З огляду на наведене суд вважає доведеним існування ризику переховування обвинуваченого від суду, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Щодо ризику незаконного впливу на потерпілих та свідків, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує, що обвинуваченому можуть бути відомі їхні анкетні дані та місця проживання. Зважаючи також на характер інкримінованих кримінальних правопорушень, зокрема пов`язаних із погрозами застосування насильства, існує ризик здійснення обвинуваченим незаконного впливу на цих осіб з метою зміни ними показань на його користь.

Оскільки потерпілі та свідки ще не допитані судом, ризик незаконного впливу на них зберігається і після завершення досудового розслідування.

Оцінюючи ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує, що ОСОБА_4 інкримінується вчинення численних кримінальних правопорушень у складі злочинної організації. Характер та кількість інкримінованих діянь дають підстави вважати, що у разі звільнення з-під варти обвинувачений може продовжити протиправну діяльність.

Таким чином, суд вважає, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати.

Відповідно до ст. 178 КПК України суд також враховує вік і стан здоров`я обвинуваченого, відсутність відомостей про тяжкі захворювання або інвалідність, те, що він раніше не судимий, одружений, має родину, постійне місце реєстрації та проживання, а також проходив військову службу.

Наведені відомості про особу обвинуваченого враховуються судом під час оцінки процесуальних ризиків. Однак у сукупності з характером висунутого обвинувачення, тяжкістю можливого покарання, обставинами проходження військової служби та тим, що потерпілі й свідки ще не допитані, вони не дають підстав вважати, що встановлені ризики припинили існування або істотно зменшилися.

Разом із тим суд вважає, що наведені стороною захисту обставини не спростовують у повному обсязі доводів прокурора щодо необхідності забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого та не свідчать про істотну зміну обставин, які враховувалися під час попереднього вирішення питання про застосування запобіжного заходу.

Оцінивши наведені обставини в сукупності, суд доходить висновку, що на цей час застосування до ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить належного запобігання встановленим ризикам. Тому продовження тримання його під вартою є необхідним та пропорційним заходом для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу, застосованого щодо нього, на більш м`який запобіжний захід.

При цьому суд наголошує, що вирішення питання про продовження запобіжного заходу не передбачає встановлення винуватості обвинуваченого, оцінки достатності доказів для постановлення обвинувального вироку або вирішення питання про призначення покарання. Такі питання підлягають вирішенню судом за результатами судового розгляду відповідно до вимог кримінального процесуального закону.

Щодо заявленого обвинуваченим клопотання про зменшення розміру застави суд зазначає таке.

Ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова від 25.09.2025 до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб з моменту затримання та визначено розмір застави 908 400 грн, який у подальшому залишався без змін.

Ухвалою суду від 09.06.2026 розмір застави, визначеної ОСОБА_4 , зменшено до 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становило 832 000 грн, ухвалою суду від 21.07.2026 - до 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становило 665 600 грн, ухвалою суду від 16.09.2026 - до 180 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становило 599 040 грн

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Отже, визначаючи розмір застави, суд має забезпечити розумний баланс між необхідністю гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та недопустимістю встановлення застави у завідомо непомірному для нього розмірі. З одного боку, розмір застави має бути достатнім для того, щоб перспектива її втрати у разі порушення покладених обов`язків була дієвим стримуючим фактором, а з іншого визначатися з урахуванням майнового та сімейного стану обвинуваченого та інших даних про його особу.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Вказана норма не встановлює безумовної заборони на визначення застави, а надає суду право, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, не визначати її розмір.

За ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається в межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У рішенні у справі «Мангурас проти Іспанії» Європейський суд з прав людини виходив із того, що розмір застави має оцінюватися насамперед з огляду на особу обвинуваченого, його майновий стан та взаємовідносини з особами, які можуть внести заставу, і визначатися на такому рівні, за якого перспектива її втрати буде достатнім стримуючим засобом для забезпечення явки обвинуваченого до суду.

Таким чином, між розміром застави та метою, для досягнення якої вона застосовується, має існувати розумне співвідношення, а її розмір повинен визначатися на підставі індивідуальної оцінки конкретних обставин кримінального провадження та майнового становища особи.

Вирішуючи клопотання ОСОБА_4 , суд враховує, що визначена йому застава протягом тривалого часу не внесена, при цьому її розмір уже тричі зменшувався судом спочатку до 250, а потім до 200, в подальшому до 180 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, однак і після такого зменшення застава внесена не була. Ця обставина сама по собі не є безумовним доказом непомірності застави, однак у сукупності з відомостями про особу обвинуваченого, його майновий та сімейний стан і тривалість перебування під вартою підлягає врахуванню при оцінці співмірності раніше визначеного її розміру.

Водночас суд бере до уваги характер та обставини інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, тяжкість можливого покарання, а також встановлене судом збереження ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Тому визначений розмір застави має залишатися достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання встановленим ризикам.

Зваживши наведені обставини у сукупності та виходячи з необхідності забезпечення розумного балансу між дієвістю застави як запобіжного заходу та недопустимістю її завідомої непомірності для обвинуваченого, суд доходить висновку про наявність підстав для подальшого зменшення визначеного ОСОБА_4 розміру застави з 180 до 170 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 565 760 грн.

На переконання суду, застава у такому розмірі, з одного боку, враховує наведені обвинуваченим доводи щодо її непомірності, а з іншого з огляду на характер висунутого обвинувачення та встановлені ризики є достатньою для забезпечення виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

При цьому суд вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 331, 369, 372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу ОСОБА_4 у виді тримання під вартою у ДУ «Харківський слідчий ізолятор» - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в державній установі «Харківській слідчий ізолятор» строком на шістдесят днів, тобто до 25 грудня 2026 року.

Розмір застави ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зменшити до 170 (сто сімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 565 760 (п`ятсот шістдесят п`ять тисяч сімсот шістдесят) гривень 00 копійок, які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (код одержувача: 26281249; банк одержувача: ДКСУ м. Київ; МФО одержувача: 820172; р/р. UA208201720355299002000006674, призначення платежу: застава згідно ухвали Слобідського районного суду м. Харкова від 27.10.2026 року, справа № 641/3305/26, н/п 1-кп/641/615/2026) до спливу терміну тримання під вартою.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Харківській слідчий ізолятор (№27)».

При внесенні визначеної суми застави обвинувачений підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки: прибувати до суду за першою вимогою; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; не відлучатися із міста Харкова без дозволу суду; утримуватися від спілкування із потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід Держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід Держави, слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Ухвала в частині продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню.

Копію ухвали направити до ДУ «Харківський слідчий ізолятор».

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу, застосованого щодо нього, на більш м`який запобіжний захід - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Слобідський районний суд міста Харкова протягом 5 днів з дня її проголошення.

Повний текст оголошений 30.10.2026 о 15 год 15 хв

Cуддя- ОСОБА_1