Єдиний державний реєстр судових рішень Справа №613/1203/25 Провадження № 2/613/62/26 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2026 року Богодухівський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді Шалімова Д.В.,
за участю секретаря Герасименко Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богодухові цивільну справу № 613/1203/25, пров. № 2/613/62/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Богодухівський відділ державної виконавчої служби у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про звільнення від сплати заборгованості за аліментами,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Богодухівський відділ державної виконавчої служби у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про звільнення від сплати заборгованості за аліментами, в якому просить: звільнити його від сплати заборгованості за аліментами за період з 01 серпня 2018 року по 31 травня 2025 року у загальній сумі 135 519 грн. 49 коп., відповідно до довідки- розрахунку № 30958, виданої 03.06.2025 Богодухівським районним відділом державної виконавчої служби Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції, у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа №613/2099/13-ц, виданим Богодухівським районним судом Харківської області від 11 березня 2014 року, про стягнення з нього на користь позивача аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 500 грн. щомісяця, починаючи з 06 грудня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття; визначити, що станом на 31 травня 2025 року наявна переплата у сумі 25 337 грн. 97 коп. у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа № 613/2099/13-ц, виданого Богодухівським районним судом Харківської області, про стягнення з нього на користь позивача аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 500 грн., щомісяця, починаючи з 06 грудня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття, зарахувавши вказану переплату в рахунок майбутніх платежів, починаючи з 01 червня 2025 року; стягнути судові витрати з відповідача на користь позивача у розмірі 1211 грн. 20 коп.
Свої вимоги мотивує тим, що за весь період з моменту ухвалення рішення Богодухівським районним судом Харківської області від 25 грудня 2013 року та видачі виконавчого листа від 11 березня 2014 року про стягнення з нього аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі , в розмірі по 500 грн. щомісячно, починаючи з 06 грудня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття, позивач завжди регулярно добровільно щомісячно сплачував аліменти на утримання дитини перераховуючи грошові кошти на банківський рахунок ОСОБА_2 , а також надаючи грошові кошти готівкою чи поштовими переказами. Відповідно до інформації наданої AT КБ «ПриватБанк» від 16 серпня 2025 року про окремі операції по картці/рахунку НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) і додатковим рахункам договору SAMDNWFC00080506861 від 20 жовтня 2022 року за період 01.01.2023 -16.08.2025, вбачається, що ОСОБА_1 з власного карткового рахунку (картки № НОМЕР_3 , № НОМЕР_1 ) щомісячно здійснював грошові перекази на картку НОМЕР_4 ОСОБА_4 , що належить ОСОБА_2 , та всього здійснено грошових переказів на загальну суму 129110,53 грн. Із вказаної банківської виписки вбачається, що суми грошових переказів були у більшому розмірі аніж 500 грн. визначних судом на утримання дитини. Він звертався до державного виконавця Богодухівського районного ВДВС з приводу зарахування здійснених грошових переказів на картку ОСОБА_2 , у чому йому було відмовлено, оскільки у квитанціях не зазначено призначення платежу «аліменти на утримання ОСОБА_3 ». Також на підтвердження того, що він сплачував аліменти грошовими переказами через AT «Укрпошта» є квитанції та чеки за період з 2014-2020 роки про переказ аліментів ОСОБА_2 . Всього квитанцій на загальну суму 11 350 грн. Крім того, його рідна сестра ОСОБА_5 здійснювала грошові перекази аліментів від нього на рахунок ОСОБА_2 . У червні 2025 року державним виконавцем було накладено арешт на його банківський картковий рахунок та в примусовому порядку у липні 2025 року було стягнуто 50 відсотків від заробітної плати в рахунок погашення заборгованості. Відповідно до довідки про розмір сплачених аліментів, підтверджується, що у липні 2025 року ним сплачено на рахунок ОСОБА_2 аліменти у сумі 10 896,93 грн. З наданих виписок AT КБ ПриватБанк, квитанції Укрпошти та квитанцій наданих ОСОБА_5 , довідки про розмір сплачених аліментів вбачається, що загальна сума коштів сплачених ОСОБА_2 становить 160 857,46 грн. За довідкою- розрахунком виконавчої служби заборгованість становить 135 519,49 грн. Таким чином наявна переплата у сумі 25 337,97 грн., яку він вважає слід зарахувати в рахунок майбутніх платежів по аліментам, починаючи з 01 червня 2025 року. Вважає, що звільнення його від сплати на користь ОСОБА_2 заборгованості по аліментам у розмірі 135 591,49 грн. є законним захистом його прав щодо запобігання подвійного стягнення аліментів, при цьому інтереси дитини - ОСОБА_3 на утримання якого стягуються кошти, жодним чином не порушені.
Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 03 вересня 2025 року прийнято позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Богодухівський відділ державної виконавчої служби у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про звільнення від сплати заборгованості за аліментами.
Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 03 вересня 2025 року задоволено клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів.
Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 18 лютого 2026 року закрито підготовче засідання та справу призначено до розгляду.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, з невідомої суду причини, хоча про місце, день та час розгляду справи повідомлена належним чином.
Третя особа, представник Богодухівського районного відділу державної виконавчої служби у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з`явився з невідомої суду причини, хоча про місце, день та час розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ч.4 ст. 270 ЦПК України, разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що батьками неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є сторони по справі, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , виданого 21 липня 2009 року Кленівською сільською радою Богодухівського району Харківської області, актовий запис № 13.
Рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 25 грудня 2013 року стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_6 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 500 грн., щомісяця, починаючи з 06 грудня 2013 року до досягнення дитиною повноліття.
Згідно з довідкою розрахунком №20.4-30/20769 від 22 вересня 2025 року виданої Богодухівським районним відділом державної виконавчої служби у Богодухівському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 по аліментам станом на 31 серпня 2026 року складає 16 185,72 грн.
Відповідно до статті 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Суд виходить з необхідності забезпечення рівності не тільки прав, але й обов`язків батьків з догляду та матеріального забезпечення власних дітей.
Згідно з частиною 3 статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Частиною 2 статті 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.
Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом (частина восьма статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»).
Статтею 150 СК України визначені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме: батьки зобов`язані піклуватися за виховання дитини, про її здоров`я, фізичний, духовний розвиток, готувати до самостійного життя.
Згідно з частиною 2 статті 188 СКУкраїни, батьки можуть бути звільнені від обов`язку утримувати дитину тільки за рішенням суду.
У статті 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (яка була ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року і набула чинності для України 27 вересня 1991 року) зазначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст.77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст.78 ЦПК України).
Згідно статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 2-4665/2008 (провадження № 61-14579св21) зазначено, що: «надані скаржником дублікати квитанцій про добровільне перерахування коштів на картковий рахунок стягувачки без зазначення у квитанції в графі «призначення платежу» - сплата аліментів, не свідчать про виконання ним судового рішення щодо сплати (погашення заборгованості) аліментів, а відтак такі не враховані державним виконавцем при складанні розрахунку заборгованості ОСОБА_2 по сплаті аліментів, а дії державного виконавця не суперечать вимогам Закону України «Про виконавче провадження», дійшли правильного висновку про відмову в задоволенні скарги».
Позивачем на підтвердження перерахування аліментів ОСОБА_2 надано до суду: виписку по банківській картці ОСОБА_1 за період з 01.01.2023 по 16.08.2025, відкритої в АТ КБ « ПриватБанк» згідно з якою він зазначає, що здійснював переказ аліментів на банківські картки ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , квитанції щодо перерахування аліментів через AT «Укрпошта» та платіжні інструкції де платником вказано ОСОБА_5 , яка від його імені перераховувала аліменти ОСОБА_2 .
Суд оцінивши надані документи зазначає про таке.
З виписки по банківській картці ОСОБА_1 за період з 01.01.2023 по 16.08.2025, відкритої в АТ КБ «ПриватБанк» неможливо встановити, що кошти перераховані у даний період були спрямовані на сплату аліментів та їх було перераховано на картку ОСОБА_2 . Згідно з відповіддю АТ « Ощадбанк» №46/12-06/132138/2025 від 14.10.2026, банк не може надати відомості щодо належності картки певній особі через недостатність інформації.
Надані позивачем квитанції щодо перерахування коштів через AT «Укрпошта» про переказ аліментів ОСОБА_2 також не всі містять інформацію, що перераховані кошти «аліменти», не зазначено відправника, дату відправлення та поштового штампу. Сам по собі факт перерахування грошових коштів на на ім`я відповідачки без зазначення вищевказаної інформації не може беззаперечно свідчити про виконання позивачем аліментного обов`язку.
Щодо платіжних інструкцій де платником вказано ОСОБА_5 , суд зазначає, що дані документи також не підтверджують факту перерахування аліментів від імені ОСОБА_8 на користь ОСОБА_2 .
Суд не приймає до уваги вищевказані документи та вважає їх неналежними та недостовірними доказами по справі, оскільки відповідно до ст. 77, 79 ЦПК України, обставини, що в них зазначаються, не містять інформації щодо предмету доказування та на їх підставі не можна встановити дійсні обставини справи.
Суд зазначає, що позивачем ОСОБА_1 не доведено належними та допустимими доказами факт сплати аліментів у заявленому ним розмірі. Надані документи не містять відомостей щодо сплати позивачем аліментів у встановленому розмірі, призначення таких платежів, їх зв`язку зі сплатою аліментів, а також не дають можливості достовірно встановити, що частина з них надходили на ім`я ОСОБА_2 .
Верховний Суд у постанові від 21.09.2022 у справі № 645/5557/16-ц зазначив, що за загальним правилом доказування тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову покладається на позивача, за таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом спростування позивачем обґрунтованості заперечень відповідача; пріоритет у доказуванні надається не тому, хто надав більшу кількість доказів, а в першу чергу їх достовірності, допустимості та достатності для реалізації стандарту більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний.
Отже, стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її не доведення.
Довідкою розрахунком Богодухівського районного відділу державної виконавчої служби у Богодухівському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, підтверджено наявність заборгованості ОСОБА_1 по аліментам у сумі 16 185,72 грн., що суд вважає належним доказом по справ , що підтверджує наявність заборгованості.
Таким чином, суд не встановив достатніх правових підстав для висновку про погашення позивачем заборгованості зі сплати аліментів та наявність підстав для звільнення його від її сплати.
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789 ХІІ (78912) від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного морального і соціального розвитку дитини.
Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Враховуючи положення частини 1 статті 3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8 статті 7 СК України при вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.
Таким чином, оскільки позивач, на виконання свого процесуального обов`язку не надав належних і неспростовних доказів на підтвердження своєї позиції, а також оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову не знайшли своє підтвердження, суд ухвалює рішення про відмову у звільненні позивача від сплати заборгованості за аліментами.
Оскільки судом відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині звільнення позивача від сплати заборгованості за аліментами за період з 01 серпня 2018 року по 31 травня 2025 року у загальній сумі 135 519 грн. 49 коп., не підлягають задоволенню і похідні вимоги, а саме: наявність переплати у сумі 25 337 грн. 97 коп. у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа № 613/2099/13-ц станом на 31 травня 2025 року. Інші доводи позивача цих висновків не спростовують. Враховуючи вказані обставини, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Рішення виноситься у межах заявлених вимог, на підставі пред`явлених доказів.
Керуючись ст. ст. 180-182, 188, 192, 273 Сімейного Кодексу України, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», ст. ст. 12, 13,77-81, 259, 263-265, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Богодухівський відділ державної виконавчої служби у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про звільнення від сплати заборгованості за аліментами відмовити.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцятиднів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована заадресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 .
Третя особа: Богодухівський відділ державної виконавчої служби у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, місцезнаходження: м.Богодухів, вул. Покровська, 5, Харківської області, ЄДРПОУ 34970779.
Повний текст рішення виготовлено 30 жовтня 2026 року.
СУДДЯ
Судове рішення № 141089294, Богодухівський районний суд Харківської області було прийнято 30.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 613/1203/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: