Рішення № 141088446, 30.10.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2026 р.Справа № 922/3328/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Дослідно-механічний завод «Карпати» (адреса: 81652, Україна, Стрийський р-н, Львівська обл., місто Новий Розділ, вулиця Ходорівська, будинок 4; код ЄДРПОУ 37958251)доТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім "Тепловозремсервіс» (адреса: 61010, Україна, Харківська обл., місто Харків, вулиця Основ`янська, будинок 55; код ЄДРПОУ 45114146)простягнення 634773,31 грнбез виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дослідно-механічний завод "Карпати" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Тепловозремсервіс" (далі - відповідач) 634773,31 грн., з яких:

619200,00 грн. - основного боргу;

14 504,55 грн. - пені;

1068,76 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовано з посиланням на те, що відповідач не виконав умови укладеного між сторонами договору поставки №10/06 від 10.06.2026 щодо поставки товару, який був попередньо оплачений.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.09.2026 позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "Дослідно-механічний завод "Карпати" залишено без руху; встановлено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, встановлено позивачу спосіб усунення недоліків.

Позивач надав до суду заяву про усунення недоліків (вх. № 23714 від 25.09.2026).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.09.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін; запропоновано відповідачу подати відзив на позов в п`ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов; встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на позов.

Згідно з вимогами ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

З метою повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та надання останнім можливості реалізувати власні процесуальні права, судом засобами електронного зв`язку (шляхом направлення до електронних кабінетів в системі Електронний суд, про що свідчать відповідні довідки) направлено копію ухвали від 28.09.2026 про відкриття провадження у справі.

З урахуванням викладеного, судом виконано процесуальний обов`язок щодо повідомлення сторін розгляд справи, а останні в розумінні вимог ст. 120, 232 ГПК України вважаються такими, що належним чином повідомлені про такий розгляд.

Відповідач не скористався своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву в порядку та строк, встановлені ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.09.2026.

Розглянувши подані на розгляд суду матеріали справи, суд визнає їх достатніми для прийняття судового рішення по суті спору.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив.

Як свідчать матеріали справи, 10.06.2026 між відповідачем, як продавцем, та позивачем, як покупцем, укладено договір поставки №10/06 (далі - договір), за умовами якого (п.п.1.1) продавець зобов`язався поставляти та передавати у власність покупцю продукцію відповідно до рахунку (рахунків), а покупець прийняти продукції та оплатити її на умовах договору.

Відповідно до п. 1.2 договору, продавець гарантує, що продукція є новою, належить йому на праві власності, вільний від будь-яких прав третіх осіб, не перебуває під арештом, не підлягає конфіскації, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов`язань перед будь-якими фізичними або юридичними особами, державними органами і державою, а також не є предметом будь-якого іншого обстеження, передбаченого чинним в Україні законодавствам.

Відповідно до п. 1.3 договору, партією продукції вважається його кількість, зазначена в одній накладній, що є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п. 2.1 договору, найменування, асортимент, кількість, одиниці виміру товару, ціна за кожну одиницю, загальна вартість продукції, що поставляється за цим договором, визначається у підписаній сторонами видатковій накладній та специфікації.

Відповідно до п. 2.2 договору, якість продукції, що постачається, повинна відповідати технічним умовам (ТУ) заводу виробника та державним стандартам (ГОСТ), діючим на території України і повинна підтверджуватися сертифікатом якості заводу-виробника (завіреною продавцем копією), якщо того вимагає чинне законодавство України.

Відповідно до п. 4.1. договору, Строк оплати за продукцію узгоджується сторонами в рахунку(ах), що є невід`ємною частиною цього договору, і виконується у національній валюті України за банківськими реквізитами «Продавця», вказаними в цьому договорі.

Згідно з п. 5.1. договору, поставка продукції за цим договором здійснюється на умовах DDR ()доставка продукції здійснюється засобами продавця до місця вказаного покупцем згідно Інкотермс-2020 (публікація Міжнародної Торгової Палати) або із використанням послуг ТОВ «Нова Пошта» для доставки продукції на визначену покупцем адресу та/або вказане ним відділення ТОВ «Нова Пошта».

Специфікацією № 1 від 10.06.2026 до договору сторонами визначено предмет поставки кришки циліндра Д50.06.2сб-1 у кількості 4 (чотирьох) штук загальною вартістю 619 200, 00 грн.

Також, згідно з умовами специфікації оплата товару здійснюється на наступних умовах: 50% - передоплата та 50% після фактичного відвантаження продукції. Строк поставки становить 10 робочих днів після здійснення передоплати.

На виконання договірних зобов`язань позивач перерахував відповідачу 309 600, 00 грн. згідно з платіжною інструкцією № 5042 від 16.06.2026, та 309 600, 00 грн. згідно платіжною інструкцією № 5199 від 19.06.2026. Таким чином позивачем сплачено відповідачу 619 200, 00 грн.

Отже, позивач виконав свої договірні зобов`язання в повному обсязі, сплативши 100% вартості погодженої сторонами продукції.

На підставі п. 2 специфікації № 1 строк поставки товару становить 10 робочих днів після здійснення 50% передоплати; тобто в даному випадку перебіг цього строку розпочався 17.06.2026 року, а граничний строк поставки товару сплинув 30.06.2026 року.

Однак, як зазначає позивач, товар йому так і не був поставлений.

З огляду на викладене позивач вказує, що відповідач порушив свої договірні зобов`язання, оскільки, отримавши від позивача повну оплату за товар у розмірі 609 200, 00 грн. в подальшому у встановлений договором строк товар не поставив.

Як зазначає позивач, 19.08.2026 та 10.09.2026 він звернувся до відповідача з листами в яких вимагав повернути отриману передоплату за товар, проте відповідач відповіді на листи не надав, кошти не повернув.

Зазначені обставини стали підставами для звернення позивача до суду з позовом у даній справі в якому позивач просить стягнути з відповідача 619 200, 00 грн. передоплати, а також нараховані ним в зв`язку з простроченням зобов`язань 14 504,55 грн. пені за період прострочення поставки з 01.07.2026 по 26.08.2026 та 1068,76 грн. - 3% річних за прострочення зобов`язань з повернення грошових коштів з 27.08.2026 по 21. 09 2026.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Договір є Згідно зі ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

В даному випадку, в рамках укладеного між сторонами договору поставки №10/06 від 10.06.2026 відповідач зобов`язався поставити позивачу наступний товар кришки циліндра Д50.06.2сб-1 у кількості 4 (чотирьох) штук загальною вартістю 619 200, 00 грн.

Строк поставки товару визначений Специфікацією № 1 від 10.06.2026 та становить 10 робочих днів після здійснення передоплати.

Як вже зазначалося, на виконання договірних зобов`язань позивач перерахував відповідачу 309 600, 00 грн. згідно з платіжною інструкцією № 5042 від 16.06.2026, та 309 600, 00 грн. згідно платіжною інструкцією № 5199 від 19.06.2026. Таким чином позивачем сплачено відповідачу 619 200, 00 грн. Отже, позивач виконав свої договірні зобов`язання в повному обсязі, сплативши 100% вартості погодженої сторонами продукції.

Таким чином, на підставі п. 2 специфікації № 1 перебіг строку поставки товару за договором розпочався 17.06.2026 року, а граничний строк поставки товару сплинув 30.06.2026.

Оскільки матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем своїх зобов`язань, відповідно на підставі ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України позивач має право вимагати повернення сплаченої передоплати.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідач не надав суду доказів повернення передоплати, суд за наслідками розгляду справи приходить до висновку про задоволення позову в даній частині вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 619200,00 грн. передоплати.

Щодо позову в частині стягнення пені, суд зазначає наступне.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом ч. 1-2 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з п. 9.6 договору, у випадку порушення продавцем строків поставки продавець сплачує покупцю пеню в розмірі облікової ставки НБУ від вартості непоставленої продукції за кожен день прострочення поставки.

В даному випадку, в зв`язку з прострочення відповідачем взятих на себе зобов`язань, позивач нарахував до стягнення з відповідача пеню за період з 01.07.2026 по 26.08.2026 у розмірі 14 504, 55 грн., виходячи з вартості непоставленої продукції - 619200, 00 грн., облікової ставки НБУ - 15% річних.

Суд зазначає, що даний розрахунок відповідачем жодним чином не спростовано, доказів неправомірності або безпідставності нарахування суду також не надано.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, суд констатує його часткову арифметичну невірність. Перевірка розрахунку пені судом здійснювалась за допомогою інструменту Юридичний калькулятор (https://calc.sitebuy.pro/).

Разом з тим судом враховується, що згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення заявленого позову в даній частині вимог, та стягнення з відповідача на користь позивача 14504, 55 грн. пені.

Щодо позову в частині стягнення 3% річних.

Згідно зі ст. ст. 76-77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином та відповідно до вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.12.2021 у справі №910/14180/18 зазначила, що у разі непоставки попередньо оплаченого товару та пред`явлення покупцем вимоги про повернення попередньої оплати у продавця виникає грошове зобов`язання з повернення попередньої оплати, а після цього до таких правовідносин застосовується ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Таким чином, право позивача на нарахування відповідачу 3% річних в зв`язку з невиконання його вимог щодо повернення передоплати безпосередньо пов`язане з пред`явленням вимоги повернути таку передоплату.

В даному випадку відповідач зазначає, що 19.08.2026 та 10.09.2026 він звернувся до відповідача з листами в яких вимагав повернути отриману передоплату за товар, проте відповідач відповіді на листи не надав, кошти не повернув.

З огляду на викладене, відповідач вважає, що на підставі ч. 2 ст. 530 ЦК України відповідач мав виконати його вимогу в семиденний строк з дня отримання першого листа від 19.08.2026, тобто до 26.08.2026.

Проти, оскільки відповідач таких вимог не виконав, відповідач нарахував йому 1068,76 грн. - 3% річних за прострочення зобов`язань з повернення грошових коштів з 27.08.2026 по 21. 09 2026.

Однак, розглянувши матеріали справи суд констатує, що крім самих листів від 19.08.2026 та від 10.09.2026 відповідач не надав суду будь-яких доказів їх направлення на адресу відповідача.

Таким чином, в розумінні ст. 76-77 ГПК України, обставини щодо направлення листів суд визнає недоведеними позивачем.

Разом з тим, недоведеність наведених обставин свідчить і про необґрунтованість нарахування позивачем відповідача 3% річних за прострочення виконання зобов`язань з повернення передоплати.

Зазначене ж зумовлює прийняття судом рішення про відмову в задоволенні позову в даній частині вимог.

З урахуванням вимог ст. 123, 126, 129 ГПК України судові витрати у справі підлягають покладенню на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 7 604,45 грн. витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 238-241, 247, 331 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім "Тепловозремсервіс» (адреса: 61010, Україна, Харківська обл., місто Харків, вулиця Основ`янська, будинок 55; код ЄДРПОУ 45114146) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дослідно-механічний завод «Карпати» (адреса: 81652, Україна, Стрийський р-н, Львівська обл., місто Новий Розділ, вулиця Ходорівська, будинок 4; код ЄДРПОУ 37958251):

619200,00 грн - основного боргу (передоплати);

14504,55 грн - пені;

7617,29 грн - витрат по сплаті судового збору.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

СуддяО.І. Байбак