Рішення № 141088213, 28.10.2026, Кременчуцький районний суд Полтавської області

Справа № 536/1951/26

Провадження № 2/536/1927/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року м. Кременчук

Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Реки А.С.,

за участі секретаря судового засідання Черненко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці Полтавської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

Встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 12.01.2025 року між ТОВ «Клай Інвест» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №274680, згідно з умовами якого відповідачу надано грошові кошти у сумі 8000,00 грн., які він зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та умовах визначених цим договором. 19.12.2025 року між ТОВ «Клай Інвест» та ТОВ «Фінансова компанія «Венера Фінанс» укладений договір факторингу №19122025/1, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Венера Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договором. Відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов`язання по погашенню заборгованості, в зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №274680 від 12.01.2025 року у розмірі 11398,40 грн., яка складається з 8000,00 грн. заборгованість за тілом, 3398,40 грн. заборгованість за відсотками, судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15500,00 грн.

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 03 липня 2026 року було призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін та надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив провести розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти постановлення заочного рішення по справі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судових викликів за зареєстрованою у встановленому законом порядку адресою відповідача, які були йому вручені, тому, відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, в такому випадку вважається, що судовий виклик вручений відповідачу належним чином. Відповідач клопотання про розгляд справи у його відсутність до суду не подав, про причини неявки суд не повідомив. У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Враховуючи неявку в судове засідання належним чином повідомленого відповідача, який про причини неявки не повідомив, неподання відповідачем відзиву на позов, згоду представника позивача на ухвалення заочного рішення, суд постановив про розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалення заочного рішення у даній справі.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін на підставі доказів, які додані до справи.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 12.01.2025 року ТОВ «Клай Інвест» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір про споживчий кредит №274680, згідно з умовами якого товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 8000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Кредит надається строком на 90 днів, тобто до 25.01.2025. Строк дії договору 90 днів, але в будь якому випадку договір діє до повного його виконання сторонами. За користування кредитом клієнт сплачує товариству 262,8% річних від суми кредиту в розрахунку 0,72 % на добу. Денна процентна ставка 1%.

Договір було підписано відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатору, що передбачено розділом 8, а також підтверджується довідкою ТОВ «Клай Інвест» про ідентифікацію.

Факт надання кредиту підтверджується підтвердженням ТОВ «ПрофітГід», відповідно до якого ТОВ «Клай Інвест» було перераховано 8000,00 грн. на картковий рахунок, зазначений у кредитному договорі.

Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором №274680 у ОСОБА_1 утворилась заборгованість у загальному розмірі 11398,40 грн., яка складається з наступного: 8000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 3398,40 грн. заборгованість за відсотками.

19.12.2025 року між ТОВ «Клай Інвест» та ТОВ «Фінансова компанія «Венера Фінанс» було укладено договір факторингу №19122025/1, відповідно до якого ТОВ «Клай Інвест» зобов`язується відступити ТОВ «Фінансова компанія «Венера Фінанс» права Вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Венера Фінанс» зобов`язується їх прийняти та сплатити ТОВ «Клай Інвест» суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до Витягу з Реєстру Боржників до договору факторингу №19122025/1 від 19.12.2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Венера Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №274680 від 12.01.2025 року в сумі 11398,40 грн., яка складається з наступного: 8000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 3398,40 грн. заборгованість за відсотками.

За змістом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 516 ЦК України визначено порядок заміни кредитора у зобов`язанні. За змістом цієї норми заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 Кодексу).

Судом установлено, що ТОВ «Клай Інвест» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Венера Фінанс» право вимоги до ряду боржників, в тому числі і до відповідача. Договір факторингу №19122025/1 є дійсним та чинним, відомостей про те, що він оскаржувався в судовому порядку відсутні.

Відтак, суд погоджується з ТОВ «Фінансова компанія «Венера Фінанс», що до нього, як до нового кредитора, перейшли права вимоги до ОСОБА_1 за вищевказаним кредитним договором.

Згідно зі ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з приписами ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як передбачено ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання не допускається, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За положеннями ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 не виконав зобов`язання за кредитним договором №274680 від 12.01.2025 року, а тому з нього на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 11398,40 грн., яка складається з наступного: 8000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 3398,40 грн. заборгованість за відсотками.

Вирішуючи вимоги позивача про стягнення витрат на правову допомогу, суд приходить до наступних висновків.

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається із матеріалів справи, 09.04.2026 року між ТОВ «Фінансова компанія «Венера Фінанс» та адвокатським бюро «Пархомчук та партнери» було укладено договір про надання правової (правничої) допомоги №09/04/2026.

03.08.2026 року між ТОВ «Фінансова компанія «Венера Фінанс» та адвокатським об`єднанням «Пархомчук та партнери» було підписано акт про отримання правової допомоги, відповідно до якого адвокатом надано, а клієнтом прийнято правову допомогу під час підготовки та направлення позову про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором №274680 від 12.01.2025 року, сума послуг складає 15500 грн.

На підтвердження оплати наданих послуг позивач надав платіжну інструкцію №5066 від 03.08.2026 року, відповідно до якої ТОВ «Фінансова компанія «Венера Фінанс» перерахувало АБ «Пархомчук та партнери» 15500,00 грн.

Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 (провадження № 14-50цс24), у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд вправі зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, виключно за клопотанням іншої сторони. Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечень сторони або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, усі заявлені витрати на професійну правничу допомогу або присудити їх частково.

При цьому суд з власної ініціативи перевіряє, чи є судові витрати, зокрема, неминучими, реальними, розумними, пов`язаними з розглядом справи, фактично понесеними, пропорційними (постанова Верховного Суду від 23 квітня 2025 року у справі № 466/4361/20, провадження № 61-360св24).

У постанові Верховного Суду від 20 травня 2026 року у справі № справа № 752/18707/24 (провадження № 61-9818св25) зазначено, що критерії оцінки реальності адвокатських витрат, тобто встановлення їх дійсності та необхідності, а також розумності їх розміру, застосовуються з урахуванням конкретних обставин справи та мають оціночний характер. Вирішення питання щодо відповідності заявлених до відшкодування витрат зазначеним критеріям належить до повноважень суду, який розглядає конкретну справу та має визначити розмір відшкодування з урахуванням усіх обставин, що мають значення для правильного вирішення питання про судові витрати.

Верховний Суд зазначає, що саме лише подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для їх відшкодування у заявленому розмірі, оскільки такі витрати мають бути доведеними, документально обґрунтованими та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат, їх фактичності й необхідності, а також розумності з огляду на конкретні обставини справи.

Судом встановлено, що спір, який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що зазначені витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критерію розумності та реальності їхнього розміру з огляду на конкретні обставин справи, її складність та виконаної адвокатом роботи, а тому витрати на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню у розмірі 2000 грн.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 5-8, 12-19, 23, 81, 89, 128, 131, 136, 141, 247, 258-259, 263, 265, 268, 276, 277, 279, 280-283, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 203, 207, 215, 526, 527, 530, 610, 628, 638, 1049, 1054, 1055 ЦК України, суд,-

Ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс», код ЄДРПОУ 43561872, місцезнаходження: м.Київ, вул. Львівська, б.23, офіс 703, заборгованість за кредитним договором № 274680 від 12 січня 2025 року у розмірі 11398 (одинадцять тисяч триста дев`яносто вісім) грн. 40 коп., судовий збір в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. та понесені в ході розгляду справи витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп.

Копію заочного рішення надіслати сторонам.

Заочне рішення може бути переглянуте Кременчуцьким районним судом Полтавської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс», код ЄДРПОУ 43561872, місцезнаходження: м.Київ, вул. Львівська, б.23, офіс 703.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

СуддяА. С. Река