Рішення № 141088484, 30.10.2026, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"30" жовтня 2026 р. Справа № 924/900/26

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В. В., розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Подільський лісовий офіс"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Шепетівський цукор"

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою

встановив: рішенням Господарського суду Хмельницької області від 20.10.2026 задоволено позов державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Подільський лісовий офіс" до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Шепетівський цукор" про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, вирішено усунути перешкоди державному спеціалізованому господарському підприємству "Ліси України" в особі філії "Подільський лісовий офіс" (58009, Чернівецька обл., Чернівецький р-н, м. Чернівці, вул. Руська, буд. 203А, код 45495765) в користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 6825586000:02:023:0004 в частині лісової ділянки на території Пліщинської сільської ради площею 4,4 га, розташованої в межах Пліщинського лісництва квартал 12, виділ 20 Шепетівського надлісництва, шляхом зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Шепетівський цукор" за власний рахунок здійснити демонтаж належних йому тимчасових споруд із земельної ділянки, а саме: 5 будиночків відпочинку загальною площею 212,5 кв. м. (42,5 кв. м. кожний), будинку охорони загальною площею 30 кв. м., 2 бар-стійок загальною площею 65,4 кв. м. (32,7 кв. м. кожна), бару під навісом загальною площею 120 кв. м, душової кабіни загальною площею 63,2 кв. м., сцени під відкритим небом загальною площею 75,2 кв. м., привівши земельну ділянку до стану, який дозволить використовувати її за цільовим призначенням та стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Шепетівський цукор" на користь державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Подільський лісовий офіс" 2662,40 грн витрат зі сплати судового збору.

На адресу суду 22.10.2026 від державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Подільський лісовий офіс" надійшла заява (від 21.10.2026) про ухвалення додаткового рішення, в якій, посилаючись зокрема на ст. ст. 124, 126, 129, 244 ГПК України, просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ТОВ "Торговий дім "Шепетівський цукор" на користь Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Подільський лісовий офіс" витрати на професійну правничу (правову) допомогу адвоката в розмірі 17898,75 грн.

Ухвалою від 22.10.2026 прийнято заяву державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Подільський лісовий офіс" про ухвалення додаткового рішення щодо витрат на професійну правничу (правову) допомогу (від 21.10.2026).

Розглядаючи заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, судом враховується таке.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно із ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Статтею 244 ГПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Позивач, звертаючись із позовом, повідомив, що попередній (орієнтовний) розмір витрат на правничу допомогу становить 25000,00 грн.

У заяві про ухвалення додаткового рішення (від 21.10.2026) позивач просить стягнути з відповідача 17898,75 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).

Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (ст. 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Тобто, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю (постанова Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19).

При цьому, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, у підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копію договору №153-2026.01.07.-2-з про надання правничих послуг (допомоги) від 07.01.2026 (далі - договір), укладеного між адвокатським об`єднанням "Сергійчук та партнери", як виконавцем, та державним спеціалізованим господарським підприємством "Ліси України" в особі філії "Подільський лісовий офіс" ДП "Ліси України", як замовником, відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених в договорі, виконавець зобов`язаний надати правничу допомогу замовнику, а замовник зобов`язаний оплачувати належним чином надані послуги та витрати, необхідні для виконання його доручень.

Предмет закупівлі: код за ДК 021:2015 79110000-8 9 Послуги з юридичного консультування та юридичного представництва (Адвокатські послуги)) (п. 1.2 договору).

У п. 1.3 договору зазначено, що орієнтовний перелік послуг визначено у калькуляції (додаток 1 до договору) та технічних вимогах (додаток 2 до договору).

Відповідно до п. п. 2.1, 2.3послуги надаються протягом строку дії договору; обсяг надання послуг визначається в годинах в калькуляції.

Положеннями п. 2.4 договору передбачено, що обсяг послуг може змінюватися залежно від потреб замовника та відображається у дорученнях і актах приймання-передачі наданих послуг. При цьому загальна вартість наданих послуг не повинна перевищувати ціну договору.

Відповідно до п. 2.7 договору приймання передача наданих послуг здійснюється за актом приймання-передачі наданих послуг (далі - акт) (п. 2.7.1); акт повинен містити перелік наданих послуг за розрахунковий період із зазначенням їх вартості згідно калькуляції (п. 2.7.2); за наявності зауважень щодо обсягу наданої правової допомоги та/або суми її оплати зазначеної виконавцем в акті, замовник повинен повернути акт умотивованими запереченнями протягом 3 робочих днів з дня отримання (п. 2.7.6).

Ціна договору становить 4162500,00 грн без ПДВ (п. 3.1 договору).

Із п. 4.1 договору слідує, що розрахунки проводяться отримувачем послуг впродовж 10 робочих днів з дати підписання сторонами акту на підставі рахунку, наданого виконавцем, шляхом перерахування безготівкових коштів банківським переказом на рахунок виконавця.

Згідно з п. 5.1 договору виконавець має право: реалізувати права, визначені процесуальним законодавством, зокрема, але не обмежуючись, підписувати і подавати від імені замовника заяви, позовні заяви, скарги, відзиви, заперечення тощо; приймати участь в судових засіданнях; ознайомлюватись з матеріалами справи, робити з них копії; ознайомлюватись з фіксацією судового процесу, подавати письмові зауваження з приводу її неправильності та/або неповноти; одержувати копії рішень, постанов та ухвал суду; подавати докази, брати участь у їх дослідженні, ставити питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам; підписувати і подавати пояснення, клопотання, доводи та міркування з усіх питань, що виникають під час судового розгляду; заперечувати проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб; змінювати підстави та предмет позову (п. 5.1.1); одержувати довідки, документи, відповіді на запити від імені та в інтересах замовника (п. 5.1.2); сплачувати від імені та за рахунок замовника судовий збір, державне мито або будь-які інші платежі, пов`язані з виконання доручень замовника за договором (п. 5.1.3).

Із п. 5.2 договору вбачається, що виконавець зобов`язаний: представляти інтереси замовника у всіх судових органах України з усіма правами, наданими законодавством позивачу, скаржнику, відповідачу, третій та зацікавленій особі, потерпілому, стягувану або боржнику. Захищати інтереси замовника у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах, справах про адміністративні правопорушення (п. 5.2.1); здійснювати пошук та закріплення обставин, збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази у зв`язку з представництвом та захистом прав та законних інтересів замовника, забезпечувати оформлення та подання доказів у відповідності з критеріями їх належності, допустимості, достатності (п. 5.2.5); від імені та в інтересах замовника підписувати і подавати звернення, заяви, пояснення, клопотання, відзиви, заперечення, довідки, документи у відповідні органи, установи, організації, підприємства тощо, засвідчувати своїм підписом вірність копій документів, одержувати необхідні довідки і документи (п. 5.2.6); виконувати інші доручення замовника юридичного профілю, зокрема складання листів, запитів, заяв, скарг, інших документів правового характеру (п. 5.2.16).

Відповідно до з п. п. 10.1, 10.3 договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2026.

У Калькуляції, що є додатком 1 до договору від 07.01.2026 № 153-2026.01.07.-2-з про надання правничих послуг (допомоги), сторони узгодили вартість послуг, обумовлених договором, яка відповідно до п. 2 розраховується виходячи з фактичної кількості людино-годин на надання послуги, помножених на вартість за одиницю послуг (вартість за одну годину (без ПДВ) становить 1665,00 грн).

Із п. 3 Калькуляції слідує, що при розрахунку вартості наданих послуг сторонами враховується: обсяг і час роботи, що потрібний для належного надання послуги (п. 3.1); ступінь складності правових питань, що стосуються доручення (п. 3.2); необхідність виїзду для роботи в іншу область або за межі України, особливі або додаткові вимоги замовника стосовно строків виконання доручення (п. 3.3); характер і тривалість професійних відносин виконавця з замовником (п. 3.4); вартість часу проїзду виконавця до замовника або по його дорученнях розраховується, виходячи з погодинної ставки роботи виконавця у розмірі, розрахованому виходячи з ціни послуг, встановленої для звичайних послуг, помноженої на коефіцієнт 0,1 (п. 3.5).

Адвокатським об`єднанням "Сергійчук та партнери" на підставі договору про надання правничої допомоги від 07.01.2026 № 153-2026.01.07.-2-з видано ордер на надання правничої допомоги Державному спеціалізованому господарському підприємству "Ліси України" в особі філії "Подільський лісовий офіс" , зокрема в Господарському суді Хмельницької області, серії ВХ №1134620 від 14.08.2026 - адвокату адвокату Чайковському І. А. (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю №000474 від 08.10.2025) та серії №1137975 від 21.09.2026 -адвокату Киричук Наталії Валеріївні (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю №000428 від 03.10.2024)

Між державним спеціалізованим господарським підприємством "Ліси України" в особі філії "Подільський лісовий офіс" та адвокатським об`єднанням "Сергійчук та партнери" складено акт від 31.08.2026 №08 приймання-передачі наданих послуг за договором про надання правничих послуг (допомоги) від 07.01.2026 №153-2026.01.07-2-з, у витязі із якого відображено, що виконавець з 01 серпня 2026 року по 31 серпня 2026 року надав замовнику правничі послуги відповідно до договору, а замовник прийняв надані послуги на загальну суму 138195,00 грн, в тому числі надання послуг 14.08.2016 - аналіз наданих документів, запит щодо надання додаткових документів, підготовка та подання позовної заяви до Господарського суду Хмельницької області щодо зобов`язання ТОВ "ТД "Шепетівський цукор" демонтувати тимчасові споруди, на що було витрачено 9,0 год на загальну суму 14985,00 грн (п. 27 переліку).

Адвокатським об`єднанням "Сергійчук та партнери" виставлено державному спеціалізованому господарському підприємству "Ліси України" в особі філії "Подільський лісовий офіс" рахунок-фактуру №08/2026 від 31.08.2026 на оплату згідно з договором про надання правничих послуг (допомоги) від 07.01.2026 №153-2026.01.07-2-з на загальну суму 138195,00 грн.

Відповідно до платіжної інструкції №45608 від 10.09.2026 філія "Подільський лісовий офіс" сплатила адвокатському об`єднанню "Сергійчук та партнери" 138195,00 грн за надану правничу допомогу відповідно до договору №153-2026.01.07-2-з.

Також між державним спеціалізованим господарським підприємством "Ліси України" в особі філії "Подільський лісовий офіс" та адвокатським об`єднанням "Сергійчук та партнери" складено акт від 30.09.2026 №09 приймання-передачі наданих послуг за договором про надання правничих послуг (допомоги) від 07.01.2026 №153-2026.01.07-2-з.ю, у витязі із якого відображено, що виконавець з 01 вересня 2026 року по 30 вересня 2026 року надав замовнику правничі послуги відповідно до договору, а замовник прийняв надані послуги на загальну суму 231518,25 грн., які включають в тому числі послуги: 22.09.2026 - підготовка до участі та участь адвоката у судовому засіданні в Господарському суді Хмельницької області у справі № 924/900/26 вартістю 1248,75 грн ( без ПДВ) за 0,75 годин; 23.09.2026 - підготовка та подання клопотання про долучення доказів до Господарського суду Хмельницької області у справі № 924/900/26 вартістю 832,50 грн (без ПДВ) за 0,5 годин; 24.09.2026 - підготовка та подання заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 924/900/26 вартістю 832,50 грн (без ПДВ) за 0,5 годин ( п.п.48, 52, 58 ).

Адвокатським об`єднанням "Сергійчук та партнери" виставлено державному спеціалізованому господарському підприємству "Ліси України" в особі філії "Подільський лісовий офіс" рахунок - фактуру №09/2026 від 30.09.2026 на оплату згідно з договором про надання правничих послуг (допомоги) від 07.01.2026 №153-2026.01.07-2-з на загальну суму 231518,25 грн.

Відповідно до платіжної інструкції №47587 від 14.10.2026 філія "Подільський лісовий офіс" сплатила адвокатському об`єднанню "Сергійчук та партнери" 231518,25 грн за надану правничу допомогу відповідно до договору №153-2026.01.07-2-з.

Судом береться до уваги, що позов у справі підписаний адвокатом Чайковським І. А., останній брав участь у судових засіданнях, подавав клопотання, докази, адвокат Киричук Н.В. брала участь у судовому засіданні.

Таким чином, позивач згідно з вимогами ст. 74 ГПК України довів надання йому послуг професійної правничої допомоги під час розгляду справи №924/900/26 у Господарському суді Хмельницької області.

Водночас, судом враховується, що згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати суду при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України, якою передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом із тим, у ч. 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення (подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 14.09.2022 у справі №910/3337/21, від 01.12.2022 у справі №910/10404/21, від 06.12.2022 у справі №910/15998/20).

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У постанові від 12.01.2023 у справі №908/2702/21 Верховний Суд, здійснивши правовий аналіз норм статей 126, 129 ГПК України, дійшов висновку, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справи; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявленнянеспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи. Така позиція випливає з правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі №922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, від 18.03.2021 №910/15621/19, від 07.09.2022 у справі №912/1616/21.

Отже, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, в тому числі і з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. При цьому таке застосовування не є тотожним застосовуванню судом критеріїв, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України, де обов`язковою умовою є наявність клопотання іншої сторони.

Однак, застосовуючи критерій співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених як у частині четвертій статті 126 ГПК України, так і у частинах п`ятій-сьомій статті 129 ГПК України (позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.01.2023 у справі №908/2702/21).

Також Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанови від 28.04.2021 у справі №902/1051/19, від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).

Таким чином, розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Крім того, згідно з висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 правовою позицією, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява N 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги. ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§55).

Верховний Суд у постанові від 30.08.2023 у справі №911/3586/21 зазначив, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Водночас, суд з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи, враховуючи, зокрема ціну позову, час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2024 у справі №686/5757/23 наголосила, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи..

Так, здійснюючи оцінку витрат позивача на професійну правничу допомогу, судом враховується, що згідно з витягами з актів №08 від 31.08.2026 та №09 від 30.09.2026 приймання-передачі наданих послуг за договором про надання правничих послуг (допомоги) від 07.01.2026 №153-2026.01.07-2-з.ю в межах справи №924/897/26 позивачеві були надані послуги адвоката з надання правової допомоги замовнику, а саме: аналіз наданих документів, запит щодо надання додаткових документів, підготовка та подання позовної заяви до Господарського суду Хмельницької області щодо зобов`язання ТОВ "ТД "Шепетівський цукор" демонтувати тимчасові споруди, а також підготовка до участі та участь адвоката у судових засіданнях, підготовка та подання клопотання про долучення доказів, підготовка та подання заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі , всього на загальну суму 17898,75 грн, яка і заявлена позивачем до стягнення.

Разом з тим, щодо послуги - підготовка та подання заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі , вартістю 832,50 грн, судом зауважується що підготовка та подання такої заяви, залежить виключно від волевиявлення учасника (представника) справи і є його правом, а також, не вимагає значного часу та є радше технічною дією, не відповідають критеріям правничої допомоги, відтак така послуга не є необхідною, а тому не підлягають відшкодуванню (такий висновок викладено Верховним Судом у додатковій постанові від 28.05.2026 у справі №914/2331/24).

Отже, з огляду на вищенаведене у сукупності, обставини справи, надавши оцінку наявним у справі доказам, враховуючи такі критерії як обґрунтованість, реальність, необхідність та розумність розміру витрат на професійну правову допомогу для цієї справи, з урахуванням складності справи, обсягу наданих послуг, обсягу матеріалів у справі, значення справи для сторін у спірних правовідносинах, які існують між ними, керуючись принципами співмірності, розумної необхідності, справедливості, пропорційності понесених витрат, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для обмеження розміру заявлених до стягнення витрат на професійну правову допомогу у цій справі до 17066,25 грн.

У решті вимог позивача слід відмовити як таких, що не відповідають зазначеним вище принципам та критеріям.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 123, 126, 129, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

заяву державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Подільський лісовий офіс" про ухвалення додаткового рішення щодо витрат на професійну правничу (правову) допомогу (від 21.10.2026) задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Шепетівський цукор" (49005, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пр. Гагаріна, буд. 43, код 36681090) на користь державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Подільський лісовий офіс" (58009, Чернівецька обл., Чернівецький р-н, м. Чернівці, вул. Руська, буд. 203А, код 45495765) 17066,25 грн (сімнадцять тисяч шістдесят шість гривень 25 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ.

У решті заяви відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Суддя В.В. Виноградова