Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 536/2036/26
Провадження № 2/536/1978/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2026 року м. Кременчук
Кременчуцький районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Реки А.С.,
за участю секретаря судового засідання Черненко А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці Полтавської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрпошта» про відкликання та спростування недостовірної інформації,
за участю:
позивача ОСОБА_1 ,
Встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Кременчуцького районного суду Полтавської області з позовом до Акціонерного товариства «Укрпошта», в обґрунтування якого вказує, що 09.02.2022 він особисто отримав без штампу пошти поштове відправлення рекомендоване повідомлення трек номер 3960020087107. 10 лютого 2022 року на даному рекомендованому повідомленні у відділенні АТ «Укрпошта» поставили штамп та направили до відправника АТ «Полтаваобленерго».
26 листопада 2025 року Кременчуцьким районним судом Полтавської області по справі №536/482/25 досліджені докази, подані АТ «Полтаваобленерго» та встановлено наступне: «Вислухавши представника відповідача Сенчука А.О., дослідивши та проаналізувавши надані докази, приходить до наступних висновків. «Відповідно до повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, ОСОБА_1 було вручено вказане вище повідомлення особисто 09 лютого 2022 року». Однак адвокат АТ «Полтаваобленерго» Сенчук А.О. використовує неправдиву інформацію, незаконно поширену про ОСОБА_2 Похилого на сайті АТ «Укрпошта», умисно вводить в оману Полтавський апеляційний суд, що нібито рекомендоване повідомлення трек номер 3960020087107 отримано 07.02.2022, надаючи роздруківку з сайту АТ «Укрпошта». Відповідно витяг з апеляційної скарги (4 та 5 сторінки) адвоката Сенчук А.О. додається разом з доданим адвокатом ОСОБА_3 роздруківкою з сайту АТ «Укрпошта».
Позивач звертає увагу суду, що навіть станом на 26 листопада 2025 року адвокат Сенчук А.О. не повідомляє суд про існування іншої інформації про отримання рекомендованого повідомлення трек номер 3960020087107, розміщеної на сайті АТ «Укрпошта», та вважає, що можливо на той момент її там ще не існувало, бо на роздруківці недостовірної інформації відсутня дата на сайті моменту перевірки, час перевірки на сайті також відсутній, в той час коли зазвичай на сайті АТ «Укрпошта» для перевірки трекінгу зазначається інформація про дату та час перевірки, та надається вибір для формату скачування даної інформації (Excel або Pdf).
Отже на сайті АТ «Укрпошта» поширюється неправдива інформація трек номер 3960020087107, за якою можна ідентифікувати ОСОБА_2 Похилого, та знайшла своє підтвердження в системі Електронного суду. Дана неправдива інформація щодо отримання позивачем повідомлення трек номер 3960020087107 нібито 07.02.2022 потрапила до сайту АТ «Укрпошта» незаконним шляхом, та раніше аж до 29.12.2025 АТ «Полтаваобленерго» про це нічого не зазначало навіть у суді. Відповідно днем настання обізнаності позивача є дата 29.12.2025 про поширення з боку АТ «Укрпошта» до АТ «Полтаваобленерго» неправдивої інформації про отримання позивачем повідомлення буцімто 07.02.2022 трек номер 3960020087107.
Враховуючи, що спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена, то АТ «Укрпошта» зобов`язано на своєму сайті щодо отримання позивачем рекомендованого повідомлення трек номер 3960020087107 врахувати, що в оригіналі стоїть особистий підпис позивача та підтверджена ним особисто дата отримання цього відправлення конкретно 09 лютого 2022 року, яка в тому числі знайшла своє підтвердження в рішенні від 25.11.2025 Кременчуцького районного суду Полтавської області (по справі №536/482/25), тому АТ «Укрпошта» зобов`язано на своєму сайті спростовувати недостовірну інформацію, що нібито трек номер 3960020087107 отримано 07.02.2022, зазначити достовірну інформацію про те, що рекомендоване повідомлення трек номер 3960020087107 відправлення вручено особисто 09 лютого 2022 року.
Позивач вважає, що поширенням недостовірної інформації щодо нього було завдано шкоди його немайновим інтересам через порушення його гідності, честі та ділової репутації, перешкоджаючи позивачу в реалізації його права подати позов для захисту своїх прав та інтересу, та отримати відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями АТ «Полтаваобленерго», яке не повідомило його за п`ять робочих днів про відключення електропостачання. Відповідно незаконний здвиг у даті про отримання повідомлення буцімто 07.02.2022 не дозволяє подати позов, відповідно, зважаючи на те, що позов подано та задоволено (справа № 536/482/25) в суді першої інстанції, то недостовірна інформація порочить честь та гідність позивача, що нібито позивач взагалі немає права подавати позов, а суддя Баранська Ж.О. в наслідок службової недбалості незаконно задовольняла позов.
Визначаючи спосіб захисту своїх порушених прав, позивач виходив з того, що відповідно до ч. 7 ст. 277 ЦК України чітко визначено - спростування поширеної недостовірної інформації здійснюється у спосіб, у який вона була поширена. Позивач просить суд визнати недостовірною та такою, що порушує права ОСОБА_2 Похилого на повагу до гідності, честі та недоторканість ділової репутації наступну інформацію, поширену АТ «Укрпошта» до АТ «Полтаваобленерго», що рекомендоване повідомлення трек номер 3960020087107 отримано 07.02.2022, оскільки дана інформація не відповідає дійсності та є недостовірною, а також зобов`язати відповідача АТ «Укрпошта» відкликати відносно ОСОБА_2 Похилого недостовірну інформацію, незаконно поширену через сайт АТ «Укрпошта» до АТ «Полтаваобленерго», що рекомендоване повідомлення трек номер 3960020087107 отримано 07.02.2022, оскільки дана інформація не відповідає дійсності та є недостовірною. Також просить зобов`язати відповідача АТ «Укрпошта» спростувати поширену відносно ОСОБА_2 Похилого недостовірну інформацію, шляхом опублікування на офіційному сайті АТ «Укрпошта» наступного тексту спростування: «Рекомендоване повідомлення трек номер 3960020087107 вручено ОСОБИСТО 09 лютого 2022 року».
Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 23 червня 2026 року позов було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
Представником відповідача АТ «Укрпошта» - адвокатом Нікітенком Д.Ю. було надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що важливою обставиною, яка повністю спростовує предмет позову, є технологічна неможливість існування оскаржуваної інформації на сайті оператора зв`язку на момент розгляду справи судом. Спірне поштове відправлення № 3960020087107 було прийнято та оброблено ще у лютому 2022 року (понад 4 роки тому). Таким чином, станом на теперішній час (липень 2026 року) будь-яка інформація щодо відправлення № 3960020087107 у публічному доступі на вебсайті АТ «Укрпошта» вже взагалі відсутня. Суд не може зобов`язати відповідача відкликати або спростувати на сайті інформацію, яка фізично та технологічно там не існує у зв`язку із закінченням строків її регламентного зберігання, що свідчить про відсутність предмета спору.
Також, вважає, що дані технічного тренінгу на офіційному сайті відображають виключно технологічний статус логістичних етапів обробки штрих-коду. Ці відомості не містять жодних тверджень, оцінок чи висловлювань про особу позивача, його моральні чи ділові якості, не є дифамацією та не здатні принизити його честь чи гідність, що виключає застосування ст. 277 ЦК України.
Окрім того, згідно із системним аналізом Закону України «Про поштовий зв`язок» та Правил надання послуг поштового зв`язку (Постанова КМУ № 270), єдиним первинним документом, що фіксує юридичний факт вручення поштового відправлення одержувачу під його власноручний підпис, є паперовий бланк «Повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення» (ф. 119). Бланк ф. 119 з особистим підписом є первинним доказом, який і був належно досліджений судом у преюдиційній справі № 536/482/25 для встановлення реальної дати вручення - 09.02.2022 року. Автоматичне онлайн-відображення статусів на вебсайті є суто довідковою функцією і не має самостійної юридичної сили.
Позивач просить суд застосувати механізм спростування та відкликання інформації. Проте Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19 (пункти 92-94) наголосила, що застосування конкретного способу захисту має бути ефективним та відповідати характеру його порушення. Коригування чи виправлення технічних параметрів серверної бази даних (логів автоматизованої системи) оператора зв`язку не може здійснюватися через інститут спростування цивільної дифамації, оскільки це суперечить правовій природі захисту честі та гідності особи.
Просить суд у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до АТ «Укрпошта» про відкликання та спростування недостовірної інформації відмовити в повному обсязі через безпідставність.
Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 02 жовтня 2026 року було закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав у повному обсязі, обґрунтувавши доводами, викладеними в позовній заяві.
Представник відповідача адвокат Нікітенко Д.Ю. в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, надав заяву про проведення судового засідання без його участі, в наступні судові засідання також не з`явився, причини неявки не повідомив.
Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши надані докази, долучені до матеріалів цивільної справи, дійшов наступного.
Згідно з положеннями ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів справи вбачається, що згідно копії рекомендованого повідомлення про отримання поштового відправлення трек номер 3960020087107 на ім`я ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , було вручено відправлення 09 лютого 2022 року особисто: «Похилий». Також, наявна копія зазначеного поштового відправлення з штампом та чеком «Укрпошти».
У відповідності до копії рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 26 листопада 2025 року по справі №536/482/25 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» про визнання незаконними дій та стягнення матеріальної і моральної шкоди, було встановлено, що «Як вбачається з повідомлення АТ «Полтаваобленерго» б/н, 14 лютого 2022 року відбулося відключення електроустановки споживача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі повідомлення ТОВ «Полтаваенергозбут» (а.с. 27, Т. 1). Відповідно до повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, ОСОБА_1 було вручено вказане вище повідомлення особисто 09 лютого 2022 року (а.с. 61, Т. 1.)».
Згідно витягу з апеляційної скарги, долученого до позову, АТ «Полтаваобленерго» в обґрунтування своїх вимог посилається на інформацію з офіційного сайту «Укрпошта» шляхом відслідковування руху поштового відправлення за трекінгом відправлення 3960020087107 та вказує дату його вручення 07.02.2025. Також додано скрин з екрану, де відображено на вкладці «Трекін відправлень «Укрпошта» шлях відслідковування поштового відправлення трек номер 3960020087107, де вказано «Відправлення вручено особисто: 07.02.2022».
Відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відносини у сфері надання послуг поштового зв`язку регулюються Конституцією України, Законом України «Про поштовий зв`язок», Всесвітньою поштовою конвенцією, Статутом Всесвітнього поштового союзу, Правилами надання послуг поштового зв`язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року, та внутрішніми нормативними актами, складеними та прийнятими відповідно до чинного законодавства.
Згідно з п.2.2 Статуту АТ «Укропошта», затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України №56 від 16 лютого 2017 року, (зі змінами), Товариство здійснює надання послуг поштового зв`язку, зокрема універсальних послуг поштового зв`язку на всій території України, з метою повного задоволення потреб користувачів у послугах поштового зв`язку та забезпечення ефективного розвитку єдиної національної мережі поштового зв`язку України.
Предметом діяльності АТ «Укропошта», крім того є: забезпечення надання універсальних послуг поштового зв`язку на всій території України, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України; інші послуги поштового зв`язку, зокрема пересилання внутрішніх та міжнародних поштових відправлень.
Закон України «Про поштовий зв`язок» визначає правові, соціально-економічні та організаційні основи діяльності у сфері надання послуг поштового зв`язку, а також регулює відносини між органами державної влади та органами місцевого самоврядування, операторами поштового зв`язку і користувачами їхніх послуг.
Так, відповідно до ст.1 Закону України «Про поштовий зв`язок», послуги поштового зв`язку - діяльність оператора поштового зв`язку з приймання, обробки, перевезення та доставки (вручення) поштових відправлень, у тому числі шляхом надання кур`єрських послуг, визначених цим Законом, виконання доручень користувачів щодо поштових переказів, спрямована на задоволення потреб користувачів; реєстроване поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку (шляхом проставляння письмового або електронного підпису) або з фіксацією технічними засобами .
Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270 (надалі по тексту - Правила), визначають порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку та регулюють відносини між ними.
Згідно п. 2 Правил, вручення поштового відправлення, поштового переказу - виробнича операція, яка полягає у видачі поштового відправлення, виплаті коштів за поштовим переказом одержувачу відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції, що визначається оператором поштового зв`язку; повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу - повідомлення, яким оператор поштового зв`язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплату коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача; рекомендоване поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення, відстежується в системі оператора поштового зв`язку на шляху пересилання відправлення та вручається одержувачу з підтвердженням вручення.
Рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначками Судова повістка, Повістка ТЦК), повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним (п. 81 Правил).
У поданому до суду відзиві сторона відповідача не заперечує, що єдиним первинним документом, що фіксує юридичний факт вручення поштового відправлення одержувачу під його власноручний підпис, є паперовий бланк «Повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення» (ф. 119). Наголошують, що бланк ф. 119 з особистим підписом є первинним доказом, який і був належно досліджений судом у преюдиційній справі № 536/482/25 для встановлення реальної дати вручення - 09.02.2022 року.
Таким чином, АТ «Укрпошта» не заперечує та не спростовує ту обставину, що рекомендоване повідомлення трек номер 3960020087107 вручене позивачу 09 лютого 2022 року.
Однак, представник відповідача зазначає, що автоматичне онлайн-відображення статусів на вебсайті «Укрпошта» є суто довідковою функцією, відображає виключно технологічний статус логістичних етапів обробки штрих-коду і не має самостійної юридичної сили, а також ці відомості не містять жодних тверджень, оцінок чи висловлювань про особу позивача, його моральні чи ділові якості, не є дифамацією та не здатні принизити його честь чи гідність, що виключає застосування ст. 277 ЦК України.
Відповідно до частини четвертої статті 32 Конституції України, кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Згідно зі статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Водночас, відповідно до ст.68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб.
Отже праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію, а також інформацію, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
Право на захист честі, гідності та ділової репутації є частиною права на повагу до приватного життя, а підстави захисту такого права виникають, як правило, на стику взаємодії права (свободи) на вираження (думки) та права на повагу до приватного життя.
Верховний Суд неодноразово наголошував на важливості права кожної людини на приватність і права на свободу вираження поглядів як основи демократичного суспільства. Ці права не є абсолютними і не мають ієрархічного характеру, оскільки мають однакову цінність.
Згідно зі ст. 201 ЦК України честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.
У ч. 1 ст. 277 ЦК України передбачено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Згідно роз`яснень, викладених у п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача, в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, що не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
Звертаючись до суду позивач ОСОБА_1 вказує, що представник АТ «Полтаваобленерго», оскаржуючи рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області по справі № 536/482/25, зазначив в апеляційній скарзі в обґрунтування своїх доводів про перегляд рішення суду першої інстанції, про те, що рекомендоване повідомлення трек номер 3960020087107 отримано ОСОБА_1 07.02.2022, та надав до апеляційної скарги роздруківку з сайту АТ «Укрпошта», де відображена зазначена інформація. Позивач ставить під сумнів існування такої інформації на сайті «Укрпошта» станом на 2022 рік, оскільки представником АТ «Полтаваобленерго» до 29.12.2025 про це не зазначалося в суді. Позивач вважає, що поширенням такої недостовірної інформації щодо нього на сайті АТ «Укрпошта» було завдано шкоди його немайновим інтересам через порушення його гідності, честі та ділової репутації, перешкоджаючи позивачу в реалізації його права подати позов для захисту своїх прав та інтересів та отримати відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями АТ «Полтаваобленерго», яке не повідомило його за п`ять робочих днів про відключення електропостачання, а також ставить під сумнів рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області по справі № 536/482/25.
Разом з тим, інформація, зазначена у позовній заяві чи іншій заяві, адресованій суду, а також в процесуальних документах (запереченнях на позов, апеляційних чи інших скаргах тощо), може бути підставою для захисту гідності, честі чи ділової репутації, за винятком випадків, коли ця інформація була визначена підставою пред`явленого позову і стосувалася його предмета, була доказом у справі, а так само предметом апеляційного чи іншого перегляду в порядку, встановленому процесуальним законом.
Не підлягають розгляду судами позови про захист гідності, честі чи ділової репутації, приниження яких відбулося внаслідок давання показань свідками, а так само іншими особами, які брали участь у справі, стосовно осіб, які брали участь у тій справі, якщо наведена в них інформація була доказом у справі та оцінювалася судом при ухваленні судового рішення, оскільки правилами процесуальних кодексів встановлено спеціальний порядок дослідження та оцінки таких доказів. Така вимога по суті означала б вимогу повторної судової оцінки наданих суду доказів у раніше розглянутій справі.
Зазначений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16 серпня 2019 року у справі № 464/4433/15-ц.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 333/6816/17 зазначено, що ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою. Не відповідатиме завданням цивільного судочинства звернення до суду з позовом, спрямованим на оцінювання доказів, зібраних в інших справах, на предмет їх належності та допустимості, або з метою створення підстав для звільнення від доказування в іншій справі (для встановлення у судовому рішенні обставин, які би не потрібно було надалі доказувати під час розгляду іншої справи). Недопустимим з огляду на завдання цивільного судочинства є ініціювання позовного провадження з метою оцінки обставин, які становлять предмет доказування у іншій справі.
Зі змісту позовних вимог ОСОБА_1 вбачається, що він фактично ставить питання про надання судом оцінки доказам, долученим представником АТ «Полтаваобленерго» до апеляційної скарги по справі № 536/482/25 і наводить обґрунтування для визнання таких доказів недостовірними.
Таким чином, інформація, викладена в апеляційній скарзі представника АТ «Полтаваобленерго», а також додана роздруківка з сайту АТ «Укрпошта», де відображено, що поштове відправлення отримано 07.02.2022, може бути визнана доказом із наданням відповідної оцінки судом під час апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції по справі № 536/482/25. Отже, саме під час вирішення зазначеної справи суд надаватиме оцінку інформації, яка міститься на роздруківці з сайту АТ «Укрпошта», у сукупності з іншими доказами, поданими учасниками справи, тому недостовірність інформації, яку позивач просить спростувати у цій справі, підлягає доведенню ним в іншій справі.
Схожий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15 лютого 2023 року у справі № 466/10577/20 (провадження № 61-7513св22), від 18 вересня 2023 року у справі № 757/48574/20-ц (провадження № 61-5869св23).
Враховуючи викладене, суд, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм оцінку в силу вимог статей 12, 81, 89 ЦПК України, встановив відсутність належних та допустимих доказів того, що поширення інформації, яку позивач просить визнати недостовірною, порушує особисті немайнові права позивача, або завдає шкоди його відповідним особистим немайновим благам чи перешкоджає йому повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право, зокрема звернення до суду для захисту своїх прав та інтересів, а також ураховуючи конкретні обставини справи і те, що зазначена у цьому позові інформація входить до предмету доказування у іншій справі, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрпошта» про відкликання та спростування недостовірної інформації.
Також позивач просив постановити окрему ухвалу щодо дій адвоката Нікітенка Д.Ю., яку направити на адресу Офісу генерального прокурора, до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, а також мовному Омбудсмену.
У відповідності із вимогами ст. 262 ЦПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.
Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі, якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором (ч. 2 ст. 262 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року в справі № 438/610/14-ц (провадження № 14-577цс19) вказано, що «суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу (частина перша статті 262 ЦПК України). Отже, постановлення окремої ухвали є процесуальною дією суду, вчинення якої не залежить від наявності клопотань учасників справи. Суд постановляє окрему ухвалу лише тоді, якщо встановить порушення певним органом чи іншою особою вимог законодавства або недоліки в їхній діяльності під час вирішення спору».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 квітня 2018 в справі № 761/32388/13-ц (провадження № 61-3251св18) зазначено, що «посилання в касаційній скарзі на непостановлення окремої ухвали не свідчить про несправедливу процедуру. При вирішенні питання про постановлення окремої ухвали суд має виходити з того, що мають бути виявлені порушення закону. Вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є дискреційними повноваженнями суду і є його правом, а не обов`язком».
Отже, окрема ухвала суду є процесуальним засобом судового впливу на виявлені під час судового розгляду грубі порушення законності, а також причини та умови, що цьому сприяли.
Вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду.
Проаналізувавши доводи позивача, викладені у клопотаннях, суд вважає, що відсутні підстави для постановлення окремої ухвали, судом такі не встановлені, тому у задоволенні клопотань про постановлення окремої ухвали належить відмовити.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263, 273, 354 ЦПК України, суд,-
Ухвалив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрпошта» про відкликання та спростування недостовірної інформації відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач Акціонерне товариство «Укрпошта», код ЄДРПОУ 21560045, місцезнаходження: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 22.
СуддяА. С. Река
Судове рішення № 141088171, Кременчуцький районний суд Полтавської області було прийнято 30.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 536/2036/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: