Рішення № 141088538, 27.10.2026, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58601, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Чернівці

27 жовтня 2026 рокуСправа № 926/38/22

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Швеця М.В., за участю секретаря судового засідання Галак А.В., розглянувши справу

за позовом Державної екологічної інспекції Карпатського округу м. Івано-Франківськ

до відповідача Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Подільський лісовий офіс" м. Чернівці

за участю Чернівецької обласної прокуратури

про стягнення 4117671,87 грн.

Представники:

від позивача Книговський В.О.

від відповідача - Чайковський І.А., Нагнибіда В.І. (в режимі відеоконференції)

прокурор Козлова Ю.Г.

І. Стислий виклад позовних вимог та відзиву на позов.

Державна екологічна інспекція Карпатського округу звернулася до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Державного підприємства "Берегометське лісове господарство" (далі також ДП "Берегометське лісове господарство", правонаступник - Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Подільський лісовий офіс", далі також ДСГП "Ліси України" в особі філії "Подільський лісовий офіс") про стягнення 4 117 671,87 грн збитків, заподіяних внаслідок незаконної рубки дерев, згідно з актом перевірки №208/03 від 02.11.2021 року.

Позовні вимоги обґрунтовані здійсненням відповідачем суцільної рубки дерев в порушення вимог статей 19, 63, 64, 86 Лісового кодексу України, статті 2 Закону "Про заборону на проведення суцільних рубок у гірських ялицево-букових лісах Карпатського регіону", пунктів 6, 26 Правил поліпшення якісного складу лісів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 №724.

ІІ. Стислий виклад заперечень проти позовних вимог.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись при цьому на наступне ст. 2 Закону України "Про заборону на проведення суцільних рубок у гірських ялицево-букових лісах Карпатського регіону встановлена заборона на проведення суцільних рубок головного користування та суцільних рубок формування та оздоровлення лісів Карпатського регіону, крім розробки суцільних вітровалів і буреломів, а також суцільно вражених шкідниками і хворобами насаджень.

Також відповідач вказує, що спірна рубка проводилась у повній відповідності до матеріалів лісовпорядкування, а також на підставі лісорубного квитка № 228 від 09.12.2020 р. по якому, у відповідності до листів Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства від 28.12.2020 р. № 02-12/1150 та управління екології та природних ресурсів Чернівецької ОДА від 28.12.2020 р. № 04/1875, термін заготівлі деревини було погоджено та продовжено до 31.05.2021 року.

При цьому відповідач вказує, що на дані спірні рубки не поширюється встановлена статтею 2 Закону України Про заборону на проведення суцільних рубок у гірських ялицево-букових лісах Карпатського регіону заборона, оскільки:

- по-перше дані рубки не відносяться до суцільної системи рубок, а є кінцевим прийомом поступової системи рубок (завершальним етапом лісовідновних рубок);

- по-друге рубки виконувалися відповідно до лісорубного квитка на ділянках лісу, які не відносяться до ялицевобукового насадження, так як відповідно до таксаційного опису Долішньошепітського лісництва квартал 37 виділ 2 площею 10 га.

III. Короткий зміст попередніх судових рішень

Господарський суд Чернівецької області рішенням від 05.11.2025 у справі № 926/38/22, яке Західний апеляційний господарський суд залишив без змін постановою від 09.04.2026, задовольнив позов Державної екологічної інспекції Карпатського округу; стягнув з ДСГП "Ліси України" в особі філії "Подільський лісовий офіс" 4117671,87 грн шкоди та 61765,09 грн судового збору.

Постановою Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 24.06.2026 року касаційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Подільський лісовий офіс" задоволено частково, постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.04.2026 та рішення Господарського суду Чернівецької області від 05.11.2025 у справі №926/38/22 скасовано, справу №926/38/22 передано на новий розгляд до Господарського суду Чернівецької області.

У вказаній постанові зазначено:

- що на обґрунтування своєї позиції у справі про здійснення поступової рубки відповідач посилався на лісорубний квиток від 13.11.2012 № 326, як на доказ проведення одного з етапів поступової рубки перед її останнім прийомом у 2020 році, суди мали надати оцінку зазначеному доказу та встановити чи може такий підтверджувати обставини пов`язаності проведених рубок у різні періоди між собою, за системою, видом, способом, метою їх проведення, організаційно-технічними елементами тощо, чи такі рубки були проведені як окремі рубки;

- суди також мали надати оцінку іншим критеріям, що у розумінні Порядку №761 та Правил №929 дозволяють розмежувати суцільну рубку від останнього прийому поступової (кількість приросту, інтервал між рубками, площі рубок тощо);

- комплексний аналіз наведених норм свідчить про те, що для визначення відмінності між суцільною рубкою та останнім заходом поступової рубки, можуть бути враховані: площа спірної вирубки, площа попередньої вирубки (у разі, якщо стверджується, що спірна вирубка є одним з етапів проведення поступової вирубки), кількість приросту, інтервал між вирубками, пов`язаність між собою вирубок, які проведені у різні інтервали часу тощо;

- суди не встановили наведених обставин щодо того, які саме рубки були проведені відповідачем у 2012 та 2020 роках, які мають вирішальне значення для правильного вирішення цього спору;

- не встановивши наведені обставини, суди не з`ясували, чи підлягають застосуванню до спірних правовідносин Правила поліпшення якісного складу лісів, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 №724.

IV. Позиція учасників спору під час нового розгляду справи

Представник позивача у своїх поясненнях зазначає, що рубки, які проводились відповідачем у 2012 році на підставі лісорубного квитка № 326 від 13.11.2012, відносяться до групово вибіркових рубок та відповідно до Правил рубок головного користування в гірських лісах Карпат, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 22 жовтня 2008р. №929, належать до системи вибіркових рубок, які здійснюються для оздоровлення, формування і відновлення деревостанів, під час яких періодично вирубуються окремі дерева або групи дерев - фаутні, перестійні, стиглого віку, з уповільненим ростом, а також дерева, що пригнічують підріст. Лісовідновна рубка - кінцевий прийом 2020 року, що проводилась ДП «Берегометське лісомисливське господарство» на підставі лісорубного квитка №228 від 09.12. 2020 року, яку Відповідач помилково відносить до поступових систем рубок , то відповідно до вищевказаних Правил, дана система рубок проводиться з метою використання попереднього поновлення і сприяння природному поновленню в період між прийомами, під час здійснення яких передбачається вирубування деревостану за кілька прийомів. Отже, рубки які проводились правопопередником Відповідача у 2012 році та рубка проведена у 2020-2021 роках враховуючи наведені норми законодавства не можуть бути взаємопов`язані, оскільки вони відрізняються системою, видом, способом, метою їх проведення, організаційно-технічними елементами та проводились як окремі рубки. Також, згідно Плану рубки формування і оздоровлення лісів 2012 року у Долішньошепітському лісництві квартал 37 виділ 2 ділянка 2, а також План лісовідновної рубки 2020 року у Долішньошепітському лісництві квартал 37 виділ 2,4, при порівнянні (співставленні) яких виходить, що рубка, яка здійснювалась право-попередником Відповідача у 2012 році на підставі лісорубного квитка від 13.11.2012 №326 та рубка здійснена Відповідачем у 2020 році на підставі лісорубного квитка №228 від 09.12.2020 року проводились в різних місцях та не пов`язані між собою, що відображається у зведеному плані викопіюванні рубок формування і оздоровлення лісів 2012р. та лісовідновної рубки 2020 року. Отже, лісовідновна рубка кінцевий прийом у кварталі 37 виділ 2 ділянка 1 на площі 1,3 га., кварталі 37 виділ 2 ділянка 2 на площі 1,4 га Долішньошепітського лісництва згідно лісорубного квитка від 09.12.2020 року №228 проводилась ДП "Берегометське лісомисливське господарство" за один прийом, та безумовно відноситься до суцільної системи рубок.

Згідно висновку експерта Чернівецького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 04.06.2026 №CE-19/126-26/6918-ДД документи щодо відводу ділянок в рубку, які передують видачі лісорубного квитка, були видані відповідно 16.12.2020 та 17.12.2020 тобто, на момент дії змін в частині заборони лісовідновних рубок в гірських лісах Карпат, внесені згідно постанови КМ України № 1224 від 09.12.2020 року до пунктів 6 і 26 Правил поліпшення якісного складу лісів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 р. № 724, які вступили в дію з 12.12.2020 року. Таким чином і лісорубний квиток, який не міг видаватись до виготовленні плану лісовідновної рубки 2020 року та матеріально-грошової оцінки до нього, виданий не раніше 17.12.2020 року. Отже рубку було розпочато після внесення змін Кабінетом Міністрів України 09.12.2020 до постанови №1224 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України, якою внесені зміни до Правил поліпшення якісного складу лісів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 724, тому відповідач не мав права проводити лісозаготівельні роботи на ділянках цих лісовідновних рубок.

Згідно висновків судової інженерно-екологічної експертизи від 20.07.2021 № 947-E по кримінальному провадженню № 42021260000000039, проведеної судовим експертом Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз - дослідженням поданих документів та матеріалів справи в межах спеціальних знань експерта з інженерно-екологічного виду досліджень встановлено, що документи дозвільного характеру лісорубні квитки № 227 серія ЧР ЛРК № 008339 від 09.12.2020 та № 228 серія ЧР ЛРК № 008340 від 09.12.2020 видані з порушенням чинного природоохоронного законодавства. Таким чином, рубка здійснювалася з порушенням чинних на момент досліджуваної події нормативних актів.

Представник відповідача у своїх поясненнях зазначає, позивач у ході проведення контролюючого заходу самостійно, безпідставно та протиправно перекваліфікував вид лісогосподарського заходу, який фактично проводився правопопередником відповідача і зазначив це в Акті як порушення, безпідставно нарахувавши державному підприємству шкоду. Державна екологічна інспекція Карпатського округу не мала повноважень визначати вид рубки, стверджуючи разом із органами прокуратури, що рубка є суцільною, адже визначення виду рубки визначається на основі спеціального обстеження, яке було проведено в даному випадку та складено Акт спеціального обстеження щодо призначення насадження в рубку від 01 грудня 2020 року та яким визначено саме вид рубки лісовідновна кінцевого прийому, а тому жодним іншим органом не може бути визначено вид рубки, в тому числі і судом.

Таким чином, проведення останнього заходу поступової рубки як виняток застосовується спосіб обліку за площею. Саме з цією метою у законі зроблено застереження у формі виключення, адже останній (кінцевий) прийом поступових рубок, як правило, на практиці здійснюється методом «за площею», що, однак не робить таку рубку суцільною в силу прямих положень закону.

Також, при проведенні кінцевого прийому спосіб обліку застосовується як виняток за площею, тому що не проводиться відбір та таврування кожного окремого дерева як це передбачено при вибірковій системі рубок чи проведенні попередніх прийомів поступової системи рубок, а до рубки призначається весь деревостан який залишився після проведення попередніх лісогосподарських заходів, крім природнього поновлення, дерев та чагарників, які вказані в графах: забезпечення збереження підросту та вирубанню не підлягають лісорубного квитка.

Щодо застосовності Правил №724, представник відповідача зазначає, що Акт спеціального обстеження щодо призначення насадження в рубку був складений 01 грудня 2020 року. Акти відведення лісових ділянок були складені 04 та 07 грудня 2020 року. І лише після цього, 09 грудня 2020 року, було видано лісорубний квиток № 228, у якому прямо зазначено вид рубки лісовідновна, а способом її проведення визначено кінцевий прийом. Більше того, в самому лісорубному квитку міститься зокрема посилання і на акт спеціального обстеження від 01 грудня 2020 року, тобто на підставі також вказаного акта видавався даний лісорубний квиток. Отже, на момент проведення спеціального обстеження 01 грудня 2020 року, складення актів відведення 04 та 07 грудня 2020 року та видачі лісорубного квитка № 228 від 09 грудня 2020 року відповідні зміни до Правил № 724, на які посилається Верховний Суд, ще не набрали чинності. Зміни до Правил № 724 були внесені постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1224, однак відповідна редакція Правил № 724 набула чинності 12 грудня 2020 року , тобто вже після видачі лісорубного квитка № 228 від 09 грудня 2020 року. Таким чином, станом на 09 грудня 2020 року (дата видачі лісорубного квитка) не існувало чинної норми Правил № 724, яка б забороняла проведення лісовідновних рубок у гірських лісах Карпат.

V. Процесуальні дії у справі

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2026 року справу № 926/38/22 передано до провадження судді Швеця М.В.

Ухвалою суду від 22.07.2026 року прийнято справу № 926/38/22 до розгляду, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 06.08.2026 року о 13:30 год.

30.07.2026 року через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача Чайковського І.А. надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 3126) в якому він просить дозволити участь в судовому засіданні, у справі № 926/38/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з використанням сервісу "Системи захищеного відеоконференцзв`язку з судом".

30.07.2026 року через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача Нагнибіди В.І. надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 3131) в якому він просить дозволити участь в судовому засіданні, у справі № 926/38/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з використанням сервісу "Системи захищеного відеоконференцзв`язку з судом".

Ухвалою суду від 30.07.2026 року постановлено задовольнити заяви представників відповідача Чайковського І.А. та Нагнибіди В.І. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 3126, 3131), забезпечити проведення судового засідання по справі 926/38/22, призначеного на 06.08.2026 року о 13:30 год., у режимі відеоконференції з представниками відповідача Чайковського І.А. та Нагнибіди В.І.

В судовому засіданні 06.08.2026 року оголошено перерву до 08.09.2026 року о 12:00 год.

04.09.2026 року через систему "Електронний суд" від прокуратури надійшло клопотання про поновлення строку для подання додаткових доказів вх. № 3585 в якій просить поновити процесуальний строк для подання доказів та долучити до матеріалів господарської справи № 926/38/22 нові докази, а саме копії матеріально грошових оцінок лісосіки 2020 року, висновки експертів у кримінальному провадженні № 4202126000000039 від 25.02.2021, зокрема технічної експертизи документів від 04.06.2026 та судова інженерно-екологічна Львівського НДІСЕ від 20.07.2021 року, матеріали отримані у кримінальному провадженні щодо лісорубного квитка № 326 від 13.11.2012, зокрема плани проведення рубок, план рубки 2020 року, постанова про надання дозволу на розсекречення від 01.09.2026 року.

08.09.2026 року через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли додаткові пояснення вх. № 4289 разом із додатками.

08.09.2026 року через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли додаткові пояснення вх. № 4298, згідно яких просить: долучити дані письмові пояснення до матеріалів справи № 926/38/22; в задоволенні позовних вимог Державної екологічної інспекції Карпатського округу до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Подільський лісовий офіс" про стягнення 4117671,87 грн відмовити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 08.09.2026 року продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче судове засідання на 24.09.2026 року о 13:00 год. за участю представників сторін та прокурора.

17.09.2026 року через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли додаткові пояснення вх. № 4438.

23.09.2026 року через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про долучення доказів вх. № 3785.

23.09.2026 року від представника позивача через відділ документального та інформаційного забезпечення суду надійшли додаткові пояснення вх. № 4534.

24.09.2026 року через підсистему "Електронний суд" від прокурора надійшли додаткові пояснення вх. № 4538.

В судовому засіданні 24.09.2026 року, суд протокольною ухвалою долучив до матеріалів справи вищевказані додаткові пояснення (вх. № 4438 від 17.09.2026 року, вх. № 4534 від 23.09.2026 року, вх. № 4538 від 24.09.2026 року), а також клопотання про долучення доказів вх. № 3785 від 23.09.2026 року з доданими доказами та оголосив перерву до 06.10.2026 року о 14:00 год.

28.09.2026 року через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача Нагнибіди В.І. надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 3846) в якому він просить дозволити участь в судовому засіданні, у справі № 926/38/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з використанням сервісу "Системи захищеного відеоконференцзв`язку з судом".

Ухвалою суду від 28.09.2026 року постановлено задовольнити заяву представника відповідача Нагнибіди В.І. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 3846), забезпечити проведення судового засідання по справі 926/38/22, призначеного на 13.10.2026 року о 12:15 год., у режимі відеоконференції з представником відповідача Нагнибіди В.І. 1968

28.09.2026 року через відділ документального та інформаційного забезпечення суду від прокуратури надійшли додаткові пояснення вх. № 4607.

06.10.2026 року через систему "Електронний суд" від прокуратури надійшло клопотання про поновлення строку для подання додаткових доказів вх. № 3953 в якій просить поновити процесуальний строк для подання доказів та долучити до матеріалів господарської справи копії актів відведення ділянки в рубку 2020 року, відповіді Держлісагенства від 24.11.2021, ухвали від 20.04.2022, протоколу тимчасового доступу до речей і документів, опису, договори послуг на лісозаготівельні роботи, відповіді на запит філії Подільський лісовий офіс, реєстр щоденників, постанови про призначення експертизи та висновок інженерно-екологічної експертизи.

В судовому засіданні 06.10.2026 року суд протокольною ухвалою поновив прокурору строк на подання доказів, долучив до матеріалів справи докази подані клопотанням вх. № 3953 та оголосив перерву до 13.10.2026 року.

12.10.2026 року через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло заперечення на клопотання вх. № 4806.

Ухвалою суду від 13.10.2026 року постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляд по суті на 27.10.2026 року о 14:30 год, за участю представників сторін та прокурора.

26.10.2026 року (23.10.2026 року сформовано документ у системі) через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача Нагнибіди В.І. надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 4184) в якому він просить дозволити участь в судовому засіданні, у справі № 926/38/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з використанням сервісу "Системи захищеного відеоконференцзв`язку з судом".

26.10.2026 року (23.10.2026 року сформовано документ у системі) через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача Чайковського І.А. надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 4187) в якому він просить дозволити участь в судовому засіданні, у справі № 926/38/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з використанням сервісу "Системи захищеного відеоконференцзв`язку з судом".

Ухвалою суду від 26.10.2026 року постановлено задовольнити заяви представників відповідача Нагнибіди В.І. та Чайковського І.А. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 4184, 4187); забезпечити проведення судового засідання по справі 926/38/22, призначеного на 27.10.2026 року о 14:30 год., у режимі відеоконференції з представниками відповідача Нагнибіди В.І. та Чайковського І.А..

В судовому засіданні 27.10.2026 року представник позивача та прокурор позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити, представники відповідача проти позовних вимог заперечували та просили суд відмовити у позові.

VI. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

02.11.2021 року на підставі наказу Державної екологічної інспекції Карпатського округу від 27.10.2021 № 665, спеціалістами Державної екологічної інспекції Карпатського округу у період з 28.10.2021 по 02.11.2021 проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання Державним підприємством "Берегометське лісомисливське господарство" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами якого складено акт № 208/03.

Як вбачається з зазначеного акта, під час здійснення вказаного позапланового заходу державного нагляду (контролю) у період з 28.10.2021 по 02.11.2021 спеціалістами Державної екологічної інспекції Карпатського округу встановлено факт незаконної рубки сироростучих та сухостійних дерев порід ялина, ялиця, бук у кількості 98 штук на території Долішньошепітського лісництва ДП "Берегометське лісомисливське господарство" у кварталі 37 виділ 2 ділянка 1 (лісовідновна рубка 2020 року) на площі 1,3 га (берегозахисна ділянка лісу, стрімкі схили), а також факт незаконної рубки сироростучих та сухостійних дерев порід ялина, ялиця, бук, клен-явір у кількості 146 штук у кварталі 37 виділ 2 ділянка 2 (лісовідновна рубка 2020 року) на площі 1,4 га (берегозахисна ділянка лісу, стрімкі схили) на території того ж лісництва.

Зазначені рубки, за висновками контролюючого органу, були здійснені лісозаготівельними бригадами ДП "Берегометське лісомисливське господарство" у 2021 році.

Згідно таксаційного опису Долішньошепітського лісництва ДП "Берегометське лісомисливське господарство" та актів відведення ділянок у рубку від 04.12.2020 та 07.12.2020 квартал 37 виділ 2 віднесено до берегозахисних лісових ділянок зі стрімкими схилами крутизною відповідно 30 та 35 градусів.

За твердженням відповідача, спірні рубки здійснювалися у відповідності до матеріалів лісовпорядкування та на підставі лісорубного квитка № 228 від 09.12.2020, за яким відповідно до листів Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства від 28.12.2020 № 02-12/1150 та Управління екології та природних ресурсів Чернівецької ОДА від 28.12.2020 № 04/1875 термін заготівлі деревини було погоджено та продовжено до 31.05.2021.

У лісорубному квитку № 228 від 09.12.2020 у графі "вид, спосіб рубки" зазначено "лісовідновна кінцевий прийом".

Вищевикладене, на думку позивача, свідчить про порушення відповідачем вимог ст. ст. 19, 63, 64, 86 Лісового кодексу України, ст. 2 ЗУ "Про заборону на проведення суцільних рубок у гірських ялицево-букових лісах Карпатського регіону", п. п. 6, 26 Правил поліпшення якісного складу лісів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 724 внаслідок чого, на підставі додатку № 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 "Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу", Державною екологічною інспекцією Карпатського округу м. Івано-Франківськ визначено розмір шкоди, заподіяної внаслідок зазначених рубок на території Долішньошепітського лісництва ДП "Берегометське лісомисливське господарство", що становить 4117671,87 грн.

З метою досудового врегулювання спору, Державною екологічною інспекцією Карпатського округу на адресу ДП "Берегометське лісомисливське господарство" було надіслано письмову претензію від 26.11.2021 № 03.5-07/4827 про сплату шкоди в розмірі 4117671,87 грн. Однак, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Наведені обставини стали підставою для звернення Державної екологічної інспекції Карпатського округу м. Івано-Франківськ до Господарського суду Чернівецької області із позовною заявою про стягнення з Державного підприємства "Берегометське лісове господарство" 4 117 671,87 грн збитків, заподіяних внаслідок незаконної рубки дерев, згідно акта перевірки № 208/03 від 02.11.2021.

Відповідно до наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 28.10.2022 № 913 "Про припинення Державного підприємства "Берегометське лісомисливське господарство" та затвердження складу комісії з припинення", зазначене підприємство припинено шляхом реорганізації, у зв`язку з приєднанням до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України".

Згідно з наказом Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" від 02.01.2023 № 178 "Про закріплення майна за філією "Берегометське лісомисливське господарство" майно, права та обов`язки ДП "Берегометське лісомисливське господарство", передані за передавальним актом, затвердженим наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 02.01.2023 № 5, відповідній філії ДСГП "Ліси України".

Наказом Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" від 18.10.2024 № 1853 припинено філію "Берегометське лісомисливське господарство".

Наказом Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" від 31.12.2024 № 2325 затверджено передавальні акти філій, що координуються Подільським лісовим офісом, відповідно до яких майно, права та обов`язки, у тому числі щодо філії "Берегометське лісомисливське господарство", передано правонаступнику.

Враховуючи викладене, у справі № 926/38/22 здійснено процесуальну заміну відповідача - Державного підприємства "Берегометське лісомисливське господарство" на його правонаступника: Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Подільський лісовий офіс".

Під час нового розгляду справи Чернівецькою обласною прокуратурою долучено нові докази а саме: висновки експертів у кримінальному провадженні № 4202126000000039 від 25.02.2021, зокрема технічної експертизи документів від 04.06.2026 та судові інженерно-екологічна Львівського НДІСЕ від 20.07.2021 року та Івано-Франківського відділення Київського НДІСЕ від 31.01.2022 року, матеріали отримані у кримінальному провадженні щодо лісорубного квитка № 326 від 13.11.2012, зокрема плани проведення рубок, план рубки 2020 року, акти відведення ділянки в рубку від 07.12.2020 року та 04.12.2020 року.

VII. Позиція суду по суті спору

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені ст. 1166 ЦК України. За приписами вказаної норми, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У відповідності до вимог ст. 66 Конституції України, кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодувати завдані ним збитки.

Згідно з ст. 40 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища", використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог, зокрема, щодо раціонального і економного їх використання, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, виснаженню природних ресурсів та негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

У відповідності до ст.ст. 1, 17 та 19 Лісового кодексу України, усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави; у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи; постійні лісокористувачі зобов`язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів, вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення, та дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель.

ЗУ "Про заборону на проведення суцільних рубок у гірських ялицево-букових лісах Карпатського регіону" встановлює заборону на проведення суцільних рубок у гірських ялицево-букових деревостанах, суцільних рубок головного користування та будь-яких інших суцільних рубок у високогірних лісах, у лісах у лавинонебезпечних та селенебезпечних басейнах та в берегозахисних ділянках лісу в Карпатському регіоні України, крім розробки суцільних вітровалів і буреломів, а також суцільно вражених шкідниками і хворобами насаджень.

Отже, вказаним Законом встановлено заборону на проведення суцільних рубок в берегозахисних ділянках лісу в Карпатському регіоні України.

За змістом ст.ст.1,2 ЗУ "Про заборону на проведення суцільних рубок у гірських ялицево-букових лісах Карпатського регіону", суцільні рубки це рубки, під час яких передбачається вирубка деревостану за один прийом, крім останнього заходу поступової рубки. З метою збереження корисних властивостей лісів та забезпечення запобігання проявам згубних наслідків природних явищ у Карпатському регіоні, встановлюється заборона на проведення суцільних рубок головного користування та суцільних рубок формування та оздоровлення лісів, крім розробки суцільних вітровалів і буреломів, а також суцільно вражених шкідниками і хворобами насаджень: у високогірних лісах, що розташовані вище 1100 метрів над рівнем моря; у лісах в лавинонебезпечних басейнах (смуги лісу по верхній його межі залежно від довжини безлісного схилу); у лісах в селенебезпечних басейнах (усі ліси в зонах формування селей, що встановлюються національною гідрометеорологічною службою); у берегозахисних ділянках лісу.

Направляючи справу на новий розгляд касаційний господарський суд звернув увагу на те, що суди мали надати оцінку іншим критеріям, що у розумінні Порядку №761 та Правил № 929 дозволяють розмежувати суцільну рубку від останнього прийому поступової (кількість приросту, інтервал між рубками, площі рубок тощо).

На обґрунтування своєї позиції у справі про здійснення поступової рубки відповідач посилався на лісорубний квиток від 13.11.2012 № 326, як на доказ проведення одного з етапів поступової рубки перед її останнім прийомом у 2020 році. Також, відповідачем згадувалась лісогосподарські заходи, що здійснювались у 2016 році, проте матеріали справи не містять документів, що стосуються зазначеної рубки.

Постановою Кабінету міністрів України від 23.05.2007 року затверджено Порядок № 761, який визначає умови і механізм спеціального використання лісових ресурсів - заготівлі деревини, другорядних лісових матеріалів, побічних лісових користувань та використання корисних властивостей лісів.

У пункті 4 Порядок № 761 визначено, що для видачі лісорубного квитка власник лісів або постійний лісокористувач подає такі документи: заявку на використання лісових ресурсів під час проведення рубок головного користування; відомість чергової лісосіки; польову перелікову відомість; переліково-оцінювальну відомість; карту технологічного процесу розробки лісосіки; план лісосіки.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 761 залежно від категорії лісів, лісорослинних умов, біологічних особливостей деревних порід, типу лісу, складу і вікової структури деревостанів, наявності та стану підросту господарсько цінних порід, ступеня стійкості ґрунтів проти ерозії, стрімкості схилів та інших особливостей застосовуються такі системи рубок:

- вибіркові - рубки, під час яких періодично вирубується частина дерев, що є перестійними і стиглими, а лісова ділянка залишається постійно вкритою лісовою рослинністю;

- поступові - рубки, під час яких передбачається видалення деревостану за кілька прийомів;

- суцільні - рубки, під час яких весь деревостан вирубується повністю, за винятком насінників, життєздатного підросту і молодняку, цінних і рідкісних видів дерев та чагарників, що підлягають збереженню відповідно до цього Порядку;

- комбіновані - несуцільні рубки, під час яких поєднуються елементи різних систем поступових і вибіркових рубок.

Відповідно до пункту 15 Порядку № 761, особливості проведення рубок головного користування, рубок формування і оздоровлення лісів, інших заходів із формування і оздоровлення лісів, інших рубок та робіт, пов`язаних і не пов`язаних із веденням лісового господарства, залежно від категорій лісів, породного складу деревостанів, а також лісорослинних умов визначаються відповідними нормативно правовими актами з питань спеціального використання лісових ресурсів.

Відповідно до п. 12 Правил рубок головного користування в гірських лісах Карпат, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 22 жовтня 2008 року № 929 залежно від лісистості водозборів, категорії лісів, лісорослинних умов, біологічних особливостей деревних порід, складу і структури деревостанів, наявності та стану підросту господарсько цінних порід, ступеня стійкості ґрунтів проти ерозії, стрімкості схилів та інших особливостей лісових ділянок застосовуються такі системи рубок, як вибіркові, поступові, суцільні та комбіновані.

Під системами (способами) рубок розуміють порядок зрубування дерев або деревостанів у певному просторовому розташуванні та в певний час. Кожна із систем має свої цілі, завдання і вимоги з експлуатаційного і лісівничого погляду. Основними лісівничими вимогами є збереження у здоровому стані дерев, що залишилися після попереднього прийому рубки; покращення санітарного стану залишеної частини деревостану; отримання ґрунтово-світлового приросту високої якості; забезпечення умов лісовідновлення; збереження і покращення різнобічних функцій лісу (водоохоронних, водорегулятивних, грунтозахисних); підвищення продуктивності лісу.

Отже, законодавець відрізняє вибіркові, поступові, суцільні та комбіновані як окремі системи рубок. Згадані системи рубок відрізняються за метою їх проведення, а саме згідно наведених Правил:

Вибіркові системи рубок - це заходи, що здійснюються для оздоровлення, формування і відновлення деревостанів, під час яких періодично вирубуються окремі дерева або групи дерев - фаутні, перестійні, стиглого віку, з уповільненим ростом, а також дерева, що пригнічують підріст. У разі застосування вибіркової системи рубок ліси максимально зберігають водоохоронні, захисні та інші корисні властивості. Лісова ділянка повинна бути постійно вкрита лісовою рослинністю.

Поступові системи рубок - це заходи, спрямовані на використання попереднього поновлення і сприяння природному поновленню в період між прийомами, під час здійснення яких передбачається вирубування деревостану за кілька прийомів.

Суцільні системи рубок - це заходи, під час здійснення яких вирубується деревостан, за винятком дерев та чагарників, що підлягають збереженню.

При цьому, проведення рубки у декілька прийомів передбачено лише для поступової системи рубок.

Поряд з цим, чинним законодавством не передбачено проведення кінцевого прийому саме поступової системи рубок без проведення попередніх прийомів, як і не передбачено такого способу рубки, як лісовідновна - кінцевий прийом, про яку зазначено в лісорубному квитку від 09.12.2020 року № 228.

Групово-вибіркові рубки суттєво відрізняються від рівномірно-поступових, перш за все, терміном вирубки деревостану, а також характером вирубки дерев на площі. Дерева вирубуються групами, а не рівномірно.

Групи намічаються у різних частинах лісового насадження, тобто осередки рубки розміщуються нерівномірно. За такий довгий термін для поновлення лісу використовують кілька насіневих років. Після закінчення рубки на місці материнського насадження формується різновікове або умовно-різновікове молоде покоління лісу. Поступова система передбачає повне вирубування материнського деревостану за кілька прийомів для створення одновікового лісу, тоді як вибіркова вилучає лише окремі перестійні, хворі або перегущені дерева, зберігаючи ліс постійно вкритим рослинністю та різновіковим.

Твердження відповідача про те, що факт проведення його право-попередником зокрема у 2012 році групово-вибіркових рубок у кварталі 37 виділ 2 Долішньошепітського лісництва свідчить, що у 2020-2021 роках в рамках цього ж виділу та кварталу могла здійснюватись лише така ж сама лісовідновна рубка кінцевого прийому, що загалом свідчить про застосований поступовий спосіб рубки, а не суцільний, є невірним та не відповідає вимогам чинного законодавства, враховуючи наступне.

Рубки, які проводились правопопередником Відповідача у 2012 році на підставі лісорубного квитка № 326 від 13.11.2012, відносяться до групово вибіркових рубок та відповідно до Правил рубок головного користування в гірських лісах Карпат, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 22 жовтня 2008р. № 929, належать до системи вибіркових рубок, які здійснюються для оздоровлення, формування і відновлення деревостанів, під час яких періодично вирубуються окремі дерева або групи дерев - фаутні, перестійні, стиглого віку, з уповільненим ростом, а також дерева, що пригнічують підріст.

В свою чергу, лісовідновна рубка - кінцевий прийом 2020 року, що проводилась ДП "Берегометське лісомисливське господарство" на підставі лісорубного квитка № 228 від 09.12.2020, яку відповідач помилково відносить до поступових систем рубок, то відповідно до вищевказаних Правил, дана система рубок проводиться з метою використання попереднього поновлення і сприяння природному поновленню в період між прийомами, під час здійснення яких передбачається вирубування деревостану за кілька прийомів.

Отже, рубки які проводились правопопередником відповідача у 2012 році та рубка проведена у 2020-2021 роках враховуючи наведені норми законодавства не можуть бути взаємопов`язані, оскільки вони відрізняються системою, видом, способом, метою їх проведення, організаційно-технічними елементами та проводились як окремі рубки.

Відповідно до Настанови по відведенню і таксації лісосік у лісах (1968р), при відводі лісосік складається польовий план, на якому зазначаються зокрема: розташування внутрішніх візирів і відстань між ними; прив`язки лісосік до квартальної або візирної сітки, проміри граничних і внутрішніх визирів; румби ліній; ділянки, суміжні з лісосікою. Після відмежування ділянок, призначених в рубку, проводиться таксація лісосік.

В матеріалах справи наявний План рубки формування і оздоровлення лісів 2012 року у Долішньошепітському лісництві квартал 37 виділ 2 ділянка 2, а також План лісовідновної рубки 2020 року у Долішньошепітському лісництві квартал 37 виділ 2,4, при порівнянні (співставленні) яких виходить, що рубка, яка здійснювалась право-попередником відповідача у 2012 році на підставі лісорубного квитка від 13.11.2012 № 326 та рубка здійснена відповідачем у 2020 році на підставі лісорубного квитка № 228 від 09.12.2020 проводились в різних місцях та не пов`язані між собою, що відображається у зведеному плані викопіюванні рубок формування і оздоровлення лісів 2012 року та лісовідновної рубки 2020 року.

Отже, лісовідновна рубка кінцевий прийом у кварталі 37 виділ 2 ділянка 1 на площі 1,3 га., кварталі 37 виділ 2 ділянка 2 на площі 1,4 га Долішньошепітського лісництва згідно лісорубного квитка від 09.12.2020 № 228 проводилась ДП "Берегометське лісомисливське господарство" за один прийом, та відноситься до суцільної системи рубок .

Таким чином, посилання відповідача на проведені ДП "Берегометське лісомисливське господарство" у 2012 році лісовідновні групово-вибіркові рубки , як на передумову (перший етап) для проведення лісовідновної - кінцевий прийом рубки 2020 року, що проводилась відповідачем згідно лісорубного квитка № 228 від 09.12.2020 є безпідставним та суперечить нормам чинного законодавства.

Згідно висновків судової інженерно-екологічної експертизи від 20.07.2021 № 947-E по кримінальному провадженню № 42021260000000039, проведеної судовим експертом Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз - дослідженням поданих документів та матеріалів справи в межах спеціальних знань експерта з інженерно-екологічного виду досліджень встановлено, що документи дозвільного характеру лісорубні квитки № 227 серія ЧР ЛРК № 008339 від 09.12.2020 та № 228 серія ЧР ЛРК № 008340 від 09.12.2020 видані з порушенням чинного природоохоронного законодавства. Таким чином, рубка здійснювалася з порушенням чинних на момент досліджуваної події нормативних актів, а саме: 11 - ст.ст. 12, 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", від 25.06.1991 № 1264-ХІ, - ст. 26 Закону України "Про природно-заповідний фонд" від 16.06.1992 № 2456 - XII. - п. 6, 26 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження правил поліпшення якісного складу лісів" від 12.05.2007 № 724, - ст. 19 Лісового кодексу України від 21.01.94 № 3852-XIІ. - ст. 2 Закону України "Про заборону на проведення суцільних рубок у гірських ялицево-букових лісах Карпатського регіону від 21.11.2019 № 1436-II.

Також, експертом здійснено дослідження правильності розрахунку розміру шкоди, яким встановлено, що Загальний розмір шкоди заподіяної державі в особі ДП «Берегометське лісомисливське господарство» внаслідок незаконної рубки дерев на території

Долішньо-Шепітського лісництва (квартал 37 виділ 2 ділянка 1 площа 1,3 га; квартал 37 виділ 2 ділянка 2 площа 1,4 га) згідно Акту перевірки Державної екологічної інспекції Карпатського округу № 208/03 від 02.11.2021 становить 4120312,16 грн.

Щодо застосуванню до спірних правовідносин Правил поліпшення якісного складу лісів, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 724 суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 №724 затверджено Правила поліпшення якісного складу лісів згідно яких визначено основні вимоги здійснення лісогосподарських заходів, спрямованих на підвищення стійкості та продуктивності деревостанів, збереження біорізноманіття лісів, їх оздоровлення і посилення захисних, санітарно-гігієнічних, оздоровчих та інших функцій шляхом проведення рубок формування і оздоровлення лісів; проведення інших рубок та робіт, пов`язаних і не пов`язаних із веденням лісового господарства.

Відповідно до пункту 25 Правил № 724 (в редакції від 12.12.2020) лісовідновні рубки - комплексні рубки, які поєднують елементи рубок головного користування та рубок догляду для поновлення захисних, водоохоронних та інших корисних властивостей лісів, збереження біорізноманіття, підтримання і формування складної породної, ярусної і вікової структури деревостанів.

Постановою КМ України № 1224 від 09.12.2020 року до пунктів 6 і 26 Правил поліпшення якісного складу лісів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 р. № 724 внесено зміни, а саме п. 6 доповнено наступним- "На пологих, спадистих та стрімких схилах у гірських ялицево-букових деревостанах проводяться лише вибіркові рубки формування та оздоровлення лісів. Розробка суцільних вітровалів і буреломів, а також суцільно вражених шкідниками і хворобами насаджень здійснюється шляхом вирубування всіх пошкоджених дерев у насадженнях з подальшим відтворенням лісів. У Карпатському регіоні забороняється проведення суцільних рубок формування та оздоровлення лісів, крім розробки суцільних вітровалів і буреломів, а також суцільно вражених шкідниками і хворобами насаджень, у: високогірних лісах, що розташовані вище 1100 метрів над рівнем моря; у лісах в лавинонебезпечних басейнах (смуги лісу за верхньою його межею залежно від довжини безлісного схилу); у лісах в селенебезпечних басейнах (усі ліси в зонах формування селей, що встановлюються національною гідрометеорологічною службою); у берегозахисних ділянках лісу. Рубки оздоровлення та формування лісів в Карпатському регіоні здійснюються з урахуванням заборон та обмежень, визначених Законом України "Про заборону на проведення суцільних рубок у гірських ялицево-букових лісах Карпатського регіону".

Пункт 26 вищевказаних Правил визначає, що лісовідновні рубки проводяться в стиглих та перестійних різновікових багатоярусних деревостанах простої структури для відновлення цінних порід дерев у лісах, у яких не дозволяється проводити рубки головного користування. Лісовідновні рубки в гірських лісах Карпат не проводяться. Зазначені зміни вступили в дію з 12.12.2020 року.

При цьому, в матеріалах справи наявний висновок Чернівецького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 04.06.2026 № CE-19/126- 26/6918-ДД.

На вирішення експертизи були поставлені зокрема запитання:

- Чи наявні зміни первинного змісту шляхом підчистки, дописки, травлення та змивання у рядках "Вид рубки" та "Оцінку виконано" у матеріально-грошовій оцінці лісосіки № 2388? Якщо наявні, то який первинний зміст записів?

- Чи наявні зміни первинного змісту шляхом підчистки, дописки, травлення та змивання у рядках "Вид рубки" та "Оцінку виконано" у матеріально-грошовій оцінці лісосіки № 2389? Якщо наявні, то який первинний зміст записів?

- Чи наявні зміни первинного змісту шляхом підчистки, дописки, травлення та змивання у друкованих записах "дати" в рядку камеральні роботи" Плану лісовідновної рубки 2020 р. ДП "Берегометське лісомисливське господарство" Долішньошепітське лісництво квартал № 37 виділ 2.4, площа 1.3

Чи наявні зміни первинного змісту шляхом підчистки, дописки, травлення та змивання у друкованих записах "дати" в рядку камеральні роботи" Плану лісовідновної рубки 2020 р. ДП "Берегометське лісомисливське господарство" Долішньошепітське лісництво квартал № 37 виділ 2.4, площа 1.4.

За результатами проведеної експертизи, експертом зроблено висновки: У записі "-" праворуч літери "К" у рядку "Вид рубки" та у записі "04" У рядку "Оцінку виконано" у матеріально - грошовій оцінці лісосіки № 2388 наявні зміни первинного змісту шляхом підчистки первинних записів з подальшою допискою наявних записів. Встановити первинний зміст записів не представилось можливим, через їх значне видалення. Інших змін первинного змісту шляхом дописки, підчистки, травлення та змивання у даних рядках- не виявлено.

У записі "-" праворуч літери "К" у рядку "Вид рубки" та у записі "04" У рядку "Оцінку виконано" у матеріально - грошовій оцінці лісосіки № 2389 наявні зміни первинного змісту шляхом підчистки первинних записів з подальшою допискою наявних записів. Встановити первинний зміст записів не представилось можливим, через їх значне видалення. Інших змін первинного змісту шляхом дописки, підчистки, травлення та змивання у даних рядках- не виявлено.

У записі "07.12.2020" у рядку "камеральні роботи" у плані лісовідновної рубки 2020 р. "Берегометське лісомисливське господарство" Долішньошепітське лісництво квартал (№ 37 виділ 2,4, площа 1,3 га - наявні зміни первинного запису шляхом підчистки первинних записів з подальшою допискою цифр "07". Первинний запис наступний : "16.12.2020". Інших змін первинного змісту шляхом дописки, підчистки, травлення та змивання у даному рядку не виявлено.

У записі "04.12.2020" у рядку "камеральні роботи" у плані лісовідновної рубки 2020 р. ДП "Берегометське лісомисливське господарство" Долішньошепітське лісництво квартал № 37 виділ 2,4, площа 1,4 га - наявні зміни первинного запису шляхом підчистки первинних записів з подальшою допискою цифр "04". Первинний запис наступний : "17.12.2020". Інших змін первинного змісту шляхом дописки, підчистки, травлення та змивання у даному рядку не виявлено.

Наведені експертом висновки, свідчать що вказані документи щодо відводу ділянок в рубку (матеріально - грошовій оцінці лісосіки № 2388, плані лісовідновної рубки 2020 року "Берегометське лісомисливське господарство" Долішньошепітське лісництво квартал (№ 37 виділ 2,4, площа 1,3 га, та плані лісовідновної рубки 2020 р. ДП "Берегометське лісомисливське господарство" Долішньошепітське лісництво квартал № 37 виділ 2,4, площа 1,4 га) які передують видачі лісорубного квитка № 228 від 09.12.2020 року, були видані відповідно 16.12.2020р. та 17.12.2020р. тобто, на момент дії змін в частині заборони лісовідновних рубок в гірських лісах Карпат, внесені згідно постанови КМ України № 1224 від 09.12.2020 року до пунктів 6 і 26 Правил поліпшення якісного складу лісів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 р. № 724, які вступили в дію з 12.12.2020 року, отже даний лісорубний квиток № 228 від 09.12.2020 року був виданий без належних документів щодо відводу ділянок в рубку .

В матеріалах справи наявні договори на виконання лісозаготівельних робіт, які укладені 21.12.2020 року та рухом лісодеревини (реєстр щоденників) згідно яких роботи розпочаті 22.12.2026, тобто після введення в дію обмежень зазначених у Правилах поліпшення якісного складу лісів, затверджених постановою Кабінетом Міністрів України від 12.05.2007 № 724.

Отже, слід зауважити, якщо після видачі лісорубного квитка від 09.12.2020 року № 228 на проведення кінцевого прийому лісовідновної рубки на ділянці, яка відноситься до гірських лісів Карпат, рубку не було розпочато і під час її проведення КМ України 09.12.2020 прийнято постанову № 1224 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України", якою внесені зміни до Правил поліпшення якісного складу лісів, затверджених постановою КМ України від 12.05.2007 № 724, відповідач з урахуванням того, що з 12.12.2020 розпочався термін дії пункту 26 Правил поліпшення якісного складу лісів, не мав право проводити лісозаготівельні роботи на ділянках цих лісовідновних рубок.

Таким чином, після прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 09.12.2020 № 1224 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" і в разі не проведення лісовідновної рубки, відповідно до пункту 14 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761, відповідач мав би анулювати лісорубний квиток № 228 від 09.12.2020 року.

У висновку судового експерта Львівського НДІСЕ при проведенні експертного дослідження та формуванні експертного висновку інженерно-екологічної експертизи від 20.07.2021 № 947-Е по кримінальному провадженню № 42021260000000039 зазначено:

"Як свідчать лісорубні квитки ЛК № 227 від 09.12.2020 на проведення рубки у кварталі № 33 виділ 1 ділянка 1 на площі 2,7 та ЛК № 228 від 09.12.2020 на проведення рубок у кварталі 33 виділ 1 ділянка 2 на площі 1,4 га, кварталі 37 виділ 2 ділянка 1 на площі 1,3 га; кварталі 37 виділ 2 ділянка 2 на площі 1,4 га дозволені ними рубки мали бути проведені з метою поліпшення якісного складу лісів як рубки формування і оздоровлення лісів (лісовідновні), проте ці рубки, виходячи з вищевикладеного, заборонені у гірських лісах Карпат.

Крім цього, лісорубні квитки видавались на початку грудня 2020 року на проведення кінцевого прийому лісовідновної рубки на ділянці, яка відноситься до гірських Карпат, під час проведення і до закінчення рубки, Кабінетом Міністрів України 09.12.2020 прийнято постанову № 1224 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України", якою внесені зміни до Правил поліпшення якісного складу лісів, затверджених постановою Кабінетом Міністрів України від 12.05.2007 № 724, то підприємство з урахуванням того, що 12.12.2020 розпочався термін дії пункту 26 Правил поліпшення якісного складу лісів не повинно було б розпочинати заготівельні роботи на ділянках цих лісовідновних рубок. Також, лісорубними квитками визначено, що строк закінчення заготівлі деревини встановлений 31.12.2020, відтак, лісозаготівельні роботи мали б закінчитись до кінця грудня 2020 року".

Отже, документи дозвільного характеру лісорубні квитки № 227 серія ЧР ЛРК №008339 від 09.12.2020 та №228 серія ЧР ЛРК №008340 від 09.12.2020 видані з порушенням чинного природоохоронного законодавства. Таким чином, рубка здійснювалася з порушенням чинних на момент досліджуваної події нормативних актів, а саме:- ст.ст. 12, 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», від 25.06.1991 № 1264-ХІІ,- ст. 26 Закону України «Про природно-заповідний фонд» від 16.06.1992 № 2456 -XII. п. 6, 26 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження правил поліпшення якісного складу лісів» від 12.05.2007 № 724, ст.19 Лісового кодексу України від 21.01.94 № 3852-ХІІ. - ст. 2 Закону України «Про заборону на проведення суцільних рубок у гірських ялицево-букових лісах Карпатського регіону від 21.11.2019 № 1436-ІІІ.

Також в матеріалах справи наявний висновок судової інженерно екологічної експертизи від 31.01.2022 № 2750/21-28/518/22-28.

На вирішення експерту було поставлено питання: Недотримання вимог яких нормативних актів з охорони навколишнього природного середовища призвело до порушень, виявлених Державною екологічною інспекцією Карпатського округу під час проведення перевірок дотримання вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів ДП «Берегометське лісове господарство», проведених у період з 02.02.2021р. по 08.02.2021 р. та з 28.10.2021р по 02.11.2021р та відображу в актах Державної екологічної інспекції Карпатського округу № 19/03 від 08.02.2021р та № 208/03 від 02.11.2021р?

Експерт дійшов висновку, що внаслідок неналежного виконання службових обов`язків покладених на посадових (-ву) осіб (особу), не дотримано вимог нормативно-правових актів з охорони навколишнього природного середовища, а саме: Лісового кодексу України від 21.01.94 №3852- XII, Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 № 1264- XII, Постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження Правил поліпшення якісного складу лісів» від 12.05.2007 №724, Закону України «Про заборону на проведення суцільних рубок у гірських ялицево-букових лісах Карпатського регіону» 1436-ІII, 21,11.2019.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що рубка згідно лісорубного квитка № 228 від 09.12.2020 року проведена з порушенням законодавства Лісового кодексу України від 21.01.94 №3852- XII, Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 № 1264- XII, Постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження Правил поліпшення якісного складу лісів» від 12.05.2007 №724, Закону України «Про заборону на проведення суцільних рубок у гірських ялицево-букових лісах Карпатського регіону» 1436-ІII, 21,11.2019.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені ст. 1166 ЦК України. За приписами вказаної норми, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою деліктної відповідальності є завдання шкоди внаслідок протиправної та винної поведінки особи, у зв`язку з чим для покладення обов`язку з її відшкодування необхідним є встановлення у сукупності всіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправності діяння, наявності шкоди, причинного зв`язку між діянням і шкодою та вини особи, яка її завдала; при цьому сукупність встановлених у справі обставин свідчить про наявність усіх зазначених елементів, що підтверджується матеріалами справи та правильністю їх встановлення місцевим господарським судом.

В даному випадку, протиправність дій полягає у здійсненні працівниками ДП Берегометське лісомисливське господарство рубки дерев у берегозахисних ділянках лісу Карпатського регіону України з порушенням ст.2 ЗУ Про заборону на проведення суцільних рубок у гірських ялицево-букових лісах Карпатського регіону, що виразилося у вирубці 98 дерев у кварталі 37 виділ 2 ділянка 1 та 146 дерев у кварталі 37 виділ 2 ділянка 2 Долішньошепітського лісництва, у зв`язку з чим зазначені дії зумовили настання майнових втрат. Такі втрати підтверджуються розрахунком, здійсненим відповідно до додатку № 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, згідно з яким розмір шкоди становить 4117671,87 грн, що, у свою чергу, свідчить про наявність шкоди як елемента складу цивільного правопорушення.

Наявність шкоди: розрахунок розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства внаслідок незаконної рубки дерев на території Долішньошепітського лісництва ДП Берегометське лісомисливське господарство здійснений на підставі додатку № 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року № 665 Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, розмір заподіяної шкоди становить 4117671,87 грн, що також підтверджується висновком судової інженерно-екологічної експертизи від 20.07.2021 № 947-E.

Причинний зв`язок між протиправними діями та наслідками полягає в тому, що саме незаконна рубка дерев у кварталі 37 виділ 2 ділянка 2 (лісовідновна рубка 2020 року, площа 1,4 га, берегозахисна ділянка, стрімкі схили) призвела до заподіяння вказаної шкоди. Зазначені дії вчинено у 2021 році лісозаготівельними бригадами ДП Берегометське лісомисливське господарство з порушенням вимог ст.ст. 19, 63, 64, 86 Лісового кодексу України, ст. 2 ЗУ Про заборону на проведення суцільних рубок у гірських ялицево-букових лісах Карпатського регіону та п. п. 6, 26 Правил поліпшення якісного складу лісів, затверджених постановою КМУ від 12.05.2007 № 724, що свідчить про наявність вини, як суб`єктивного елемента складу цивільного правопорушення, яка презюмується та не спростована відповідачем.

Вина заподіювача шкоди: Вищезазначені рубки скоєні лісозаготівельними бригадами ДП Берегометське лісомисливське господарство в 2021 року, що є порушенням вимог ст. ст. 19, 63, 64, 86 Лісового кодексу України, ст. 2 Закону України Про заборону на проведення суцільних рубок у гірських ялицево-букових лісах Карпатського регіону, п. 6, 26 Правил поліпшення якісного складу лісів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 року №724.

Відповідно до ст.ст. 68, 69 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно з ст. 105 Лісового кодексу України, відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників; порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів; засміченні лісів побутовими і промисловими відходами; розкорчовуванні лісових ділянок і використанні їх не за призначенням, у тому числі для спорудження жилих будинків, виробничих та інших будівель і споруд без належного дозволу. Законом може бути встановлено відповідальність і за інші порушення лісового законодавства.

Підсумовуючи вищезазначене, суд приходить висновку, що позовні вимоги Державної екологічної інспекції Карпатського округу м. Івано-Франківськ до ДСГП "Ліси України" в особі філії "Подільський лісовий офіс" про стягнення 4117671,87 грн збитків, заподіяних внаслідок незаконної рубки дерев, згідно з актом перевірки №208/03 від 02.11.2021, є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Також суд констатує, що не знайшло підтвердження пов`язаність рубок здійснених згідно лісорубного квитка № 326 від 13.11.2012 року та лісорубного квитка № 228 від 09.12.2020 року, оскільки останній було видано з порушенням вимог Постанови Кабінету міністрів України "Про затвердження Правил поліпшення якісного складу лісів" від 12.05.2007 № 724 (в редакції змін від 09.12.2020).

Висновок експертизи №66-Е від 06.02.2025 суд оцінює критично та враховує його лише в частині, що узгоджується з іншими належними та допустимими доказами у справі з огляду на те, що:

1) у своєму висновку (стор. 3) експерт зазначає, що вирішення поставленого питання експертного завдання відбувалось не у редакції питання, яке поставив суд у відповідній ухвалі, а у наступній редакції: Чи застосована система лісовідновної рубки (якої саме - вибіркова, поступова, суцільна тощо), виконана Державним підприємством "Берегометське лісомисливське господарство" у кварталі 37 виділі 2 на ділянці №1 площею 1,3 га та у кварталі 37 виділі 2 на ділянці №2 площею 1,4 га Долішньошепітського лісництва згідно лісорубного квитка №228 від 09.12.2020 року, відповідала чинним на час рубки правилам і нормам природоохоронного та лісоохоронного законодавства?";

2) у висновку експертів (стор.6) в розділі: Вихідні дані та обставини події, що досліджується, експерт зазначає, що дослідження проводяться з наданих на експертне дослідження матеріалів адміністративної справи №600/938/21-а, а саме: з акта №19/03 від 08.02.2021, складеного за результатами позапланової перевірки Держекоінспекцією Карпатського округу дотримання вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів Держпідприємством "Берегометське лісомисливське господарство", що не відповідає предмету дослідження, оскільки комплексна судова інженерно-еколого-лісогосподарська експертиза призначалась Господарським судом Чернівецької області у справі №926/38/22, предметом розгляду якої був зовсім інший акт позапланового заходу №208/03 від 02.11.2021;

3) експерт зазначає у своєму висновку (стор. 7), що інспекторами з ОНПС ДЕІ Карпатського округу стверджується, що уповноваженими особами ДП "Берегометське ЛМГ" при відведенні та проведенні рубок у кварталі 33 виділ 1 площа 2,7 га; кварталі 33 виділ 1 ділянка 2 площа 1,4 га.; у кварталі 37 виділ 2 ділянка 1 площею 1,3 га; у кварталі 37 виділ 2 ділянка 2 площею 1,4 га застосовано вид рубки - суцільна рубка, а не поступова рубка, як зазначено у лісорубних квитках, а також стверджується, що ділянка 1 та ділянка 2 кварталу 33 належать до зоологічного заказника місцевого значення "Зубровиця". Разом з цим, предметом позапланового заходу (Акт №208/03 від 02.11.2021), який було надано експертам для проведення дослідження, не були рубки, проведені ДП "Берегометське ЛМГ" у кварталі 33 виділ 1 площа 2,7 га; кварталі 33 виділ 1 ділянка 2 площа 1,4 га.

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (ст. 104 ГПК України).

Отже, даний висновок підлягає оцінці у сукупності з іншими доказами та не має наперед встановленої сили для суду. Оцінюючи його разом з актом державного контролю, матеріалами лісовпорядкування та первинною документацією щодо проведення рубок, суд виходить з того, що експертне дослідження ґрунтується переважно на формалізованому аналізі документів та не відображає фактичного характеру проведення рубки на місцевості, у зв`язку з чим не спростовує встановлених контролюючим органом обставин. Дослідження проводилося з врахуванням матеріалів, які не є повністю тотожними предмету даної справи, а також із розширенням поставленого судом питання до оцінки відповідності рубок вимогам природоохоронного та лісоохоронного законодавства. Це свідчить про вихід експертного дослідження за межі судового доручення, що знижує його доказову цінність у частині встановлення юридично значимих обставин у справі.

Також суд відноситься критично, щодо долучених до матеріалів справи відповідачем плану лісовідновної рубки 2020 року в Долішньошепетівському лісництві в кварталі 37, виділ 2,4 площею 1, 3 га; плану лісовідновної рубки 2020 року в Долішньошепетівському лісництві в кварталі 37, виділ 2,4 площею 1, 4 га, які передували видачі лісорубного квитка 2020 року датовані 17 та 16 грудня 2020 року, на них зазначено, що плани відповідають рубці 2016 року, проте вказане спростовується актами відведення ділянки у рубку 2020 року, з яких вбачається, що лісовідновна рубка проводилась у 2012 році.

Крім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що і Європейський суд з прав людини, рішення якого згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визнаються джерелом права в України, неодноразово вказував, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (справа "Трофимчук проти України" §54 рішення від 28 жовтня 2010 року, справа "Серявін та інші проти України" § 58 рішення від 10 лютого 2010 року), отже інші доводи відповідача судом до уваги не беруться, як явно необґрунтовані та такі, що не відносяться до предмету спору.

Згідно із ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

VIІІ. Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України та п. 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" судовий збір у т.ч. сплачений за подання апеляційної та касаційної скарги покладається на відповідача.

Керуючись статтями ст. ст. 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Подільський лісовий офіс" (58000 м. Чернівці, вул. Руська, 203А; код 45495765) на користь Державної екологічної інспекції Карпатського округу (76014, м. Івано-Франківськ, вул. Акалеміка Сахарова, буд. 23; код 42702233) 4117671,87 грн шкоди та 61765,09 грн судового збору.

Повне судове рішення складено 30.10.2026 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/

Суддя Микола ШВЕЦЬ