Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №639/9519/25
Провадження №2/639/638/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2026 року Новобаварський районний суд міста Харкова
в складі: головуючого судді Баркової Н.В.,
за участю секретаря Чорного О.С,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 і просить суд стягнути з відповідача заборгованість заборгованості за кредитним договором №2022922462 від 23.02.2019 року у розмірі 4 915,08 грн. та стягнути понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 3 000,00 грн.
Вказана позовна заява містить відомості про те, що документ сформовано в системі «Електронний суд».
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 23.02.2019 року між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2022922462, відповідно до умов якого Банк надає Позичальнику споживчий Кредит, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом, інші Платежі, визначені даним кредитним договором. Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання.
При цьому ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» набуто всіх прав вимоги за Кредитним договором № 2022922462 від 23.02.2019 року, продукт (POS), разом з усіма додатками до нього (у т.ч. графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід`ємними частинами укладеного договору між ОСОБА_1 та АТ «ОТП БАНК». Передача прав вимоги відбулась на підставі Договору факторингу №12/4/21 від 12.04.2021 року, укладеного між ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНАНС ГРУП», останнім в свою чергу набуті права вимоги на підставі Договору факторингу №437/ФК/-20 від 11.12.2020 року, укладеного між ТОВ «ФК «УКРФІНАНС ГРУП» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», яким такі права вимоги були отримані по договору №11/2/20 від 11.12.2020 року, укладеному між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС». Отже сума боргу відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 2022922462 від 23.02.2019 року перед ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» становить 4 915,08 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту - 3 532,11 грн., заборгованість по відсотках - 0,45 грн., заборгованість по комісії - 1 382,52 грн., заборгованість по пені: 0,00 грн.
У зв`язку з тим, що відповідач в добровільному порядку заборгованість не сплатила, позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 16.12.2025 року прийнято позов до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Призначено судове засідання.
Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 19.02.2026 року клопотання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» про витребування доказів у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Зобов`язано Акціонерне товариство «ОТП Банк» надати суду наступні письмові докази: розрахунок заборгованості та виписку про рух коштів по рахунках боржника ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 за кредитним договором №2022922462 від 23.02.2019 року, продукт (POS).
Витребувані докази надані на адресу суду.
В судове засідання 20.05.2025 року учасники справи не з`явились, повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду справи. Представник позивача подав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи в його відсутність та не заперечував проти заочного розгляду справи.
Належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи відповідач ОСОБА_1 згідно вимог ст. 128 ЦПК України, у в судове засідання не з`явилася, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомила, відзив не надала, у зв`язку з чим на підставі ухвали Новобаварського районного суду міста Харкова від 20.05.2026 року проведено заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст.ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши письмові докази, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 23.02.2019 року на підставі Анкети заяви від 23.02.2019 року між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2022922462, відповідно до умов якого Банк надає Позичальнику споживчий Кредит у розмірі 6 198,90 грн. на придбання товару у продавця, 433,92 грн - на сплату комісійної винагороди за видачу кредиту, 350,00 грн. - на сплату додаткових послуг банку, а саме послуга «смс-довідка». Позичальник зобов`язується повернути Кредит до 23.02.2021 року, сплатити проценти за користування Кредитом, інші Платежі, визначені даним кредитним договором відповідно до графіку. Комісія за управління кредитом не передбачена. (а.с. 10-22).
На ім`я ОСОБА_1 було емітовано карту № НОМЕР_2 , термін дії 11/21, про що остання склала відповідну розписку (а.с. 23).
На виконання умов договору відповідач отримала товар, про що складено акт від 23.02.2019 року, підписаний ОСОБА_1 як покупцем (а.с.22).
АТ «ОТП Банк» у відповідь на ухвалу суду надано виписку по рахунку, який було відкрито для погашення боргових зобов`язань за кредитним договором №2022922462 від 23.02.2019 року та надано розрахунок заборгованості за кредитним договором №2022922462 від 23.02.2019 року, згідно якого заборгованість ОСОБА_1 становить 4 915,08 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту: 3532,11 грн., заборгованість по відсотках - 0,45 грн., заборгованість по комісії - 1382,52 грн. (при цьому заборгованість за комісією складається лише з комісії за РО), заборгованість за пенею 0,00 грн.
По договору факторингу №11/2/20 від 11.12.2020 року, укладеному між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», останнім отримано право вимоги до боржників по кредитним договорам, в тому числі за кредитним договором №2022922462 від 23.02.2019 року, укладеним з відповідачем, що підтверджується копією договору факторингу з додатками та витягом з реєстру боржників (а.с.26-40).
В подальшому на підставі договору факторингу №437/ФК/-20 від 11.12.2020 року, укладеному між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВ «ФК «УКРФІНАНС ГРУП», останнім отримано право вимоги до боржників, в тому числі за кредитним договором №2022922462 від 23.02.2019 року, укладеним з відповідачем, що підтверджується копією договору факторингу з додатками та витягом з реєстру боржників (а.с.41-54).
В свою чергу відповідно до умов Договору факторингу №12/4/21 від 12.04.2021 року, укладеному між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНАНС ГРУП» та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС», позивач набув всіх прав вимоги в тому числі за Кредитним договором № 2022922462 від 23.02.2019 року, продукт (POS), разом з усіма додатками до нього (у т.ч. графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід`ємними частинами, укладеного з ОСОБА_1 , що підтверджується копією договору факторингу з додатками та витягом з реєстру боржників (а.с.55-71).
08.07.2025 року ТОВ «Цикл Фінанс» направив на адресу ОСОБА_1 вимогу про погашення заборгованості до 15.08.2025 року у розмірі 4 915,08 грн. (а.с. 72), однак доказів виконання вказаної вимоги відповідачем суду не надано.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Частиною другою ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Разом з тим, відповідально до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1048 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
У ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Оскільки в матеріалах справи на підтвердження укладення кредитного договору наявні докази, які містять всі істотні умови кредитного договору, зокрема суму кредиту, строк користування кредитом, процентну ставка за користування кредитом, графік платежів, кредитний договір підписаний відповідачем, суд вважає, що наявні підстави вважати, що відповідач підписала кредитний договір та була проінформована про всі істотні його умови.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва.
Згідно з ч.1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, та кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Положеннями ч. 2 ст. 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до положень ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
В п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_1 не виконала умови кредитного договору, що підтверджено дослідженими в судовому засіданні доказами, не подала відзиву з відповідними запереченнями та доказами на їх підтвердження, отже позовні вимоги, які ґрунтуються на умовах договору та закону, підлягають частковому задоволенню, а з відповідача на користь позивача, до якого перейшло право вимоги за кредитним договором, підлягає стягненню заборгованість за Кредитним договором №2022922462 від 23.02.2019 року у розмірі 3 532,56 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту 3 532,11 грн. та заборгованість по відсотках - 0,45 грн.
Разом з тим, що стосується стягнення комісії, суд зазначає наступне.
10.06.2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин 1, 2 та 5 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до пункту 4 частини 1статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з ч.2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частини 1 та частини 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі № 496/3134/19, постанові Верховного Суду від 29.11.2023 року у справі № 461/2857/20.
У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 року у справі № 202/5330/19 закріплено, що: у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частиною 1 та частиною 2 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частини 1 та частини 2 статті 11, частини 5 статті12 Закону України «Про споживче кредитування».
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10.01.2024 року у справі № 727/5461/23.
Отже, враховуючи зазначену вище практику Верховного Суду, дослідивши зміст кредитного договору, а також матеріали справи, суд приходить до висновку, що в даному випадку відсутня необхідність внесення плати за додаткові послуги банку, такі як «смс-довідка», та інші супутні послуги позивача, оскільки суду не надано доказів та переліку таких послуг, які реально були надані відповідачу в обсязі, що виходить за межі безоплатного обов`язку, передбаченого ч.1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування». Між тим комісія за управління кредитом кредитним договором взагалі не передбачена.
Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) комісії у розмірі 1 382,52 грн. задоволенню не підлягають через їх недоведеність.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18.07.2006 року).
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, у зв`язку з частковим задоволенням позову на 71,9%, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача, сплачений судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1 741,70 грн. (а.с. 1).
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірними із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
25.08.2025 року між ТОВ «Цикл Фінанс» та адвокатом Гулієвою С.А. був укладений Договір про надання правової допомоги №43453613/1, а також додаткова угода, сторонами визначено обсяг і вартість правової допомоги у розмірі 3 000,00 грн., яка відповідає детальному опису наданих послуг і акту про підтвердження факту надання правничої допомоги, підписаному позивачем та адвокатом (а.с.73-82).
З огляду на викладене, беручи до уваги положення ст.ст. 133, 137 ЦПК України, суд у зв`язку з відсутністю відповідних заперечень з боку відповідача та частковим задоволенням позовних вимог (на 71,9%) приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення з відповідача витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто в сумі 2 157,00 грн., які вважає співмірними з обсягом наданих адвокатом послуг.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 166, 256, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 205, 207, 252-259, 261, 525, 526, 549, 599, 610, 611, 626, 629, 639, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» заборгованість за Кредитним договором №2022922462 від 23.02.2019 року у розмірі 3 532 (три тисячі п`ятсот тридцять дві) гривні 56 копійок.
В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» судовий збір у розмірі 1 741 (одна тисяча сімсот сорок одна) гривня 70 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» судові витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката у розмірі 2 157 (дві тисячі п`ятдесят сім) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», ЄДРПОУ:43453613, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Сікорського, буд. 8;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Повне рішення складено 30.10.2026 року.
Суддя Н.В. Баркова
Судове рішення № 141089737, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова) було прийнято 21.05.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 639/9519/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: