Рішення № 141090003, 30.10.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/1428/2026Справа № 641/226/26РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді Щепелевої Г.М.,

секретар судового засідання - Масалова М.Є.,

за участі представника позивача - Прокопенко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу №641/226/26 за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача - адвокат Прокопенко Ю.О. звернулася до Слобідського районного суду міста Харкова з позовною заявою, в якій просить встановити позивачу додатковий строк для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Нетанья, Держава Ізраїль, строком на 60 днів з дня набрання законної сили рішенням суду.

Послалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на день своєї смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично станом на час своєї смерті мешкала в м. Нетанья, держава Ізраїль разом з позивачем. Мати позивача була людиною похилого віку, страждала низкою хронічних захворювань, станом на початок повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України вона мешкала сама, тому було прийнято рішення щодо її переїзду до позивача в Державу Ізраїль, оскільки інших родичів у матері немає. ІНФОРМАЦІЯ_3 мати позивача померла, після її смерті відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_2 та житловий будинок АДРЕСА_1 . В травні 2025 року позивач в особі свого представника ОСОБА_3 звернулася до приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Савченко Т.Є. із заявою щодо оформлення спадкових справ після смерті матері. 14.05.2025 постановою приватного нотаріуса ХРНО Харківської області Савченко Т.Є. позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з пропуском строку звернення із даною заявою і відсутністю доказів проживання разом із матір`ю станом на час її смерті. Представник позивача вважає, що позивач пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин. Так, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року у зв`язку із військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції РНБО України, відповідно до п. 20 ч.1 ст. 106 Конституції України, ЗУ «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05:30 год. 24.02.2022 року строком на 30 діб, який у зв`язку із триваючою широкомасштабною збройною агресією рф проти України Указами Президента України неодноразово продовжувався. 07 жовтня 2023 року в Державі Ізраїль також було введено воєнне положення в зв`язку із терористичною атакою ХАМАС з боку сектору ГАЗА. В країні проводилась евакуація населення з небезпечних регіонів, було обмежено переміщення країною, авіаційне сполучення з країною було перервано на тривалий час, також було обмежено сполучення між містами Ізраїлю. Країна була під загрозою масованих обстрілів, багато установ не працювало у звичайному режимі. Все це створювало об`єктивні складнощі для своєчасного оформлення заяви про прийняття спадщини та оформлення довіреності для подальшого оформлення необхідних документів та здійснення дій, передбачених діючим законодавством України. Після переїзду матері до позивача для спільного проживання в державі Ізраїль в ОСОБА_1 відсутні будь-які родичі в Україні, більшість її знайомих виїхало з Харкова в зв`язку із повномасштабним вторгненням рф на територію України. Представник позивача зазначає, що через відмову нотаріуса, позивач позбавлена можливості здійснити це в позасудовому порядку і тому просить суд встановити їй додатковий строк для прийняття спадщини після смерті матері.

15.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, у справі призначено підготовче судове засідання.

26.02.2026 до суду через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача Харківської міської ради надійшов відзив на позовну заяву, в якій представник просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Послався на те, що в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що нею пропущено шестимісячний строк нібито з поважних причин. Позивач вказує, що вона не могла звернутися до нотаріуса до 28.03.2024 у зв`язку з обставинами, пов`язаними із військовою агресією рф проти України та введенням воєнного положення 07.10.2023 року в державі Ізраїль, в якій вона перебуває. Інших причин неможливості звернення до нотаріусу у визначений законом термін позивачем не зазначено, відповідних доказів на підтвердження наявності обставин, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця, не надано. Зазначене, на думку представника відповідача, свідчить про недоведеність поважності причин пропуску строку заяви про прийняття спадщини. Розгляд справи просив проводити за відсутності представника відповідача.

26.02.2026 ухвалою суду клопотання представника позивача про залучення як співвідповідача у справі Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області та витребування доказів задоволено.

25.03.2026 на виконання ухвали суду від 26.02.2026 від приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Савченко Т.Є. надійшла належним чином засвідчена копія спадкової справи № 32/2025, заведена після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

06.04.2026 від представника Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, в якій останній не заперечував проти задоволення позову.

06.05.2026 ухвалою суду закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Судові засідання, призначені на 08.06.2026, 01.07.2026, 24.08.2026 та 21.09.2026 були відкладені за заявами представника позивача.

20.10.2026 від представника позивача через підсистему «Електронний суд» надійшли додаткові письмові пояснення в яких вона зазначила, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року у зв`язку із військовою агресією рф проти України введено в Україні воєнний стан із 05:30 год. 24.02.2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався. 07 жовтня 2023 року в державі Ізраїль також було введено воєнне положення в зв`язку із терористичною атакою ХАМАС з боку сектору ГАЗА. В країні проводилась евакуація населення з небезпечних регіонів, було обмежено переміщення країною, авіаційне сполучення з країною було перервано на тривалий час. Також було обмежено сполучення між містами Ізраїлю. Країна була під загрозою масованих обстрілів, багато установ не працювало у звичайному режимі. Все це створювало об`єктивні складнощі для своєчасного оформлення заяви про прийняття спадщини та оформлення довіреності для подальшого оформлення необхідних документів та здійснення дій, передбачених діючим законодавством України, таких, як апостилювання свідоцтва про смерть ОСОБА_2 відповідними установами, оформлення та апостилювання довіреності, яка б надавала право від імені ОСОБА_1 звертатися до нотаріусів України для оформлення спадщини. Велика відстань від проживання спадкоємця до місця знаходження спадкового майна також створювала для ОСОБА_1 неабиякі труднощі зі своєчасним зверненням до нотаріусів України. Так, тривалий час держава Ізраїль фактично була ізольована від всього світу авіасполучення було, припинено, а поновлення авіасполучення в той період часу загрожувало повторним припиненням на невизначений строк. В той період часу були непоодинокі випадки, коли особи, які виїхали із держави Ізраїль на короткий термін із особистих причин не мали змоги повернутися додому тривалий час. Після переїзду матері до ОСОБА_1 для спільного проживання в Державі Ізраїль в неї відсутні будь-які родичі в Україні, більшість знайомих виїхало з Харкова в зв`язку із повномасштабним вторгненням рф на територію України. Вказані обставини також ускладнювали процес звернення із заявою про прийняття спадщини тривалий час був витрачений на пошуки особи, яка б могла взяти на себе обов`язки з допомоги в оформленні спадкових прав ОСОБА_1 . Зі спадкової справи, вбачається , що ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею першої черги за законом після смерті матері, інших спадкоємців за законом або заповітом немає. Все це свідчить про поважність причин пропуску ОСОБА_1 строку на прийняття спадщини, встановленого законом.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила задовольнити. Послалася на обставини, викладені у позовній заяві та додаткових поясненнях. Зазначила, що в цій справі дійсно є об`єктивні та непереборні причини пропуску строку для прийняття спадщини, пов`язані з військовими діями в двох країнах, великою відстанню між місцезнаходженням спадкового майна та місцем проживання позивачки.

21.10.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та згідно із ч. 1 ст. 244 ЦПК України відклав ухвалення та проголошення судового рішення на строк десять днів, тобто до 30.10.2026.

Представник відповідача Харківської міської ради в судове засідання не з`явився у відзиві на позовну заяву просив справу розглядати за його відсутності.

Представник відповідача Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області в судове засідання не з?явився, до суду надав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності.

З урахуванням положень ч. 4 ст. 223 ЦПК України, а також беручи до уваги, що відповідачі у справі висловили позицію щодо заявлених позовних вимог шляхом подання відзиву, заяви, суд вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності.

Суд, вислухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, оцінивши кожний доказ окремо та у їх сукупності та взаємозв`язку, прийшов до наступного.

З 28.02.2022 була розпочата процедура правового представлення ОСОБА_2 в процесі врегулювання її правового статусу в Державі Ізраїль, яка завершена наприкінці липня 2023 року, після отримання нею підвищення свого статусу (один із батьків похилого віку/возз`єднання із членом сім`ї), про що надано підтвердження адвокатською конторою Юлії Сіані, копію якого з належним чином засвідченим перекладом та проставленим апостилем, надано позивачем.

Як вбачається із підтвердження володіння об`єктом нерухомості виданого муніципалітетом м. Нетанья Держави Ізраїль від 19.02.2025 (в належним чином засвідченому перекладі), ОСОБА_4 та ОСОБА_2 були мешканцями житлового приміщення у м. Нетанья з 11.07.2022.

28.09.2025 ОСОБА_1 склала афідевіт, про те, що є єдиною дитиною у своєї матері ОСОБА_2 , з 22.05.2022 по 28.09.2023 її мати ОСОБА_2 фактично проживала разом із нею та її сім`єю в Державі Ізраїль.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Нетанья, Держава Ізраїль, померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Міністерством внутрішніх справ Держави Ізраїль видано свідоцтво про смерть, копію якого з належним чином засвідченим перекладом та проставленим апостилем, надано позивачем.

Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 11 серпня 1979 року Палацом новонароджених, ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася ОСОБА_1 , про що складено актовий запис № 9005, батько ОСОБА_5 , мати ОСОБА_2 .

Відтак, судом установлено, що ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 .

Як вбачається із копії спадкової справи № 32/2025, наданої на виконання ухвали суду від 26.02.2026 приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Савченко Т.Є., 14.05.2025 ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_3 звернулася до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: квартири АДРЕСА_2 та житлового будинку АДРЕСА_1 .

Згідно з Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 81166325 від 14.05.2025 свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 не видавалися та спадкові справи станом на 14.05.2025 заведені не були.

Як вбачається із Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 81166436 від 14.05.2025 відомості щодо заповітів чи спадкових договорів, складених ОСОБА_2 , не знайдені.

Відповідно до Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 81166407 від 14.05.2025 після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , 14.05.2025 була заведена спадкова справа № 32/2025.

Згідно із відповіддю Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області, наданої на запит нотаріуса, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , була зареєстрована з 24.06.2015 по день смерті за адресою: АДРЕСА_1 .

Як убачається зі змісту постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 14.05.2025 за №124/02-14, прийнятої приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Савченко Т.Є., ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зазначено, що з матеріалів спадкової справи вбачається, що ОСОБА_1 не проживала постійно зі спадкодавицею ОСОБА_2 на час відкриття спадщини та не звернулася до нотаріуса протягом встановленого законом строку для прийняття спадщини з заявою про прийняття спадщини.

Відповідно до листа Державної прикордонної служби України від 26.03.2026 відомостей щодо перетинання державного кордону України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в період з 28.09.2023 по 26.03.2026 в базі даних не виявлено.

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

За правилами ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За змістом ч. 1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За змістом ч. 3 ст.1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Вирішуючи питання поважності причин пропущення позивачем шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд враховує, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2024 року по справі № 686/5757/23 виснувала, що важливим під час вирішення питання про надання особі додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини також є факт прийняття спадщини іншими спадкоємцями за законом, оскільки в такому разі може відбутися втручання у право власності інших осіб, порушення принципу правової визначеності стосовно особи, яка добросовісно реалізувала власні цивільні права. Наведене зумовлює потребу в дотриманні принципу «пропорційності» втручання у права спадкоємців, які прийняли спадщину.

Принцип пропорційності тісно пов`язаний з принципом правовладдя (верховенства права): принцип правовладдя є фундаментом, на якому базується принцип пропорційності, натомість принцип пропорційності є умовою реалізації принципу правовладдя і водночас його неодмінним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип пропорційності як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу пропорційності передбачає, що втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде порушенням статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, потрібно визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж потрібно для реалізації поставленої мети.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою.

Перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля. Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар. Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть (EAST WEST ALLIANCE LIMITED v. UKRAINE, № 19336/04, § 166-168, ЄСПЛ, від 23 січня 2014 року).

Разом з тим, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, у тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

При цьому, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Проте, законодавство не встановлює конкретного переліку поважних причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини, і такі причини оцінюються судом на власний розсуд в кожному конкретному випадку та з урахуванням усіх обставин справи.

Головною ознакою поважних причин є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.

Рішення суду може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Установлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

З досліджених доказів судом встановлено, що позивач є спадкоємцем першої черги за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Строк для подання позивачем заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 тривав у період з 28.09.2023 по 28.03.2024.

З заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину позивач, в особі представника, звернувся до нотаріуса 14.05.2025, тобто з пропуском встановленого строку.

Доказів того, що Харківська міська рада або Солоницівська селищна рада зверталась до суду з заявою про визнання спадщини після смерті ОСОБА_2 відумерлою, суду не надано.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» відповідно до пункту 31 частини першої статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Верховною Радою України вказаний вище указ було затверджено.

У подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, та такий продовжує діяти на теперішній час.

Окрім того, загальновідомим, а тому в силу ч. 3 ст. 82 ЦПК України таким, що не підлягає доказуванню, є факт, що 07 жовтня 2023 року в державі Ізраїль також було введено воєнне положення в зв`язку із терористичною атакою ХАМАС з боку сектору ГАЗА.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , а отже, належить до спадкоємців першої черги за законом.

На час відкриття спадщини позивачка перебувала в Державі Ізраїль, де постійно проживала.

Ці обставини підтверджуються документом муніципалітету міста Нетанья від 19.02.2025, а також відповіддю Державної прикордонної служби України від 17.03.2026, згідно з якою відомості про перетинання позивачкою державного кордону України у відповідний період відсутні.

Невдовзі після смерті її матері, 07.10.2023, на території Ізраїлю розпочалися масштабні бойові дії, що супроводжувалися обмеженнями транспортного сполучення та порушенням звичайної роботи установ.

Суд враховує, що зазначені події відбувалися саме протягом установленого законом строку для прийняття спадщини. Водночас на території України, де знаходиться спадкове майно, продовжував діяти воєнний стан.

Суд враховує, що саме по собі проживання спадкоємця за кордоном або запровадження воєнного стану не є безумовною підставою для визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Однак у цій справі зазначені обставини оцінюються в сукупності. Позивачка проживала в Державі Ізраїль, де невдовзі після смерті її матері розпочалися масштабні бойові дії, що ускладнили транспортне сполучення та роботу установ. Водночас спадкове майно знаходиться в Україні, де також тривають воєнні дії. На переконання суду, сукупність цих обставин створювала для позивачки істотні труднощі у своєчасному вирішенні питань, пов`язаних із прийняттям спадщини.

Суд також враховує, що ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом, інші особи із заявами про прийняття спадщини до нотаріуса не зверталися, а відомості про видачу свідоцтв про право на спадщину відсутні.

Матеріали справи не свідчать про те, що визначення позивачці додаткового строку порушить права інших осіб, які вже прийняли спадщину. Враховуючи також відсутність відомостей про звернення територіальних громад із заявами про визнання спадщини відумерлою, суд вважає, що задоволення позову за встановлених обставин відповідатиме принципу пропорційності.

Оцінивши наведені обставини в сукупності, суд доходить висновку, що причини пропуску позивачкою строку для прийняття спадщини є поважними.

Суд також враховує, що визначення додаткового строку не означає визнання за позивачкою права власності на спадкове майно, а лише надає їй можливість звернутися із заявою про прийняття спадщини в установленому законом порядку.

З огляду на викладене суд вважає за необхідне задовольнити позов та визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю 60 днів із дня набрання рішенням законної сили. Такий строк є достатнім для подання заяви про прийняття спадщини.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 11, 12, 13, 81, 89, 209, 247, 258, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Харківської міської ради, Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , додатковий строк тривалістю у 60 днів з дня набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Нетанья, Держава Ізраїль.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 .

Відповідач: Харківська міська рада, ЄДРПОУ 04059243, м. Харків, майдан Конституції, 7.

Відповідач: Солоницівська селищна рада Харківського району Харківської області, ЄДРПОУ 04398821, Харківська область, Дергачівський район, смт Солоницівка, вул. Визволителів, 6.

Суддя Г.М.Щепелева