Рішення № 141087940, 30.10.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/5327/24Господарський суд Одеської області у складі судді Найфлейша В.Д., розглянувши матеріали справи № 916/5327/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1, ЄДРПОУ 42399676)

до відповідача: Департаменту міського господарства Херсонської міської ради (73000, Херсонська область, місто Херсон, вулиця Ярослава Мудрого, будинок 45, ЄДРПОУ 44026651)

про стягнення 54 006,60 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Департаменту міського господарства Херсонської міської ради, в якій просить суд стягнути з відповідача 54 006,60 грн., у тому числі 29 427,85 грн. - основної заборгованості, 11 446,19 грн. - пені , 2 697,32 грн. - 3 % річних, 10 435,24 грн. - інфляційних втрат, а також суму судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору постачання природного газу № 20-1230/21-БО-Т від 29.11.2021, в частині повної та своєчасної оплати за спожитий природний газ у період з листопада 2021 по березень 2022.

Ухвалою суду від 10.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/5327/24 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст. 165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду, тощо.

Згідно ч. 5 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Ухвала суду від 10.12.2024 була надіслана та доставлена відповідачу до його електронного кабінету - 10.12.2024.

Згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Отже, в силу вищенаведених положень законодавства, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду.

Ухвалою суду від 27.02.2025р. зупинено провадження у справі №916/5327/24 до перегляду постанови Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2023 у справі №908/1162/23 у касаційному порядку Верховним Судом у складі Великої Палати Верховного Суду.

Ухвалою суду від 09.12.2025р. поновлено провадження у справі №916/5327/24 та зупинено до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №280/5808/23.

Ухвалою суду від 30.09.2026р. поновлено провадження у справі №916/5327/24.

Відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що, суд вважає за можливе, відповідно до ч. 9 ст.165 ГПК України, розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

При цьому згідно ст. 114 ГПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

12.11.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (постачальник) (ЕІС-код №56Х930000010610Х) та Департаментом міського господарства Херсонської міської ради (споживач) (ЕІС-код № 56XS000180QI3005) було укладено договір № 20-1128/21-БО-Т постачання природного газу, відповідно до пунктів 1.1, 1.2 якого позивач, як постачальник, зобов`язується поставити споживачу природий газ, а відповідач як споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору. Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем для власних потреб.

В п. 1.3 договору визначено, що за цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України.

Згідно п. 1.4 договору споживач підтверджує та гарантує, що на момент підписання цього договору у споживача є в наявності укладений договір на розподіл природного газу між споживачем та оператором газорозподільчої мережі (оператор ГРМ) та присвоєний оператором ГРМ персональний ЕІС-код та/або укладений договір транспортування природного газу між споживачем та оператором газотранспортної системи (Оператор ГТС) та присвоєний оператором ГТС персональний ЕІС-код (якщо об`єкти споживача безпосередньо приєднані до газотранспортної мережи). Відповідальність за достовірність інформації, зазначеної в цьому пункті, несе споживач.

Відповідно до п. 2.1 договору постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з 01.11.2021 року по грудень 2022 року (включно), в кількості 17,59 тис.куб.метрів.

Підписанням цього договору споживач дає згоду постачальнику на включення його до Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС (п. 2.3 договору).

В п. 2.4 договору сторони погодили, зокрема, що в будь-якому випадку обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленого відповідно до пункту 3.5 цього договору, вважається фактично використаним за цим договором обсягом природного газу.

Згідно п. 3.5 договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Згідно з пп. 3.5.1 договору споживач зобов`язується надати постачальнику не пізніше 5-го (п`ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий розрахунковий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та Споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку Споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.

На підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також акт), підписані уповноваженим представником постачальника (п. 3.5.2 договору).

Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання (п.3.5.3 договору).

У випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних інформаційної платформи оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору (п. 3.5.4 договору).

В пункті 3.6 договору зазначено, що звірка фактично використаного обсягу газу за цим договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду ведеться сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений споживачу обсяг газу згідно з даними Інформаційної платформи оператора ГТС.

Відповідно до п. 4.1 договору ціна природного газу за 1000 куб.м.газу без ПДВ - 13 658,42 грн, крім того податок на додану вартість за ставкою 20%; крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн, крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ-163,89 грн за 1000 куб.м. Всього ціна газу за 1000 куб.м. з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу, за цим договором становить 16 554 грн.

Згідно п. 4.2 договору, у разі зміни тарифу на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи та/або коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді, вони є обов?язковими для сторін за цим договором з дати набрання чинності відповідних змін.

Пунктом 5.1 договору, оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору. Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.

Відповідно до п. 5.3 договору оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в розділі 14 цього договору. Споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до п. 5.1 цього договору.

Відповідно до п. 7.2 договору, у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно п. 5.1 та/або строків оплати за п. 8.4 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

На підтвердження постачання відповідачу обсягів природного газу за спірним договором ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейди були складені відповідні акти приймання-передачі природного газу до договору № 20-1128/21-БО-Т від 12.11.2021 на загальну суму 127 106,51 грн., а саме:

- акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2021, за яким ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" передало, а Департамент міського господарства Херсонської міської ради прийняло в листопаді 2021 року природний газ у обсязі 0,88501 тис.куб.м на загальну суму 14 650,45 грн. з ПДВ, який підписано сторонами та скріплено печатками;

- акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2021, за яким ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" передало, а Департамент міського господарства Херсонської міської ради прийняло в грудні 2021 року природний газ у обсязі 1,64832 тис.куб.м на загальну суму 27 286,28 грн. з ПДВ, який підписано сторонами та скріплено печатками;

- акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2022, за яким ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" передало, а Департамент міського господарства Херсонської міської ради прийняло в січні 2022 року природний газ у обсязі 2,12670 тис.куб.м на загальну суму 35 205,38 грн. з ПДВ, який підписано сторонами та скріплено печатками;

- акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2022, за яким ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" передало, а Департамент міського господарства Херсонської міської ради прийняло в лютому 2022 року природний газ у обсязі 1,24058 тис.куб.м на загальну суму 20 536,55 грн. з ПДВ, який підписано сторонами та скріплено печатками;

- акт приймання-передачі природного газу від 31.03.2022, за яким ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" передало, а Департамент міського господарства Херсонської міської ради прийняло в березні 2022 року природний газ у обсязі 1,77929 тис.куб.м на загальну суму 29 454,36 грн. з ПДВ, який підписано та скріплено печаткою лише постачальником;

- коригуючий акт приймання-передачі природного газу від 25.04.2022, за яким було скореговано вартість послуги з транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи у березні 2022, шляхом зміни коофіцієнту з 1,1 на 1 та, відповідно, загальна сума поставленого природного газу у березні 2022 становить 29 427,85 грн. з ПДВ, який підписано та скріплено печаткою лише постачальником.

Надсилання відповідачу акту приймання-передачі природного газу за березень 2022 підтверджується скріншотом з електронної скриньки позивача.

Листом №ТОВВИХ-24-15247 від 07.10.2024 ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» також надав відповідь на адвокатський запит позивача щодо обсягів споживання природного газу, додатком до якого, зокрема, додано інформацію щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕС-кодом №56XS000180QI3005, з якої вбачається, що постачальником - ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" було поставлено природного газу в період з 15.11.2021 по 31.03.2022, а Департаментом міського господарства Херсонської міської ради спожито: з 15.11.2021 по 30.11.2021 885,01 м3; з 01.12.2021 по 31.12.2021 1 648,32 м3; з 01.01.2022 по 31.01.2022 2 126,70 м3; з 01.02.2022 по 28.02.2022 1 240,58 м3; з 01.03.2022 по 31.03.2022 1 779,29 м3.

Згідно наданої позивачем Інформації про надходження коштів на рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" від Департаменту міського господарства Херсонської міської ради за період з 12.11.2021 р. по 03.10.2024 р., останнім були здійснені оплати за поставлений природний газ на загальну суму 97 678,66 грн., а саме: 31.01.2022 у розмірі 14 650,45 грн., 08.02.2022 у розмірі 27 286,28 грн., 15.03.2022 у розмірі 35 205,38 грн., 28.03.2023 у розмірі 20 536,55 грн.

Отже, несплаченим залишився нарахований позивачем відповідачу природний газ у березні 2022 року в сумі 29 427,85 грн.

Предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача 29 427,85 грн. - основної заборгованості за поставлений природний газ у березні 2022 року, 11 446,19 грн. - пені , 2697,32 грн. - 3 % річних та 10 435,24 грн. - інфляційних втрат.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому, за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Як вже зазначалось вище, позивачем в рамках даної справи заявлено до стягнення, зокрема, основну заборгованість за поставлений природний газ у березні 2022 року.

Разом з тим, 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану було постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача на даний час (у тому числі у спірний період) є: м. Херсон, вулиця Ярослава Мудрого, будинок 45.

В свою чергу, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасового окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 р. Херсонська міська територіальна громада була тимчасово окупованою у період з 01.03.2022 р. по 11.11.2022 р.

Аналогічні відомості містяться у наказі Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією».

При цьому, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 03.10.2025 у справі № 908/1162/23.

Так, в зазначеній постанові Верховний Суд, зокрема, зазначив, що у відповідності до регулювання, запровадженого Законом України від 21.04.2022 № 2217-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України», правовий статус тимчасово окупованої території РФ в розумінні пункту 1 частини першої статті 3 Закону № 1207-VII не залежить від того, чи ухвалив (і якщо ухвалив - то коли саме) той чи інший повноважний орган державної влади України (РНБО, Кабінет Міністрів України чи інший орган в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України) рішення про визнання певної частини території України тимчасово окупованою. Таке рішення повноважного органу державної влади України (зокрема - і Кабінету Міністрів України) для територій, визначених у пункті 1 частини першої статті 3 Закону № 1207-VII, має не конститутивне, а лише інформативне значення, з публічною достовірністю підтверджуючи конкретну дату, з якої фактична окупація певної частини території України почалася чи припинилася.

З огляду на викладене, у постанові від 03.10.2025 по справі № 908/1162/23 Об`єднана палата дійшла висновку про відсутність підстав для відступу від висновку, викладеного Верховним Судом у постанові по справі № 910/9680/23 про поширення положень статті 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України на території, тимчасово окуповані в період воєнного стану, лише з огляду на загальновідомий факт окупації таких територій за відсутності відповідного рішення Кабінету Міністрів України.

Отже, суд зазначає, що факт тимчасово окупації Херсонської міської територіальної громади у період з 01.03.2022 по 11.11.2022 є загальновідомою обставиною.

Згідно зі статтею 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" її положення застосовуються до тимчасово окупованої території, передбаченої пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, надр під територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряного простору над цими територіями.

В умовах воєнного стану рішенням Кабінету Міністрів України положення цієї статті можуть бути поширені на тимчасово окуповані території, передбачені пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, надра під територіями, зазначеними у пункті 3 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряний простір над цими територіями.

На період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено, за винятком випадків, передбачених частинами третьою та четвертою цієї статті.

Таким чином, з огляду на те, що факт окупації міста Херсон у період з 01.03.2022 по 11.11.2022 є загальновідомим фактом, враховуючи положення статті 13-1 Закону № 1207-VII, господарський суд зазначає про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості за поставлений на окуповану територію природний газ у березні 2022 року.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача основної заборгованості в розмірі 29 427,85 грн.

Щодо стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.2 договору, у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно п. 5.1 та/або строків оплати за п. 8.4 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Враховуючи вищенаведені судом обставини щодо відсутності підстав для стягнення з відповідача заборгованості за поставлений на окуповану територію природний газ у березні 2022 року, суд, відповідно, також не вбачає правових підстав для нарахування та стягнення з відповідача пені в розмірі 7 006,24 грн., 3% річних в розмірі 2 097,65 грн. та інфляційних втрат в розмірі 7 171,40 грн.

Разом з тим, з огляду на несвочасне здійснення відповідачем оплати за поставлений природний газ у листопаді 2021 та лютому 2022 позивачем нараховано відповідачу за зобов`язаннями листопада 2021 пеню в розмірі 101,95 грн. (за період з 18.01.2022 по 30.01.2022), 3% річних в розмірі 15,65 грн. (за період з 18.01.2022 по 30.01.2022) та за зобов`язаннями лютого 2022 пеню в розмірі 4 338 грн. (за період з 16.04.2022 по 15.10.2022), 3% річних в розмірі 584,02 грн. (за період з 16.04.2022 по 27.03.2023), інфляційні втрати в розмірі 3 263,84 грн (за період з 01.05.2022 по 28.02.2023).

Суд, перевіривши здійснені позивачем розрахунки пені в розмірі 101,95 грн. та 3% річних в розмірі 15,65 грн. (за зобов`язаннями листопада 2021), вважає їх вірними, обґрунтованими та здійсненими відповідно до вимог чинного законодавства.

Водночас, оцінюючи правомірність здійснених позивачем розрахунків пені, 3% та інфляційних втрат за зобов`язаннями зі своєчасної оплати природного газу за лютий 2022 року, суд враховує, що строк оплати за зобов`язаннями лютого місяця 2022 року настав для відповідача вже після тимчасової окупації Херсонської міської територіальної громади. Відтак, строк виконання зобов`язань з оплати вартості природного газу, поставленого у лютому 2022 року, припав на період, під час якого банківські установи не мали можливості здійснювати розрахункові операції внаслідок тимчасової окупації відповідної території, що, у свою чергу, об`єктивно унеможливлювало своєчасне виконання Департаментом міського господарства Херсонської міської ради вказаного грошового зобов`язання.

Так, суд виходить з того, що тимчасова окупація відповідної території та встановлені державою обмеження господарської діяльності є обставинами публічно-правового характеру, які безпосередньо впливають на можливість належного виконання зобов`язання. Обмеження, встановлені законом щодо переміщення товарів та здійснення господарських операцій на тимчасово окупованій території, мають імперативний характер і спрямовані на захист національної безпеки.

Правові висновки, викладені об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 908/1162/23, свідчать про необхідність урахування спеціального правового режиму тимчасово окупованої території при оцінці правових наслідків господарських правовідносин, що виникли у відповідний період.

Незважаючи на те, що стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає нарахування інфляційних втрат і трьох процентів річних незалежно від вини боржника, її застосування не може відбуватися ізольовано від інших норм законодавства та принципу системності правового регулювання. У випадку, коли спеціальним законом встановлено обмеження на здійснення відповідної господарської діяльності у зв`язку з тимчасовою окупацією, суд зобов`язаний оцінити, чи не суперечитиме автоматичне застосування наслідків, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, публічно-правовим приписам і меті спеціального регулювання.

Невиконання грошового зобов`язання у спірний період було зумовлене об`єктивними обставинами, пов`язаними з окупацією території та фактичним припиненням належного функціонування банківської та казначейської системи. За таких умов прострочення виконання не може розцінюватися як наслідок недобросовісної поведінки або неправомірного користування чужими грошовими коштами.

Застосування компенсаційних механізмів статті 625 Цивільного кодексу України у ситуації, коли боржник був об`єктивно позбавлений можливості здійснити платіж, призвело б до перекладення на нього надмірного тягаря відповідальності, що суперечить принципам справедливості та розумності, закріпленим у статті 3 цього Кодексу.

Так, суд враховує, що компенсаційна природа інфляційних втрат та трьох процентів річних спрямована на відновлення майнової сфери кредитора у разі неправомірного користування його коштами. Водночас у період дії правового режиму тимчасової окупації відсутні підстави вважати, що боржник здійснював таке користування з власної волі або у спосіб, який порушує баланс інтересів сторін.

Отже, відсутні підстави для застосування до нього додаткових фінансових санкцій за період, коли виконання зобов`язання було об`єктивно унеможливлене.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про необгрунтованість нарахування ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" відповідачу пені (за період з 16.04.2022 по 15.10.2022), 3% річних (за період з 16.04.2022 по 11.11.2022) та інфляційних втрат (за період з 01.05.2022 по 11.11.2022) за зобов`язаннями лютого місяця 2022 року.

Водночас, в даному випадку, моживим є нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат з 12.11.2022 року (наступний день після деокупації міста).

Між тим, оскільки позивачем заявлено до стягнення пеню, яка нарахована у період окупації, та враховуючи те, що суд не може самостійно змінювати період нарахування пені, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені за зобов`язаннями лютого місяця 2022 року.

Щодо заявлених 3 % річних та інфляційних втрат, то суд, не виходячи за межі заявлених позивачем кінцевих періодів нарахування, самостійно здійснив перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, згідно якого розмір 3 % річних (за період з 12.11.2022 по 27.03.2023) складає 229,56 грн., розмір інфляційних втрат за період (за період з 12.11.2022 по 28.02.2023) складає 602,06 грн.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" підлягають частковому задоволенню, зі стягненням з відповідача на користь позивача 101,95 грн. пені, 245,21 грн. - 3% річних та 602,06 грн. - інфляційних втрат.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Департаменту міського господарства Херсонської міської ради (73000, Херсонська область, місто Херсон, вулиця Ярослава Мудрого, будинок 45, ЄДРПОУ 44026651) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1, ЄДРПОУ 42399676) 101 (сто одну) грн. 95 коп. пені, 245 (двісті сорок п`ять) грн. 21 коп. - 3% річних, 602 (шістсот дві) грн. 06 коп. - інфляційних втрат та 42 (сорок дві) грн. 58 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Південно - західного апеляційного господарського суду в порядку ст. 256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.Д. Найфлейш